Ухвала

від 25.04.2019 по справі 810/4318/18

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

25 квітня 2019 року Справа № 810/4318/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є.,

при секретарі судового засідання - Бровчук Ю.В.;

за участі представника позивача - ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судове засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, матеріали адміністративної справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Трансбуд Впровадження" до Васильківського відділення Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

ТОВ "Захід Трансбуд Впровадження" звернулось до суду, пред'явивши вимоги до Васильківського відділення Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування ППР від 20.05.2016 р. №0003561502, яким товариству було визначено грошове зобов'язання за платежем орендна плата з юридичних осіб. Ухвалою суду від 21.08.2019 р. подана заява була залишена без руху, заявникові визначено спосіб та строк для усунення її недоліків шляхом подання належним чином оформленого позову, що відповідає вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161 КАСУ (у кількості примірників, відповідно до кількості учасників справи, один з яких для суду), із зазначенням: реєстраційного номеру облікової картки платника податків представника позивача; коду в ЄДРПОУ відповідача; викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а саме в чому полягає протиправність дій податкового органу при ухваленні рішення із зазначенням доказів, що підтверджують кожну обставину заявленого позову; обґрунтування порушення оскаржуваним рішенням прав, свобод, інтересів позивача; наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; копій документів засвідчених у порядку, встановленому ст.94 КАСУ; квитанції про сплату судового збору на суму 21819, 35 грн.

На виконання вимог ухвали були надані витребувані документи та сплачено судовий збір, у зв'язку з чим відкрито спрощене позовне провадження з проведенням судового засідання. Під час розгляду справи встановлено, що при оформленні та подачі позовної заяви представником позивача навмисно зазначено неналежного відповідача. Як слідує із вступної частини заяви у якості останнього вказане Васильківське відділення Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області (органу, який не існує), проте оспорюване рішення було прийнято Васильківською ОДПІ і, не знати про це особа представника не могла, оскільки в оспорюваному рішенні цей орган вказано. Крім того, усуваючи недоліки позовної заяви в частині зазначення коду ЄДРПОУ відповідача, поза увагою позивача не могла залишитись інформація, відповідач - Васильківська ОДПІ, код ЄДРПОУ якої було вписано у позовну заяву, станом на день оформлення позову та звернення до суду була вже 3 роки як ліквідована.

Намагаючись забезпечити право особи на доступ до правосуддя, судом 08.04.2019 р., у розгляді справи була оголошена перерва, представника позивача зобов'язано привести поданий позов у відповідність до вимог положень ст.ст. 160,167 КАСУ. 25.04.2019 р., представником позивача було подана нова редакція позову, де відповідачем визначено Головне управління Державної фіскальної служби у Київський області без будь-яких на те правових підстав. Поміж іншого, імперативними приписами положень ст.48 КАСУ встановлена заборона на заміну сторони позову, якщо це потягне за собою зміни підсудності справи. Місцезнаходженням позивача є м. Київ, тому заміна відповідача на ГУ ДФС у Київській області місцезнаходженням та перебуванням якого є м. Київ мало прямим наслідком зміни підсудності справи, і представник позивача, яка є фахівцем у цій галузі та діючим адвокатом, про це не знати не могла. Таким чином, представником позивача тривалий час вчинялись навмисні дії, які були спрямовані на затягування розгляду справи, що суперечить завданню адміністративного судочиснтва.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд зауважує на таке: держава як універсальна політична форма організації правління та соціальний механізм регулювання правових відносин працює, як і будь-який механізм, за заздалегідь визначеними правилами (законами), в яких кожному її елементу відведена конкретна роль. Ефективність держави, як механізму, залежить від правильної, безперебійної та узгодженої роботи його складових, у зв'язку з чим на законодавчому рівні було здійснено розмежування обов'язків держави та суспільства, що знайшло своє відображення в Конституції України та інших законах. В системі відносин між державою і суспільством повинен бути баланс, в інакше у відносинах будуть панувати хаос та безлад, тому важливим є розуміння, що кожен громадянин також несе відповідальність за те, яку державу він утворює, за стан відносин, які в ній формуються, за можливість реалізації інтересів певних соціальних груп. Мова йде про формування заради досягнення досконалості відносин у системі держава - суспільство взаємної відповідальності. Намагаючись одержати від держави "належний спосіб юридичного захисту", суб'єктам звернення необхідно, в першу чергу, виконувати покладені на них обов'язки, - парна категорії права як способу його забезпечення. Права якими б об'ємними вони не були, усе-таки не безмежні, абсолютні, тому їх використання не повинно завдавати шкоди іншим суб'єктам правовідносин та суспільству в цілому. Реалізація прав одночасно передбачає її обов'язок захищати і зміцнювати ці права - заради себе і задля інших. На учасника адміністративного процесу, як на учасника суспільних відносин, державою, через законодавчий орган, покладені чіткі та зрозумілі обов'язки: у разі звернення до суду подати процесуальний документ за формою та змістом, встановлених ст.ст.160,161 КАСУ. При розгляді справи виконувати положення ч.5 ст.44 КАСУ, в тому числі і щодо сприяння у своєчасному, всебічному та повному розгляду справи.

Відповідно до п.2, 4,5, ч.5 ст.160 КАСУ, у позовній заяви, поміж іншого, заявник повинен зазначити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги до відповідача; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача. За приписами ч.1 ст.77 КАСУ, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

На підставі ст.44 КАСУ учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. З урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема: подання завідомо безпідставного позову.

Підсумовуючи все вищевикладене, суд зауважує, що позивач, як ініціатор звернення до суду зобов'язаний був подати процесуальний документ (позов) у суворій відповідності з вимогами ст.160 КАСУ, із зазначенням належного відповідача, його засобів зв'язку та коду ЄДРПОУ; викласти обгрунтовані та дійсні вимоги до такого відповідача з доведенням правомірності свого звернення. Судом встановлено, що представником позивача було допущено зловживання своїми процесуальними правами, що виявилось у зверненні до суду із завідомо безпідставним позовом, адже вимоги були пред'явлені до неіснуючого відповідача; ігнорування виконання вимог суду щодо подачі позову у відповідності до чинного законодавства, що утворює вчинення дій, які перешкоджають своєчасному розгляду справи. Представник позивача не могла не знати, що заміна відповідача на ГУ ДФС є недопустимою за відсутності її клопотання про приєднання його до справи у якості другого відповідача, натомість таке клопотання не заявила, перекладаючи свій обовязок подання належного процесуального документа із достовірними відомостями на суд. З урахуванням того, що судом, при високому рівні навантаження справами, було витрачено значну кількість процесуального часу на огляд позовної заяви та винесення двох ухвал і, цей не використано для вирішення дійсних спорів, в тому числі у соціальній сфері, вважає , що діями позивача в особі його представника завдано шкоду адміністративному судочинству.

Суд ще раз повторює, що прагнення учасника справи до максимально можливої свободи без обмежень є передумовою анархії. Небезпека зловживання процесуальними правами у даному випадку полягає в тому, що формально начебто дії особи не виходять за межі правового поля, а насправді ними заподіюється шкода інтересам правосуддя. У зв'язку з цим ЄСПЛ у своїх рішення неодноразово акцентував про необхідність відхилення заяв у звязку з встановленими зловживаннями, якщо їх свідомо обгрунтовано неправдивими фактами (рішенні у справі "Мушта проти України" (заява N 8863/06) ( рішення у справі "Варбанов проти Болгарії" (Varbanov v. Bulgaria), N 31365/96, пункт 36, ECHR 2000-X).

Про свідомий характер дій представника позивача свідчить поведінка уповноваженого ним представника. Так, 08.04.2019 р., суд надав можливість привести у відповідність до вимог чинного процесуального законодавства подану позовну заяву, проте така можливість нею використана не була. Вказане підтверджує відсутність інтересу у розгляді цієї справи з боку суб'єкта звернення. Більше того, у судовому засіданні цей факт позивачем було визнано.

Частиною 3 ст.45 КАСУ суду надано право на залишення поданої заяви без розгляду, якщо таке звернення визнається зловживанням процесуальними правами. Оскільки судом встановлено зловживання представником позивача своїми процесуальними правами, подана позовна заява ТОВ "Захід Транс Впровадженн" підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись ст.ст.9, 44-45, 160, 161, 167, 169, 243, 248, 250 КАС України, суд -

у х в а л и в:

позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю"Захід Трансбуд Впровадження" (код 33784745, м. Київ, вул. Мечникова, 16) до Васильківського відділення Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції ДФС у Київській області (код 38692984, м. Васильків, вул. Декабристів,45) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - залишити без розгляду.

Копію ухвали направити позивачу для відома.

Суддя Брагіна О.Є.