Ухвала

від 24.04.2019 по справі 1.380.2019.000813

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 1.380.2019.000813

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

24 квітня 2019 року зал судових засідань №11

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

за участю:

секретаря судового засідання Харіва М.Ю.,

представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у підготовчому засіданні у м. Львові клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Холдинг емоцій « !ФЕСТ» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про скасування постанови, -

встановив:

21.02.2019 до Львівського окружного адміністративного суду надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю Холдинг емоцій !ФЕСТ (далі - ОСОБА_4 Холдинг емоцій !ФЕСТ , позивач) до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - ДАБІ України, відповідач), в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову №20пз/1г/1013-6/4894-18 від 24.10.2018 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Ухвалою від 25.02.2019 суддя відкрив провадження у справі та призначив справу до розгляду в загальному позовному провадженні.

Позивач одночасно з позовною заявою подав заяву, у якій просить поновити пропущений строк для звернення до суду. Зазначає, що підставою позову є та обставина, що усі будівельні роботи в будинку № 14 на площі Ринок у м. Львові, які описані в акті перевірки від 12.10.2018 № 741/18 та в подальшому слугували підставою для винесення оскарженої постанови, здійснені ОСББ Ринок-14 . Вказані фактичні обставини підтверджуються листом ОСББ Ринок-14 від 14.02.2019 № б/н, який ОСОБА_4 Холдинг емоцій !ФЕСТ отримало 19.02.2019 поштовим відправленням. Тому, ОСОБА_4 Холдинг емоцій !ФЕСТ не могло раніше звернутись до суду з позовом про визнання протиправною та скасування оскарженої постанови з тих підстав, що будівельні роботи фактично виконувало ОСББ Ринок-14 , оскільки доказ на підтвердження таких обставин (лист ОСББ Ринок-14 б/н від 14.02.2019) товариство отримало лише 19.02.2019. При цьому наголошує на тому, що до відома ОСОБА_4 Холдинг емоцій !ФЕСТ не доведено про факт перевірки (не вручено направлення на проведення перевірки, перевірка проводилась за відсутності директора ОСОБА_4 Холдинг емоцій !ФЕСТ або його уповноваженої особи, не надано акт перевірки від 12.10.2018 № 741/18 для ознайомлення, розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та винесення оскарженої постанови відбувались без участі позивача та без належного повідомлення про такий розгляд), відповідно ОСОБА_4 Холдинг емоцій !ФЕСТ не змогло довести до відома відповідача ту обставину, що роботи виконувались не товариством, а ОСББ Ринок-14 .

У підготовчому засіданні представник відповідача подав клопотання про залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропущення строку звернення до суду без поважних причин. Клопотання обґрунтоване тим, що позовна заява позивача підписана 21.02.2019, проте оскаржена постанова від 24.10.2018 отримана позивачем 30.10.2018 про що свідчить лист Департаменту ДАБІ у Львівській області від 25.10.2018 № 1013-6/4918-18, фіскальний чек ДП Укрпошта від 25.10.2017, опис вкладення та роздруківка вручення поштового відправлення. Факт отримання позивачем оскарженої постанови саме 30.10.2018 визнаний позивачем у позові та клопотанні про поновлення строк звернення до суду від 13.11.2018.

Вважає, що доводи позивача про те, що будівельні роботи виконано не ним, а ОСББ Ринок 14 не заслуговують на увагу, оскільки такі ґрунтуються виключно на листі того ж ОСББ від 14.02.2019 за підписом ОСОБА_5 Д,П. - який не є керівником ОСББ Ринок 14 , а керівником є ОСОБА_6. Окрім цього, ОСОБА_5 є кінцевим бенефіціарним власником саме позивача ОСОБА_4 Холдинг емоцій !ФЕСТ , а тому такий лист не є належним доказом.

Представники позивача у підготовчому засіданні просили поновити пропущений строк на звернення до суду, а в задоволенні клопотання представника відповідача відмовити.

Представник відповідача у підготовчому засіданні заперечила щодо поновлення пропущеного строку на звернення до суду, просила залишити позов без розгляду.

Заслухавши пояснення представників позивача, представника відповідача, розглянувши клопотання позивача про поновлення процесуального строку звернення до суду, клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду, виходячи з наступного.

Дотримання строків звернення до суду з адміністративним позовом є однією з обов'язкових передумов ефективності адміністративних проваджень щодо строку розгляду адміністративних справ, оскільки захист прав, свобод та інтересів осіб безпосередньо залежить від меж їх реалізації у часі. Провадження в адміністративних судах, як спосіб захисту таких прав, базується на процесуальних принципах та забезпечується чітко регламентованими строками. Дотримання вказаних строків впливає на права та обов'язки учасників адміністративних правовідносин, спонукаючи їх до своєчасного здійснення наданих їм прав чи виконання покладених на них обов'язків.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого вказаним Кодексом або іншими законами. Згідно з ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст.5 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності може бути оскаржено до суду протягом 15 днів з дня її винесення з повідомленням про таке оскарження у той самий строк органу, який виніс постанову.

В пункті 28 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №244 від 06.04.1995 також зазначено, що постанову про накладення штрафу може бути оскаржено до суду суб'єктом містобудування щодо якого її винесено протягом 15 днів з дня її винесення з повідомленням про таке оскарження у той самий строк органу державного архітектурно-будівельного контролю, який виніс відповідну постанову.

Таким чином, наведеними нормативно-правовими актами встановлені спеціальні строки звернення до суду.

Строк звернення до адміністративного суду - це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, може звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно-правових відносинах або для реалізації владних повноважень.

Перебіг строку звернення до суду починається з моменту, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення свого права.

Згідно з штампом реєстрації вхідної кореспонденції суду на позовній заяві така подана позивачем 21.02.2019. Оскаржену постанову позивач отримав 30.10.2018. Таким чином, позивач пропустив 15-денний строк звернення до суду. Вказана обставина визнається сторонами.

Суд, оцінюючи поважність причин пропуску строків звернення до суду, встановив наступне.

Частиною першою ст. 121 КАС України передбачено можливість поновлення пропущеного строку звернення до суду, якщо причини його пропуску є поважними. При цьому, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Позивач обґрунтовує причини пропуску строків звернення до суду тим, що зверненню до суду перешкоджала відсутність доказів, які б доводили, що будівельні роботи ведуться не позивачем, а ОСББ Ринок-14 . Лише після отримання таких доказів, а саме листа ОСББ Ринок-14 б/н від 14.02.2019 у позивача виникла можливість звернутись до суду з відповідним позовом. Позивач також наголошує на тому, що до його відома не доведено факт проведення перевірки, така перевірка проводилась за відсутності директора позивача, не надано акт перевірки для ознайомлення, розгляд справи та винесення оскарженої постанови відбулось без участі представника позивача, відповідно останній не зміг довести до відома відповідача ту обставину, що роботи виконувались іншою особою.

Суд встановив, що головними інспекторами будівельного нагляду у період з 27.09.2018 по 09.10.2018 проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об'єкті Виконання будівельних робіт за адресою пл. Ринок, 14 у м. Львові , замовник ОСОБА_4 Холдинг емоцій !ФЕСТ .

За результатами перевірки 12.10.2018 складено акт № 741/18.

На підставі встановлених порушень складено протокол про адміністративне правопорушення від 12.10.2018 № 741/18 та припис від 12.10.2018 № 741/18.

Листом від 17.10.2018 № 1013-6/4756 відповідач направив ОСОБА_4 Холдинг емоцій !ФЕСТ за адресою пл. Ринок, 14, м. Львів акт від 12.10.2018 № 741/18, протокол про адміністративне правопорушення від 12.10.2018 № 741/18 та припис від 12.10.2018 №741/18.

Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення вказаний лист з додатками отримано ОСОБА_4 Холдинг емоцій !ФЕСТ 18.10.2018.

24.10.2018 відповідач виніс постанову від 24.10.2018 № 20пз/1г/1013-6/4894-18 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Листом від 25.10.2018 № 1013-6/4918 відповідач направив ОСОБА_4 Холдинг емоцій !ФЕСТ за адресою пл. Ринок, 14, м. Львів постанову від 24.10.2018 № 20пз/1г/1013-6/4894-18 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності .

Відповідно до витягу відстеження пересилання поштових відправлень вказаний лист з додатком отримано ОСОБА_4 Холдинг емоцій !ФЕСТ 30.10.2018.

Позивач стверджує, що відсутність листа ОСББ Ринок-14 б/н від 14.02.2019 унеможливлювало звернення до суду з позовом про визнання протиправною та скасування постанови відповідача.

З приводу цього суд зазначає наступне.

14.11.2018 ОСОБА_4 Холдинг емоцій !ФЕСТ звернулось з позовом до Львівського окружного адміністративного суду, в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову від 24.10.2018 № 20пз/1г/1013-6/4894-18 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Ухвалою суду від 21.11.2018 провадження у вказаній справі №1340/5405/18 відкрито.

Ухвалою від 19.02.2019 позовна заява ОСОБА_4 Холдинг емоцій !ФЕСТ у справі №1340/5405/18 залишена без розгляду у зв'язку з повторною неявкою позивача в судове засідання без поважних причин (п.4 ч.1 ст. 240 КАС України).

ОСОБА_4 Холдинг емоцій !ФЕСТ вказану ухвалу суду отримало 28.02.2019 та в апеляційному порядку її не оскаржило.

Таким чином, з наведених обставин суд дійшов висновку, що позивач скористався правом на звернення до суду для оскарження постанови відповідача від 24.10.2018 №20пз/1г/1013-6/4894-18 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, проте з причин його власної бездіяльності позов залишено без розгляду. Більше того, позивач сам визнає вказану обставину, оскільки зазначену ухвалу суду не оскаржив.

Суд отримав для огляду справу №1340/5405/18 і з'ясував, що в ній містяться ті самі докази, що й у справі №1.380.2019.000813, за винятком листа ОСББ Ринок-14 б/н від 14.02.2019.

У вказаному листі зазначено, що ОСББ Ринок-14 в період з квітня 2018 року по листопад 2018 року проведено невідкладні будівельні роботи по зміцненню основних конструкцій будинку, ремонту сходової клітки, а також замінено дахове накриття будинку, яке протікало та було під загрозою обвалу. Далі вказано, що усі співвласники зобов'язані своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі у відповідних розмірах.

Аналіз вказаного листа дає підстави для висновку про те, що в ньому містяться відомості, які стосуються предмету доказування у справі. Проте, наведені у ньому обставини не впливають на початок перебігу процесуального строку звернення до суду, який обчислюється з моменту, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення свого права, а не з моменту, коли вона отримає всі необхідні докази для обґрунтування своєї позиції.

При цьому, суд звертає увагу на те, що позивач не вживав жодних активних дій щодо отримання такого доказу, оскільки вказаний лист надійшов до нього з ініціативи ОСББ Ринок-14 , і позивач із такими запитами до останнього не звертався. Крім цього, суд зазначає, що позивач не обґрунтував наявність в нього будь-яких перешкод для того, щоб отримати вказаний доказ від ОСББ Ринок-14 самостійно та подати такий доказ при розгляді справи №1340/5405/18.

Суд також не може залишити поза увагою те, що обставини, які стосуються можливого проведення будівельних робіт ОСББ "Ринок-14" існували на момент проведення перевірки, а тому в позивача не існувало перешкод з'ясувати ким саме проводяться такі роботи та самостійно зібрати докази щодо їх можливого проведення саме ОСББ Ринок-14 .

Разом з тим, позивач наголошуючи на тому, що відсутність листа ОСББ Ринок-14 б/н від 14.02.2019, унеможливлювало подання позову, сам собі суперечить, оскільки при зверненні до суду вперше (справа №1340/5405/18), долучив до позовної заяви лише копію оскарженої постанови з доказами її отримання. Всі інші докази стосовно предмету доказування долучив відповідач в ході розгляду справи. Таким чином, відсутність листа ОСББ Ринок-14 б/н від 14.02.2019 та інших доказів не перешкоджала зверненню до суду з позовом 14.11.2018.

Суд також зауважує, що в ході розгляду справи №1340/5405/18 позивач не звертався до суду з клопотанням про витребування такого доказу від ОСББ Ринок-14 та не вживав жодних дій щодо доведення перед судом обставин, які стосуються проведення будівельних робіт саме ОСББ Ринок-14 , а не ним.

З врахуванням викладеного суд дійшов висновку, що зазначена причина пропуску строку звернення до суду як відсутність у позивача листа ОСББ Ринок-14 б/н від 14.02.2019, не може вважатися поважною, оскільки такими, відповідно до норм КАС України, визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду шляхом подання відповідного позову.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 07.02.2019 у справі № 819/859/16, яку суд враховує при вирішенні клопотання.

Також не є поважними причини, наведені позивачем, щодо не доведення до його відома факту проведення перевірки, проведення перевірки за відсутності директора позивача, не надання акта перевірки для ознайомлення, розгляду справи та винесення постанови без участі представника позивача, оскільки такі: по-перше, свідчать про можливу протиправність оскарженої постанови, а не про наявність перешкод для звернення до суду; по-друге, позивач в позовній заяві, поданій до суду 14.11.2018 вже посилався на такі обставини.

Аналіз вказаних обставин дає суду підстави для висновку про те, що строк звернення до суду позивач пропустив з причин, які виникли з його волі, а отже такі не можуть бути визнані поважними.

Жодних інших поважних причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, які б унеможливлювали і не залежали б від волі позивача своєчасно звернутись за судовим захистом, останній не навів, а суд не знайшов.

Суд відхиляє аргументи відповідача щодо неналежності листа ОСББ Ринок-14 б/н від 14.02.2019 як доказу, оскільки такі мають значення при розгляді справи по суті, а не при вирішенні питання про залишення позову без розгляду.

Суд враховує також те, що одним з визначальних критеріїв для прийняття рішення про недопуск особи до правосуддя та залишення позовної заяви без розгляду, зокрема, у зв'язку з пропуском строку звернення до суду, є досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, з обов'язковим врахуванням того, що одним з основних елементів принципу верховенства права є принцип правової визначеності.

Суд встановив та не заперечується сторонами, що позивач вже реалізовував своє право на звернення до суду. Зважаючи на це, з урахуванням обставин справи, статусу сторін та можливість захисту порушеного права в судовому порядку, здійсненого позивачем ще у листопаді 2018 року, суд дійшов висновку про відсутність вагомих підстав, об'єктивних причин для поновлення пропущеного позивачем 15-денного строку звернення з позовом до адміністративного суду.

При цьому, наявність нових підстав позову (в частині проведення будівельних робіт ОСББ Ринок-14 , а не позивачем), з яких останній оскаржує постанову відповідача не впливає на початок перебігу процесуального строку звернення до суду.

Як зазначається у рішенні Конституційного Суду України від 29.08.2012 № 16-рп/2012, Конституція України гарантує здійснення судочинства судами на засадах, визначених у частині третій статті 129 Конституції, які забезпечують неупередженість здійснення правосуддя судом, законність та об'єктивність винесеного рішення тощо. Ці засади, є конституційними гарантіями права кожного на судовий захист, зокрема, шляхом забезпечення перевірки судових рішень в апеляційному та касаційному порядках, крім випадків, встановлених законом (рішення Конституційного Суду України від 02.11.2011 №13-рп/2011).

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України Про судоустрій і статус суддів встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статтей 1 та 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 48 рішення Європейського суду з прав людини Пономарьов проти України (заява № 3236/03) зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

У пункті 45 рішення Європейського суду з прав людини Перез де Рада Каванілес проти Іспанії зазначено про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані ( Affaire prez de Rada Cavanilles c. Espagne , заява №116/1997/900/1112).

У справі Дія 97 проти України (заява № 19164/04, пункт 47) суд також постановляв, що процесуальні правила призначені для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності, а також, що учасники судового провадження повинні мати право розраховувати на те, що ці правила застосовуватимуться. Цей принцип застосовується до усіх - не лише до сторін провадження, але й до національних судів (рішення у справах: Каньєте де Хоньї проти Іспанії ( Kanye de Honji v. Spain ) заява № 55782/00, пункт 36; Гору проти Греції (№ 3) ( Gorou v. Greece (no. 3)), заява №21845/03, пункт 27; Михолапа проти Латвії ( Miholapa v. Latvia ), заява № 61655/00, пункт 24 та Андрєєва проти Латвії ( Andrejeva v. Latvia ), заява № 55707/00, пункт 99).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини по справі Ілхан проти Туреччини зазначено, що правило встановлення обмежень звернення до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи ( Ilhan v. Turkey , заява № 22277/93).

Відтак, з метою забезпечення принципу правової визначеності та запобігання порушенню принципу верховенства права суди повинні досліджувати дотримання строку звернення до суду, причини його пропуску та послідовно застосовувати відповідні правові наслідки його спливу.

Одним з основних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, вимагає дотримання норм, які регламентують строки подання скарг. У той же час, такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби правового захисту (рішення у справі Мельник проти України № 23436/03).

У рішенні Стагно проти Бельгії Європейський Суд з прав людини дійшов висновку, що строки позовної давності мають декілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, спростувати які може виявитися нелегким завданням, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу ( Stagno v. Belgium , заява № 1062/07). Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Враховуючи те, що позивач не довів поважність причин пропуску строку звернення до суду, суд дійшов висновку про те, що підстави для задоволення його клопотання про поновлення процесуального строку звернення до суду відсутні.

Наслідки пропуску строку звернення визначені у ст. 123 КАС України, зокрема, в ч. 3 вказаної статті передбачено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Згідно з пунктом 8 частини 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами 3 та 4 ст. 123 вказаного Кодексу.

У зв'язку з тим, що підстави для поновлення процесуального строку звернення до суду відсутні, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду.

Згідно з ч. 5 ст. 240 КАС України в ухвалі про залишення позову без розгляду можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч. 4 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням);

Позивач при поданні позову до суду сплатив судовий збір у розмірі 19210,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 21.02.2019 № 3385, а також відомостями з КП ДСС про зарахування сплачених коштів на рахунок УДКС у Залізничному районі м.Львова.

За таких обставин, оскільки позов залишено без розгляду з підстав пропуску строку звернення до адміністративного суду, суд вважає, що позивачеві слід повернути з Державного бюджету України сплачений за подання позову судовий збір в сумі 19210,00 грн.

Керуючись ст.ст. 240, 241, 243, 248, 256 КАС України, суд,-

у х в а л и в :

клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду задовольнити.

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Холдинг емоцій « !ФЕСТ» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправною та скасування постанови залишити без розгляду.

Повернути товариству з обмеженою відповідальністю «Холдинг емоцій « !ФЕСТ» код ЄДРПОУ 37741752, місцезнаходження: 79008, м. Львів, площа Ринок, 14 з Державного бюджету України судовий збір у сумі 19210 (дев'ятнадцять тисяч двісті десять) грн 00 коп.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали суду.

Повна ухвала суду складена та підписана 02.05.2019.

Суддя А.Г. Гулик