Рішення

від 24.04.2019 по справі 537/2723/18

КРЮКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРЕМЕНЧУКА

Провадження № 2/537/57/2019

Справа № 537/2723/18

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.04.2019 року Крюківський районний суд міста Кременчука в складі: головуючого судді Хіневича В. І., за участю секретаря судових засідань ОСОБА_1, позивача - ОСОБА_2, представник позивача - ОСОБА_3, представника відповідача - ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кременчуці цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_5 районної державної лікарні ветеринарної медицини про поновлення на роботі та виплату середньомісячної заробітної плати за час вимушеного прогулу,

встановив:

Позивач ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом, відповідно до якого просила суд постановити рішення, яким визнати незаконним наказ № 37 від 30.05.2018 року про припинення з нею з 31.05.2018 року трудового договору по п. 1 ст. 40 КЗпП України та прийняти рішення, згідно якого зобов'язати відповідача ОСОБА_5 районна державна лікарня ветеринарної медицини поновити її з 31.05.2018 року на посаді фельдшера ветеринарної медицини ОСОБА_5 районної державної лікарні ветеринарної медицини; стягнути з відповідача ОСОБА_5 районна державна лікарня ветеринарної медицини, на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу по вині роботодавця з 31.05.2018 року по день поновлення її на роботі.

В обґрунтування позову зазначила, що вона працює з 01.02.1995 року в ОСОБА_5 районній державній лікарні ветеринарної медицини. З 20.06.2012 року по день звільнення працювала фельдшером ветеринарної медицини. На підприємстві числиться 37 працівників. З них, безпосередньо лікарською справою займається лише 9 осіб. За свої кошти або кошти клієнтів, вони повинні були придбати інструментарій, лікарські та дезінфікуючі засоби. Щоб відстоювати свої та колег соціального-економічні права, 07.12.2017 року вона вступила до Вільної профспілки міста Кременчука та була обрана 22.01.2018 року до виборного профспілкового органу Первинної профспілкової організації ОСОБА_5 державної лікарні ветеринарної медицини Вільної профспілки міста Кременчука, згідно протоколу установчих зборів. Повідомлення про обрання її до складу виборного профспілкового органу було надіслано вих. № 3 від 27.02.2018 року та зареєстровано під № 39 від 01.03.2018 року. Також, була надана копія виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємств та громадських формувань, присвоєний ідентифікаційний код юридичної особи 41958537. Відразу після створення первинної профспілкової організації вони намагалися створити спільний представницький орган з альтернативною профспілкою, щоб внести зміни і доповнення до діючого колективного договору, щоб мати можливість вирішити питання в законний спосіб, не тільки по забезпеченню усім необхідним, а також і по оплаті праці в період ліквідації інфекційних спалахів та засобів індивідуального захисту при даних спалахах. Роботодавець щоб не вирішувати дані питання, розпочав дії з приводу ліквідації первинної профспілкової організації шляхом скорочення чисельності фахівців підприємства, які є членами Вільної профспілки. 23.03.2018 року її вперше попередили, що нібито, згідно постанови КМУ № 710 від 11.01.2016 року Про ефективне використання державних коштів , для раціонального використання державних коштів прийнято рішення про скорочення штату працівників та нібито відповідно до наказу № 13 від 28.02.2018 року посада фельдшера ветеринарної медицини підлягає скороченню по п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України. Отримавши попередження, вона побажала отримати фінансово-економічне обґрунтування цього рішення, яке було прийнято в односторонньому порядку роботодавцем, так як вона мала права водія і могла суміщати не тільки фельдшерську роботу, а й посаду водія, сторожа, санітара, економіста, бухгалтера, навіть керівника підприємства, маючи великий досвід, таку ж саму освіту як керівник підприємства, але який немає такого досвіду в практичній фельдшерській роботі. Дане попередження, враховуючи ті порушення чинного законодавства. Які допустив роботодавець, вона розцінювала як жарт, тим більше, що в 2018 році вівся прийом працівників на підприємстві, їй відомо, що був прийнятий санітар. 27.04.2018 року під № 132 булло надіслано листа про нібито надання погодження на скорочення трьох посад фельдшерів ветеринарної медицини, членів Вільної профспілки. У даному листі був навіть вказаний економічний ефект фонду заробітної плати, вразі скорочення працівників та вказаний дефіцит кошторису, який зменшився до 11059 грн. Начальник ОСОБА_5 районної державної лікарні ветеринарної медицини ОСОБА_6 вважає, що звільнивши фельдшерів ветеринарної медицини, які безпосередньо беруть участь не тільки в лікуванні тварин м. Кременчука та прилеглих регіонів, а й ліквідації спалахів інфекційних захворювань, вона змогла б добитися економічного ефекту. Про можливий спалах інфекційних захворювань, чомусь її, як керівника підприємства, дане питання не турбує. Мало того, вона не побажала звільнити працівників допоміжних посад, але зберегти фельдшерський та лікарський потенціал підприємства. До профспілкової організації якою є Вільна профспілка міста Кременчука, роботодавець навіть не побажав звернутися. Вважає дії роботодавця протиправними та такими що порушують її права гарантовані їй Конституцією України.

27.11.2018 року від позивача ОСОБА_2 до суд надійшло уточнення та доповнення до позовної заяви, відповідно до якого остання просила суд постановити рішення, яким визнати незаконним наказ № 37 від 30.05.2018 року про припинення з нею з 31.05.2018 року трудового договору по п. 1 ст. 40 КЗпП України та прийняти рішення, згідно якого зобов'язати відповідача ОСОБА_5 районна державна лікарня ветеринарної медицини поновити її з 31.05.2018 року на посаді фельдшера ветеринарної медицини ОСОБА_5 районної державної лікарні ветеринарної медицини; стягнути з відповідача ОСОБА_5 районна державна лікарня ветеринарної медицини, на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу по вині роботодавця з 31.05.2018 року по день поновлення її на роботі; стягнути з відповідача кременчуцької районної державної лікарні ветеринарної медицини на її користь моральну шкоду в розмірі 100000 грн.; стягнути з відповідача на її користь судовий збір у розмірі 704,80 грн.

В обґрунтування зазначила, що 21.11.2018 року в судовому засіданні вона вперше дізналась про нібито існування наказу № 47 від 04.07.2018 року, незареєстрована копія даного наказу, навіть була надана її представнику. У наказі № 47 від 04.07.2018 року відміняється пункт перший наказу № 37 від 30.05.2018 року, але при цьому не визнається незаконним. Тому вона вважає, що наказ № 47 від 04.07.2018 року не задовольняє її позовні вимоги. Також, їй була завдана моральна шкода, яка виразилась у втраті повноцінного сну та порушенні звичайного ритму життя. Незаконне звільнення призвело до розриву її нормальних життєвих зв'язків. Її мама переживала з приводу її звільнення, як наслідок її стан здоров'я погіршився, а вона в свою чергу не мала коштів щоб допомогти їй.

11.12.2018 року до суду від відповідача надійшов відзив на уточнення та доповнення до позовної заяви, відповідно до якого, останній просить закрити провадження у справі, у зв'язку з відсутністю предмету спору, на обґрунтування зазначено, що 20.06.2018 року позивач ОСОБА_2 звернулась до суд з позовною заявою про поновлення на роботі. В подальшому позовні вимоги були уточненні та доповненні, відповідно до яких, просиладодатково стягнути моральну шкоду в сумі 100000 грн. та судовий збір в сумі 704,80 грн. Вважає даний позов невмотивованим, необґрунтованим, та який не підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки в штатному розписі значилися 4 посади фельдшерів, які по своїх функціональних обов'язках не могли наділятися функціями уповноважених осіб, Їх зайнятість протягом робочого дня була мінімальна, функції були обмежені. Фонд заробітної плати лікарні обмежений. Три штатні посади фельдшера ветеринарної медицини були введені в штатний розпис в грудні 2017 року після ліквідації ОСОБА_5 міської державної лікарні ветеринарної медицини. На ц посади були прийняті ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_2 Для них були розроблені посадові інструкції, які останні відмовились підписувати. В лютому 2018 року почалися перемови з Головним управліннямДержпродспоживслужби в Полтавській області по скороченню в відділі незаразної хвороби та профілактики неплідності тварин посад фельдшерів на три одиниці. Під скорочення попадали три посади, які займалиПищалка І. А., ОСОБА_8, ОСОБА_2 Цим працівникам завчасно було направлено опередження про скорочення їхніх посад. ОСОБА_2 про скорочення її посади була попереджена 23.03.2018 року. 27.04.2018 року про скорочення трьох посад фельдшерів письмово була повідомлена ППО КРДЛВМ ВПмК в особі ОСОБА_7 Згідно листа від 03.05.2018 року ППО КРДЛВМ ВПмК не погоджувалась зі скороченням трьох посад фельдшерів. Про скорочення трьох посад фельдшерів також було повідомлено постійну ППО КРДЛВМ. 23.05.2018 року відбулося засідання профспілкового комітету за участю всіх працівників ОСОБА_9, ОСОБА_2 ОСОБА_8 посади яких скорочувалися. на якому була дана згода на скорочення трьох посад фельдшерів ветеринарної медицини. 30.05.2018 року був виданий наказ за № 37 Про звільнення працівників , згідно якого із займаних посад були звільненні фельдшери ОСОБА_8 та ОСОБА_2 т. О. з виплатою вихідної допомоги та компенсації за дні невикористаної відпустки за відпрацьований період з 07.12.2017 року по 31.05.2018 року у відповідності п. 1 ст. 40 КЗпП України в зв'язку із скороченням штату. Згідно п. 2 даного наказу ОСОБА_7 - фельдшера ветеринарної медицини було переведено на посаду провідного лікаря ветеринарної медицини. Як було встановлено пізніше, на час винесення наказу № 37 від 30.05.2018 року скорочення трьох посад фельдшерів не було погоджено із Головним управлінням Держпродспоживслужби в Полтавській області. а тому фельдшери ветеринарної медицини ОСОБА_8 та ОСОБА_2 були звільнені з займаних посад передчасно, тобто неправомірно. В зв'язку з цим 04.07.2018 року по КРДЛВМ був виданий наказ № 47, яким ОСОБА_2 та ОСОБА_8 були поновленні на попередніх посадах з 01.06.2018 року з виплатою кожному середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу. Після винесення такого наказу відповідачем виконувались різні спроби повідомити ОСОБА_2 про скасування наказу № 37, однак остання ухилялась від отримання нею наказу № 47 про поновлення її на роботі. Також, нею не доведено обставини вказані на обґрунтування моральної шкоди.

26.02.2019 року ухвалою суду провадження по справі було зупинено до вирішення питання про відвід судді Хіневича В. І.

01.04.2019 року ухвалою суду в задоволенні заяви ОСОБА_2 про відвід судді Хіневича В. І., відмовлено.

08.04.2019 року ухвалою суду провадження у справі було поновлено.

16.04.2019 року до суду від позивача ОСОБА_2 до суд надійшло уточнення та доповнення до позовної заяви, відповідно до якого остання просила суд постановити рішення, яким визнати незаконним наказ № 37 від 30.05.2018 року про припинення з нею з 31.05.2018 року по 22.12.2018 року трудового договору по п. 1 ст. 40 КЗпП України та прийняти рішення, згідно якого зобов'язати відповідача ОСОБА_5 районна державна лікарня ветеринарної медицини поновити її з 31.05.2018 року по 22.12.2018 року на посаді фельдшера ветеринарної медицини ОСОБА_5 районної державної лікарні ветеринарної медицини; стягнути з відповідача ОСОБА_5 районна державна лікарня ветеринарної медицини, на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу по вині роботодавця з 31.05.2018 року по 22.12.2018 року в розмірі 55 166,16 грн.; стягнути з відповідача кременчуцької районної державної лікарні ветеринарної медицини на її користь моральну шкоду в розмірі 100000 грн.; стягнути з відповідача на її користь судовий збір у розмірі 704,80 грн.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 та її представник за довіреністю - ОСОБА_3 просили задовольнити позов з підстав вказаних у позові та уточненнях та доповненнях до позовної заяви.

В судовому засіданні представник відповідача за угодою - адвокат ОСОБА_4 в задоволенні позову просив відмовити з підстав вказаних у відзиві на позовну заяву.

Суд, повно, обґрунтовано, всебічно та безпосередньо дослідивши всі наявні докази у справі, з'ясувавши всі обставини, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог та заперечень, вислухавши думку сторін по справі, приходить до наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, 01.02.1995 року була прийнята на посаду ветеринарного санітара кременчуцького міського підприємства (лікарня) державної ветеринарної медицини; 17.01.2003 року ОСОБА_5 міське підприємство(лікарня) державної ветеринарної медицини реорганізовано в ОСОБА_5 міську лікарню державної ветеринарної медицини. Підстава наказ Державного департаменту ветеринарної медицини № 57 від 23.10.2002 року Про утворення територіальних органів Державного департаменту ветеринарної медицини ; 20.06.2012 року переведена на посаду фельдшера ветеринарної медицини краківської дільниці ветеринарної медицини4 06.12.2017 року звільнена згідно п. 5 ст. 36 КЗпП України - по переведенню до ОСОБА_5 районної державної лікарні ветеринарної медицини; 07.12.2017 року прийнята на посаду фельдшера ветеринарного відділу незаразних хвороб та профілактики неплідності тварин; 31.05.2018 року звільнена із займаної посади згідно п. 1 ст. 40 КзпП України в зв'язку із скороченням штату, що підтверджується копією трудової книжки позивача серії АЕ № 165355.

01.03.2018 року за вих. № 39 на ім'я начальника ОСОБА_5 районної державної лікарні ветеринарної медицини було направлено лист підписаний головою профспілкового комітету ППО КРДЛВМ ВПмК ОСОБА_7, відповідно до якого, 22.01.2018 року на установчих зборах було створено Первину профспілкову організацію ОСОБА_5 районної державної лікарні ветеринарної медицини Вільної профспілки міста Кременчука, на яких було обрано членами виборного профспілкового органу: ОСОБА_7 - головою профспілкового комітету, ОСОБА_8 заступником голови профспілкового комітету; ОСОБА_2 членом профспілкового комітету; ОСОБА_10 - членом профспілкового комітету, ОСОБА_11 - членом профспілкового комітету. 27.02.2019 року ППО КРДЛВМ ВПмК було легалізовано в Головному територіальному управлінні юстиції у Полтавській області, що підтверджується копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичний осіб-підприємців та громадських формувань від 26.02.2018 року.

23.03.2018 року ОСОБА_5 районною державною лікарнею ветеринарної медицини було попереджено під підпис ОСОБА_2, про те, що згідно Постанови КМУ №710 від 11.10.2016 року Про ефективне використання державних коштів для раціонального використання державних коштів прийнято рішення про скорочення штату працівників. Відповідно до наказу №13 від 28 лютого 2018 року Про скорочення штату працівників посада фельдшера ветеринарної медицини, яку вона займає в ОСОБА_5 районній державній лікарні ветеринарної медицини, підлягає скороченню. Не раніше закінчення 2-х місячного терміну з моменту одержання цього попередження відповідно ст. 49-2 КЗпП України, Вона підлягає звільненню з роботи по п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України з дотриманням вимог чинного законодавства України, з виплатою компенсацій за невикористані дні основної та додаткової відпусток та вихідної допомоги у розмірі не менше середнього місячного заробітку. Також повідомлено, що на даний момент в установі відсутні вакантні посади, які б могли бути запропоновані їй для подальшого працевлаштування. У разі виникнення підходящої за кваліфікацією вакансії до закінчення двохмісячного терміну попередження, вона буде запропонована їй у відповідності до чинного законодавства.

27.04.2018 року на ім'я голів ППО КРДЛВМ ВПмК ОСОБА_12 та ППО ОСОБА_5 районної державної лікарні ветеринарної медицини ОСОБА_13 за вих. № 132 ОСОБА_5 районною державною лікарнею ветеринарної медицини направлено повідомлення про надання погодження на скорочення трьох посад фельдшерів ветеринарної медицини.

03.05.2018 року за вих. № 10 на ім'я начальника ОСОБА_5 районною державної лікарні ветеринарної медицини від Первинної профспілкової організації ОСОБА_5 районної державної лікарні ветеринарної медицини Вільної профспілки міста Кременчука надійшла вмотивована відмова щодо скорочення трьох посад фельдшерів ветеринарної медицини.

23.05.2018 року протоколом № 2 засідання профспілкового комітету ОСОБА_5 районної державної лікарні ветеринарної медицини від 23.05.2018 року надано погодження ОСОБА_5 районній державній лікарні ветеринарної медицини на скорочення трьох посад фельдшерів ветеринарної медицини.

Відповідно до наказу № 37 від 30.05.2018 року ОСОБА_5 районної державної ветеринарної медицини про звільнення працівників, з метою ефективного та економічного використання бюджетних коштів у відповідності до постанови КМУ № 710 від 11.10.2016 року про ефективне використання державних коштів , наказано: 1. Звільнити із займаної посади згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України в зв'язку із скороченням штату: ОСОБА_8 - фельдшера ветеринарної медицини відділу незаразних хвороб та профілактики неплідності тварин з 31.05.2018 року з виплатою вихідної допомоги в розмірі середньомісячної заробітної плати та компенсації за дні невикористаних основної та додаткової відпусток за відпрацьований період з 07.12.2017 року по 31.05.2018 року; ОСОБА_2 - фельдшера ветеринарної медицини відділу незаразних хвороб та профілактики неплідності тварин з 31.05.2018 року з виплатою вихідної допомоги в розмірі середньомісячної заробітної плати та компенсації за дні невикористаних основної та додаткової відпусток за відпрацьований період з 07.12.2017 року по 31.05.2018 року. 2.Перевести в зв'язку із скороченням штату: ОСОБА_7 - фельдшера ветеринарної медицини відділу незаразних хвороб та профілактики неплідності тварин на посаду провідного лікаря ветеринарної медицини цього ж відділу. 3. Внести зміни до штатного розпису по загальному фонду ОСОБА_5 районної державної лікарні ветеринарної медицини з 01.06.2018 року, скоротивши три штатні одиниці фельдшерів ветеринарної медицини відділу незаразних хвороб та профілактики неплідності тварин.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 40 КЗпП України, звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу. Не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації .

Відповідно до ч. 1 ст. 43 КЗпП України, розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5 , 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, крім випадків, коли розірвання трудового договору із зазначених підстав здійснюється з прокурором, поліцейським і працівником Національної поліції, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України чи органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.

Згідно з ч. 6 ст. 43 КЗпП України, якщо працівник одночасно є членом кількох первинних профспілкових організацій, які діють на підприємстві, в установі, організації, згоду на його звільнення дає виборний орган тієї первинної профспілкової організації, до якої звернувся власник або уповноважений ним орган.

Також, судом встановлено, що 04.07.2018 року наказом ОСОБА_5 районної державної лікарні ветеринарної медицини № 47 про поновлення на роботі звільнених працівників, в зв'язку з тим, що штатний розпис з 01.06.2018 року про скорочення посад фельдшерів ветеринарної медицини не був затверджений Головним управлінням Держпродспоживслужби в Полтавській області, наказано, відмінити дію пункту 1 наказу № 37 від 30.05.2018 року по ОСОБА_5 районній державній лікарні ветеринарної медицини. Поновити звільнених працівників: ОСОБА_8 фельдшером ветеринарної медицини відділу незаразних хвороб та профілактики неплідності тварин; ОСОБА_2 фельдшером ветеринарної медицини відділу незаразних хвороб та профілактики неплідності тварин на займаних посадах з 01.06.2018 року. Виплатити ОСОБА_8 та ОСОБА_2 середньомісячну заробітну плату за час вимушеного прогулу.

Також, судом встановлено, що 21.11.2018 року в судовому зсіданні позивач ОСОБА_2 була ознайомлена з наказом № 47 від 04.07.2018 року та того ж дня копія даного наказу була отримана її представником ОСОБА_3, що підтверджується підписом останнього на копії наказу, яка мається в матеріалах справи.

Отже, на підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовна вимога про визнання незаконним наказ № 37 від 30.05.2018 року про припинення з ОСОБА_2 з 31.05.2018 року трудового договору по п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України та поновлення її з 31.05.2018 року на посаді фельдшера ветеринарної медицини ОСОБА_5 районної державної лікарні ветеринарної медицини задоволенню не підлягає, оскільки даний наказ в частині звільнення ОСОБА_2 з займаної посади скасовано та її поновлено на посаді фельдшера ветеринарної медицини.

Що стосується стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Згідно зі статтею 1 Конвенції Міжнародної організації праці Про захист заробітної плати № 95, ратифікованої Україною 30 червня 1961 року, термін заробітна плата означає, незалежно від назви й методу обчислення, будь-яку винагороду або заробіток, які можуть бути обчислені в грошах, і встановлені угодою або національним законодавством, що їх роботодавець повинен заплатити працівникові за працю, яку виконано чи має бути виконано, або за послуги, котрі надано чи має бути надано.

Таке поняття заробітної плати, передбачене і у частині першій статті 94 Кодексу і частині першій статті 1 Закону України Про оплату праці , як винагороди, обчисленої, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган (роботодавець) виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Суд зазначає, що вимушений прогул - це час, протягом якого працівник з вини власника або уповноваженого ним органу був позбавлений можливості працювати.

Здійснення відповідних розрахунків визначено в Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 8лютого 1995 року № 100. Так, абзацом третім пункту 2 Порядку встановлено, що середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана дана виплата. Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо.

Відповідно до п. 5 розд. ІV Порядку основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з п. 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством календарних днів за цей період.

Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику, здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абз. 2 п. 8 Порядку).

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абз. 3 п. 8 Порядку).

Як стороною позивача та і стороною відповідача було надано розрахунок середньоденної заробітної плати, відповідно до яких, стороною позивача була розрахована сума середньоденної заробітної плати позивача, яка становить 375,28 грн., стороною відповідача була розрахована сума середньоденної заробітної плати позивача, яка становить 198,55 грн.

Отже, розраховуючи середній заробіток за час вимушеного прогулу ОСОБА_2 суд бере до уваги розрахунок середньоденної заробітної плати ОСОБА_2 наданий стороною відповідача, оскільки ними було надано розрахунок середньоденної заробітної плати позивача без зарахування до заробітної плати позивача за квітень - травень 2018 року вихідної допомоги виплаченої позивачу при звільненні, що відповідає положенням розділу ІІІ Порядку, якими передбачені виплати, які підлягають урахуванню при обчисленні середньої заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплати за час вимушеного прогулу.

Також, що стосується періоду, який потрібно врахувати при вирахуванні середнього заробітку за час вимушеного прогулу, то суд зазначає, що його потрібно розраховувати з моменту звільнення позивача до того дня коли позивач дізналася про поновлення на робіт.

Таким чином, за період з 31.05.2018 року по 21.11.2018 року за час вимушеного прогулу з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума заробітної плати, яка обчислюється, виходячи з середньоденного заробітку в розмірі 198,55 грн. х 122 роб. днів = 24223,10 грн.

Що стосується позовних вимог про стягнення моральної шкоди, то позивач ОСОБА_2, зазнала моральної шкоди внаслідок її незаконного звільнення, яка полягає в душевних стражданнях, порушенні звичного ритму життя, розриву усталених життєвих зв'язків. Позивач змушений була докладати певних зусиль та витрачати свій час для відновлення та організації свого усталеного ритму життя. Т Внаслідок неправомірних дій відповідача та негативних емоційних навантажень ОСОБА_2 зазнала на собі негативних наслідків немайнового характеру та оцінює завдану їй моральну шкоду в розмірі 100000 гривень.

Згідно роз'яснень п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р. №4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" розмір моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховується стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого-спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити з засад розумності, виваженості та справедливості.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно з ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, при настанні інших негативних наслідків.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

При цьому, судом зазначає, що позивачем не доведено причино - наслідковий зв'язок між смертю матері позивача ОСОБА_14, яка померла 16.07.2018 року від атеросклеротичної хвороби серця та звільненням позивача 31.05.2018 року, як одну з підстав стягнення моральної шкоди.

Тому, з огляду на досліджені в судовому засіданні докази суд приходить до висновку, що позивачу було завдано моральної шкоди у зв'язку з незаконним звільненням останньої.

Вирішуючи питання розміру завданої моральної шкоди, суд вважає, що 5000 грн. будуть достатньою та розумною грошовою компенсацією за завдану позивачу моральну шкоду.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути понесенні витрати по сплаті судового збору в сумі 704 грн. 80 грн., а також судовий збір на користь держави в сумі 768 грн. 40 коп. відповідно до задоволений позовних вимог.

Відповідно до положень ст. 430 ЦПК України, суд, вважає за можливе допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.

Керуючисьст.ст.2, 12, 13, 17, 19, 76-81, 83, 89, 113, 141, 178, 191, 209, 223, 235, 258-259, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 38, 44, 47, 97, 116, 117, 235 КЗпП України, суд -

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_5 районної державної лікарні ветеринарної медицини про поновлення на роботі та виплату середньомісячної заробітної плати за час вимушеного прогулу- задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 районної державної лікарні ветеринарної медицини, ЄДРПОУ 00703428 на користьЧерниш ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податку - НОМЕР_1, середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 24223,10 грн.

Стягнути з ОСОБА_5 районної державної лікарні ветеринарної медицини, ЄДРПОУ 00703428 на користьЧерниш ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податку - НОМЕР_1, моральну шкоду в сумі 5000 грн.

Стягнути з ОСОБА_5 районної державної лікарні ветеринарної медицини, ЄДРПОУ 00703428 на користьЧерниш ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податку - НОМЕР_1, судовий збір в сумі 704 грн. 80 коп.

В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_5 районної державної лікарні ветеринарної медицини, ЄДРПОУ 00703428 на користь держави судовий збір в сумі 768,04 грн. (Держава в особі Державної судової адміністрації України, місцезнаходження: вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, Ідентифікаційний код ЄДРПОУ 26255795, отримувач коштів ГУК у м. Києві /м. Київ/ 22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача 31211256026001).

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту.

Суддя : В.І. Хіневич

Повний текст рішення суду складено 02.05.2019 року.