Ухвала

від 26.04.2019 по справі 640/6091/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

26 квітня 2019 року м. Київ № 640/6091/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Маруліна Л.О., розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дім на Пушкінській" до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ситницької Таміли Олександрівни про визнання протиправними та скасування реєстраційних дій ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дім на Пушкінській" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ситницької Таміли Олександрівни, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ситницької Таміли Олександрівни про державну реєстрацію прав та запис щодо об'єкта нерухомого майна: нежитлова будівля в літері "А", за адресою м. Київ, вулиця Пушкінська, будинок 33Д, дата, час державної реєстрації: 08.12.2015 14:13:05;

- визнати протиправним та скасувати рішення Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ситницької Таміли Олександрівни про державну реєстрацію прав та запис щодо об'єкта нерухомого майна: нежитлова будівля в літері "А", за адресою м. Київ, вулиця Пушкінська, будинок 33Г, дата, час державної реєстрації: 08.12.2015 13:40:15;

- визнати протиправним та скасувати рішення Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ситницької Таміли Олександрівни про державну реєстрацію прав та запис щодо об'єкта нерухомого майна: нежитлова будівля в літері "А", за адресою м. Київ, вулиця Пушкінська, будинок 33Е, дата, час державної реєстрації: 04.12.2015 15:56:17;

- визнати протиправним та скасувати рішення Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ситницької Таміли Олександрівни про державну реєстрацію прав та запис щодо об'єкта нерухомого майна: нежитлова будівля в літері "А", за адресою м. Київ, вулиця Пушкінська, будинок 33В, дата, час державної реєстрації: 04.12.2015 15:24:43;

- визнати протиправним та скасувати рішення Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ситницької Таміли Олександрівни про державну реєстрацію прав та запис щодо об'єкта нерухомого майна: група нежитлових будинків №1, за адресою м. Київ, вулиця Велика Васильківська, будинок 6-В, дата, час державної реєстрації: 24.09.2015 16:27:34;

- визнати протиправним та скасувати рішення Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ситницької Таміли Олександрівни про державну реєстрацію прав та запис щодо об'єкта нерухомого майна: група нежитлових будинків №2, за адресою м. Київ, вулиця Велика Васильківська, будинок 6-В, дата, час державної реєстрації: 24.09.2015 17:13:33.

В обґрунтування позовних вимог, позивачем зазначено, що в результаті шахрайських дій, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестреконструкція" (ідентифікаційний код юридичної особи: 40147533) зареєструвало право власності на чотири будинки по вулиці Пушкінській у місті Києві, а саме:

1. нежитлова будівля в літері "А", загальна площа (кв.м): 1211.1, м. Київ, вулиця Пушкінська, будинок 33 Д;

2. нежитлова будівля в літері "А", загальна площа (кв.м.): 326.9, м. Київ, вулиця Пушкінська, будинок 33 Г;

3. нежитлова будівля в літері "А", загальна площа (кв.м.): 124.9, м. Київ, вулиця Пушкінська, будинок 33 Е;

4. нежитлова будівля в літері "А", загальна площа (кв.м.): 796.8, м. Київ, вулиця Пушкінська, будинок 33 В.

Зазначено, що вищезазначена інформація не відповідає дійсності, оскільки вказаного нерухомого майна на зазначеній земельній ділянці не існує і ніколи не існувало.

Разом з тим, позивачем зазначено, що насправді на земельній ділянці знаходиться будинок (майновий комплекс) №33 А (лат. А, Б, В) по вул. Пушкінській у м. Києві, власником якого на сьогодні є ТОВ "Дім на Пушкінській", на підставі договору купівлі - продажу нерухомого майна від 15.07.2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Петровою С.М., та зареєстрованого в реєстрі за №1994.

При цьому, позивачем вказано, що фактично відбулося заволодіння земельною ділянкою під неіснуючу нерухомість, яка знаходиться у користуванні Позивача (земельна ділянка по вул. Пушкінській).

Крім того, зазначено, що з матеріалів кримінального провадження Позивачу також стало відомо, що на земельній ділянці за адресою: м. Київ, Шевченківський р-н, вул. Велика Васильківська, 6, нібито знаходиться нерухоме майно, яке на праві приватної власності належить ТОВ Керівник проекту Спецбудреконструкція (ідентифікаційний код юридичної особи: 39984828), а саме:

1. група нежитлових приміщень №2, загальна площа (кв.м.): 144, опис: відповідно до плану за поверхами позначені літерою "А", адреса: м. Київ, вулиця Велика Васильківська, будинок 6-В;

2. група нежитлових приміщень №1, загальна площа (кв.м.): 144, опис: відповідно до плану за поверхами позначені літерою "А", адреса: м. Київ, вулиця Велика Васильківська, будинок 6-В.

Однак, як зазначено позивачем, така інформація не відповідає дійсності. Вказаного нерухомого майна на зазначеній земельній ділянці не існує і ніколи не існувало. На земельній ділянці знаходяться гаражні бокси, побудовані у шістдесятих роках минулого сторіччя на підставі Рішення виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих №471 від 16 березня 1954 року, які належать мешканцям будинку №6 по вул. Велика Васильківська, також іншим фізичним особам. Саме частина цієї земельної ділянки введена до складу земельної ділянки з обліковим №76:052:008, наданої у користування Позивачу (Лист ТОВ СТАФЕД ).

Також, позивачем вказано, що Товариство з обмеженою відповідальністю Дім на Пушкінській є власником нежитлового будинку (майнового комплексу) №33 А (літ. А, Б, В) та житлових будинків №35 А, 35 Б, 37 А, 37 Б по вулиці Пушкінській у м. Києві.

За доводами позивача, наявність же зареєстрованого права власності на неіснуючі нежитлові будівлі №№33Д, ЗЗГ, ЗЗЕ, ЗЗВ, які нібито також розташовані по вул. Пушкінській, а також на групи нежитлових приміщень №№1, 2, які нібито розташовані по вул. Великій Васильківській, може мати наслідком рейдерське захоплення належного Позивачу майна. Відповідно, законним інтересом ТОВ Дім на Пушкінській є усунення будь-яких можливих дій, направлених на узаконення неіснуючих будівель та їх подальшого ототожнення з будівлями, які належать Позивачу.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Так, у відповідності до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Абзацом 2 пункту 2 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у цьому Кодексі термін публічно - правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Під суб'єктом владних повноважень розуміється орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно - правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Так, позивачем оскаржується рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ситницької Таміли Олександрівни, зокрема, державна реєстрація права власності нерухомого майна:

- нежитлова будівля в літері "А", загальна площа (кв.м): 1211.1, м. Київ, вулиця Пушкінська, будинок 33 Д;

- нежитлова будівля в літері "А", загальна площа (кв.м.): 326.9, м. Київ, вулиця Пушкінська, будинок 33 Г;

- нежитлова будівля в літері "А", загальна площа (кв.м.): 124.9, м. Київ, вулиця Пушкінська, будинок 33 Е;

- нежитлова будівля в літері "А", загальна площа (кв.м.): 796.8, м. Київ, вулиця Пушкінська, будинок 33 В.

А також:

- група нежитлових приміщень №2, загальна площа (кв.м.): 144, опис: відповідно до плану за поверхами позначені літерою "А", адреса: м. Київ, вулиця Велика Васильківська, будинок 6-В;

- група нежитлових приміщень №1, загальна площа (кв.м.): 144, опис: відповідно до плану за поверхами позначені літерою "А", адреса: м. Київ, вулиця Велика Васильківська, будинок 6-В.

При цьому, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач фактично оспорює набуття іншими юридичними особами права власності на об'єкти нерухомого майна, розташованих за адресою: місто Київ, вул. Пушкінська 33 А (літ. А, Б, В), а також у м. Києві вулиці Великої Васильківської, будинок 6-В, вважаючи себе власником цих приміщень.

Отже, правовідносини, які виникли між сторонами, випливають виключно з правовідносин, пов'язаних з правом власності на об'єкти нерухомого майна, тобто спір між ними виник не у зв'язку із виконанням або невиконанням суб'єктом владних повноважень публічно - владних управлінських функцій, в тому числі, делегованих.

Крім того, пунктами 6, 13 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами.

Таким чином, з урахуванням положень діючого законодавства України, суд дійшов висновку, що спір у справі між сторонами виник поза межами публічно-правових правовідносин, а отже віднесений до юрисдикції відповідного господарського суду.

В той же час, слід зазначити, що спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права має розглядатися як спір, що пов'язаний з порушенням цивільних прав позивача щодо вільного володіння, користування та розпорядження спірним майном. Оскільки позивач не був заявником стосовно реєстраційних дій щодо реєстрації права власності на нерухоме майно за іншими юридичними особами, тобто останні були вчинені за заявами інших осіб, тому такий спір є спором про цивільне право незалежно від того, чи здійснено державну реєстрацію прав на рухоме майно з дотриманням державним реєстратором вимог законодавства.

Вказана вище правова позиція відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постановах від 04.04.2018 року у справі № 817/1048/16, від 18.04.2018 року у справі № 804/1001/16 під час розгляду спорів у подібних правовідносинах щодо державної реєстрації прав.

Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило, майнового приватного права чи інтересу.

Спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на рухоме, нерухоме майно чи обтяження такого права за іншою особою у Державному реєстрі речових прав на майно є цивільно-правовим. А тому, вирішення таких спорів здійснюється за правилами цивільного або господарського судочинства залежно від суб'єктного складу сторін.

Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.09.2018 року по справі №823/2042/16.

Крім того, відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з частиною другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини у справі "Занд проти Австрії" від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

З аналізу наведених вище норм слідує, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі і обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від основного принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін, а суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися "судом, встановленим законом" у розумінні частини 1 статті 6 вищезгаданої Конвенції.

У відповідності до пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Частиною шостою статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.

З урахуванням встановлених вище обставин суд дійшов висновку, що вищевказані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дім на Пушкінській" не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, а отже наявні підстави для відмови у відкритті провадження у справі.

Крім того, вважаю за необхідне роз'яснити позивачеві, що такі позовні вимоги мають вирішуватися в порядку господарського судочинства та віднесені до юрисдикції відповідного господарського суду.

Керуючись статтями 160-162, частинами 1, 6 статті 170, статтею 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

1. У відкритті провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дім на Пушкінській" до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ситницької Таміли Олександрівни про визнання протиправними дій та скасування реєстраційних дій - відмовити.

2. Роз'яснити Товариству з обмеженою відповідальністю "Дім на Пушкінській", що повторне звернення до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом з тих самих підстав, з тим самим предметом та до того самого відповідача - не допускається.

3. Роз'яснити Товариству з обмеженою відповідальністю "Дім на Пушкінській" її право на звернення з вказаними позовними вимогами до відповідного господарського суду.

4. Копію ухвали та позовні матеріали надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом п'ятнадцяти днів, з дня складання повного тексту ухвали.

Суддя Л.О. Маруліна