РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Вінниця
22 квітня 2019 р. Справа № 120/566/19-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Дмитришеної Руслани Миколаївни,
за участю:
секретаря судового засідання: Фурмана В.В.
представника позивача: Сидорова П.В.
представника відповідача: Гончаренка І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
до: Державної служби України з безпеки на транспорті (01135, м. Київ, пр. Перемоги, 14)
про: визнання дій протиправними та скасування акту
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницьке АТП - 10556" (21034, м. Вінниця, вул. Сергеєва - Ценського, 14) до Державної служби України з безпеки на транспорті (01135, м. Київ, пр. Перемоги, 14) про визнання дій протиправними та скасування акту.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 09.01.2019 працівниками Управління Укртрансбезпеки у Тернопільській області була проведена перевірка транспортного засобу, який належить ТОВ "Вінницьке АТП - 10556" та складено відповідний акт. Згідно акту перевірки, відповідачем виявлено наступні порушення: згідно ТТН №231 від 09.01.2019 надано послуги з перевезення вантажу, проте, у водія відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа до ТЗ; індивідуальна контрольна книжка водія не ведеться, що унеможливлює встановити облік і перевірку режиму праці та відпочинку водія. Зазначено, що позивачем порушено Наказ №340 від 07.06.2010 МТЗУ та Наказ №385 від 24.06.2010 МТЗУ, ст. 48 ЗУ "Про автомобільний транспорт". Відповідальність за вказані порушення передбачена ст. 60 ЗУ "Про автомобільний транспорт". Позивачем додатково вказано, що відповідачем не була врахована наявна книжка водія.
Не погоджуючись із вказаними діями, позивач звернувся до суду із позовними вимогами: визнати протиправними дії працівників Державної служби України з безпеки на транспорті в особі працівників управління Укртрансбезпеки у Тернопільській області та скасувати акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №113015 від 09.01.2019.
Ухвалою суду від 21.02.2019 відкрито провадження у адміністративній справі та розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Відповідачу встановлено 15-денний термін для подання до суду відзиву на позовну заяву у порядку передбаченому ст. 162 КАС України.
14.03.2019 на виконання вимог положень КАС України та ухвали від 21.02.2019 стороною відповідача подано відзив щодо заявлених позовних вимог. Згідно до відзиву відповідач заперечує проти задоволення адміністративного позову, з огляду на наступне.
Інспекторами Управлінням Укртрансбезпеки у Тернопільській області в рамках проведення заходів державного контролю відповідно до Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті Порядку 1567, шляхом проведення рейдової перевірки, 09.01.2019 на а.д. М-12, км191+100, Тернопільської області, перевірено транспортний засіб SCANIA, реєстраційний номер НОМЕР_1 (свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_2), що використовується ТзОВ Вінницьке АТП-10556 .
За результатами перевірки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №113015 від 09.01.2019, в якому вказано, що автомобілем SCANIA, реєстраційний номер НОМЕР_1, згідно товарно-транспортної накладної №231 від 09.01.2019 надавались послуги з перевезення товару. Натомість, у водія був відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, індивідуальна контрольна книжка водія не ведеться, що унеможливлює облік та перевірку режиму праці і відпочинку водія, чим порушено Наказ Міністерства транспорту та зв'язку Україну №340 від 07.06.2010 МТЗУ, ст. 48 ЗУ "Про автомобільний транспорт".
Оскільки, належний позивачу транспортний засіб, обладнаний тахографом, у вищевказаному акті зафіксовано відсутність протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу. Позивач здійснював перевезення вантажів 09.01.2019 автомобілем з повною масою понад 3,5 тонни, а тому, відсутність у водія протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, у разі обладнання транспортного засобу тахографом, є правовою підставою для застосування адміністративного-господарського штрафу, передбаченого абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Разом з відзивом відповідач заявив клопотання про закриття провадження у справі, яке в подальшому останнім не підтримувалось.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити в повному обсязі. Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував та просив у їх задоволенні відмовити.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши повідомлені позивачем обставини та обґрунтування, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
08.01.2019 видано направлення на рейдову перевірку №006516 про проведення рейдової перевірки за додержанням вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.
09.01.2019 посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Тернопільській області було проведено рейдову перевірку на а.д. М-12, км191+100, Тернопільської області, перевірено транспортний засіб SCANIA, реєстраційний номер НОМЕР_1 (свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_2), що використовується ТзОВ Вінницьке АТП-10556 .
За результатами перевірки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №113015 від 09.01.2019, в якому вказано, що автомобілем SCANIA, реєстраційний номер НОМЕР_1, згідно товарно-транспортної накладної №231 від 09.01.2019 надавались послуги з перевезення товару. Проте, у водія був відсутній протокол перевірки перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, індивідуальна контрольна книжка водія не ведеться, що унеможливлює облік та перевірку режиму праці і відпочинку водія, чим порушено Наказ Міністерства транспорту та зв'язку Україну №340 від 07.06.2010 МТЗУ, ст. 48 ЗУ "Про автомобільний транспорт".
Не погоджуючись із діями посадових осіб та актом проведеної перевірки, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України "Про автомобільний транспорт".
Закон України "Про автомобільний транспорт" регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.
Відповідно до частини 11 статті 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.
Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, зокрема, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом визначено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567.
Відповідно до пункту 2 цього Порядку державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.
Згідно з пунктом 15 зазначеного вище Порядку, під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.
Статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлені документи, на підставі яких виконуються вантажні перевезення.
Автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Перелік документів згідно з статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" не є вичерпним.
Частиною 1 статті 18 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов'язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.
Відповідно до частини 3 статті 18 Закону України "Про автомобільний транспорт" положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.
Пунктом 6.1 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07 червня 2010 №340 (далі - Положення № 340), автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.
Згідно з пунктом 1.3 Положення № 340 вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (далі - ТЗ).
Відповідно до пункту 6.3 Положення № 340, водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія.
Судом встановлено, що зупинений транспортний засіб SCANIA обладнаний тахографом. Порядок установлення, технічного обслуговування та використання тахографів визначений Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженою наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 24 червня 2010 року № 385 (далі - Інструкція № 385).
Згідно з пунктом 1.3 Інструкції № 385 її норми поширюється на суб'єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).
Відповідно до пункту 2.6 Інструкції № 385 ПСТ виконують перевірку та адаптацію тахографів до транспортних засобів відповідно до вимог ЄУТР періодично кожні два роки, а також у разі: установлення або заміни тахографа; ремонту тахографа; зміни типу розмірів пневматичних шин автомобільного транспортного засобу; якщо під час технічного обслуговування або ремонту автомобільного транспортного засобу відбулося пошкодження таблички тахографа або пломб, накладених на його складові, під час установлення або адаптації або у разі зміни конструкції автотранспортного засобу, що може вплинути на роботу тахографа.
Пунктом 2.7 Інструкції № 385 визначено, що за результатами перевірки та адаптування тахографа до транспортного засобу ПСТ оформлює у двох примірниках протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу за формою, наведеною в додатку 1. ПСТ надає один примірник зазначеного протоколу перевізнику, а другий залишає собі і зберігає разом з тахокартою або у разі цифрового тахографа - з роздруківкою та електронними файлами, що підтверджують достовірність наведених у протоколі даних.
Отже, перелік документів, визначений статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" не є вичерпним, однак, необхідність мати у наявності протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, прямо передбачений законодавством.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач під час складання акту діяв на підставі та у спосіб передбачений чинним законодавством, а відтак підстви для визнання дій працівників Державної служби України з безпеки на транспорті при перевірці відсутні.
Визначаючись щодо заявленої позовної вимоги про скасування акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №113015 від 09.01.2019, суд вказує наступне.
Згідно з частиною першою статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Частиною другою статті 4 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Спором адміністративної юрисдикції в розумінні пункту 1 частини першої статті 3 КАС України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
За правилами статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій, чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Аналіз вищевказаних норм дає підстави для висновку, що позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права та охоронювані законом інтереси рішеннями, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, проте, ці рішення, дії чи бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.
В свою чергу, за своєю правовою природою акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені суб'єктом владних повноважень порушення вимог законодавства суб'єктами господарювання та документом, на підставі якого приймається відповідне рішення.
Висновки акта перевірки не змінюють стану суб'єктивних прав особи, не породжують у неї додаткового обов'язку та не можуть безпосередньо заподіяти майнову чи іншу шкоду особі.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 24.09.2013 №21-255а13 та від 10.09.2013 №21-237а13, в яких зазначено, що акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялася, тому його висновки не можуть бути предметом спору. Відсутність спірних відносин, в свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту. В свою чергу, оцінка акта (в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки) може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта, або у випадку можливого використання такого акта як доказу вчинення правопорушення при розгляді відповідного спору.
За наведеного вище, надавши оцінку аргументам учасників справи, вирішуючи спір в межах вимог щодо визнання дій протиправними, які є первинними до похідної вимоги скасування акту, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову повністю.
Щодо розподілу при вирішені справи судових витрат, суд враховує положення статті 139 КАС України, яка не передбачає стягнення понесених позивачем на користь останнього судових витрат у випадку відмови в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
ВИРІШИВ:
В задоволені позову товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницьке АТП - 10556" - відмовити повністю.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Реквізити: товариство з обмеженою відповідальністю "Вінницьке АТП - 10556" (21034, м. Вінниця, вул. Сергеєва - Ценського, 14, код ЄДРПОУ 05482268); Державна служба України з безпеки на транспорті (01135, м. Київ, пр. Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 39816845)
Повний текст рішення складено: 03.05.2019
Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна
Суд | Вінницький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 22.04.2019 |
Оприлюднено | 05.05.2019 |
Номер документу | 81507957 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Дмитришена Руслана Миколаївна
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Дмитришена Руслана Миколаївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні