КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
1[1]
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого суддіОСОБА_1 ,суддів при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 23 квітня 2019 року апеляційну скаргу директора ТОВ «АНВІТРЕЙД» ОСОБА_5 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22 лютого 2019 року,
за участі: прокурора представника власника майна ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
ВСТАНОВИЛА:
Вказаною ухвалою задоволено клопотання заступника начальника Департаменту нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності - начальник управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України ОСОБА_8 та накладеноарешт на грошові кошти, що знаходяться на рахунках у АКБ «Індустріалбанк», адреса: м. Київ, вул. Кутузова, 18/7: №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 (МФО 313849, код валюти 980- українська гривня), НОМЕР_3 (код валюти 840- долар США), НОМЕР_4 (код валюти 978 - Євро) відкритих ТОВ «Анвітрейд» (код ЄДРПОУ 39898416), шляхом заборони розпорядження вказаними грошовими коштами, та зупинення видаткових операцій за вказаним рахунком, за винятком видаткових операцій виключно з платежів до бюджетів всіх рівнів та державних цільових фондів, з зобов`язанням службових осіб банківської установи надати органу досудового розслідування довідку про залишок коштів на вказаних рахунках та виписок руху грошових коштів по вказаному рахунку на день накладення арешту.
В обґрунтування рішення, слідчий суддя зазначив про необхідність накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на рахунках у АКБ «Індустріалбанк», відкритих ТОВ «Анвітрейд»,з метою забезпечення повного, об`єктивного та всебічного розслідування даного кримінального провадження, проведення судових експертиз, попередження завдання збитків, а також зважаючи на те, що розрахункові рахунки зберігають на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, які самостійно та в сукупності з іншими зібраними по кримінальному провадженню доказами мають суттєве значення для з`ясування обставин вчинення злочину, встановлення осіб причетних до його вчинення.
Не погоджуючись з таким рішенням, директор ТОВ «АНВІТРЕЙД» ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу з доповненнями до неї, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22 лютого 2019 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання про арешт грошових коштів.
Автор апеляційної скарги вважає оскаржувану ухвалу слідчого судді незаконною, винесеною при неповноті судового розгляду, невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та при неправильному застосуванні закону України про кримінальну відповідальність.
Зокрема, в апеляційній скарзі звертається увага на те, що слідчий суддя постановив ухвалу, не перевіривши та не встановивши наявність належних підстав для арешту майна;за відсутності будь-яких доказів, що вказують на вчинення ТОВ «АНВІТРЕЙД» противоправних дій, на майно якого слідчий просив накласти арешт, кримінального правопорушення; без встановлення розміру шкоди та питання щодо наявності цивільногопозову; з ігноруванням співрозмірності обмеження права власності;незважаючи на невідповідність клопотання слідчого вимогам ст. 171 КПК України;не здійснивши жодного обшуку, жодного допиту ТОВ «АНВІТРЕЙД» та його посадових осіб та навіть не зверталися до нашого підприємства із вимогою чи запитом, щодо надання документів; незважаючи на те, що ані ТОВ «АНВІТРЕЙД», ані його посадові особи жодним чином не має відношення до кримінального провадження №120181000000000034.
Також, слідчим суддею залишено поза увагою, що клопотання слідчого не містить підстав, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт грошових коштів, що належить арештувати, не додано жодних документів причетності ТОВ «АНВІТРЕЙД» до зазначеного кримінального провадження, безпідставне посилання на те, що директором товариства є ОСОБА_9 , адже директором ТОВ «АНВІТРЕЙД» був, як станом на момент подання клопотання та і станом на сьогоднішній день є ОСОБА_10 .
Крім того, представник зазначає, що в матеріалах провадження відсутня постанова про визнання грошових коштів речовими доказами, та те, що арешт майна блокує господарську діяльність товариства, наносить значних збитків і спричиняє шкоду працівникам ТОВ «АНВІТРЕЙД».
Щодо строку на апеляційне оскарження, то автор апеляційної скарги зазначає, що оскаржувана ухвала була постановлена без виклику представників ТОВ «АНВІТРЕЙД», а копія даної ухвали ними отримана лише 06 березня 2019 року.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника власника майна, який підтримав апеляційну скаргу з доповненнями до неї, і просив її задовольнити, виступ прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги з доповненнями до неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника власника майна підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості якого 12 січня 2018 року року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 120181000000000034, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
У ході досудового розслідування встановлено, що службові особи ТОВ «Касан-Україна» (код ЄДРПОУ 24575805), діючи у складі організованої групи здійснюють діяльність, пов`язану з незаконним виготовленням паливно-мастильних матеріалів, які в подальшому реалізуються як підакцизні товари в особливо великих розмірах уведеним в оману споживачем.
22 лютого 2019 року заступник начальника Департаменту нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності - начальник управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України ОСОБА_11 , звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на рахунках у АКБ «Індустріалбанк», адреса: м. Київ, вул. Кутузова, 18/7: №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 (МФО 313849, код валюти 980- українська гривня), НОМЕР_3 (код валюти 840- долар США), НОМЕР_4 (код валюти 978 - Євро) відкритих ТОВ «Анвітрейд» (код ЄДРПОУ 39898416), шляхом заборони розпорядження вказаними грошовими коштами, та зупинення видаткових операцій за вказаним рахунком, за винятком видаткових операцій виключно з платежів до бюджетів всіх рівнів та державних цільових фондів, з зобов`язанням службових осіб банківської установи надати органу досудового розслідування довідку про залишок коштів на вказаних рахунках та виписок руху грошових коштів по вказаному рахунку на день накладення арешту.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22 лютого 2019 року вказане клопотання прокурора було задоволено.
Задовольняючи частково клопотання слідчого, внесене в межах кримінального провадження № 120181000000000034, слідчий суддя, прийшов до висновку про необхідність накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на рахунках у АКБ «Індустріалбанк», відкритих ТОВ «Анвітрейд», з метою забезпечення повного, об`єктивного та всебічного розслідування даного кримінального провадження, проведення судових експертиз, попередження завдання збитків, а також зважаючи на те, що розрахункові рахунки зберігають на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, які самостійно та в сукупності з іншими зібраними по кримінальному провадженню доказами мають суттєве значення для з`ясування обставин вчинення злочину, встановлення осіб причетних до його вчинення.
З таким рішенням слідчого судді погодитися неможливо з огляду на такі обставини.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно зі ст.ст.94, 132,173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Однак, зазначених вимог закону прокурор та слідчий суддя не дотрималися.
Так, відповідно до ч. 1ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з ч. 2ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди
Згідно з ч. 3ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 КПК України.
Відповідно дост. 98 КПК Україниречовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Як вбачається, з матеріалів провадження, прокурор звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна, метою якого визначив забезпечення зберігання речових доказів, однак слідчий суддя в мотивувальній частині оскаржуваної ухвали зазначив про необхідність накладення арешту на вищевказані грошові кошти з метою забезпечення повного, об`єктивного та всебічного розслідування даного кримінального провадження, проведення судових експертиз, попередження завдання збитків, що не відповідає чинному Кримінальному процесуальному Кодексу.
Також, із долучених прокурором до клопотання матеріалів, а саме з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, кримінальне провадження під № 120181000000000034, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, відносно службових осіб ТОВ «Касан-Україна». Проте, з наданого витягу, не зрозуміло яке відношення ТОВ «АНВІТРЕЙД» має до цього кримінальногопровадження, оскільки вказане товариство в цьому реєстрі не згадується.
Крім того, з огляду на положення п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, який передбачає, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів, то на переконання колегії суддів прокурор, який вважає за потрібне звернутись до слідчого судді з клопотанням про арешт майна з метою забезпечення збереження речових доказів, першочергово має визнати майно, на яке він просить накласти арешт, речовим доказом у кримінальному провадженні шляхом винесення про це постанови, в якій має зазначити підстави визнання майна речовим доказом, з огляду на положення ст. 98 КПК України, проте таких дій прокурором вчинено не було, з врахуванням відсутності у доданих до клопотання матеріалах постанови про визнання грошових коштів речовим доказом.
Також колегія суддів встановила, що слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі, в порушення п. п. 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України, не оцінив розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для його власника.
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне роз`яснити, що покладення обов`язку на службових осіб та працівників банку вчиняти дії, пов`язані із наданням інформації про залишок коштів на рахунках, тобто пов`язані із розкриттям банківської таємниці, не відповідає завданням арешту майна, як заходу забезпечення кримінального провадження, а є по суті тимчасовим доступом до речей та документів, тобто іншим окремим заходом забезпечення кримінального провадження. Тому орган досудового розслідування у разі виникнення потреби стосовно отримання інформації, яка становить банківську таємницю, та за наявності передбачених для цього достатніх підстав може звернутись до суду в порядку ст. 162 КПК України з клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.
На підставі вищевикладених обставин, які свідчать про неповноту та однобічність судового розгляду, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню як незаконна, а апеляційна скарга - задоволенню, з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання прокурора за недоведеності необхідності арешту майна, який при викладених у клопотанні обставинах явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власників майна, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження.
Керуючись ст.ст.159-164,309,376,404,407,419,422 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу директора ТОВ «АНВІТРЕЙД» ОСОБА_5 , задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22 лютого 2019 року, якою задоволено клопотання заступника начальника Департаменту нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності - начальник управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України ОСОБА_11 та накладено арешт на грошові кошти, що знаходяться на рахунках у АКБ «Індустріалбанк», адреса: м. Київ, вул. Кутузова, 18/7: № № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 (МФО 313849, код валюти 980- українська гривня), НОМЕР_3 (код валюти 840- долар США), НОМЕР_4 (код валюти 978 - Євро) відкритих ТОВ «Анвітрейд» (код ЄДРПОУ 39898416), - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання заступника начальника Департаменту нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності - начальник управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України ОСОБА_11 про накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на рахунках у АКБ «Індустріалбанк», адреса: м. Київ, вул. Кутузова, 18/7: №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 (МФО 313849, код валюти 980- українська гривня), НОМЕР_3 (код валюти 840- долар США), 26003010005437 (код валюти 978 - Євро) відкритих ТОВ «Анвітрейд» (код ЄДРПОУ 39898416), - відмовити.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа № 11-сс/824/1976/2019 Категорія: ст. 170 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції ОСОБА_12 Доповідач: ОСОБА_1
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 23.04.2019 |
Оприлюднено | 16.02.2023 |
Номер документу | 81513799 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Київський апеляційний суд
Паленик Ігор Григорович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні