Ухвала

від 03.05.2019 по справі 910/5490/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua УХВАЛА м. Київ 03.05.2019 р.Справа №  910/5490/19 За заявою           Приватне акціонерне товариство "СВС-Дніпро" про          забезпечення позову у справі №910/5490/19 за позовом           Приватного акціонерного товариства "СВС-Дніпро" до           Товариства з обмеженою відповідальністю "А.СТЕН" про           стягнення  560 725,19 грн. Суддя Зеленіна Н.І. Без виклику представників. ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Приватне акціонерне товариство "СВС-Дніпро" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "А.СТЕН" про стягнення 560 725,19 грн. Позовні вимоги обґрунтовані наявністю обов'язку відповідача щодо повернення грошових коштів у розмірі 560 725,19 грн. Ухвалою суду від 03.05.2019 р. відкрито провадження у справі № 910/5490/19, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи. Приватне акціонерне товариство "СВС-Дніпро" звернулось до господарського суду міста Києва із заявою про забезпечення позову, якою просить в межах суми боргу накласти арешт на грошові кошти, що знаходяться на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "А.СТЕН"; у разі відсутності таких коштів – накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю "А.СТЕН". Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Як передбачено ч. ч. 1-4 ст. 137 цього ж Кодексу, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини. Не може бути накладено арешт на предмети, що швидко псуються. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Заявник зазначає, що фактичне виконання судового рішення буде унеможливлено або значно ускладнено, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "А.СТЕН" ухиляється від повернення сплаченого позивачем авансу, на власний розсуд користується такими коштами; статутний капітал відповідача складає лише 35 000,00 грн.; відповідач зареєстрований у квартирі, що не відповідає положенням Житлового кодексу; у відповідача відсутнє нерухоме майно та наявний податковий борг. Розглянувши заяву про забезпечення позову, дослідивши долучені до заяви матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються вимоги про забезпечення позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду вказаної заяви, суд зазначає наступне. Як встановлено ст. ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Статтею 79 Кодексу передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із такою заявою, та подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості. За результатом розгляду заяви про забезпечення позову, суд дійшов висновку про недоведеність належними і допустимими доказами тверджень позивача про те, що невжиття заходів забезпечення позову унеможливить виконання рішення суду у даній справі, у разі задоволення позову. В порядку, передбаченому ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). З урахуванням вищевикладених обставин, суд дійшов висновку про те, що заявником не підтверджено достатніми доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування заявлених заходів забезпечення позову; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів. За таких обставин, суд вважає доводи та вимоги заяви про забезпечення позову недоведеними, а відтак, заявлені вимоги задоволенню не підлягають. Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 2, 136-140, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, – УХВАЛИВ: Відмовити у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "СВС-Дніпро" про забезпечення позову. Ухвала набирає чинності з моменту її постановлення. На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Північного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня її постановлення. Суддя                                                                                                       Н.І.Зеленіна