Рішення

від 18.04.2019 по справі 379/111/19

ТАРАЩАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 379/111/19

2/379/207/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.04.2019 року м.Тараща

Таращанський районний суд Київської області в складі:

головуючого: судді Потеряйко С.А.,

за участю секретаря судових засідань: ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тараща в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2, представник позивача адвокат ОСОБА_3 до СП Дубівське , третя особа ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача адвокат ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом в якому зазначив, що 21.10.2017 близько 11 год 00 хв на перехресті вулиць Шевченка та Перемоги в с.Мала Березянка Таращанського району Київської області, водій ОСОБА_4, керуючи автомобілем НОМЕР_1, який належить на праві приватної власності СП Дубівське , при виїзді на головну дорогу не виконав вимогу дорожнього знаку 2.1. Дати дорогу та допустив зіткнення з автомобілем марки OPEL ASTRA днз CRO 249, під керуванням ОСОБА_2

Внаслідок ДТП транспорті засоби зазнали механічні пошкодження, а позивач отримав тілесні ушкодження та був госпіталізований до Таращанської ЦРЛ.

До Таращанської ЦРЛ позивача було доставлено з діагнозом струс головного мозку, що підтверджується випискою із медичної картки стаціонарного хворого №621 та медичною картою стаціонарного хворого №621 від 24.01.2018. На лікуванні в Таращанській ЦРЛ позивач перебував з 23.10.2017 по 01.11.2017 ( десять днів).

Постановою Таращанського районного суду Київської області від 18.01.2018 в справі №379/1528/17 ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності.

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення психологічної експертизи №1-14/11 від 14.11.2018, ситуація ДТП, яка мала місце 21.10.2017 та привела до заподіяння тілесних ушкоджень, постала для ОСОБА_2 як психотравмуюча, обумовила необхідність стаціонарного лікування з переживанням психофізичного дискомфорту та необхідністю адаптації до несприятливих обставин, тимчасово впливала на соціальне функціонування особистості, чим ОСОБА_2 були завдані психологічні ( моральні) страждання.

ПАТ НАСК Оранта виплатила позивачу відшкодування здоров'ю в тому числі і моральну.

В результаті протиправних дій відповідача, позивачу було заподіяно моральну шкоду, яка проявляється в тому, що він отримав травму голови та 10 днів перебував на лікуванні. Після ДТП в нього часто болить голова, внаслідок чого він змушений приймати лікарські припарати для зняття головного болю, в нього погіршився сон, апетит, постійне хвилювання за стан свого здоров'я. Позивач змушений прикладати зусилля, направлені на відновлення порушених прав, що призвело до необхідності отримання юридичних консультацій, до душевних страждань, позбавлення можливості користуватися своїм автомобілем, який щодня використовувався в цілях поїздки до роботи.

Представник позивача просить суд стягнути з відповідача 50 000 грн завданої моральної шкоди, 10 000 грн витрат на проведення психологічної експертизи та 6 000 грн витрат з оплатою послуг за надання професійної правничої допомоги.

В судове засідання позивач та його представник адвокат ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилися, надали заяву про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги підтримують.

Представник відповідача СП Дубівське адвокат ОСОБА_5, скориставшись своїм правом, направив до суду відзив на позовну заяву в якому зазначив, що відповідач позовні вимоги не визнає, оскільки вони є необґрунтованими. Позивач з незрозумілих причин, з власної ініціативи, лише через рік після ДТП звернувся до експерта для проведення психологічної експертизи. Відповідач під сумнів ставить висновки експертизи, оскільки експертом не було враховано тієї обставини, що позивач є ліквідатором на Чорнобильській АЕС, інвалідом і його раптові різкі підвищення артеріального тиску цілком можливі внаслідок Чорнобильської катастрофи. Крім того, позивач має літній вік, тому погіршення пам'яті можливе з віковим синдромом. Крім того, позивач є особою непрацюючою, тобто його твердження про те, що він був позбавлений можливості їздити на роботу, є надуманими. Відповідач також стверджує, що необхідно критично відноситися до висновків експертів психологів, оскільки вони визначили орієнтований еквівалент компенсації . Просить суд відмовити в задоволенні вимог позивача.

В судове засідання представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність.

Третя особа в судове засідання не з'явився, просить відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у відзиві, поданому на адресу суду.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Як передбачає ч.3, ст.12 та ч.1, ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.82 ЦПК України.

Суд в межах заявлених позовних вимог та наданих доказів по справі, вивчивши матеріали цивільної справи №379/1146/18 ( справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я), встановив наступні факти та правовідносини.

Судом встановлено, що 21.10.2017 близько 11 год 00 хв на перехресті вулиць Шевченка та Перемоги в с.Мала Березянка Таращанського району Київської області, водій ОСОБА_4, керуючи автомобілем НОМЕР_1, який належить на праві приватної власності СП Дубівське , при виїзді на головну дорогу не виконав вимогу дорожнього знаку 2.1. Дати дорогу та допустив зіткнення з автомобілем марки OPEL ASTRA днз CRO 249, під керуванням ОСОБА_2

Внаслідок ДТП транспорті засоби зазнали механічні пошкодження, а позивач отримав тілесні ушкодження та був госпіталізований до Таращанської ЦРЛ.

23.10.2017 ОСОБА_2 було направлено на стаціонарне лікування до Таращанської ЦРЛ. На лікуванні в Таращанській ЦРЛ позивач перебував з 23.10.2017 по 01.11.2017 ( десять днів) з діагнозом струс головного мозку, що підтверджується випискою із медичної картки стаціонарного хворого №621 та медичною картою стаціонарного хворого.

Постановою Таращанського районного суду Київської області від 18.01.2018 в адміністративній справі №379/1528/17, ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП.

Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином вина третьої особи ОСОБА_4 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди встановлена вище наведеною постановою та в силу ч. 4 ст. ст. 82 ЦПК України ці обставини не підлягають доказуванню.

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення психологічної експертизи №1-14/11 від 14.11.2018, ситуація ДТП, яка мала місце 21.10.2017 та привела до заподіяння тілесних ушкоджень, постала для ОСОБА_2 як психотравмуюча, обумовила необхідність стаціонарного лікування з переживанням психофізичного дискомфорту та необхідністю адаптації до несприятливих обставин, тимчасово впливала на соціальне функціонування особистості, чим ОСОБА_2 були завдані психологічні ( моральні) страждання. Орієнтований еквівалент компенсації заподіяних ОСОБА_2 моральних страждань внаслідок отримання шкоди здоров'ю становить 13,5 мінімальних заробітних плат.

Згідно ст. 1166 ЦК України відшкодування матеріальної шкоди можливо при наявності складу правопорушення: протиправних дій особи, заподіяння шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою і наслідками, вини особи, що причинили збиток.

Виходячи зі змісту ч. 2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно роз'яснень, викладених в п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 Про практику розгляду судами цивільних справ по позовах про відшкодування шкоди під власником джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична чи особа громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки на підставі права власності, оперативного чи керування на інших підставах (договір оренди, довіреності і т.п.).

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Як вбачається з п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Встановлено, що позивачу ОСОБА_2, страховою компанією відповідача ПАТ НАСК Оранта було виплачено страхове відшкодування за шкоду, завдану здоров'ю, в тому числі і моральну в розмірі 204,47 грн, що сторонами визнається і не заперечується.

За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 ЦК України).

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, що її заподіяла, за наявності її вини.

Згідно п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.95" Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" (із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного суду N 5 від 25.05.2001) розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Представник позивача зазначає, що позивачу завдано моральну шкоду, яку оцінено в 50 000,00 грн, при цьому обґрунтовує його стражданнями яких він зазнав у зв'язку із ушкодженням здоров'я.

Суд, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, враховуючи тривалість лікування позивача, характер отриманих тілесних ушкоджень, зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану позивача, вважає, що із відповідача підлягає стягненню 5000,00 грн. в рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди у зв'язку із ушкодженням здоров'я позивача.

Крім того, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача коштів за проведення психологічної експертизи в розмірі 10 000 грн підлягають до задоволення.

Крім того, суд приходить до висновку, про задоволення позову в частині стягнення 6000,00 грн. витрат пов'язаних з оплатою правничої допомоги.

Відповідно до положень ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Судові витрати на правничу допомогу це фактично понесені стороною і документально підтверджені витрати, пов'язані з наданням цій стороні правової допомоги адвокатом при вирішенні цивільної справи в розумному розмірі з урахуванням витраченого адвокатом часу.

На підставі вищевикладеного, як вбачається з матеріалів справи (квитанції до прибуткового касового ордеру, акту виконаних робіт та детального опису робіт від 25.01.2018) позивачем сплачені кошти за надання правничої допомоги адвокату ОСОБА_3

У відповідності до ст. 141 ЦПК України, судовий збір у разі задоволення позову покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 12, 76-83, 259, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з СП Дубівське ( 09534, с.Дубівка, вул..Фізкультурна,1 Таращанський район, Київська область, код ЄДРПОУ 04529536, МФО 380805, АТ Райффайзен Банк Аваль р/р НОМЕР_2) на користь ОСОБА_2 5 000 грн моральної шкоди, завданої внаслідок ушкодження здоров'я, 10 000 грн витрати за проведення експертизи, 6 000 грн витрат на правову допомогу.

Стягнути з СП Дубівське ( 09534, с.Дубівка, вул..Фізкультурна,1 Таращанський район, Київська область, код ЄДРПОУ 04529536, МФО 380805, АТ Райффайзен Банк Аваль р/р НОМЕР_2) на користь держави судовий збір 768, 40 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

У відповідності до п.п. 15.5) п. 15 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції, яка набрала чинності з 15.12.2017, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Таращанський районний суд Київської області.

Повне рішення суду буде виготовлене 02 травня 2019 року.

Головуючий:ОСОБА_6