Рішення

від 30.04.2019 по справі 582/228/19

БІЛОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 582/228/19

Номер провадження 2/573/158/19

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

30 квітня 2019 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючої судді: Свиргуненко Ю. М.,

за участю секретаря: Федорченко Г. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білопілля цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської селищної ради Білопільського району Сумської області про визнання права на земельну частку (пай) у порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В :

08 лютого 2019 року ОСОБА_2 звернулася до Недригайлівського районного суду Сумської області з позовом до Тернівської селищної ради Недригайлівського району Сумської області про визнання права на земельну частку (пай) у порядку спадкування. Свої вимоги позивач мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її баба по лінії матері, ОСОБА_3 . Після смерті останньої відкрилася спадщина на все її майно, зокрема, на земельну частку (пай) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розміром 4,66 в умовних кадастрових гектарах, розташовану на території Бобрицької сільської ради. За життя ОСОБА_3 склала заповіт, яким все своє майно заповіла ОСОБА_4 16 березня 2000 року Улянівською державною нотаріальною конторою на ім`я останньої видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на частину спадкового майна, яке залишилося після смерті ОСОБА_3 При цьому свідоцтво про право на спадщину на вищевказану земельну частку (пай) спадкоємцю видано не було у зв`язку з втратою правовстановлюючого документа. ІНФОРМАЦІЯ_5 року ОСОБА_4 померла. ОСОБА_5 після смерті останньої шляхом постійного проживання прийняв її син ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 року останній помер. Після смерті ОСОБА_6 відкрилася спадщина на все його майно, у тому числі й право на земельну частку (пай), яке він успадкував після смерті матері, а остання у свою чергу успадкувала після смерті ОСОБА_3 Вказує, що у встановлений законом строк звернулася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після смерті свого брата ОСОБА_6 та отримала свідоцтва про право на спадщину на частину спадкового майна. Проте, внаслідок втрати правовстановлюючого документа, вона не може отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну частку (пай), право на яку належало померлій бабі та яке успадкувала її мати, а потім брат. Посилаючись на викладені вище обставини, ОСОБА_2 просить визнати за нею у порядку спадкування право на земельну частку (пай), розміром 4,66 в умовних кадастрових гектарах, розташовану на території Бобрицької сільської ради, посвідчене сертифікатом серії НОМЕР_1 , виданим ім`я ОСОБА_3 .

Ухвалою судді Недригайлівського районного суду Сумської області від 13 лютого 2019 року матеріали цивільної справи №582/228/19 за позовом ОСОБА_2 до Тернівської селищної ради Недригайлівського району Сумської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування передані за підсудністю до Білопільського районного суду (а. с. 43-44).

Ухвалою Білопільського районного суду від 13 березня 2019 року відкрито провадження у справі за вказаним вище позовом та призначено її до підготовчого засідання в порядку загального позовного провадження. До участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору залучено Миколаївську селищну раду Білопільського району Сумської області, на території якої розташована земельна ділянка, право на яку є предметом звернення до суду з даним позовом (а. с. 49-50).

Ухвалою від 11 квітня 2019 року за клопотанням представника позивача за договором про надання правової допомоги адвоката Склярова С. Л. неналежного відповідача - Тернівську селищну раду Недригайлівського району Сумської області замінено на належного відповідача - Миколаївську селищну раду Білопільського району Сумської області. Підготовче провадження у справі закрите з призначенням її до розгляду по суті (а. с. 108-110).

У судове засідання позивач ОСОБА_2 не з`явилася. Представник останньої за договором про надання правової допомоги адвокат Скляров С. Л. подав заяву про розгляд справи в його відсутність, позов підтримує (а. с. 115).

Представник відповідача - Миколаївської селищної ради Білопільського району Сумської області у судове засідання не з`явився. Селищний голова надіслав листа про розгляд справи у відсутність їх представника, позов визнають (а. с. 114).

У зв`язку з неявкою сторін, суд розглядає справу без їх участі, на підставі наявних доказів, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Повно, всебічно і об`єктивно дослідивши матеріали справи, оцінивши їх у сукупності з точки зору належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємозв`язку, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, суд приходить до наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла баба позивача по лінії матері - ОСОБА_3 (а. с. 8-9, 12, 20-27).

Після смерті останньої відкрилася спадщина, до складу якої ввійшло право на земельну частку (пай) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розміром 4,66 в умовних кадастрових гектарах, розташовану на території Бобрицької сільської ради Білопільського району Сумської області, у землях, які перебували у колективній власності СПАТЗТ Бобрицьке , посвідчене сертифікатом серії НОМЕР_1 від 03 вересня 1996 року, виданим спадкодавцю на руки (а. с. 14).

Відповідно до заповіту, посвідченого секретарем Бобрицької сільської ради 10 липня 1996 року, зареєстрованого у реєстрі за №51, ОСОБА_3 заповіла все своє майно ОСОБА_4 (а. с. 28).

16 березня 2000 року Улянівською державною нотаріальною конторою за заявою ОСОБА_4 заведено спадкову справу №70 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3 Спадкоємцю видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на частину спадкового майна, зокрема, на житловий будинок під в„–3 та приватизовану земельну ділянку, розміром 0,48 га, що розташовані по АДРЕСА_2 (а. с. 63-64).

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 , яка була матір`ю позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в смт. Терни Недригайлівського району Сумської області (а. с. 11, 19-25).

Згідно з довідкою Тернівської селищної ради Недригайлівського району від 11 грудня 2018 року ОСОБА_4 постійно і на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 року була зареєстрована та проживала в АДРЕСА_1 разом із сином ОСОБА_6 . Заповіт від імені померлої виконавчим комітетом Тернівської селищної ради не посвідчувався (а. с. 18).

Разом з цим судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_6 (а. с. 10).

За даними Тернівської селищної ради Недригайлівського району, останній постійно і на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 року був зареєстрований та проживав один АДРЕСА_1 . Заповіт від імені ОСОБА_6 виконавчим комітетом Тернівської селищної ради не посвідчувався та не реєструвався (а. с. 16).

01 липня 2014 року Недригайлівською районною державною нотаріальною конторою за заявою ОСОБА_2 заведена спадкова справа №94/2014 після ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року, номер у спадковому реєстрі 56247811. Позивачу видане свідоцтво про право на спадщину за законом на частину спадкового майна та відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на право на земельну частку (пай) у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документа (а. с. 13, 65-99).

Згідно з положеннями з ч. 1 ст. 524 ЦК Української РСР 1963 року, який був чинним на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 , спадкоємство здійснювалося за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом мало місце, коли і оскільки воно не було змінено заповітом.

Відповідно до ст. 525 ЦК УРСР часом відкриття спадщини визнавався день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим - день, зазначений в статті 21 цього Кодексу.

За змістом ст. 534 ЦК УРСР кожний громадянин міг залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів домашнього вжитку) одній або кільком особам як тим, що входили, так і тим, що не входили до кола спадкоємців за законом.

Визнавалося, що спадкоємець прийняв спадщину: якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини (ч. ч. 1, 2 ст. 549 ЦК УРСР).

Таким чином, враховуючи встановлені фактичні обставини справи та виходячи з вищенаведених положень законодавства, чинного на момент відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 , суд приходить до висновку, що донька останньої, ОСОБА_4 , прийняла спадщину, яка залишилася після смерті матері, шляхом подачі нотаріусу відповідної заяви, є єдиним спадкоємцем останньої за заповітом і набула право на спадщину з моменту її відкриття.

За загальними правилами про спадкування, передбаченими ст. ст. 1216, 1218, 1220 Цивільного кодексу України 2003 року, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Відповідно до ст. 1261, ч. 1 ст. 1262 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, а в другу чергу - рідні брати та сестри.

В силу положень ст. ст. 1268, 1269, 1270 ЦК України спадкоємець за законом має право прийняти спадщину шляхом постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини чи подачі до нотаріальної контори або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяви про прийняття спадщини.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Таким чином, враховуючи встановлені фактичні обставини справи та виходячи з наведених вище положень законодавства, якими вони регулюються, суд приходить до висновку, що брат позивача, ОСОБА_6 фактично прийняв спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_4 , шляхом постійного проживання з спадкодавцем на день смерті. У свою чергу позивач ОСОБА_2 прийняла спадщину за законом після смерті брата, ОСОБА_6 , шляхом подачі до нотаріальної контори відповідної заяви та є його єдиним спадкоємцем другої черги за законом. Інші спадкоємці, у тому числі й ті, які за законом мають право на обов`язкову частку у спадщині померлого ОСОБА_6 та у встановленому порядку прийняли цю спадщину відсутні.

Статтею 3 Указу Президента України Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва від 10 листопада 1994 року встановлено, що право на земельну частку (пай) може бути об`єктом купівлі-продажу, дарування, міни, успадкування, застави.

Згідно з роз`ясненнями Пленуму Верховного Суду України, викладеними у п. 11 постанови Про судову практику справах про спадкування від 30 травня 2008 року, при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай).

Враховуючи наведене вище, суд приходить до висновку, що в порядку спадкування за законом позивач має право на земельну частку (пай) розміром 4,66 в умовних кадастрових гектарах, розташовану на території Бобрицької сільської ради Білопільського району Сумської області, посвідчене сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1 , виданим на ім`я ОСОБА_3 , яке спочатку за заповітом успадкувала її мати - ОСОБА_4 , а у подальшому рідний брат - ОСОБА_6

Згідно з п. 3.5 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування №24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року, у разі втрати, пошкодження сертифіката про право на земельну частку (пай) видача нового сертифікату на ім`я спадкодавця спадкоємцям особи, яка мала право на земельну частку (пай), не передбачена. Отже, належним способом захисту прав спадкоємців у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину на земельну частку (пай) є звернення спадкоємців з вимогами про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_2 зверталася до нотаріуса з приводу оформлення спадщини після смерті радного брата ОСОБА_6 та видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вказане спадкове майно, однак, їй було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій у зв`язку з втратою правовстановлюючого документа, що також об`єктивно підтверджується матеріалами справи (а. с. 13).

Таким чином, позивач не може отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину за законом на право на земельну частку (пай), яке залишилося після смерті ОСОБА_6

Згідно зі ст. 55 Конституції України права людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено право кожної фізичної або юридичної особи на мирне володіння своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Захист цивільних прав це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

Відповідно до ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, визнання права.

Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання права, як передбачено п. а ч. 3 ст. 152 Земельного Кодексу України.

Таким чином, враховуючи, що позивач в установленому законом порядку прийняла спадщину після смерті брата ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , але у зв`язку з втратою правовстановлюючого документа - сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1 , виданого на ім`я ОСОБА_3 , не може отримати свідоцтво про право на спадщину за законом, позов ОСОБА_2 підлягає задоволенню, з послідуючим проведенням землевпорядних робіт, необхідних для виділення земельної частки (паю) у натурі у вигляді земельної ділянки та реєстрацією права власності на землю. При цьому суд відмічає, що визнання за ОСОБА_2 права на земельну частку (пай) не порушує права, свободи чи охоронювані законом інтереси інших осіб.

На підставі викладеного, керуючись ст. 55 Конституції України, ст. 524, 525, 534, 549 ЦК УРСР, ст. ст. 1261, 1268, 1269, 1270 ЦК України 2003 року, п. п. 1, 11, 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 Про судову практику у справах про спадкування , ст. 3 Указу Президента України Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва від 10 листопада 1994 року, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 16, 81, 89, 141, 247, 258, 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт серії НОМЕР_3 , виданий Білопільським РВ УМВС України в Сумській області 16 грудня 2011 року, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 до Миколаївської селищної ради Білопільського району Сумської області, юридична адреса: Сумська область, Білопільський район, смт. Миколаївка, бульвар Свободи, 2 про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування задовольнити.

Визнати за ОСОБА_10 у порядку спадкування за законом після смерті брата ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , право на земельну частку (пай) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розміром 4,66 в умовних кадастрових гектарах, розташовану на території Бобрицької сільської ради Білопільського району Сумської області, у землях, які перебували у колективній власності СПАТЗТ Бобрицьке , посвідчене сертифікатом серії НОМЕР_1 від 03 вересня 1996 року, виданим на ім`я ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Сумського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: