Рішення

від 26.04.2019 по справі 415/2375/19

ЛИСИЧАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

у.н. 415/2375/19

н.п. 2/415/1077/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 квітня 2019 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд в особі головуючого судді Фастовця В.М., розглянувши у письмовому провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства Лисичанськтепломережа про захист прав споживачів та списання суми безнадійної дебіторської заборгованості, третя особа - управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просив визнати заборгованість в сумі 1309,38 грн. перед КП Лисичанськтепломережа безнадійною та зобов'язати відповідача вчинити списання заборгованості станом на 01.04.2018 у розмірі 1309,38 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що позивачка є власником АДРЕСА_1 в якій вона зареєстрована та проживає. Квартира має площу 75,9 кв. м., та площу опалення 73,4 кв. м. Відповідно до рішення комісії позивачу призначено субсидію на ЖКП з травня 2017 р. по квітень 2018 р., яку позивач сплачувала щомісячно. Однак з 01.04.2018 по 30.04.2018 субсидію позивачу скасовано на підставі несплати обов'язкового платежу. Відповідачем повідомлено позивача, що станом на 01.05.2018 у позивача малась заборгованість за сплату послуг КП Лисичанськтепломережа в сумі 1309,38 грн., у зв'язку з чим житлову субсидію з 01.05.2018 позивачу не призначено на підставі п. 14 Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій, затвердженого постановою КМУ від 21.10.1995 № 848, яке діяло на момент виникнення боргу 01.05.2017. Відповідач на звернення про роз'яснення виникнення суми боргу, підстави позивачу не роз'яснив.

Представником відповідача на позовну заяву надано відзив, в якому зазначено, що станом на 01.04.2018 за квартирою АДРЕСА_1 обліковується заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги з теплопостачання в сумі 2218,65 грн., яка позивачем не оспорювалась. Позивач отримує житлово-комунальні послуги з централізованого опалення її вищевказаної квартири, на підставі Договору № 6974, укладеного 05.08.2011. Згідно роздруківки по особовому рахунку НОМЕР_1 ОСОБА_1 не виконувала свої зобов'язання в частині щомісячної оплати за спожиті житлово - комунальні послуги, що призвело до утворення вказаної заборгованості. Загальний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів встановлений статтею 16 ЦК України. Особа, право якої порушено, може скористатися не будь - яким, а конкретним способом захисту свого права. Як правило, спосіб захисту порушеного права визначено законом. Зобов'язання відповідача щодо списання заборгованості за оплату комунальних послуг не передбачено чинним законодавством як спосіб захисту. Крім того, чинним законодавством не встановлено процедури визнання боргу за житлово-комунальні послуги безнадійним та не визначено механізму його списання. А тому, вважає, що підстав для задоволення позову немає.

Представником третьої особи письмових пояснень не надано.

Відповідно до ст.7 ч.13 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

З матеріалів справи вбачається, що позивач є власником квартири АДРЕСА_1, на підставі свідоцтва про право власності на житло № 14631 від 08.11.2005, виданого Відділом по обліку, розподілу, обміну та приватизації житлової площі Лисичанської міської ради /а.с.4/.

05 серпня 2011 р. між сторонами укладено договір № 6974 про надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води.

З особової картки абонента ОСОБА_1 вбачається, що станом на 01.04.2018 за адресою: АДРЕСА_1 обліковується заборгованість по сплаті житлово-комунальних послуг у розмірі 2218,65 грн.

Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послу, регулюються Законом України Про житлово-комунальні послуги .

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України Про житлово-комунальні послуги , житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є споживачі (індивідуальні та колективні); управитель; виконавці комунальних послуг (ч. 1 ст. 6 вказаного Закону).

Згідно зі ст. 5 Закону України Про житлово-комунальні послуги , до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 7 Закону України Про житлово-комунальні послуги передбачено право споживача одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів, при цьому такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 2 ст. 7 цього Закону обов'язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити отримані ними житлово-комунальні послуги.

Згідно ч.4 ст.19 Закону України Про житлово-комунальні послуги виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об'єктів усіх форм власності є суб'єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація).

Відповідно до ст. 67, ч. 1 ст. 68. ст. 179 Житлового кодексу України, ст. 19 Закону України "Про теплопостачання", п. 5 ч. 3, ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" - споживач (квартиронаймач) зобов'язаний своєчасно оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором чи законом.

Частинами 1 та 2 ст. 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" також передбачено обов'язок власників квартир багатоквартирних будинків брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку і прибудинкових територій, пропорційно до своєї частки у майні будинку.

Пунктом 18 "Правил надання послуг з центрального опалення та водопостачання холодної та гарячої води і водовідведення", затверджених постановою КМУ від 21.07.2005 № 630, передбачено, що розрахунковим періодом для оплати послуг водопостачання є календарний місяць. Оплата спожитих послуг має бути здійснена споживачем не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Згідно вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Крім того, відповідно до ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Підприємство самостійно: визначає облікову політику підприємства; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та : урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних: розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності: контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів; затверджує правила документообігу і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку.

Згідно зі ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні, документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Враховуючи вимоги Закону та Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 Дебіторська заборгованість - затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08.10.99 р. N 237, виключення з активів підприємства (списання) безнадійної дебіторської заборгованості, в тому числі за якою минув строк позовної давності, є господарською діяльністю підприємства.

Особовий рахунок, відкритий на ім'я позивача в КП Лисичанськтепломережа , є документом внутрішньогосподарського обліку господарських операцій відповідача і списання з цього внутрішнього господарського документа будь-яких сум є правом кредитора, тобто відповідача.

Чинним законодавством не встановлено процедури визнання боргу за житлово- комунальні послуги безнадійним та не визначено механізму його списання, а тому така заборгованість зазначається в довідках про стан заборгованості.

Відповідно до листа Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 17 травня 2007 року N 12/1-64 списання боргів за спожиті житлово-комунальні послуги чинним законодавством не передбачено.

Дана позиція викладена і у рішенні Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11.06.2014 у справі №6-3986св14, де зазначено, що чинним законодавством не встановлено механізму списання боргу за житлово-комунальні послуги.

Тому на підставі вище викладеного, суд приходить про необґрунтованість позовних вимог, а тому у задоволені позову слід відмовити.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, позивача звільнено від сплати судового збору при поданні позовної заяви, тому суд відносить судовий збір на рахунок держави.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 12, 206, 263-265 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1, до комунального підприємства Лисичанськтепломережа , код 36238886, яке розташоване за адресою: Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Тепла, буд. 17 про списання суми безнадійної дебіторської заборгованості залишити без задоволення.

Судовий збір віднести на рахунок держави.

Рішення може бути оскаржене до Луганського апеляційного суду через Лисичанський міський суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 30-ти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя: