Рішення

від 23.04.2019 по справі 912/540/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2019 рокуСправа № 912/540/19 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. за участю секретаря судового засідання Солдатової К.І. розглянув у відкритому судовому засіданні справу №912/540/19

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Будінжинірінг Він", 25006, АДРЕСА_1

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Агромаркет", 25015, м. Кропивницький, пров. Павла Бута, 3

про стягнення 2 500 000,00 грн

Представники:

від позивача - ОСОБА_1, адвокат, ордер №97911 від 26.03.19;

від відповідача - участі не брали.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будінжинірінг Він" звернулось до господарського суду з позовною заявою, яка містить вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Агромаркет" про стягнення 2 500 000,00 грн заборгованості за договором позики, з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на невиконання відповідачем зобов'язань за договором позики від 10.12.2018 в частині своєчасного та повного повернення позики.

Ухвалою господарського суду від 28.02.2019 подану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 912/540/19; ухвалено розглядати справу №912/540/19 за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 26.03.2019 о 14:00.

18.03.2019 на адресу господарського суду надійшов відзив на позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Агромаркет" від 12.03.2019 № б/н, згідно якого відповідачем позовні вимоги заперечно з підстав наступного: після закінчення строку дії договору позики від 10.12.2018, відповідач звернувся до позивача з пропозицією про пролонгацію договору до 01.12.2019. Позивач листом від 14.02.2019 відмовив у пролонгації договору, однак відповідач вважає, що оскільки обґрунтованої відмови лист не містить, то договір є пролонгованим до 01.12.2019, а отже строк виконання зобов'язань в сумі 2 500 000,00 грн не настав (а.с 25).

26.03.2019 господарський суд розпочав підготовче засідання.

Присутнім в підготовчому засіданні 26.03.2019 представником позивача повідомлено про відсутність наміру подавати відповідь на відзив.

В підготовчому засіданні 26.03.2019 постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 23.04.2019.

23.04.2019 господарський суд відкрив судове засідання з розгляду справи по суті.

В судовому засіданні 23.04.2019 прийняв участь представник позивача.

Відповідач в судове засіданні не з'явився.

У поданому відзиві, відповідач просив розгляд справи № 912/540/19 провести за відсутності представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Агромаркет" (а.с. 25).

Як передбачено п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

У зв'язку з наведеним, господарський суд здійснює розгляд справи в судовому засіданні 23.04.2019 за відсутності представника відповідача.

В судовому засіданні 23.04.2019 представником позивача позовні вимоги підтримано повністю.

В судовому засіданні господарським судом досліджено докази у справі.

Розглянувши наявні у справі матеріали та заслухавши пояснення представника позивача, які наведено в обґрунтування позовних вимог, а також врахувавши обставини заперечень проти позову, які наведено у відзиві відповідача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

10.12.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будінжинірінг Він" (позикодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Агромаркет" (позичальник) укладено договір про надання поворотної фінансової допомоги (безпроцентної позики) (далі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого умов якого Позикодавець надає Позичальнику у строкову безпроцентну позику кошти у сумі 4 000 000,00 грн, а Позичальник зобов'язується повернути позику у встановлених цим Договором порядку та термін (а.с. 13).

Відповідно до пункту 2.1 Договору, Позикодавець надає Позичальнику суму позики шляхом безготівкового перерахування коштів на банківський рахунок Позичальника.

Повна сума позики має були перерахована Позикодавцем на рахунок Позичальника у день підписання цього Договору одним або декількома траншами (п. 2.2 Договору).

Відповідно до п. 3.1. термін користування Позичальником позикою встановлюється до 01.02.2019. Позика (її частина) може бути повернута достроково з дотримання порядку, встановленого цим Договором.

Договір вступає в силу з моменту його підписання Сторонами та діє до 01.02.2019, а в частині обов'язку повернення позики - до повного виконання (п. 5.1 Договору).

Даний договір підписано повноважними представниками сторін та скріплено печатками.

На виконання умов договору про надання поворотної фінансової допомоги Будінжинірінг Він" перераховано на банківський рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Агромаркет" грошові кошти в сумі 4 000 000,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 315 від 10.12.2018 на суму 900 000,00 грн, № 316 від10.12.2018 на суму 900 00,00 грн, № 317 від 10.12.2018 на суму 900 000,00 грн, № 318 від 10.12.2018 на суму 900 000,00 грн, № 320 від 10.12.2018 на суму 400 000,00 грн (а.с. 14-15).

У зв'язку з неповерненням грошових коштів після закінчення строку дії Договору, позивач 04.02.2019 звернувся до відповідача з вимогою про повернення позики (а.с. 16).

У відповідь на вимогу позивача, відповідач листом від 12.02.2019 повідомив позивача про намір 14.02.2019 погасити 1 500 000,00 грн, а також з проханням пролонгувати договір про надання поворотної фінансової допомоги від 10.12.2018 до 01.12.2019 (а.с. 18).

Відповідач свої зобов'язання по поверненню грошових коштів виконав частково на суму 1 500 000,00 грн., що підтверджується випискою по рахунку за 14.02.2019 (а.с. 19).

14.02.2019 позивач направив відповідачу вимогу про повернення залишку неповернутої суми позики у розмірі 2 500 00,00 грн та повідомив про неприйняття пропозиції відповідача щодо пролонгації договору (а.с. 17).

Станом на час звернення позивача з позовом до суду заборгованість за Договором про надання поворотної фінансової допомоги від 10.12.2018 становить 2 500 000,00 грн.

Враховуючи, що відповідач повну суму наданої позики позивачу не оплатив, останній просить стягнути з відповідача поворотну фінансову допомогу в судовому порядку.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

В силу приписів частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Стаття 526 Цивільного кодексу України встановлює вимогу щодо виконання зобов'язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Ні Господарський кодекс України, ні Цивільний кодекс України не містять визначення поворотної фінансової допомоги.

За визначенням, наданим у пункті 14.1.257 статті 14 Податкового кодексу України, поворотна фінансова допомога - це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.

Поворотна фінансова допомога в Цивільному кодексі України відповідає договору позики, особливості укладення та виконання якого повинні відповідати умовам ст.ст. 1046 - 1053 ЦК України.

Згідно з п. 6. ч. 1 ст. 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, є фінансовою послугою. Відповідно до частини першої ст. 5 цього Закону фінансові послуги надаються фінансовими установами, а також, якщо це прямо передбачено законом, фізичними особами - підприємцями.

Можливість та порядок надання окремих фінансових послуг юридичними особами, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, визначаються законами та нормативно-правовими актами державних органів, що здійснюють регулювання діяльності фінансових установ та ринків фінансових послуг, виданими в межах їх компетенції (ч. 4 ст. 5 зазначеного Закону).

Пунктом 1 розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 31.03.2006 № 5555 "Про можливість надання юридичними особами - суб'єктами господарювання, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, фінансових послуг з надання коштів у позику та надання поручительств", зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.04.2006 за № 477/12351, встановлено, що юридичні особи - суб'єкти господарювання, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, надають фінансові послуги з надання коштів у позику (крім на умовах фінансового кредиту) та поручительств відповідно до вимог цивільного законодавства та з урахуванням вимог законодавства України щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Таким чином, надати кошти в позику під відсотки вправі лише фінансові установи.

У спірних відносинах має місце позика, яка не передбачає нарахування процентів за користування коштами чи іншої винагороди, отже, кредитор не повинен обов'язково мати статус фінансової установи.

За своєю цивільно-правовою природою договір поворотної фінансової допомоги є договором позики.

За приписами статті 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем на рахунок відповідача згідно платіжних доручень №№ 315, 316, 317, 318, 320 від 10.12.2018 перераховані грошові кошти у сумі 4 000 000,00 грн.

В зазначених вище платіжних дорученнях наведене наступне призначення платежу: "Надання поворотної фін. допомоги зг. дог. б/н від 10.12.2018".

Отримання цієї суми фінансової допомоги відповідачем не заперечується.

За положеннями статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Враховуючи умови Договору, зокрема положення п. 3.1. щодо терміну користування позикою, положення статті 1049 Цивільного кодексу України строк повернення поворотної фінансової допомоги, наданої позивачем відповідачу, надання якої підтверджується зазначеними вище платіжними дорученнями, є таким, що настав.

Доказів оплати заборгованості у розмірі 2 5000 000,00 грн відповідач не надав.

Відповідач у відзиві заперечив позовні вимоги з підстав того, що договір від 10.12.2018 є пролонгованим до 01.12.2019 та строк виконання зобов'язань по оплаті коштів в сумі 2 500 000,00 грн не настав.

Доводи відповідача стосовно пролонгації договору спростовуються наступним.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Отже, уклавши вказаний Договір від 10.12.2018, позивач та відповідач реалізували своє право на вільний вступ у договірні відносини, вибір контрагента, визначення умов договору та встановлення його змісту, зокрема, погодили предмет договору, взаємні права і обов'язки, суму договору, строк повернення позичальником фінансової допомоги, строк дії договору, відповідальність сторін та інші умови.

Статтею 253 Цивільного кодексу України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначалось вище, згідно п. 3.1. Договору, термін користування Позичальником позикою встановлюється до 01.02.2019 року.

Згідно п. 5.1. Договору, цей Договір вступає в силу з моменту його підписання Сторонами та діє до 01.02.2019, а в частині обов'язку повернення позики - до повного виконання.

Умови Договору не містять положень щодо пролонгації Договору за будь-яких умов.

Крім того, позивач згідно листа від 14.02.2019 повідомив позивача про неприйняття пропозиції щодо пролонгації договору до 10.12.2019.

Суд також зауважує, що нормами чинного законодавства не передбачено того, що заперечення сторони щодо пролонгації договору повинно бути обґрунтованим.

Таким чином, докази пролонгації Договору в матеріалах справи відсутні.

Окрім того, як зазначила ОСОБА_2 Верховного суду у своїй постанові від 28.03.2018 зі справи № 444/9519/12, поняття строк договору , строк виконання зобов'язання та термін виконання зобов'язання згідно з приписами ЦК України мають різний зміст. Поняття строк виконання зобов'язання і термін виконання зобов'язання охарактеризовані у статті 530 ЦК України. Згідно з приписами її частини першої, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). З огляду на викладене строк (термін) виконання зобов'язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього, зокрема коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов'язання за договором і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене, виходячи з умов Договору, строк виконання відповідачем зобов'язань щодо повернення отриманих грошових коштів є таким, що настав.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно статей 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, факт порушення відповідачем зобов'язань за договором щодо повернення фінансової допомоги у встановлений строк належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований. Відтак, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 2 500 000,00 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Агромаркет" (25015, м. Кропивницький, пров. Павла Бута, 3, ідентифікаційний код 38095303) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будінжинірінг Він" (25006, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код 39463168) 2 500 000,00 грн заборгованості, а також 37 500,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Належним чином засвідчені копії рішення направити Товариству з обмеженою відповідальністю "Будінжинірінг Він" за адресою: 25006, АДРЕСА_2 та Товариству з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Агромаркет" за адресою: 25015, Кіровоградська область, м. Кропивницький, пров. Павла Бута, 3.

Повне рішення складено 03.05.2019.

Суддя В.В.Тимошевська