Рішення

від 15.02.2019 по справі 183/6824/18

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/6824/18

№ 2/183/1164/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 лютого 2019 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:

головуючої судді Сороки О.В.,

секретаря Устименко М.О.,

розглянувши, у відкритьому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Новостепанівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, третя особа - Новомосковська районна державна нотаріальна контора, про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

в с т а н о в и в:

01 листопада 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Новостепанівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, в якому просила суд:

- встановити факт належності ОСОБА_2, померлій 03.07.2007 року правовстановлюючого документу - Державного акту серії ІІ-ДП №098483 на право приватної власності на землю, площа земельної ділянки 1,5534 га, у межах згідно з планом, яка розташована на території Новостепанівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, цільове призначення земельної ділянки - ведення особистого селянського господарства, виданого на ім'я ОСОБА_3, на підставі розпорядження голови Новомосковської районної державної адміністрації №179 від 14.03.2002 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 276;

- визнати за нею право власності на земельну ділянку площею 1,5534 га, що розташована на території Новостепанівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, наданої для ведення особистого селянського господарства, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2, померлої 03 липня 2007 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що 03 липня 2007 року померла її мати ОСОБА_2. Після її смерті залишилася спадщина, яка складається із земельної ділянки площею 1,5534 га, що розташована на території Новостепанівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, цільове призначення земельної ділянки - для ведення особистого селянського господарства. Позивач в установлений законом строк прийняла спадщину після смерті матері, а інших спадкоємців, окрім неї, - немає.

Для оформлення спадщини після смерті матері позивач звернулася з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину до Новомосковської районної державної нотаріальної контори, однак державним нотаріусом ОСОБА_4 відмовлено їй у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на зазначену земельну ділянку, у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу.

Крім того, в наданій на запит адвоката копії державного акта на право приватної власності на землю, зазначено прізвище її матері ОСОБА_3, що не співпадає з прізвищем, зазначеним в свідоцтві про її смерть, де вказано - Кулина.

Також, у свідоцтві про народження позивача, пенсійному посвідченні її матері, та в свідоцтві про одруження матері, прізвище її матері вірно значиться, як Кулина.

Таким чином, позивач зазначає, що позбавлена можливості надати нотаріусу оригінал правовстановлюючого документу на спадкову земельну ділянку, тому звернулася до суду з зазначеним позовом.

До початку судового розгляду представник позивача ОСОБА_5 надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, одночасно позов підтримав.

Представник відповідача - Новостепанівської сільської ради Новомосковського району в судове засідання не з'явився, надавши заяву про розгляд справи без його участі, відзив на позов не подав.

Представник третьої особи - Новомосковської районної державної нотаріальної контори також в судове засідання не з'явилася, на виконання ухвали суду від 17.01.2019 року надала копію спадкової справи після смерті ОСОБА_2.

Ухвалою суду від 01 листопада 2018 року відкрито провадження у справі.

У відповідності до ч.4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання позову відповідачем, за наявності для того законних підстав, суд ухвалює рішення про задоволення позову.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, на підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи.

Суд, дослідивши докази, з точки зору належності та допустимості, а у свій сукупності, з точки зору достатності, дійшов до наступного висновку.

Суду надане свідоцтво про смерть ОСОБА_2, у відповідності до якого остання померла 03 липня 2007 року.

Після смерті ОСОБА_2 державним нотаріусом Новомосковської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_4 заведено спадкову справу №679/2007, у відповідності до якої ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2, як спадкоємець за законом (а.с.35).

Цим же нотаріусом позивачу надано повідомлення вих. №1830/02-14 від 24.10.2018 року про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку, розташовану на території Новостепанівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, надану для ведення особистого селянського господарства, у зв'язку з тим, що спадкоємцем не надано документу, що посвідчує право власності спадкоємця на спадкову земельну ділянку (а.с.15).

У відповідності до ст. 315 ЦК України, суд розглядає справи про встановлення фактів, які мають юридичне значення, у тому числі, відповідно до 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначеного іншого порядку їх встановлення.

Так, суду подано копію Державного Акту про право приватної власності на землю серії ІІ-ДП №098483, виданого 04 квітня 2002 року на ім'я ОСОБА_3, у відповідності до якого останній на підставі розпорядження голови Новомосковської районної державної адміністрації № 179 від 14.03.2002 року передано у приватну власність земельну ділянку площею 1,5534 га, що розташована на території Новостепанівської сільської ради, цільове призначення земельної ділянки - для ведення особистого селянського господарства, акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 276 (а.с.14).

Про те, що вказаний Державний акт посвідчує право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку, розташовану на території Новостепанівської сільської ради Новомосковського району, площею 1,5534 га, для ведення особистого селянського господарства, свідчить також відповідь Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 17.09.2018 року (а.с.13).

Поряд з цим, згідно свідоцтва про народження позивача, виданого на російській мові (а.с.7) в графі мати зазначено ОСОБА_2, у пенсійному посвідченні матері позивача також вказано прізвище її як ОСОБА_2 (а.с.12).

Аналіз поданих документів, свідчить про наявність розбіжностей в написанні прізвища спадкодавця в свідоцтві про смерть та прізвищі, записаному в правовстановлюючому документі - Державному акті про право приватної власності на землю.

В той же час, згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ - 1207018492018 від 19.12.2018 року, (а.с.25) власником вищезазначеної земельної ділянки з кадастровим номером 1223284500:02:100:0020 є ОСОБА_2, на підставі Державного акту від 04.04.2002 ІІ-ДП 098483 (а.с.25-27).

У відповідності до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, не заборонених законом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності, або якщо це право не визнається іншою особою.

Відповідно до пункту 3 статті 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 01 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності реєстрації таких прав, відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення.

У відповідності до ч.1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Отже, в судовому засіданні знайшло своє підтвердження, що спадкодавець ОСОБА_2 на законних підставах набула право власності на земельну ділянку площею 1,5534 га кадастровий номер 1223284500:02:100:0020, наданої для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Новостепанівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області.

Встановлені обставини щодо втрати оригіналу правовстановлюючого документу, реквізити якого співпадають і в наданій копії державного акту і у витягу з державного земельного кадастру, не припинили право спадкодавця на земельну ділянку, однак через відсутність у позивача оригіналу державного акту, що є документом, який посвідчує право власності на земельну ділянку померлої ОСОБА_2, державний нотаріус Новомосковської районної державної нотаріальної контори правомірно прийняла рішення про відмову у вчиненні нотаріальної дії, і тому позивач позбавлена можливості оформити спадкове майно.

Між тим, у відповідності до ст.392 ЦК України у разі відсутності документів на право власності, власник може вимагати визнання права власності в судовому порядку, а спадкоємець, який прийняв спадщину, в розумінні ч.1 ст. 1218 ЦК України, має право вимагати визнання за ним права власності на спадкове майно в судовому порядку.

Аналізуючи викладе, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та має бути задоволений, оскільки ОСОБА_2 за життя на законних підставах набула право власності на земельну ділянку, а тому до позивача, відповідно до ст.1216 ЦК України, перейшло таке ж право власності, у повному обсязі, яке набув спадкодавець.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1216, 1218, 1268, 392 ЦК України, ст.ст. 4,12,76,81,89,263, 265,315 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1, - задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_2, померлій 03.07.2007 року правовстановлюючого документу - Державного акта серії ІІ-ДП №098483 на право приватної власності на землю, площа земельної ділянки 1,5534 га, у межах згідно з планом, яка розташована на території Новостепанівської сільської ради, цільове призначення земельної ділянки - ведення особистого селянського господарства, виданого 04 квітня 2002 року на ім'я ОСОБА_3, на підставі розпорядження голови Новомосковської районної державної адміністрації №179 від 14.03.2002 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 276.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (РНОКПП НОМЕР_1) право власності на земельну ділянку площею 1,5534 га кадастровий номер 1223284500:02:100:0020, що розташована на території Новостепанівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, цільове призначення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2, померлої 03 липня 2007 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Сорока О.В.