Постанова

від 24.04.2019 по справі 148/248/16-ц

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 148/248/16-ц

Провадження № 22-ц/801/693/2019

Категорія: 23

Головуючий у суді 1-ї інстанції Алєксєєнко В. М.

Доповідач:Голота Л. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2019 рокуСправа № 148/248/16-цм. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі:

Головуючого судді - Голоти Л.О. (суддя-доповідач),

суддів: Денишенко Т.О., Рибчинського В.П.,

за участю секретаря судового засідання Топольської В.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Авангард , третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача Головне управління Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастрів про визнання договору не укладеним та скасування державної реєстрації договору оренди землі,

за апеляційною скаргою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Авангард на повторне заочне рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 10 січня 2019 року, ухвалене у складі судді Алєксєєнко В. М., -

в с т а н о в и в :

У лютому 2016 року ОСОБА_3 звернувся у суд з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Авангард (далі - СТОВ Авангард ), третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача Головне управління Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастрів про визнання договору недійсним та скасування державної реєстрації договору оренди землі.

12 жовтня 2017 року позивач змінив позовні вимоги та просив визнати договір оренди землі неукладеним та скасувати державну реєстрацію / т.1 а.с.231-233/

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що його матері ОСОБА_4 відповідно до державного акту НОМЕР_1 виданого 17 липня 2007 року Тульчинською державною адміністрацією, належала земельна ділянка площею 1,7188 га., кадастровий номер НОМЕР_2, яка розташована на території Сільницької сільської ради і призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. ІНФОРМАЦІЯ_1 його мати померла. Після її смерті він прийняв спадщину і відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 06 червня 2013 року, посвідченого Тульчинською державною нотаріальною конторою, став власником земельної ділянки площею 1,7188 га., кадастровий номер НОМЕР_2, розташованої на території Сільницької сільської ради, яка належала його матері ОСОБА_4.

У 2015 році він дізнався, що належна йому на праві власності земельна ділянка площею 1,7188 га., кадастровий номер НОМЕР_2 знаходиться в користуванні СТОВ Авангард , йому було видано копію договору оренди землі без дати і підпису орендодавця, а пізніше угоду про внесення змін до договору оренди на земельну ділянку від 10 січня 2011 року з додатками, одним із яких була копія договору про оренду землі з датою і підписом орендодавця від 04 грудня 2007 року. Ознайомившись з копією договору оренди землі, а також з угодою про внесення змін до договору оренди на земельну ділянку від 10 січня 2011 року, він побачив, що строк дії договору оренди землі - 10 років, а відповідно до угоди про внесення змін до договору оренди на земельну ділянку, в якій вказано, що вносяться зміни до вказаного договору оренди землі, зареєстрованого 12 грудня 2007 року, строк дії договору - 25 років. Однак, і в наданому відповідачем договорі оренди землі від 04 грудня 2007 року, і в угоді про внесення змін до договору оренди на земельну ділянку від 10 січня 2011 року стоїть підпис не його матері ОСОБА_4.

Про вчинення злочину - службове підроблення посадовими особами СТОВ Авангард він звертався в Тульчинське відділення поліції Немирівського ВП ГУНП у Вінницькій області. Відповідно до висновку почеркознавчої експертизи, яка була проведена по кримінальному провадженню № 1201602031000365, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28 червня 2016 року, було встановлено, що підпис в графі ОСОБА_4 в угоді про внесення змін до договору оренди на земельну ділянку, земельну частку (пай) від 10 січня 2011 року, - виконаний не ОСОБА_4, а іншою особою.

Отже власник земельної ділянки площею 1,7188 га., кадастровий номер НОМЕР_2, яка розташована на території Сільницької сільської ради і призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, якою станом на 2007 рік була його мати, не укладала ні договір оренди землі від 04 грудня 2007 року, який зареєстровано 12 грудня 2007 року, ні угоду про внесення змін до договору оренди на земельну ділянку від 10 січня 2011 року.

Відповідачем надавалися для огляду в судовому засіданні документи про отримання власником земельної ділянки ОСОБА_4 орендної плати. Однак, в графі проти прізвища його матері про отримання орендної плати стоїть підпис не матері. Орендну плату його мати не отримувала і підписи про отримання орендної плати не вчиняла. Про привласнення посадовими особами СТОВ Авангард орендної плати за користування земельною ділянкою, яка належала його матері, він звернувся в Тульчинське відділення поліції Немирівського відділу поліції ГУНП у Вінницькій області. Його мати ОСОБА_4 з грудня 2001 року до дня своєї смерті по ІНФОРМАЦІЯ_1 проживала в м. Тульчині, була важко хворою і в с. Сільницю не їздила. Тому і укласти договір оренди землі від 04.12.2007 року та угоду про внесення змін до договору оренди на земельну ділянку від 10.01.2011 року, яка зареєстрована 04.11.2011 року - не могла і не укладала.

Зазначає, що його мати ОСОБА_4, яка вказана стороною договору оренди землі від 04 грудня 2007 року, який зареєстровано 12 грудня 2007 року, та угоди про внесення змін до договору оренди на земельну ділянку від 10 січня 2011 року, участі в домовленості про умови договору і угоди не приймала, про укладання даного договору і угоди ні з ким не домовлялася, своїми діями не підтвердила укладання договору і угоди, так як орендної плати не отримувала.

Виходячи з наведеного, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, ОСОБА_3 просив : договір оренди землі від 04 грудня 2007 року, який зареєстровано 12 грудня 2007 року, та угоду про внесення змін до договору оренди на земельну ділянку від 10 січня 2011 року, яка зареєстрована 04 листопада 2011 року, визнати неукладеними.

Повторним заочним рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 10 січня 2019 року позов задоволено.

Визнано договір оренди землі від 04 грудня 2007 року, який зареєстровано 12 грудня 2007 року у Вінницькій регіональній філії ДП Центр ДЗК , про оренду земельної ділянки площею 1,7188 га., кадастровий номер НОМЕР_2, розташованої на території Сільницької сільської ради, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала його матері ОСОБА_4 відповідно до державного акту НОМЕР_1 виданого 17 липня 2007 року Тульчинською державною районною адміністрацією, а з 06 червня 2013 року йому, та угоду про внесення змін до договору оренди на земельну ділянку від 10 січня 2011 року, яка зареєстрована 04 листопада 2011 року у відділ Держкомзему у Тульчинському районі - не укладеними, та скасовано державні реєстрації договору оренди землі від 04 грудня 2007 року за № 040785300416, вчинену 12 грудня 2011 року у Вінницькій регіональній філії ДП Центр ДЗК , та угоди про внесення змін до договору оренди земельної ділянки за № 052438534000955, яка зареєстрована 04 листопада 2011 року у відділ Держкомзему у Тульчинському районі.

Зобов'язано відповідача СТОВ Авангард повернути ОСОБА_3 власну земельну ділянку площею 1,7188 га., кадастровий номер НОМЕР_2, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Сільницької сільської ради, яка йому належить на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 06 червня 2013 року.

Стягнуто з СТОВ Авангард на користь ОСОБА_3 повернення судових витрат, а саме: повернення судового збору в розмірі 551,20 грн. та за надання правової допомоги в розмірі 2000 грн., всього 2551,20 грн.

Повторне заочне рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_4 договір оренди землі від 17 липня 2007 року, який зареєстровано 12 грудня 2007 року, та угоди про внесення змін до договору оренди на земельну ділянку від 10 жовтня 2011 року, яка зареєстрована 04 листопада 2011 року не підписувала, оскільки вона з грудня 2001 року до дня своєї смерті по ІНФОРМАЦІЯ_1 проживала в м. Тульчин, була важко хворою і в с. Сільницю не їздила, орендної плати за даним договором та угодою не отримувала, згідно висновку експертизи від 27 березня 2017 року підпис у графі ОСОБА_4. в угоді про внесення змін до договору оренди на земельну ділянку, земельну частку (пай) від 10 січня 2011 року, виконаний не ОСОБА_4, а іншою особою, тому дану угоди слід визнати не укладеною, скасувавши державні реєстрації та повернути земельну ділянку.

Не погоджуючись із повторним заочним рішенням суду, СТОВ Авангард подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповноту з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду, викладених у рішенні суду, фактичним обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить повторне заочне рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог.

Основними доводами апеляційної скарги є те, що мати позивача отримувала зерно у відповідача за користування СТОВ Авангард земельною ділянкою. Суд першої інстанції необґрунтовано дійшов висновку про те, що договір оренди землі від 04 грудня 2007 року ОСОБА_4 не підписувала, оскільки судово-почеркознавча експертиза не проводилася, а належних доказів на підтвердження зазначеної обставини позивачем суду не надано.

Крім цього, висновок експерта є неналежним доказом, оскільки експерт зробив висновок, що підпис виконаний не ОСОБА_4, дослідивши лише 2 заяви від 28 лютого 2010 року, приходний ордер від 15 квітня 1980 року та видатковий ордер від 23 квітня 2002 року, а мав би дослідити не менше ніж 15 документів за підписом ОСОБА_4.

Судом також невірно застосовано норми матеріального права, оскільки відповідно до практики Верховного Суду позивачем обрано невірний спосіб захисту своїх прав, оскільки у разі відсутності волевиявлення особи на підписання правочину він може бути визнаний недійсним на підставі статей 203, 215 ЦК України, а неукладеним.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_3, посилаючись на необґрунтованість доводів апеляційної скарги, просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

У судовому засіданні представник СТОВ Авангард адвокат Захарченко О.В., підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Представник позивача ОСОБА_6 заперечив проти апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення, а заочне рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість заочного рішення суду першої інстанції, обговоривши підстави апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що вона підлягає задоволенню виходячи з наступного.

За змістом частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Заочне рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам статті 263 ЦПК України.

Судом першої інстанції встановлено наступні обставини.

Згідно копії договору оренди від 04 грудня 2007 року між власником земельної ділянки ОСОБА_4 та СТОВ Авангард було укладено договір оренди землі № 00416, площею 1,7188 га., яка розташована на території Сільницької сільської ради Тульчинського району Вінницької області і належала орендодавцеві на підставі державного акта, що підтверджується копією даного договору /а. с. 16 - 17/ та копією державного акту на право власності на земельну ділянку НОМЕР_1 /а. с. 6/.

Даний договір укладений строком на 10 років та зареєстрований у Вінницькій регіональній філії ДП Центр ДЗК , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 12 грудня 2007 за № 040785300416.

Відповідно до угоди про внесення змін до договору оренди на земельну ділянку від 10 січня 2011 року /а. с. 158/ до договору оренди землі, зареєстрованого 12 грудня 2007 року, були внесені зміни, серед яких строк дії договору, який був встановлений на 25 років, починаючи з дня реєстрації угоди про внесення змін, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 04 листопада 2011 року за № 052438534000955.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть НОМЕР_3 /а. с. 18/. Після її смерті позивач отримав свідоцтво на спадщину за законом від 06 червня 2013 року, згідно копії якого /а. с. 7/ він став власником земельної ділянки площею 1,7188 га, кадастровий номер НОМЕР_2, розташованої на території Сільницької сільської ради, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала його матері ОСОБА_4, що також підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності /а. с. 8/.

Відповідно до акта від 10 січня 2011 року погодження та закріплення меж земельної ділянки, в присутності орендаря та орендодавця проведено встановлення в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки ОСОБА_4 на території Сільницької сільської ради площею 1,7188 га. Однак в даному акті відсутні підписи як ОСОБА_4 так і директора СТОВ АВАНГАРД , акт містить лише печатку СТОВ АВАНГАРД /а. с. 160/.

Відповідно до висновку експерта Вінницького наукового-дослідного експертно-криміналістичного центру від 27.03.2017 року за № 131-П, Підпис у графі ОСОБА_4. в угоді про внесення змін до договору оренди на земельну ділянку, земельну частку (пай) від 10 січня 2011 року, виконаний не гр. ОСОБА_4, а іншою особою /а. с. 193-197/.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_4 договір оренди землі від 17 липня 2007 року, який зареєстровано 12 грудня 2007 року та угоди про внесення змін до договору оренди на земельну ділянку від 10.10.2011 року, яка зареєстрована 04.11.2011 року не підписувала, оскільки вона з грудня 2001 року до дня своєї смерті по ІНФОРМАЦІЯ_1 проживала в м. Тульчині, була важко хворою і в с. Сільницю не їздила, орендної плати за даним договором та угодою не отримувала, згідно висновку експертизи від 27.03.2017 року підпис у графі ОСОБА_4. в угоді про внесення змін до договору оренди на земельну ділянку, земельну частку (пай) від 10 січня 2011 року, виконаний не ОСОБА_4, а іншою особою, тому дану угоди слід визнати не укладеною, скасувавши державні реєстрації та повернути земельну ділянку.

Зазначений висновок суду першої інстанції колегія суддів вважає таким, що зроблений за неправильного застосування норм матеріального та з порушенням норм процесуального права.

Відповідно до частини третьої статті 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно з частинами першою, третьою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені чч. 1 - 3, 5 і 6 ст. 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 216 ЦК України визначено особливі правові наслідки недійсності правочину. Зокрема, кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_4 була власником земельної ділянки площею 1,7188 га., яка розташована на території Сільницької сільської ради Тульчинського району Вінницької області.

04 грудня 2007 року між ОСОБА_4 та СТОВ Авангард було укладено договір оренди землі № 00416, площею 1,7188 га., яка розташована на території Сільницької сільської ради Тульчинського району Вінницької області. Даний договір укладений строком на 10 років та зареєстрований у Вінницькій регіональній філії ДП Центр ДЗК , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 12 грудня 2007 за № 040785300416.

10 січня 2011 року між ОСОБА_4 та СТОВ Авангард було укладено угоду про внесення змін до договору оренди на земельну ділянку до договору оренди землі, зареєстрованого 12 грудня 2007 року, відповідно до якої були внесені зміни, серед яких строк дії договору, який був встановлений на 25 років, починаючи з дня реєстрації угоди про внесення змін, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 04 листопада 2011 року за № 052438534000955.

Оспорюваний договір оренди землі від 04 грудня 2007 року та угода про внесення змін до договору оренди землі від 10 січня 2011 року укладені у письмовій формі, пройшли відповідну державну реєстрацію, про що у державному реєстрі земель вчинено записи.

Зазначаючи, що спірний договір оренди землі від 04 грудня 2007 року та угода про внесення змін до договору оренди землі від 10 січня 2011 року є неукладеним, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що під договором та угодою про внесенні змін до нього є підписи, тому за формою і змістом вони відповідають вимогам закону. У разі доведення того, що підпис під укладеним договором оренди землі та угодою про внесення змін до нього ОСОБА_4 не належить, то це згідно зі статей 203, 215 ЦК України може свідчити про його недійсність, так як відсутнє волевиявлення на укладення договору.

При цьому, вважаючи договір неукладеним, суд першої інстанції не звернув увагу на указані положення закону про презумпцію правомірності правочину (ст. 204 ЦК України) та не урахував інші положення закону про те, що не підписаний договір, чи підписаний іншою особою договір, може бути визнаний недійсним, і не може вважатись неукладеним.

Пленум Верховного Суду України у пункті 8 постанови від 06 листопада 2009 року № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними роз'яснив судам, що відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК України, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено. У зв'язку з цим судам необхідно правильно визначати момент вчинення правочину (статті 205 - 210, 640 ЦК України тощо). Зокрема, не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо). Згідно із статтями 210 та 640 ЦК України не є вчиненим також правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації. Встановивши ці обставини, суд відмовляє в задоволенні позову про визнання правочину недійсним. Наслідки недійсності правочину не застосовуються до правочину, який не вчинено. Вимога про визнання правочину (договору) неукладеним не відповідає можливим способам захисту цивільних прав та інтересів, передбачених законом. Суди мають відмовляти в позові з такою вимогою. У цьому разі можуть заявлятися лише вимоги, передбачені главою 83 книги п'ятої ЦК України.

Виходячи з наведеного, суд апеляційної інстанції вважає, що позивачем обрано невірний спосіб захисту, а тому аргументи апеляційної скарги в цій частині заслуговують на увагу.

Окрім цього суд першої інстанції необґрунтовано дійшов висновку про те, що договір оренди землі від 04 грудня 2007 року ОСОБА_4 не підписувала, оскільки позивачем не надано належних доказів на підтвердження даної обставини.

Відповідно до пункту 1- 4 частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Зважаючи на вищевикладене, рішення місцевого суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись частиною четвертою статті 258, частиною першою статті 259, статтями 367, 369, 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Авангард задовольнити.

Повторне заочне рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 10 січня 2019 року у даній справі скасувати та ухвалити нове.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Авангард , третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача Головне управління Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастрів про визнання договору неукладеним та скасування державної реєстрації договору оренди землі відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 /ідентифікаційний код НОМЕР_4/ на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Авангард /код ЄДРПОУ 25495830/ судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 1152 гривні 60 копійок.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Підпис Л. О. Голота

Судді: Підпис Т. О. Денишенко

Підпис В. П. Рибчинський

Згідно з оригіналом

Головуючий суддя Л. О. Голота

Повний текст постанови складено 02 травня 2019 року.