Ухвала

від 21.04.2019 по справі 541/816/19

МИРГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 541/816/19

Провадження № 2/541/616/2019

У Х В А Л А

21 квітня 2019 року м. Миргород

Суддя Миргородського міськрайонного суду Полтавської області Городівський О. А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Слобідської сільської ради Миргородського району про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом,

установив:

16 квітня 2019 року позивач звернувся до суду із вищевказаною позовною заявою. Дослідивши зміст поданої заяви та доданих до неї документів, суд доходить висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України та має недоліки, що перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до пп.1 п.1 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір , за подання позовної заяви майнового характеру, фізичною особою сплачується судовий збір - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ціна позову визначена у розмірі 100 000 грн. 00 коп.

1% від ціни позову за вимогу майнового характеру складає 1 000 грн. 00 коп.

Тобто судовий збір, який підлягає сплаті позивачем за подання до суду даної позовної заяви складає 1 000 грн. 00 коп.

Одночасно до позовної заяви додано клопотання про звільнення від сплати судового збору, в якому зазначено, що позивач на даний момент не працює, тому рохзмір судового збору є для нього занадто обтяжливим.

Відповідно до ст. 8 ЗУ "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або2) позивачами є:військовослужбовці;батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Зміст цієї статті передбачає право суду, а не обов'язок, на свій розсуд відстрочити, розстрочити, зменшити або звільнити від сплати судового збору.

Враховуючи вищевикладене, вбачається, що єдиною підставою для звільнення від сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони, тобто фізичної особи. Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на цю особу.

Скрутне матеріальне становище - це умови існування фізичної особи, які проявляються перш за все при відсутності грошових коштів та інших майнових засобів, що необхідні для задоволення потреб фізичної особи та придбання речей першої необхідності (продуктів харчування, медичних ліків, житла, одягу тощо).

На підтвердження доводів щодо майнового стану мають бути надані докази про неспроможність сплати судових витрат на момент подачі позовної заяви.

Окрім того, незадовільний матеріальний стан залежить і від відсутності у особи нерухомості, депозитів, акцій, активів у фінансових установах, документів про відсутність доходів членів сім'ї, відсутність чи наявність виплат соціальної допомоги, тощо.

Відповідно до ст. 5 Закону України Про судовий збір чітко визначений перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору. Згідно з матеріалів вищезазначеної справи, позивач до визначеної категорії осіб не відноситься.

Тому, наведені позивачем у заяві підстави про звільнення від сплати судового збору є недостатніми та непереконливими і не підтверджують того, що майновий стан позивача перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

При цьому, суд відзначає, що позивачем, окрім довідки про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, не надано суду будь-яких інших документів, зокрема, відомостей органів доходів і зборів, з яких би вбачалося, що він не отримує жодних доходів та його матеріальне становище є дійсно скрутним та незадовільним.

Разом з тим, суд враховує, що Європейським судом з прав людини у справі Креуз проти Польщі від 19.06.2001, зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

При цьому, слід звернути увагу позивача, що статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, тому самі лише обставини, пов'язані з матеріальним станом позивача, та відсутність у неї коштів для сплати судового збору не можуть вважатися безумовною підставою для звільнення від такої сплати або її відстрочення без надання належних письмових доказів.

Враховуючи даний принцип, а також положення статті 5 Закону України Про судовий збір", суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні, в тому числі й у питанні звільнення від сплати судового збору чи відстрочення такої сплати.

Отже, дослідивши клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору та додані до нього документи, беручи до уваги, що безпідставне ненадходження до державного бюджету коштів за сплату судового збору порушує інтереси держави, суддя вважає, що у задоволенні клопотання слід відмовити.

Відповідно до правил ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки, дана позовна заява оформлена з порушенням вимог ст. 177 ЦПК України відповідно до вимог ст. 185 ЦПК України її необхідно залишити без руху, а позивачу надати строк, що не перевищує 3 днів з дня вручення йому ухвали, для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

Керуючись ст. 177, 185 ЦПК України,-

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Слобідської сільської ради Миргородського району про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом - залишити без руху .

Надати позивачу строк, що не перевищує 3 днів з дня вручення йому ухвали, для усунення зазначених в ухвалі недоліків, а саме:

-сплатити судовий збір у розмірі 1 000 грн. 00 коп.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя ОСОБА_2