Рішення

від 23.04.2019 по справі 915/1850/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2019 року Справа № 915/1850/18

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого судді Ткаченка О.В.,

за участю секретаря Сулейманової С.М.

за участю представників сторін:

від позивача - Вендель О.М. - адвокат свідоцтво № 724 від 25.10.2002 від 01.02.19

Бідник І.М. - голова.;

від відповідача - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Фермерського господарства "Галівка" (57040, Миколаївська область, Веселинівський район,с. Поділля, вул. Степова, 26, ідент.код 20890622),

до відповідача: Комбінату комунального господарства "Сервіс", 57040, Миколаївська область, Веселинівський район, с. Поділля, вул. Центральна, 1-А ; ЄДРПОУ 30934103),

про : зобов'язання відновити водопостачання за договором № 7 від 14.06.2012, -

В С Т А Н О В И В:

СУТЬ СПОРУ: 26.12.2018 Фермерське господарство "Галівка" звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою № 12 від 22.12.2018, в якій просить зобов'язати відновити водопостачання за договором № 7 від 14.06.2012.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на укладений учасниками справи договір № 7 від 14.06.2012 про постачання питної води, за умовами якого відповідач зобов'язався подавати позивачу воду на господарсько-питні потреби протягом року згідно із встановленими тарифами, а позивач зобов'язався раціонально використовувати її і здійснювати оплату в установлені строки. Проте, як вказує позивач, 27.10.2017 відповідачем було відключено ФГ "Галівка" від централізованого водопостачання на підставі розпорядження сільського голови Подільської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області Лясковського В.В. № 24-р від 27.10.2017.

Ухвалою суду від 02.01.2019 провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на "05" лютого 2019 року о 10 год. 00 хв.

25.01.2019 до господарського суду від відповідача надійшов відзив, за змістом якого відповідач визнає факт відключення ФГ "Галівка" від централізованого водопостачання та просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на розпорядження від 27.10.2017 № 24-р сільського голови Подільської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області Лясковського В.В. про визнання недійсним договору № 7 від 14.06.2012 про постачання питної води. А також відповідач вказує на прийняття 18.09.2018 виконавчим комітетом сільської ради рішення № 23 Про врегулювання питання централізованого водопостачання в с. Поділля .

Ухвалою суду від 05.02.2019 підготовче засідання у справі відкладено на 28 лютого 2019 року о 10 год. 00 хв.

Від позивача 11.02.2019 до суду надійшла відповідь на відзив, у відповідності до якого позивач вважає себе та відповідача суб'єктами у сфері питної води, питного водопостачання та водовідведення у відповідності до ст. 4 Закону України Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення та вказує на порушення відповідачем вимог діючого законодавства в частині права позивача на забезпечення питною водою шляхом безпідставного відключення від централізованого питного водопостачання. Крім того в підтвердження факту протиправності розпорядження від 27.10.2017 № 24-р сільського голови Подільської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області Лясковського В.В. позивачем надано копію рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 08.11.2018 у справі № 1440/2184/18.

Ухвалою суду від 28.02.2019 закрито підготовче провадження у справі, розгляд справи по суті призначено у судовому засіданні 28.03.2019 о 10:00.

Судове засідання з розгляду справи по суті, призначене на 28.03.2019р., не відбулось у зв'язку з перебуванням судді Ткаченка О.В. у відпустці.

Відповідно до ч. 2 ст. 195 ГПК України суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Натомість, статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 (надалі - Конвенція) визначено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Стаття 13 Конвенції встановлює право кожного на ефективний засіб юридичного захисту.

Стаття 42 ГПК України, одним із прав учасників у справі визначає право брати участь у судових засіданнях, заперечувати проти доводів та міркувань інших учасників судового процесу, подавати заяви та клопотання.

Крім того, господарське судочинство діє виходячи із принципу диспозитивності, сутність якого полягає в нерозривній єдності двох елементів - свободи вибору варіанту захисту порушеного права і свободи розсуду сторони при обранні варіантів поведінки в процесі захисту свого права. Він закріплює право сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, вільно здійснювати в господарському суді свої матеріальні і процесуальні права та розпоряджатися ними.

З огляду на наведене, з метою додержання прав учасників справи щодо належного повідомлення про дату, час та місце розгляду та дотримання прав сторін на справедливий і публічний розгляд їх справи, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950р., ухвалою суду від 03.04.2019 учасників справи повідомлено, що розгляд справи відбудеться 23 квітня 2019 року о 10:30 .

Відповідач у судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив.

Позивач у судовому засіданні заявлені вимоги підтримав у повному обсязі.

У відповідності до ст. 233 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, суд приходить до такого.

14.06.2012 між позивачем та відповідачем було укладено договір № 7 про постачання питної води, за умовами якого відповідач зобов'язався подавати позивачу воду на господарсько-питні потреби протягом року згідно із встановленими тарифами, а позивач зобов'язався раціонально використовувати її і здійснювати оплату в установлені строки. (пункти 1.1, 1.2, 2.1 договору)

За передбаченими сторонами у пункті 5.2. договору умовами строк дії встановлено до 15.06.2017 року.

У відповідності до п. 5.3. договору, якщо жодна зі сторін в термін 14 днів до закінчення даного договору не заявить про намір його розірвати, даний договір вважається пролонгованим на термін його дії.

За наведених умов, враховуючи відсутність доказів звернення сторін в строк до 01.06.2017 із заявами щодо розірвання договору, даний правочин вважається пролонгованим на строк до 15.06.2022 року.

27.10.2017 фермерське господарство Галівка було відключено від централізованого водопостачання шляхом демонтування частини водопроводу. Факт відключення позивача від централізованого водопостачання встановлений рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 08.11.2018 у справі № 1440/2184/18 , та не заперечується відповідачем у відзиві (вх. № 1273/19 від 25.01.2019).

27.10.2017 сільським головою Подільської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області Лясковським В.В. прийнято Розпорядження № 24-р Про визнання недійсним договору на постачання питної води .

Не погоджуючись з правомірністю розпорядження від 27.10.2017 року № 24-р, позивач звернувся з адміністративним позовом про визнання його протиправним до Миколаївського окружного адміністративного суду.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 08.11.2018 у справі № 1440/2184/18 визнано протиправним та скасовано Розпорядження Сільського голови Подільської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області № 24-р від 27.10.2017 Про визнання недійсним договору на постачання питної води , зобов'язано сільського голову Подільської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області вчинити дії по відновленню водопостачання питної води Фермерському господарству Галівка .

Приймаючи зазначене рішення, Миколаївський окружний адміністративний суд дійшов, зокрема, до висновку, що жодне з повноважень, передбачених ст. 42 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , не передбачає повноважень сільського голови щодо можливості визнавати правочини (договори) між суб'єктами господарської діяльності недійсними, а визнання вказаного договору недійсним з підстав його невідповідності закону та суперечливості інтересам держави і суспільства є можливим лише в судовому порядку, а не з суб'єктивної оцінки відповідача.

З огляду на наведене суд вважає такими, що не заслуговують на увагу доводи відповідача щодо обґрунтування своїх дій з відключення позивача від централізованого водопостачання посиланнями на розпорядження сільського голови Подільської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області № 24-р від 27.10.2017 Про визнання недійсним договору на постачання питної води .

Крім того суд звертає увагу на наступне.

У відповідності до статтей 2, 4 Закону України від 10.01.2002 № 2918-III Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення дія цього Закону поширюється на всіх суб'єктів відносин у сфері питної води, питного водопостачання та водовідведення, а саме: органи державної влади, до сфери управління яких належать об'єкти питного водопостачання та водовідведення; органи місцевого самоврядування, до сфери управління яких належать об'єкти питного водопостачання та водовідведення; підприємства питного водопостачання та централізованого водовідведення; споживачі питної води та/або послуг з водовідведення.

За приписами частини 1 статті 19 Закону України від 10.01.2002 № 2918-III Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення послуги з централізованого питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання з урахуванням вимог Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" (2119-19) на підставі договору.

Як свідчать матеріали справи, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 1 Закону України від 10.01.2002 № 2918-III Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення договір № 7 від 14.06.2012 про постачання питної води укладений безпосередньо між відповідачем, як підприємством питного водопостачання, та позивачем, як споживачем.

Згідно вимог ст. 20 Закону України від 10.01.2002 № 2918-III Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення істотними умовами договору про надання послуг з питного водопостачання та/або централізованого водовідведення є: режим надання послуг; обсяги питного водопостачання за нормативами питного водопостачання; порядок надання послуг з водовідведення; розмір та порядок оплати послуг централізованого водопостачання і водовідведення; права та обов'язки сторін договору; відповідальність сторін договору.

У відповідності до ст. 21 Закону України від 10.01.2002 № 2918-III Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення договір про надання послуг з питного водопостачання набирає чинності після досягнення домовленості з усіх його істотних умов та підписання сторонами.

При цьому нормами статтей 22, 23 Закону України від 10.01.2002 № 2918-III Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення закріплений перелік прав та обов'язків як споживачів питної води, послуг з питного водопостачання та водовідведення, так і підприємств питного водопостачання та централізованого водовідведення.

Зокрема, споживачі питної води мають право на забезпечення питною водою, якість якої відповідає державним стандартам, кількість і режим подачі якої визначаються на договірних засадах в обсязі, не меншому від нормативів питного водопостачання, мають право на підключення в установленому порядку до централізованого водопостачання та водовідведення. А підприємства питного водопостачання та централізованого водовідведення, у свою чергу, зобов'язані забезпечити, з-поміж іншого, виробництво та постачання споживачам питної води відповідно до умов договору.

Таким чином дії відповідача з відключення позивача від централізованого водопостачання суд вважає безпідставними та такими, що порушують права позивача на забезпечення питною водою.

Згідно ст. 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

За приписами ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

У відповідності до вимог ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як передбачено ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, задоволенню інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Нормами ст.ст. 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи, що станом на день розгляду справи договір № 7 від 14.06.2012 про постачання питної води є діючим та не визнавався судом недійсним, його умови є обов'язковими до виконання сторонами, а посилання відповідача на скасоване у судовому порядку розпорядження Сільського голови Подільської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області № 24-р від 27.10.2017 Про визнання недійсним договору на постачання питної води , а також на рішення виконавчого комітету сільської ради № 23 Про врегулювання питання централізованого водопостачання в с.Поділля суд вважає необґрунтованими.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог Фермерського господарства "Галівка" та зобов'язання відповідача відновити водопостачання питної води Фермерському господарству "Галівка" згідно договору № 7 від 14.06.2012 про постачання питної води споживачам.

У відповідності до вимог ст. 129 ГПК України судовий збір у розмірі 1762,00 грн. покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 232, 233, 236, 238 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Фермерського господарства "Галівка" (вул. Степова, 26, с. Поділля, Веселинівський район, Миколаївська область, 57040, ідентифікаційний код 20890622) задовольнити.

2. Зобов'язати Комбінат комунального господарства "Сервіс" (57040, Миколаївська область, Веселинівський район, с. Поділля, вул. Центральна, 1-А ; ЄДРПОУ 30934103) відновити водопостачання питної води Фермерському господарству "Галівка" (вул. Степова, 26, с. Поділля, Веселинівський район, Миколаївська область, 57040, ідентифікаційний код 20890622) " згідно договору № 7 від 14.06.2012.

3. Стягнути з Комбінату комунального господарства "Сервіс" (57040, Миколаївська область, Веселинівський район, с. Поділля, вул. Центральна, 1-А ; ЄДРПОУ 30934103) на користь Фермерського господарства "Галівка" (вул. Степова, 26, с. Поділля, Веселинівський район, Миколаївська область, 57040, ідентифікаційний код 20890622) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1762,00 грн.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено та підписано 03.05.2019.

Суддя О.В. Ткаченко