Рішення

від 23.04.2019 по справі 440/345/19

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/345/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Єресько Л.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Фрідманн Н.А.,

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Коломацької сільської ради Полтавського району Полтавської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_4, про визнання протиправною відмову, зобов'язання вчинити певні дії.

В С Т А Н О В И В:

28 січня 2019 року ОСОБА_5 (надалі - позивач, ОСОБА_5В.) звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Коломацької сільської ради Полтавського району Полтавської області (надалі - відповідач), третя особа: ОСОБА_4 (надалі - третя особа, ОСОБА_6В.) про:

- визнання протиправною відмову Коломацької сільської ради Полтавського району Полтавської області, викладену в листах від 11.10.2018 № 02-27/160 та від 26.10.2018 № 02-27/169 в частині відмови ОСОБА_1 в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,06 га для ведення особистого селянського господарства у власність;

- зобов'язання повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.07.2018 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,06 га для ведення особистого селянського господарства у власність, що розташована на території Коломацької сільської ради Полтавського району Полтавської області (с. Мале Ладижине).

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у червні та липні 2018 року ОСОБА_5 звернулася до Коломацької сільської ради із письмовими заявами, де просила надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,06 га для ведення особистого селянського господарства на території села ОСОБА_7 Коломацької сільської ради Полтавського району Полтавської області, яка є суміжною із належними їй на праві приватної власності земельними ділянками. Натомість листами від 11.10.2018 № 02-27/160 та від 30.10.2018 № 02-27/169 відповідач повідомив, що сесіями третього та сьомого скликання Коломацької сільської ради відмовлено позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, оскільки дана земельна ділянка рішенням Василівської сільської ради від 23.05.2016 надана гр. ОСОБА_6 Оскільки, на думку позивача, вищевказана відмова надана з порушенням вимог статті 118 Земельного кодексу України, то нею порушені права позивача, які потребують судового захисту.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 01.02.2019 залишено без руху у зв'язку із невідповідністю позовної заяви вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 25.02.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в справі № 440/345/19, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання для розгляду справи на 19.03.2019.

15.03.2019 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якій представник Коломацької сільської ради просив відмовити у задоволенні позовних вимог з тих підстав, що за результатами розгляду заяв позивача від 11.06.2018 та 02.07.2018 встановлено, що на запитувану ділянку вже надано дозвіл Василівською сільською радою ОСОБА_6 та на даний час на спірну земельну ділянку вказаною особою зареєстровано право власності в Реєстрі речових прав. Оскільки на даний час рішення Василівської сільської ради від 23.05.2016, яким надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки не скасовано та проведено реєстрацію права власності, то у відповідача відсутні правові підстави розпоряджатися вказаною земельною ділянкою наразі.

19.03.2019 в судовому засідання оголошено перерву з метою належного повідомлення третьої особи та отримання додаткових доказів на 10.04.2019.

10.04.2019 в судовому засіданні оголошено перерву з метою отримання додаткових доказів на 23.04.2019.

В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали просили задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, просив відмовити в повному обсязі.

Третя особа в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином.

Конверт із судовою повісткою, який направлявся за адресою, вказаною позивачем у позовній заяві, повернувся до суду з поштовою відміткою "адресат відсутній".

За змістом частини 11 статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до частини 1 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи вищевикладене, суд постановив проводити розгляд справи за даної явки та наявними в справі матеріалами.

Заслухавши пояснення позивача та її представника, представника відповідача, дослідивши письмові докази у справі, суд встановив наступні обставини.

Постановою Полтавського районного суду Полтавської області від 20.10.2017 у справі № 545/808/17 задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до Василівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, треті особи: ОСОБА_8, ОСОБА_9 про визнання недійсним та скасування рішення (а.с. 18).

Визнано незаконним та скасовано рішення № 99 сьомої сесії сьомого скликання Василівської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 23.05.2016 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства» в частині відмови ОСОБА_1 у відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,06 га в с.Мале Ладижине Полтавського району Полтавської області для ведення особистого селянського господарства в зв'язку із тим, що дана земельна ділянка відводиться іншій особі.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2017 скасовано постанову Полтавського районного суду Полтавської області від 20.10.2017 у справі № 545/808/17, прийнято нову постанову, якою відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 в повному обсязі.

Постановою Верховного Суду від 27.02.2018 скасовано ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2017, а постанову Полтавського районного суду Полтавської області від 20.10.2017 у справі № 545/808/17 залишено в силі.

За змістом постанови Верховного Суду від 27.02.2018 у справі № 545/808/17 судом попередніх інстанцій встановлено, що 05.04.2016 до Василівської сільської ради звернулись ОСОБА_5 та ОСОБА_6 із клопотанням про надання однієї теж самої земельної ділянки площею 0,06 га для ведення особистого селянського господарства на території села ОСОБА_7 Василівської сільської ради Полтавського району Полтавської області.

На сьомій сесії сільської ради сьомого скликання Василівської ради від 23.03.2016 рішенням № 98 надано дозвіл ОСОБА_6 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,06 га для ведення особистого селянського господарства на території села ОСОБА_7 Василівської сільської ради Полтавського району Полтавської області із земель комунальної власності.

Рішенням сьомої сесії сьомого скликання Василівської сільської ради № 99 від 23.05.2016 у задоволенні клопотання ОСОБА_1 відмовлено.

Судом встановлено, що на виконання постанов Полтавського районного суду Полтавської області від 20.10.2017 та Верховного Суду у справі № 545/808/17 рішенням № 4 від 12.04.2018 тридцять другої сесії сьомого скликання Василівської сільської ради скасовано рішення № 99 від 23.05.2016 сьомої сесії сьомого скликання Василівської сільської ради (а.с. 16).

Суд зауважує, що згідно із інформацією, яка міститься на офіційному веб - сайті Полтавської обласної ради до об'єднаної територіальної громади Коломацька сільська рада входять відповідно Коломацька сільська рада та Василівська сільська рада.

Далі судом встановлено, що 11.06.2018 та 02.07.2018 позивач звернулася до Коломацької сільської ради із заявою, де просила надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в с. М. Ладижено Полтавського району площею 0,06 га (а.с. 13).

Листами від 11.10.2018 вих. № 02-27/160 та від 30.10.2018 вих. № 02-27/169 Коломацькою сільською радою за підписом сільського голови ОСОБА_3 повідомлено позивача, що заяву ОСОБА_1 розглянуто на Комісії з питань агропромислового комплексу, регулювання земельних відносин, охорони навколишнього природного середовища, будівництва, житлово - комунального господарства і благоустрою, побутового, торгівельного обслуговування, транспорту та 22.08.2018 на третій сесії сьомого скликання Коломацької сільської ради. Рішення по суті не прийнято, оскільки переважна більшість депутатів сільської ради утрималась від голосування і вирішили надати письмову відповідь про те, що земельну ділянку, площею 0,06 га неможливо надати, так як остання надана гр. ОСОБА_6 рішенням № 98 сьомої сесії Василівської сільської ради сьомого скликання від 23.05.2016 (а.с. 49).

Також листом від 30.10.2018 вих. № 02-27/169 повідомлено, що 26.10.2018 на сьомій сесії сьомого скликання Коломацької сільської ради рішення по суті не прийнято, оскільки запитувана земельну ділянку надана гр. ОСОБА_6 рішенням № 98 сьомої сесії Василівської сільської ради сьомого скликання від 23.05.2016 (а.с. 50).

Вважаючи, що відповідачем протиправно відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи оцінку позовним вимогам позивача, суд виходить з наступного.

Відповідно до приписів ст. 12 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб.

Згідно із пунктом тридцять четвертим статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради. Тобто, способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади з регулювання земельних відносин, є прийняття рішення сесією.

Нормами статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування" визначено, що сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.

Частинами першою і другою статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування" передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно з пунктом б статті 12 Земельного Кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 116 Земельного кодексу України /у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин/ громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.

Відповідно до пункту "б" частини 1 статті 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

У відповідності до ст. 118 Земельного кодексу України, що визначає порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Із системного аналізу норм земельного законодавства слідує, що при вирішенні клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність у межах норм безоплатної приватизації, уповноважений на це орган в контексті положень частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України повинен перевірити:

- наявність викопіювання з кадастрової карти (плану) або інших графічних матеріалів, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, та документів, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві, або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства) (частина шоста статті 118 Земельного кодексу України);

- відсутність передачі земельної ділянки безоплатно у власність відповідному громадянину по зазначеному виду використання (частина четверта (п'ята) статті 116 Земельного кодексу України);

- чи відносяться землі, за рахунок яких планується формування земельної ділянки, до земель сільськогосподарського призначення державної власності (частина четверта статті 122 Земельного кодексу України);

- відповідність бажаного місця розташування земельної ділянки схемі землеустрою і техніко-економічним обґрунтуванням використання та охорони земель адміністративно-територіальної одиниці, проектам землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затвердженим у встановленому законом порядку (частина сьома статті 118 Земельного кодексу України);

- відповідність бажаного місця розташування земельної ділянки містобудівній документації (у разі її надання для містобудівних потреб) (частина третя статті 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності");

- чи не порушуватиме бажане місце розташування земельної ділянки вимог раціональної організації території (шляхом створення черезсмужжя) та компактності землекористування (у разі розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки) (частина друга статті 29 Земельного кодексу України).

В ході розгляду справи судом встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи, що земельна ділянка стосовно якої позивач звернувся до Головного управління Держземагенства у Полтавській області із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою перебуває у власності гр. ОСОБА_4.

Так, рішенням восьмої (позачергової) сесії сільської ради сьомого скликання Коломацької сільської ради від 04.12.2018 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі безоплатно у власність" вирішено затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, призначеної для ведення особистого селянського господарства, переданої у приватну власність, загальною площею 0,0806 га, гр. ОСОБА_4, що розташована в с. Мале Ладижине, на території Коломацької сільської ради та вирішено передати у власність гр. ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,0806 га із земель, що призначені для ведення особистого селянського господарства (кадастровий номер 5324080505:05:001:0160) в с. Мале Ладижине на території Коломацької сільської ради (а.с. 103).

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 163416153 від 12.04.2019 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право приватної власності від 16.01.2019 № 29932155 за ОСОБА_4 на земельну ділянку (кадастровий номер 5324080505:05:001:0160), площею 0,0806 га (а.с. 155-156).

Суд зазначає, що за змістом частини 2, 3 статті 116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність, зокрема, шляхом безоплатної передачі земельних ділянок у власність у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Алгоритм дій для реалізації права на одержання земельної ділянки із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації встановлений статтею 118 Земельного кодексу України, якою визначено підстави, порядок, строки передачі земельної ділянки.

Так, вказаною нормою передбачено звернення зацікавленої особи до відповідних органів із заявою для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою, за результатами розгляду якою уповноваженим органом приймається одне з відповідних рішень, розроблення на замовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у випадку отримання дозволу, погодження останнього в порядку, встановленому статтею 186- 1 Земельного кодексу України, прийняття рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

При цьому право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цих прав, яке оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (статті 125, 126 Земельного кодексу України).

Матеріалами справи підтверджується, що запитувана позивачем земельна ділянка належить гр. ОСОБА_6 на праві приватної власності, яке зареєстровано в порядку, визначеному чинним законодавством.

Згідно з частиною першою статті 122 Земельного кодексу України сільські , селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Тобто, дана вимога законодавства до форми власності землі, які можуть бути передані у власність в межах норм безоплатної приватизації, фактично відображає правову підставу для відповідного звернення особи.

В силу частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, враховуючи те, що земельна ділянка, яку бажав отримати позивач не є вільною, належить до приватної власності, а у відповідача відсутні повноваження розпоряджатися такою земельною ділянкою, то приймаючи до уваги встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими врегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 243-245 Кодексу адміністративного судочинства України,-

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1,36023, рнокпп НОМЕР_1) до Коломацької сільської ради Полтавського району Полтавської області (вул. Центральна, буд.54, с. Коломацьке, Полтавський район, Полтавська область, 38742, код ЄДРПОУ 21046294), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_4 (вул. Шкільна, 56, с. Василівка, Полтавський район, Полтавська область, 38742) про визнання протиправною відмову, зобов'язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Другого апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд у відповідності до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних Положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Повне рішення складено 02 травня 2019 року.

Суддя ОСОБА_10