Рішення

від 02.05.2019 по справі 826/1782/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

02 травня 2019 року № 826/1782/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Григоровича П.О., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Песто

до Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської

міської державної адміністрації)

про визнання нечинною та скасування постанови,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Песто (надалі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання нечинною та скасування постанови від 06.01.2016 №81-16.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 лютого 2016 року відкрито провадження у справі.

У зв'язку з припиненням повноважень судді щодо здійснення правосуддя, в провадженні якого перебувала адміністративна справа, справу було повторно розподілено між суддями.

Автоматизованою системою документообігу Окружного адміністративного суду міста Києва адміністративну справу передано на розгляд судді Григоровича П.О.

Ухвалою від 24.05.2017 справу прийнято до провадження суддею Григоровичем П.О. та призначено до судового розгляду в судовому засіданні.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить суд їх задовольнити, посилаючись на доводи, викладені в позовній заяві.

Відповідач заперечує по суті заявлених позовних вимог з підстав, викладених в письмових запереченнях, які наявні в матеріалах справи.

Судом не здійснювалось процесуальне правонаступництво первинного відповідача на Департамент охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), та одночасно не здійснювалось залучення Департаменту охорони культурної спадщини в якості співвідповідача, з огляду на наступне.

Відповідно до письмових пояснень Департаменту культури (вх.№116975/18 від 19.11.2018), станом на 15.11.2018 функції охорони культурної спадщини відносяться до компетенції Департаменту охорони культурної спадщини.

В той же час, первинний відповідач станом на квітень 2019 є зареєстрованим у встановленому порядку суб'єктом владних повноважень; позовні вимоги не передбачають зобов'язання відповідача вчиняти певні дії стосовно відповідного майна (культурної спадщини), внаслідок чого, оскільки спірне рішення прийнято Департаментом культури, відповідати за позовом, на переконання суду, має саме вказана особа, акт індивідуальної дії якої і є предметом оскарження.

Справа розглянута в порядку письмового провадження у відповідності до положень ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції до 15.12.2017, а рішення постановлене з урахуванням п. 10 частини першої Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів № 2147-VIII від 03.10.2017.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

06 січня 2016 року Департаментом культури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) прийнято наступну оскаржувану постанову про накладення фінансових санкцій за порушення законодавства України у сфері охорони культурної спадщини, а саме:

- №81-16, якою до позивача за порушення абз.2 ч.5 ст.24 Закону України Про охорону культурної спадщини застосовано штраф в сумі 17 000 грн.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної Постанови, підставою для її прийняття наступні обставини.

Так, будинок на вул. Петра Сагайдачного, 23 літера А, наказом Міністерства культури і туризму України від 13.07.2009 № 521/0/16-09 внесений до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, як пам'ятка архітектури та містобудування місцевого значення, охоронний № 552-Кв. Розташовується у Центральному історичному ареалі міста Києва (рішення Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804).

22 грудня 2015 спеціалістами відділу інспекції державного контролю об'єктів культурної спадщини та археологічного нагляду Департаменту при здійсненні огляду пам'ятки за вказаною адресою встановлено, що в частині пам'ятки розташовується заклад харчування Месьє Оливье . На головному фасаді розміщено рекламу: каркасна вивіска з написом - Месьє Оливье . Замовником робіт з розміщення вказаної реклами є ТОВ Песто .

Розміщення зазначеної реклами на пам'ятці виконано без погодження Департаменту, чим порушено абз. 2 ч. 5 ст. 24 Закону України Про охорону культурної спадщини .

Не погоджуючись з обґрунтованістю вказаних доводів відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінивши за правилами ст. 90 КАС України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва, зазначає наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України Про рекламу , зовнішня реклама - це реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Частиною першою статті 16 Закону України Про рекламу визначено, що розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частиною другою статті 16 Закону України Про рекламу зовнішня реклама повинна відповідати таким вимогам: розміщуватись із дотриманням вимог техніки безпеки та із забезпеченням видимості дорожніх знаків, світлофорів, перехресть, пішохідних переходів, зупинок транспорту загального користування та не відтворювати зображення дорожніх знаків; освітлення зовнішньої реклами не повинно засліплювати учасників дорожнього руху, а також не повинно освітлювати квартири житлових будинків; фундаменти наземної зовнішньої реклами, що виступають над поверхнею землі, можуть бути декоративно оформлені; опори наземної зовнішньої реклами, що розташована вздовж проїжджої частини вулиць і доріг, повинні мати вертикальну дорожню розмітку, нанесену світлоповертаючими матеріалами, заввишки до 2 метрів від поверхні землі; нижній край зовнішньої реклами, що розміщується над проїжджою частиною, у тому числі на мостах, естакадах тощо, повинен розташовуватися на висоті не менше ніж 5 метрів від поверхні дорожнього покриття; у місцях, де проїжджа частина вулиці межує з цоколями будівель або огорожами, зовнішня реклама може розміщуватися в одну з фасадами будівель або огорожами лінію.

Перелік обмежень та заборон щодо розміщення зовнішньої реклами, встановлений у частинах 3 і 4 вказаної статті Закону, та є вичерпним.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності порядок видачі документів дозвільного характеру або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання, видача або відмова у видачі яких законами України віднесена до повноважень органів місцевого самоврядування, встановлюється їх рішенням, а у випадках, передбачених законом, - на підставі типових порядків, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Судом встановлено, що Розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31.08.2016 №790 Про надання дозволів на розміщення зовнішньої реклами , вирішено надати дозволи на розміщення зовнішньої реклами згідно з додатком до цього розпорядження у кількості 277 дозволів, в т.ч. за № 25 (згідно переліку) дозвіл № 50562-15, ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ПЕСТО , Рекламна вивіска на будинку (будівлі), споруді площею 2,4 кв.м., Подільський район, вул. Петра Сагайдачного, 23, літера А.

Належним чином засвідчена копія вказаного дозволу також долучена представником відповідача до наданих заперечень.

В контексті наведеного, оскільки, як вже зазначалось, будинок на вул. Петра Сагайдачного, 23 літера А, наказом Міністерства культури і туризму України від 13.07.2009 № 521/0/16-09 занесений до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, як пам'ятка архітектури та містобудування місцевого значення, суд вказує на наступне.

Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об'єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь регламентовані приписами Закону України Про охорону культурної спадщини .

Разом с тим, порядок та процедуру розміщення рекламних носіїв в вмісті Києві, розміщення рекламних засобів на пам'ятках місцевого значення, регламентовані положеннями ст. 24 Закону України Про охорону культурної спадщини .

Зокрема, відповідно до абз.2 ч.5 ст.24 Закону України Про охорону культурної спадщини , порушення якого і стало підставою для прийняття оскаржуваної постанови, передбачено, що розміщення реклами на пам'ятках місцевого значення, в межах зон охорони цих пам'яток, історичних ареалів населених місць здійснюється на підставі дозволу, що оформлюється (видається) відповідно до Закону України Про рекламу за участю органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Проаналізувавши дозвіл, судом встановлено, що 22.12.2015 Позивачу було надано погодження на розміщення рекламного засобу, що підтверджується датою підписання дозволу з боку Департаменту.

Про дану обставину також зазначає відповідач в наданих запереченнях.

Посилання представника відповідача на те, що станом на час огляду 22.12.2015 позивачем не було отримання погодження Департаменту, судом відхиляються, адже, як акт про вчинення правопорушення від 22.12.2015, так і погодження від 22.12.2015 не містять в собі часу його складання (підписання).

За таких обставин суд приходить до висновку про те, що станом на 06.01.2016 (дату складання постанови) відповідачу достеменно було відомо про наявність у позивача дозволу на розміщення реклами та одночасно про погодження такого дозволу 22.12.2015 Департаментом, внаслідок чого застосування до позивача штрафу за розміщення зазначеної реклами на пам'ятці без погодження Департаменту є неправомірним.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, на думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість оскаржуваного розпорядження, з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову від 06.01.2016 №81-16 Про накладення фінансових санкцій за порушення законодавства України у сфері охорони культурної спадщини .

3. Стягнути на ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ПЕСТО понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 1378,00 грн (одна тисяча триста сімдесят вісім грн 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ПЕСТО (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 38887868, адреса: 04060, м.Київ, ВУЛИЦЯ ЩУСЄВА, будинок 4).

ДЕПАРТАМЕНТ КУЛЬТУРИ ВИКОНАВЧОГО ОРГАНУ КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ) (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 02231933, адреса: 01004, м.Київ, БУЛЬВАР ТАРАСА ШЕВЧЕНКА, будинок 3).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя П.О. Григорович