Рішення

від 03.05.2019 по справі 200/4325/19-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 травня 2019 р. Справа№200/4325/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Загацька Т.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "УКРПРОММАШ" до Слов'янського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРПРОММАШ" звернулось до суду з адміністративним позовом до Слов'янського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про визнання протиправною та скасування постанови від 19.02.2019 року Слов'янського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області у виконавчому провадженні №56985259 про накладення штрафу в розмірі 10200,00 грн. на товариство з обмеженою відповідальністю "УКРПРОММАШ".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем безпідставно прийнята оскаржувана постанова. Позивач звертає у вагу, що товариством з обмеженою відповідальністю "УКРПРОММАШ" було здійснено заходи для виконання рішення суду, проте, рішення Краматорського місцевого суду не має можливості виконати через відсутність на підприємстві трудової книжки стягувача. Вважає, що відповідачем в супереч чинному законодавству, без дослідження обставин та перевірки факту виконання (невиконання) товариством рішення суду, без встановлення такого невиконання рішення суду, протиправно винесено постанову про накладення штрафу. На підставі викладеного, вважає постанову про накладення штрафу від 19.02.2019 року у виконавчому провадженні ВП №56985259 протиправною та просить скасувати.

Відповідач правом надання відзиву не скористався, що з урахуванням вимог ст.ст.159,162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є підставою для вирішення даної справи за наявними матеріалами справи та в межах заявлених позовних вимог.

Ухвалою суду від 08.04.2019 року було відкрито провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання на 16.04.2019 року.

Ухвалою суду від 16.04.2019 року зупинено провадження в адміністративній справі для надання часу для примирення сторін до 03.05.2019 року.

Ухвалою суду від 03.05.2019 року поновлено провадження в адміністративній справі.

Представник позивача через відділ діловодства та документообігу суду надав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження. Представник відповідача до судового засідання не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на зазначене, оскільки у судове засідання не прибули представники сторін, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи без участі сторін в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як було встановлено судом та вбачається із матеріалів справи, на підставі виконавчого листа №2/234/1287/17, виданого 13.09.2017 року Краматорським міським судом Донецької області про встановлення факту продовження трудових відносин з 04.07.2014 року по 15.11.2016 року та винесення відомостей про звільнення ОСОБА_1 15.11.2016 року, старшим державним виконавцем Слов'янського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Сізоновим Є.С. відкрито виконавче провадження ВП №56985259, про що винесено відповідну постанову від 13.08.2018 року.

Пунктом 2 постанови про відкриття виконавчого провадження від 13.08.2018 року зобов'язано боржника, товариство з обмеженою відповідальністю "УКРПРОММАШ", виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.

Супровідним листом від 10.10.2018 року №28409 відповідач направив постанову ВП №56985259 про відкриття виконавчого провадження від 13.08.2018 року боржнику, яка останнім отримана 16.10.2018 року.

На виконання постанови старшого державного виконавця Слов'янського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Сізонова Є.С. від 13.08.2018 року ВП №56985259 про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом №2/234/1287/17, виданим 13.09.2017 року Краматорським міським судом Донецької області, товариство з обмеженою відповідальністю "УКРПРОММАШ" видало наказ від 16.10.2018 року №2-к по особовому складу; наказано головному бухгалтеру нарахувати заступнику директора із зовнішньоекономічних зв'язків ОСОБА_1 заробітну плату за період з 05 квітня 2014 до 12 вересня 2016 року з урахуванням індексації та компенсації за несвоєчасну ви плату; головному бухгалтеру за результатами нарахування заробітної плати підприємства за жовтень 2018 року подати уточнюючи данні контролюючим органам щодо нарахованих доходів ОСОБА_1 та утриманих податків і зборів.

З метою виконання вказаного наказу товариством з обмеженою відповідальністю "УКРПРОММАШ" надано наступні документи: реєстр депонованої заробітної плати за січень 2019 року; видатковий касовий ордер від 21.02.2019 року про повернення в банк депонованої заробітної плати за січень 2019 року; квитанція Слов'янського відділення Приватбанк від 22.02.2019 року на підтвердження факту приймання банківською установою грошових коштів депонованої заробітної плати стягувана; форма № Д4 звіт про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за січень 2019 рік; квитанція № 2 від 18.02.2019 року системи електронного адміністрування податкових документів, як підтвердження визнання факту прийняття органом ДФС форми № Д4 за січень 2019 року.

19.02.2019 року старшим державним виконавцем Слов'янського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Сізоновим Є.С. за повторне невиконання судового рішення без поважних причин постановою ВП №56985259 від 19.02.2019 року накладено на боржника, товариство з обмеженою відповідальністю "УКРПРОММАШ", штраф у розмірі 10200,00 грн.

Позивач не погоджуючись з правомірністю вказаної постанови про накладення штрафу, звернувся до суду з даним позовом.

З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад як, зокрема обов'язковість виконання рішень.

Відповідно до ч.1 ст.18 вказаного Закону виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частиною 4 ст.18 вказаного Закону визначено, що вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Відповідно до ч.3 ст.18 Закону виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст.65 Закону України Про виконавче провадження рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується невідкладно в порядку, визначеному статтею 63 цього Закону.

Рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Виконання рішення про поновлення на роботі складається з двох дій, які боржнику слід вчинити: видання наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача.

Згідно з ч.ч.1 та 2 ст.63 вказаного Закону за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Згідно з ч.3 ст.63 вказаного Закону виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

Відповідно до ст.75 вказаного Закону, яка визначає відповідальність за невиконання рішення, що, зокрема, зобов'язує боржника вчинити певні дії, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення. Вказана стаття, як і спеціальний закон, не містить норм, які б звільняли боржника від відповідальності за невиконання без поважних причин рішення суду в залежності від тих чи інших обставин.

З наведених норм, зокрема, слідує, що покладення на боржника негативних наслідків у вигляді грошового стягнення (штрафу) може бути застосовано виконавцем у разі невиконання рішення без поважних причин у встановлений виконавцем строк.

Поважність причин це оціночне поняття.

Поважні причини - це обставини, що діють на волю суб'єкта, з яким законодавець пов'язує звільнення цього суб'єкта від виконання покладених на нього обов'язків або від визначених законодавством негативних наслідків його поведінки.

До поважних причин можуть бути віднесені будь-які обставини навколишнього світу. Це можуть бути як дії фізичних або юридичних осіб, так і явища, які не залежать від волі людини. Такі обставини мають впливати на волю суб'єкта трудових правовідносин. Саме внаслідок дії цих обставин, що виникли раптово або закономірно, він не має змоги належним чином виконувати покладені на нього обов'язки.

Обставини, що визначаються законом як поважні причини, звільняють суб'єкта трудових правовідносин від виконання покладених на нього обов'язків або негативних для нього наслідків.

Отже, виходячи із викладеного, умовою до накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. При цьому, в залежності від особливостей виконавчого документа поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для невиконання судового рішення, і подолання яких для цієї особи було неможливим або ускладненим.

Позивач у позовній заяві ствердив, що державним виконавцем Слов'янського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області при винесенні постанови про повторне накладення штрафу всупереч вимогам Закону України Про виконавче провадження не було вжито жодних інших заходів примусового виконання рішення та не було проведено перевірки виконання рішення боржником.

Згідно з ч.1 ст.18 Закону України Про виконавче провадження , виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

А відповідно до п.1 ч.2 цієї статті, виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

У взаємозв'язку з даними положеннями Закону України Про виконавче провадження суд також звертає увагу на приписи ч.2 ст.19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, державний виконавець має діяти виключно в межах та у спосіб, що встановлені Законом України Про виконавче провадження , зокрема, вчиняти виключно ті виконавчі дії, що безпосередньо передбачені у законі.

Суд наголошує, що стягувачем за виконавчим провадженням, не було використано свого права на звернення до органів виконавчої служби за виконанням судового рішення, а також на звернення до боржника.

Відповідно до п.19 Постанови Пленуму Верховного суду України №9 від 06.11.1992 року Про практику розгляду судами трудових спорів , працівник, який був незаконно звільнений до реорганізації, поновлюється на роботі в тому підприємстві, де збереглося його попереднє місце роботи.

Відповідно до ч.1 ст.129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Судове рішення, яке набрало законної сили підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок. Державний виконавець зобов'язаний вживати усіх передбачених Законом України Про виконавче провадження заходів для примусового виконання рішень суду неупереджено, своєчасно та в повному обсязі. Тобто, повинен здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому ст.8 Конституції України принципу верховенства права.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України Про виконавче провадження примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів .

Як вже було вище зазначено, боржником на виконання рішення Краматорського міського суду Донецької області від 20.06.2017 року по справі №243/219/17-ц та постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження ВП №56985259 від 13.08.2018 року надано наступні документи: реєстр депонованої заробітної плати за січень 2019 року; видатковий касовий ордер від 21.02.2019 року про повернення в банк депонованої заробітної плати за січень 2019 року; квитанція Слов'янського відділення Приватбанк від 22.02.2019 року на підтвердження факту приймання банківською установою грошових коштів депонованої заробітної плати стягувана; форма №Д4 звіт про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за січень 2019 рік; квитанція № 2 від 18.02.2019 року системи електронного адміністрування податкових документів, як підтвердження визнання факту прийняття органом ДФС форми № Д4 за січень 2019 року.

Невнесення ж запису до трудової книжки цієї особи про поновлення її на роботі, мало місце в зв'язку з відсутністю трудової книжки для внесення відповідних записів та неприбуттям стягувача до боржника.

Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у пункті 35 рішення Європейського суду з прав людини "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" визначено, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання ("Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" № 11681/85).

У пункті 44 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Осман проти Сполученого Королівства" зазначено, що обмеження не буде сумісним з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, "якщо воно не має правомірної мети і якщо відсутнє пропорційне співвідношення між вжитими засобами та поставленою метою" (CASO OSMAN CONTRA REINO UNIDO № 23452/94).

Тобто, боржником у виконавчому провадженні ВП №56985259 вчинено всі залежні від нього дії, спрямовані на виконання рішення Краматорського міського суду Донецької області від 20.06.2017 року по справі №243/219/17-ц та постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження ВП №56985259 від 13.08.2018 року, а тому застосування до боржника штрафних санкцій, на думку суду, є протиправним.

Згідно з ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.ст.74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відтак, беручи до уваги наведене, та оцінюючи надані сторонами по справі письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРПРОММАШ" є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Відповідно, постанова Слов'янського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області у виконавчому провадженні №56985259 про накладення штрафу в розмірі 10200,00 грн. на товариство з обмеженою відповідальністю "УКРПРОММАШ" підлягає скасуванню.

У відповідності з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням зазначеного, на підставі положень Конституції України, Закону України "Про виконавче провадження", ст.ст. 2, 17, 77, 90, 139, 242-246, 255, 287, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРПРОММАШ" до Слов'янського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову від 19.02.2019 року, винесену Слов'янським міськрайонним відділом Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області у виконавчому провадженні №56985259 про накладення штрафу в розмірі 10200,00 грн. на Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРПРОММАШ".

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Слов'янського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (84122, Донецька область, м.Слов'янськ, вул.Добровольського,2, код ЄДРПОУ 34974684) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРПРОММАШ" (84116, Донецька область, м.Слов'янськ, вул.Волзька,162, код ЄДРПОУ 30708750) судові витрати у сумі 1921,00 грн.

Повний текст рішення складено та підписано 03.05.2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду у справах, визначених ст.287 Кодексу адміністративного судочинства України, подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Загацька Т. В.