Рішення

від 24.04.2019 по справі 1240/2653/18

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

24 квітня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 1240/2653/18

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Шембелян В.С., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» про стягнення внесків на регулювання діяльності суб'єктів господарювання у сфері енергетики, -

ВСТАНОВИВ:

04 вересня 2018 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» про стягнення внесків на регулювання діяльності суб'єктів господарювання у сфері енергетики.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ТОВ «ЛЕО» є суб'єктом господарювання, який здійснює підприємницьку діяльність з передачі (розподілу) електричної енергії місцевими (локальними) електромережами та діяльність з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, який визначається НКРЕКП. Постановою НКРЕКП від 28.04.2017 «Про визначення планової ставки внеску на регулювання на 2018 рік» визначено ставку на 2018 рік у розмірі 0,065 %. Разом з тим, постановою НКРЕКП від 22.03.2018 № 345 «Про визначення планової ставки внеску на регулювання на II квартал 2018 року« визначено ставку на ІІ квартал 2018 року у розмірі 0,020 %. Позивачем сформовано «Зведений звіт про сплату внеску на регулювання за ІІ квартал 2018 року» . При цьому, відповідно до звіту ТОВ «ЛЕО» здійснює діяльність з розподілу електричної енергії, чистий дохід за звітний квартал якої складає 22 278,92 грн. Отже, сума внеску на регулювання, що підлягає сплаті за ІІ квартал 2018 року, за розподіл електричної енергії складає 4 455 грн (22 278,92 х 0,020 %). Також відповідно до звіту ТОВ «ЛЕО» здійснює діяльність з постачання електричної енергії, чистий дохід за звітний квартал якої складає 368 137,80 грн. Так, сума внеску на регулювання за постачання електричної енергії, що підлягає сплаті за ІІ квартал 2018 року, складає 73 627 грн (368 137,80 грн х 0,020%). Загальна сума внесків на регулювання складає 78 082 грн. Водночас зазначена сума внеску на регулювання за ІІ квартал 2018 року відповідачем сплачена не була, документи, що підтверджують таку сплату до позивача не надходили, тому просить стягнути ці суми в судовому порядку.

Ухвалою суду від 05.09.2018 позовну заяву залишено без руху (т.1 а.с.34).

Ухвалою суду від 19.09.2018 відкрито провадження у справі, ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження та призначено у справі відкрите судове засідання на 10.10.2018 (т.1 а.с.1-2).

Ухвалою суду від 10.10.2018 позовну заяву після відкриття провадження у справі залишено без руху (т.1 а.с.160-161).

Ухвалою суду від 06.11.2018 продовжено розгляд справи та призначено судове засідання на 14.11.2018 (т.1 а.с.185).

Ухвалою суду від 14.11.2018 відкладено судовий розгляд справи на 19.11.2018 (т.1 а.с.198).

Ухвалою суду від 19.11.2018 закрито провадження у справі, у зв'язку з тим, що дана позовна заява не належить розгляду в порядку адміністративного судочинства (т.1 а.с.216-217).

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2019 року скасовано ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2018 року, справу направлено до Луганського окружного адміністративного суду для продовження розгляду (т.2 а.с.38-39).

Ухвалою суду від 05.02.2019 прийнято справу до провадження та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 04.03.2019 (т.2 а.с.57-58).

Ухвалою суду від 04.03.2019 зупинено провадження у справі до 04.04.2019 (т.2 а.с.81-82).

Ухвалою суду від 04.04.2019 поновлено провадження у справі (т.2 а.с.91).

04.04.2019 розгляд справи перенесено на 24.04.2019 (т.2 а.с.93).

Відповідач позов не визнав, подав відзив, в якому в задоволенні заявлених вимог просить відмовити повністю. Зазначив, що починаючи з грудня 2016 року НКРЕКП застосовує до Товариства одночасно обидві санкції: зменшення нормативу відрахувань коштів на поточний рахунок, підсумком якого є недоотримання ТОВ ЛЕО 19 млн. грн; встановлення додаткових щодобових утримань коштів з поточного рахунку позивача у рахунок погашення заборгованості перед ДП Енергоринок , у зв'язку з чим ТОВ ЛЕО недоотримало 1 005 169 400,00 грн з ПДВ. Як результат, на поточний рахунок Товариства починаючи з грудня 2016 року грошові кошти взагалі не надходять.

Крім того, в наслідок накладання державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень арешту з 23 січня 2017 року всі без виключення кошти, які надходять на поточні рахунки Товариства списуються на погашення заборгованості в межах відповідних виконавчих проваджень. Таким чином, ТОВ ЛЕО позбавлено можливості використовувати власні кошти, які потрібно спрямувати на оплату заробітної плати працівників Товариства, на оплату транспортування електроенергії інших постачальників електроенергії, за перетікання електроенергії, на оплату послуг наданих Товариству та інших платежів, встановлених для Товариства, зокрема і внесків на регулювання діяльності суб'єктів господарювання у сфері енергетики. У зв'язку з чим, у Товариства на сьогодні відсутня як фінансова так і технічна можливість здійснення будь-яких платежів зі своїх поточних рахунків (т. 1 а.с. 55-60).

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін в письмовому провадженні відповідно до вимог частини дев'ятої статті 205 КАС України.

При вирішенні справи по суті в межах заявлених позовних вимог суд керується такими вимогами чинного законодавства.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг» від 09.07.2010 № 2479-VI (далі - Закон № 2479) органом державного регулювання у сфері комунальних послуг є національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг.

Порядок організації діяльності національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, визначається Законом України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг".

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 3 цього Закону одним із завдань національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, зокрема, є здійснення державного регулювання діяльності суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках шляхом захисту прав споживачів товарів і послуг у частині отримання товарів і послуг належної якості та в достатньому обсязі за економічно обґрунтованими цінами, а також стимулювання підвищення їх якості і задоволення попиту на них.

Зокрема, статтею 4 Закону № 2479 передбачено, що основними принципами діяльності національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, є:

1) законність;

2) гласність, доступність, прозорість та відкритість процедури державного регулювання;

3) незалежність і передбачуваність державного регулювання діяльності суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках для споживачів та суспільства;

4) колегіальність, незалежність та об'єктивність при прийнятті рішень;

5) адресність регулювання, його спрямованість на конкретний суб'єкт природних монополій та суб'єкт господарювання на суміжних ринках;

6) захист прав споживачів товарів (послуг) на ринку, що перебуває у стані природної монополії, та суміжних ринках у сфері теплопостачання і централізованого водопостачання та водовідведення, перероблення та захоронення побутових відходів;

7) відповідальність за прийняті рішення та відшкодування завданої шкоди суб'єктам природних монополій та суб'єктам господарювання на суміжних ринках.

Відповідно до статті 5 Закону № 2479 національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, застосовує такі засоби регуляторного впливу на суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках: 1) ліцензування господарської діяльності та контроль за дотриманням ліцензійних умов; 2) встановлення тарифів на комунальні послуги для суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках; 3) встановлення для суб'єктів природних монополій, які провадять діяльність у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, індивідуальних технологічних нормативів використання питної води; 4) інші засоби, передбачені чинним законодавством України.

На виконання Закону України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг» указом Президента України від 10.09.2014 № 715/2014 затверджено Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Положення), згідно якого НКРЕКП є органом державного регулювання діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг.

Пунктом 4 Положення визначено, що НКРЕКП відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: здійснює ліцензування господарської діяльності у сферах електроенергетики, теплопостачання, централізованого водопостачання і водовідведення та у нафтогазовому комплексі відповідно до вимог чинного законодавства; установлює тарифи на комунальні послуги для суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках, ліцензування діяльності яких здійснюється НКРЕКП; здійснює контроль за: додержанням ліцензіатами ліцензійних умов провадження господарської діяльності; цільовим використанням коштів, обсяги яких передбачені структурою тарифів і які одержані в результаті провадження ліцензованої діяльності суб'єктами природних монополій та суб'єктами господарювання на суміжних ринках; виконанням суб'єктами природних монополій та суб'єктами господарювання на суміжних ринках інвестиційних програм, спрямованих на оновлення основних фондів, підвищення ефективності та зменшення втрат у процесі провадження діяльності, що підлягає регулюванню; здійснює безперешкодно перевірку дотримання ліцензійних умов; вживає заходів щодо запобігання порушенням ліцензійних умов; розглядає справи про порушення ліцензійних умов, а також справи про адміністративні правопорушення і за результатами розгляду приймає відповідні рішення у межах своєї компетенції.

Згідно пункту 6 Положення НКРЕКП для забезпечення виконання покладених на неї завдань і функцій має право, зокрема: 1) приймати у межах своєї компетенції рішення, що є обов'язковими до виконання суб'єктами природних монополій; 2) звертатися до суду з метою захисту інтересів держави, споживачів, суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках з підстав, передбачених законодавством; 3) отримувати безоплатно: від суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках - статистичну звітність в обсязі, порядку і строки, визначені законодавством; від центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування - документи, матеріали, статистичну та іншу інформацію, визначені законодавством; 4) приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій (штрафів) до суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках у випадках і розмірах, передбачених законом; 5) складати відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення протоколи про порушення посадовими особами суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках законодавства про природні монополії, електроенергетику, ринок природного газу, про теплопостачання, централізоване водопостачання і водовідведення, перероблення та захоронення побутових відходів; 6) приймати в межах своєї компетенції рішення, що є обов'язковими для виконання суб'єктами природних монополій.

З аналізу наведеного слідує, що НКРЕКП, як орган державного регулювання у сфері комунальних послуг, наділена повноваженнями по встановленню тарифів на комунальні послуги, а також виконання покладених на неї завдань і функцій, визначених чинним законодавством України та Положенням про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

26.11.2016 набрав чинності Закон України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» (далі - Закон про НКРЕКП), яким визначений правовий статус НКРЕКП, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення.

Відповідно до статті 1 Закону про НКРЕКП Регулятор є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Згідно зі статтею 2 Закону про НКРЕКП Регулятор здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема, у сфері енергетики: діяльності з виробництва, передачі, розподілу, постачання електричної енергії.

Відповідно до статті 3 Закону про НКРЕКП Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.

Регулятор здійснює державне регулювання, зокрема, шляхом державного контролю та застосування заходів впливу.

Основними завданнями Регулятора є забезпечення ефективного функціонування та розвитку ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; сприяння ефективному відкриттю ринків у сферах енергетики та комунальних послуг для всіх споживачів і постачальників та забезпечення недискримінаційного доступу користувачів до мереж/трубопроводів; забезпечення захисту прав споживачів товарів, послуг у сферах енергетики та комунальних послуг щодо отримання цих товарів і послуг належної якості в достатній кількості за обґрунтованими цінами; сприяння розвитку конкуренції на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг.

Статтею 5 Закону про НКРЕКП визначено, що Регулятор має достатньо людських та фінансових ресурсів для виконання своїх завдань відповідно до цього Закону та інших законів. Регулятор самостійно розподіляє кошти, виділені Регулятору на відповідний рік, та розпоряджається ними.

При цьому, згідно зі статтею 11 Закону про НКРЕКП фінансування Регулятора, його центрального апарату і територіальних органів здійснюється за рахунок надходження до спеціального фонду Державного бюджету України внесків на регулювання, які сплачуються суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до статті 13 цього Закону. Внески на регулювання зараховуються до доходів спеціального фонду Державного бюджету України, не підлягають вилученню та використовуються за цільовим призначенням на фінансування діяльності Регулятора, його центрального апарату і територіальних органів.

Стаття 13 Закону про НКРЕКП визначає порядок сплати внесків на регулювання, в якій зазначено, що платниками внесків на регулювання є суб'єкти господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, визначену статтею 2 цього Закону.

Базою нарахування внеску на регулювання є чистий дохід платників внеску на регулювання від діяльності, що регулюється Регулятором, за звітний квартал.

Ставка внеску на регулювання визначається Регулятором щорічно шляхом ділення планового обсягу потреб у фінансуванні Регулятора на чистий дохід платників внеску на регулювання від діяльності, що регулюється Регулятором, за попередній рік.

Ставка внеску на регулювання підлягає перегляду Регулятором щоквартально з урахуванням обсягу чистого доходу платників внеску на регулювання від діяльності, що регулюється Регулятором, за попередній квартал.

Ставка внеску на регулювання не може перевищувати 0,1 відсотка чистого доходу платника внеску на регулювання від діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг за попередній квартал.

Методика (порядок) визначення ставки внеску на регулювання затверджується Регулятором.

Постановою НКРЕКП від 06.04.2017 № 491 затверджено Порядок розрахунку та встановлення ставки внесків на регулювання (далі - Порядок), яким передбачено методику визначення ставки внесків на регулювання та механізм сплати сум внесків на регулювання, які сплачуються суб'єктами господарювання, державне регулювання яких здійснює НКРЕКП.

У цьому Порядку терміни вживаються у таких значеннях: попередній квартал - квартал, що передує звітному (період, за який платники внеску подають звітні дані про чистий дохід); звітний квартал - базовий період для нарахування суми внеску на регулювання (квартал, в якому здійснюється розрахунок ставки внеску); поточний квартал - квартал, наступний за звітним (період, в якому здійснюється сплата внеску).

Згідно з пунктом 2 Порядку, внески на регулювання сплачуються суб'єктами господарювання, які зазначені в Реєстрі суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, діяльність яких регулюється Регулятором незалежно від форм власності (далі - платники внеску), зокрема, з розподілу та постачання електричної енергії.

Пунктом 3 Порядку встановлено, що планова ставка внеску на регулювання визначається НКРЕКП щорічно до 01 травня поточного року (у відсотках, не більше ніж три знаки після коми) шляхом ділення планового (прогнозованого) обсягу потреби у фінансуванні на наступний рік на чистий дохід платників внеску від провадження діяльності, що регулюється НКРЕКП.

Визначена НКРЕКП річна (планова) ставка внеску на регулювання оформляється постановою та не може перевищувати 0,1 відсотка чистого доходу платника внеску на регулювання від провадження діяльності, що регулюється НКРЕКП.

Відповідно до пункту 4 Порядку ставка внеску на регулювання переглядається НКРЕКП щоквартально з урахуванням наповнення доходної частини затвердженого кошторису НКРЕКП не пізніше ніж в останній робочий день третього місяця звітного кварталу за формулою Vkv = Рkv/Dkv * 100 %, (2), де Vkv - ставка внеску на регулювання, яка не може перевищувати 0,1 відсотка чистого доходу платника внеску на регулювання від провадження діяльності, що регулюється НКРЕКП; Рkv - % планового обсягу потреби у фінансуванні НКРЕКП на бюджетний рік відповідно до затвердженого кошторису НКРЕКП; Dkv - сума чистого доходу (база нарахування) платників внеску на регулювання від провадження діяльності, що регулюється НКРЕКП, за попередній квартал.

Ставка внеску на регулювання оформляється щокварталу постановою НКРЕКП.

Згідно з пунктом 5 Порядку сума внеску на регулювання визначається платником внеску щоквартально за формулою Rkv = Dkv * Vkv /100 %, (3), де Rkv - сума внеску на регулювання; Dkv - сума чистого доходу платника внеску від провадження діяльності, що регулюється НКРЕКП, за звітний квартал; Vkv - ставка внеску на регулювання, визначена постановою НКРЕКП. Базою нарахування суми внеску на регулювання є чистий дохід платника внеску на регулювання від провадження діяльності, що регулюється НКРЕКП, за звітний квартал.

Пунктом 6 Порядку визначено, що для визначення суми чистого доходу платників внеску за попередній рік та попередній квартал структурними підрозділами НКРЕКП до управління з фінансово-економічних питань, бухгалтерського обліку та звітності до 15 березня поточного року та 01 числа другого місяця звітного кварталу відповідно надається: 1) управлінням ліцензування - актуалізований реєстр суб'єктів господарювання, які провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг; 2) структурними підрозділами відповідальними за опрацювання статистичної звітності та звітності НКРЕКП - звітні дані про обсяг чистого доходу суб'єктів господарювання у розрізі видів ліцензованої діяльності, що підлягають державному регулюванню НКРЕКП за попередній рік та/або квартал за формою згідно з додатком 1.

Відповідно до пункту 7 Порядку внески на регулювання сплачуються щоквартально суб'єктами господарювання до спеціального фонду державного бюджету протягом перших 30 днів поточного кварталу, наступного за звітним. Сплачені понад необхідний розмір внески на регулювання не підлягають поверненню і враховуються при сплаті внеску на регулювання в наступних періодах.

Платники внеску подають до структурних підрозділів НКРЕКП на територіях звіт про сплату внеску на регулювання не пізніше другого робочого дня після встановленого строку сплати, за формою згідно з додатком 2.

При цьому, пунктом 8 Порядку визначено, що структурні підрозділи НКРЕКП на територіях перевіряють достовірність сплати внеску відповідно до виписок Державної казначейської служби і забезпечують зведення поданої звітності. Структурні підрозділи НКРЕКП на територіях надсилають зведений звіт про сплату внеску на регулювання до центрального апарату НКРЕКП не пізніше 01 числа третього місяця поточного кварталу, за формою згідно з додатком 3.

Крім того, відповідно до пункту 10 Порядку контроль за надходженням внесків на регулювання здійснює управління з фінансово-економічних питань, бухгалтерського обліку та звітності відповідно до зведеної звітності, наданої структурними підрозділами НКРЕКП на територіях.

Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України (далі - НКРЕ) від 05.12.2001 № 1188 «Про видачу ліцензії на право здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом ТОВ «ЛЕО» видано ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом за місцем розташування власних електричних мереж у Луганській області ТОВ «ЛЕО» .

Постановою НКРЕ від 05.12.2001 № 1187 «Про видачу ліцензії на право здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами ТОВ «ЛЕО» видано ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами за місцем розташування власних електричних мереж у Луганській області ТОВ «ЛЕО» .

ТОВ «ЛЕО» є суб'єктом господарювання, який здійснює підприємницьку діяльність з передачі (розподілу) електричної енергії місцевими (локальними) електромережами та діяльність з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, які регулює НКРЕКП.

Зазначені обставини визнаються сторонами.

Згідно постанови НКРЕКП від 28.04.2017 № 617 «Про визначення планової ставки внеску на регулювання на 2018 рік» визначено планову ставку внеску на регулювання на 2018 рік у розмірі 0,065 відсотки (т.1 а.с. 19).

Постановою НКРЕКП від 22.03.2018 № 345 Про визначення планової ставки внеску на регулювання на ІІ квартал 2018 року визначено ставку внеску на регулювання на ІІ квартал 2018 року у розмірі 0,020 відсотки (т.1 а.с. 22).

НКРЕКП у Харківській області сформовано «Зведений звіт про сплату внеску на регулювання за ІІ квартал 2018 року» (т. 1 а.с. 27-29).

Відповідно до звіту ТОВ «ЛЕО» здійснює діяльність з розподілу електричної енергії, чистий дохід за звітний квартал якої складає 22278,92 грн, а також здійснює діяльність з постачання електричної енергії, чистий дохід за звітний квартал якої складає 368137,80 грн (т. 1 а.с. 27-29).

Сума внеску на регулювання, що підлягає сплаті за ІІ квартал 2018 року, за розподіл електричної енергії складає 4455 грн (22278,92 грн х 0,020 %/100%). Сума внеску на регулювання, що підлягає сплаті за ІІ квартал 2018 року, за постачання електричної енергії складає 73627 грн (368137,80 грн х 0,020 %/100%). Загальна сума внесків на регулювання на теперішній час складає 78082 грн.

Зазначена сума внеску на регулювання за II квартал 2018 року відповідачем сплачена не була, що він фактично визнає в своєму відзиві на позов, документи, що підтверджують таку сплату відсутні.

Таким чином, у позивача станом на момент пред'явлення позову були в наявності достовірні та достатні відомості, які свідчили про наявність у відповідача боргу зі сплати суми внесків на регулювання, які сплачуються суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, за ІІ квартал 2018 року, та які міг відповідач перевірити для визначення наявності чи відсутності заборгованості за вказаний період.

Отже, позовні вимоги є обгрунтованими, тому суд їх задовільняє в повному обсязі.

Судові витрати, понесені позивачем у вигляді сплати судового збору, не відшкодовуються, оскільки відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 133, 139, 241-246, 250, 255, 262, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» про стягнення внесків на регулювання діяльності суб'єктів господарювання у сфері енергетики - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» (ідентифікаційний код 31443937, місцезнаходження: 91021, Луганська обл., місто Луганськ, кв. Гайового, буд. 35 А) 78082,00 грн (сімдесят вісім тисяч вісімдесят дві гривні 00 коп.) в дохід Державного бюджету України (код бюджетної класифікації 21084000 «Внески на регулювання, які сплачуються суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до статті 13 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» ).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 02 травня 2019 року.

Суддя ОСОБА_1