Рішення

від 02.05.2019 по справі 200/4588/19-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 травня 2019 р. Справа№200/4588/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Загацька Т.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1) звернулась до суду з адміністративним позовом до Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (85113, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Ціолковського, 25), в якому просить:

1) визнати протиправними дії відповідача щодо невиплати пенсії з 06.04.2017 року;

2) зобов'язати відповідача відновити нарахування та виплату належної пенсії з 01.01.2016 року.

Окрім іншого, просив суд звернути постанову суду до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць та встановити судовий контроль за виконанням рішення.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що як внутрішньо переміщена особа перебуває на обліку відповідача, та відповідачем виплата пенсії не здійснювалась з 01.01.2016 року. Позивач вважає зазначені дії відповідача протиправними, з огляду на те, що виплату пенсії було припинено не з підстав, передбачених ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» , вважає свої права на пенсійне забезпечення порушеними.

Ухвалою суду від 02.04.2019 року було прийнято до провадження позовну заяву, відкрито провадження в адміністративній справі №200/4588/19-а. Суд призначив розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні). Одночасно, суд зобов'язав відповідача надати: засвідчену належним чином копію пенсійної справи позивача; відомості щодо нарахування пенсії позивачу за спірний період (помісячно); ґрунтовні пояснення щодо підстав припинення виплати пенсії та відповідні докази на їх обґрунтування (розпорядження/рішення про припинення виплати пенсії тощо).

За правилами п. 2 ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Згідно з нормами ч. 3 ст. 263 КАС України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

Відповідач, Костянтинівсько-Дружківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області, позов не визнав, подав відзив на позовну, в якому у задоволенні позовних вимог просить відмовити повністю. У наданому відзиві відповідач не заперечує факт перебування позивача на обліку, та зазначив, що виплату пенсії не здійснено з 01.04.2016 року за результатами проведення обміну інформацією з органами соціального захисту населення для з'ясування фактичного місця проживання позивача. Підсумовуючи викладене у відзиві відповідач зауважив на тому, що позивач у визначеному законодавством порядку не вжив заходів, спрямованих на отримання належної йому суми пенсійних виплат, у зв'язку із чим не зміг отримати виплати та реалізувати свої конституційні права. Окрім іншого, у відзиві відповідачем викладено клопотання про розгляд справи за відсутності представника управління.

Розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ст. 263 КАС України.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянкою України, що підтверджується паспортом громадянина України серії ВС №004050, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1.

Судом встановлено та не заперечується відповідачем по справі, що позивач є пенсіонером та перебуває на обліку управління як внутрішньо переміщена особа згідно довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 26.01.2017 року № НОМЕР_2.

Відповідач листом від 08.02.2019 року № 3348/03 повідомив представника позивача, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду та їй відмовлено у поновленні виплати пенсії.

Факт невиплат позивачеві пенсії за період з 01.04.2016 року підтверджений наданою відповідачем довідкою про розмір призначеної і фактично отриманої пенсії №1068.

Суд зауважує, що матеріали справи не містять доказів щодо прийняття відповідачем окремого рішення про припинення виплати пенсії, в порядку, передбаченому ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» .

Отже, як вбачається зі змісту позовної заяви, спірними питанням у справі є правомірність припинення виплати пенсії позивачеві. Надаючи правову оцінку правовідносинам суд виходив з наступного.

Суд зазначає, що за наслідками апеляційного перегляду Великою Палатою Верховного Суду набрало законної сили рішення Верховного Суду від 03 травня 2018 року у зразковій справі № 805/402/18 (Пз/9901/20/18) за позовом ОСОБА_2 до Бахмутського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити певні дії.

Відповідно до положень ч.10 ст.290 КАС України у рішенні суду, ухваленому за результатами розгляду зразкової справи, Верховний Суд додатково зазначає:

1) ознаки типових справ;

2) обставини зразкової справи, які обумовлюють типове застосування норм матеріального права та порядок застосування таких норм;

3) обставини, які можуть впливати на інше застосування норм матеріального права, ніж у зразковій справі.

У своєму рішенні від 03 травня 2018 року Верховний Суд дійшов висновку, що в контексті цієї зразкової адміністративної справи ознаками типових, визначених п. 21 ч. 1 ст. 4 КАС України справ, є такі (п. 113 рішення):

1) позивач у цій категорії справ є пенсіонер, якому/якій призначено пенсію згідно із Законом № 1058-ІV та який/яка є внутрішньо переміщеною особою;

2) відповідачем є територіальний орган Пенсійного фонду України, на пенсійному обліку якого перебуває позивач;

3) спір виник з аналогічних підстав у відносинах, що регулюються одними нормами права (у зв'язку з припиненням територіальними органами Пенсійного фонду України виплати пенсії внутрішньо переміщеним особам з підстав, які не передбачені п.1,3- 5 ч.1 ст.49 Закону № 1058-IV);

4) позивачі заявили аналогічні позовні вимоги (по-різному висловлені, але однакові по суті: визнати неправомірними дії щодо припинення виплати пенсії та зобов'язати відповідача відновити виплату пенсії).

Окрім того, Верховним Судом було визначено обставини зразкової справи, які обумовлюють типове застосування норм матеріального права. А саме - у п.114 рішення зазначено, що висновки Верховного Суду в цій зразковій справі підлягають застосуванню в адміністративних справах, в яких позивач:

1) є громадянином України;

2) має статус внутрішньо переміщеної особи, що підтверджується довідкою органів соціального захисту населення про взяття її на облік, як внутрішньо переміщеної особи;

3) є пенсіонером та отримує пенсію, призначену їй відповідно до Закону № 1058-IV.

Поновлення виплати пенсії потребує здійснення додаткових дій позивачем.

Відповідач право позивача на отримання пенсії не заперечує.

На підставі досліджених матеріалів адміністративної справи №200/4588/19-а суд доходить висновку, що вона відповідає ознакам типової справи, наявні обставини зразкової справи, які обумовлюють типове застосування норм матеріального права. Обставини, які виключають типове застосування норм матеріального права та порядок застосування таких норм - відсутні. Отже, зазначена справа розглядається як типова.

Суд зазначає, що в силу вимог ч. 3 ст. 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості.

Підстави припинення виплати пенсії передбачені нормами ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» , згідно яких виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; у разі смерті пенсіонера; у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; в інших випадках, передбачених законом.

Як встановлено судом на підставі наявних матеріалів справи та листа відповідача виплата пенсії позивачеві була припинена без прийняття відповідного рішення на підставі інформації з Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, що не передбачено нормами ст.49 Закону № 1058-IV.

Верховний Суд у постанові від 22 березня 2018 року (справа №243/6391/17) за результатом розгляду аналогічної справи дійшов висновку, що припинення виплати пенсії можливе лише за умови прийняття Пенсійним органом відповідного рішення і лише з підстав, визначених ст.49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» .

При цьому, слід підкреслити пріоритетність застосування положень ст.49 Закону №1058-IV. Отже, доводи відповідача щодо необхідності застосування норм постанов Кабінету Міністрів України, якими визначений порядок припинення виплати пенсії внутрішньо переміщеним особам, є безпідставними.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідач не може посилатися на відсутність встановленого Кабінетом Міністрів України механізму виплати нарахованих сум пенсій, оскільки порядок та умови отримання пенсійних виплат регулюються виключно Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» , а відсутність встановленого Кабінетом Міністрів України механізму виплати нарахованих сум пенсій не звільняє державу в особі уповноваженого органу Пенсійного фонду України від обов'язку здійснити таку виплату та не може позбавляти права особи на отримання належних їй сум пенсій.

Суд, відповідно до норм ст. 6 КАС України вирішує дану справу, зокрема, з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, який у своєму рішенні «Сук проти України» зазначив: «державні органи не можуть посилатися на відсутність коштів як на підставу невиконання зобов'язань (див., з-поміж інших судових рішень, рішення у справі «Бурдов проти Росії» (Burdov v. Russia), згадане вище, пункт 35). Тому остаточна відмова національних органів у праві заявника на цю доплату за період, що розглядається, є свавільною і такою, що не ґрунтується на законі» .

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з нормами ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень ч. 5 ст. 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.

Разом з тим, в матеріалах справи містяться докази ненарахування та невиплати пенсії з 01.04.2016 року позивачу, а відтак, суд вважає за можливе з урахуванням положень ч. 2 ст. 9 КАС України задовольнити позовні вимоги шляхом визнання протиправними дії відповідача щодо припинення виплати позивачу пенсії з 01.04.2016 року та зобов'язання відповідача відновити нарахування та виплату належної пенсії з 01.04.2016 року.

Також, позивач у позовні заяві просив суд допустити негайне виконання судового рішення в частині виплати пенсії у межах суми стягнення за один місяць. Вирішуючи питання щодо можливості звернення постанови до негайного виконання у межах суми стягнення за один місяць суд зазначає наступне.

Нормами ст. 371 КАС України передбачено, що негайно виконуються рішення, зокрема, про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Таким чином, рішення суду підлягає негайному виконанню у межах суми стягнення за один місяць.

Що стосується клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, суд зауважує на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Положення ст. 382 КАС України не є імперативними, тобто, передбачають право суду діяти на власний розсуд в залежності від обставин справи. Суд вважає, що за своїм змістом такі заходи контролю за виконанням судового рішення є додатковим засобом для спонукання суб'єкта владних повноважень до вчинення дій з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази, що відповідач буде ухилятися від виконання рішення суду у визначений чинним законодавством спосіб. За таких обставин відсутня необхідність застосування положень ст. 382 КАС України.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з такого.

Ухвалою суду від 02.04.2019 року задоволено клопотання позивача та відстрочено сплату судового збору до ухвалення рішення у справі.

Враховуючи, що позов підлягає задоволенню повністю, відповідно до вимог ч. 2 ст. 133, ч. 1 ст. 139 КАС України судовий збір в сумі 768,40 грн. належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в дохід державного бюджету України.

Керуючись статтями 2-17, 19-20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1, паспорт серії ВС №004050) до Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42171400, 85113, Донецька область, м. Костянтинівка, вул.Ціолковського, 25) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо невиплати ОСОБА_1 пенсії з 01.04.2016 року.

Зобов'язати Костянтинівсько-Дружківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області відновити нарахування та виплату належної ОСОБА_1 пенсії з 01.04.2016 року.

Звернути до негайного виконання рішення суду в частині присудження виплати пенсії ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1, паспорт серії ВС №004050) в межах суми стягнення за один місяць.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42171400, 85113, Донецька область, м. Костянтинівка, вул.Ціолковського, 25) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 768,40 грн.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 02.05.2019 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя Загацька Т. В.