Рішення

від 19.04.2019 по справі 522/2108/19

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/2108/19

Провадження № 2/522/4618/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2019 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Домусчі Л.В.,

за участю секретаря судового засідання - Вадуцкої В. І.,

розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Ремонтно-будівельне управління №1 про визнання недійсним договору підряду та застосування реституції,

ВСТАНОВИВ:

До суду 07.02.2019 року надійшов позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Ремонтно-будівельне управління №1 , відповідно якого позивач просить визнати недійсним договір підряду №93 від 09.01.2019 року, укладений між ТОВ Ремонтно-будівельне управління №1 та ОСОБА_1 , повернути сторони у первісне становище шляхом стягнення з ТОВ Ремонтно-будівельне управління №1 на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 47090 гривень.

В обґрунтування позовної заяви зазначене наступне, що між сторонами укладено договір на здійснення робіт по ремонту квартири № АДРЕСА_1 . Позивачем за умовами договору було сплачено 47090 грн., але під час проведення переговорів з`ясувалось, що незважаючи на визначені строки у договорі №93 від 09.01.2019 року, роботи ТОВ РБУ.№1 так і не виконуються, а інші підготовчі дії, вчиняються не якісно та дуже повільно. У зв`язку з цими обставинами позивач звернувся до ТОВ РБУ №1 з вимогою про розірвання договору та поверненню сплачених ним коштів, однак ОСОБА_1 було відмовлено, посилаючись на п.2.7. договору, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсним договору підряду та застосування реституції.

Ухвалою суду від 27.02.2019 року прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В судове засідання 25.03.2019 року з`явились представник позивача ОСОБА_7. (довіреність р.№426 від 12.09.2017 року) та представник відповідача ОСОБА_2 (довіреність від 06.07.2018 року).

Представником відповідача надано суду відзив на позовну заяву та заяву про виклик та допит свідків, а саме ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , осіб які займались розробкою планів, креслень, узгодження питань, які виникали в процесі виконання договору.

Відповідно наданого відзиву, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі з наступних підстав. Представник підтвердив обставини укладання договору зазначеного у позові, однак посилався на ті обставини, що загальна сума договору складає суму в гривнях, що еквівалентна 16600 доларів США за офіційним курсом, пунктами 2.3., 2.4., 2.5., 2.6. передбачено порядок сплати виконаних робіт, згідно якими замовник зобов`язується здійснити: перший платіж - 10% від суми договору- оплата при укладенні договору, другий платіж - 40% від суми договору - оплата після узгодження дизайн проекту, третій платіж - 40% від суми договору - оплата до узгодження та закупівлі фінішних матеріалів, четвертий платіж - 10% від суми договору - оплата при підписанні акту прийому - передачі. Пунктом 1.4. договору передбачено строк виконання робіт, що складає 67 робочих днів з моменту отримання другого платежу. Позивач в день укладання договору сплатив грошову суму у розмірі 47090,00 грн в якості першого платежу. Відповідач, вважає що належно виконував узгодженні сторонами обов`язки, після отримання коштів почав у відповідності до умов договору розробку дизайн проекту. Розділом 8 договору передбачено використання сторонами особистого кабінету для оперативної взаємодії між замовником та підрядником. Особистий кабінет у відповідності до п.8.2. договору має 4 основних розділи: фотозвіт про виконання робіт, відеокамери онлайн, бюджет та документи, візуалізація та креслення. У особистому кабінеті позивача на узгодження були надані наступні звіти та креслення, надання яких не узгодження позивачеві підтверджується роздруківками з особистого кабінету позивача. З позивачем у особистому кабінеті було узгоджено початок виконання робіт з 03.02.2019 року, (дата та час узгодження - 17.01.2019 року о 22:15 год., про що свідчить роздруківка з особистого кабінету позивача на сайті відповідача), однак другий платіж у відповідності до п.2.4. договору позивачем внесено не було для початку робіт відповідача. Представник відповідача, зазначає, що співробітниками відповідача неодноразово були здійсненні спроби зв`язку з позивачем засобами телефонного зв`язку для узгодження деталей при розробці проекту, відправлені завершальні плани, але на думку представника, позивач свідомо ухилявся від розмов з відповідачем, створював перешкоди для виконання своїх обов`язків відповідачу, а листом від 29.01.2019 року взагалі відмовився в односторонньому порядку від договору. Отже, враховуючи те, що на думку представника відповідача, позивачем не було надано обґрунтованих доказів недійсності правочину, не спростував встановлену ст. 204 ЦК України, презумпцію правомірності правочину, а також не було надано жодних доказів порушення суб`єктивних прав при виконанні договору, немає жодних підстав для застосування реституції.

В судовому засіданні 25.03.2019 року представник позивача не заперечував проти задоволення заяви про допит свідків, суд, не виходячи до нарадчої кімнати, на місці ухвалив задовольнити заяву про виклик свідків та надати час позивачу на відповідь на відзив 15 днів. Розгляд справи відкладено на 19.04.2019 року.

В судове засідання 19.04.2019 року з`явились представник позивача ОСОБА_7., представник відповідача ОСОБА_2 .

Представник позивача підтримав поданий позов, додатково пояснив наступне. Позивач мав намір зробити ремонт квартири, у зв`язку з чим звернувся до відповідача, сподіваючись на виконання якісних робіт в установленні строки. Було внесено суму 47090 грн. еквівалентну 1700 доларів США, про що було отримано квитанцію. Однак після чого почались суперечки, з приводу неправильного обліку площі, відповдач розрахував на 2кв.м. більше, не могли знайти прораба, тривалий час, майже місяць робили проект, начебто через криві стіни. У зв`язку з виниклими претензіями та фактичним невиконанням робіт позивач відмовився від наданих послуг, умови договору є однобічними та несправедливими, у зв`язку з чим вважає договір недійсним та сплачені кошти підлягають поверненню. Також представник зазначив, що не було надано розрахунків та звітів виконаних робіт, не має квитанцій про закупівлю матеріалів, отже не зрозуміло куди витрачались кошти.

Представник відповідача підтримала наданий суду відзив, додатково пояснила, що дійсно було укладений договір який є предметом позову, відповідач належно виконував свої обов`язки, розробляв дизайн проекту, були надані плани на узгодження, після узгодження сантехніки, позивач не допускав на об`єкт робітників, також було узгоджено початок робіт 03.02.2019 року, однак позивач не здійснив другий платіж, не відповідав на дзвінки, ухилявся від виконання договору і через деякий час відмовився від договору. Представник зазначив, що не має підстав визнання правочину недійсним, що перший платіж складає 10% від повної суми, дизайн проекту постійно з ним узгоджувався через його особистий кабінет на сайті. Щодо пояснень з приводу пошуку прорабу представнику не відомі зазначені обставини, однак відомо про розмови щодо пришвидшення строків ремонту та завезення на об`єкт сантехники. Проект дизайну представляли частинами, позивач висунув остаточні вимоги щодо проекту та ми підготували проект, однак позивач вже уникав контакти з відповідачем. Всі узгодження виконуються за допомогою особистого кабінету в електронному вигляді. Позивач погодився з умовами договору та лише за згодою обох сторін можлива зміна умов договору.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пояснив суду наступне. Займає посаду менеджера в ТОВ РБУ.№1 з грудня 2018 року та 09.01.2019 року був укладений договір з позивачем, який є предметом позову. Попередньо на об`єкт був зроблений обмірний план для встановлення площі, після чого приступили до виконання своїх обов`язків, і почали розробку дизайн-проекту, контактування з позивачем здійснювалось за допомогою електронного кабінету на веб-сайті, де були викладенні креслення дизайн-проекту та було завезено сантехніку з метою проведення ремонтних робіт. 25.01.2019 року звернувся клієнт з бажанням розірвати договір у зв`язку з тим, що вчасно не розпочали роботи і нарахували дорогий кошторис кондиціювання. Послуги з проектування траси для кондиціонерів в договір не входили, тому було здійснено додатковий розрахунок. 29.01.2019 року домовились про зустріч та 28.01.2019 свідок та дизайнер виїхав на об`єкт з метою зробити заміри, оскільки клієнт висловив припущення, що не правильно вирахували площу. Було надано ключ від квартири, однак двері відкрити не змогли, оскільки було змінено замок та клієнт сам відкрив двері і повідомив, що розриває відносини і наміру працювати не має та вирішувати спір буде в судовому порядку. 29.01.2019 року було спілкування з клієнтом в офісі, було запропоновано заміну дизайнера або прораба . Стосовно прораба, клієнт 17.01.2019 року в особовому кабінеті узгодив початок робіт саме з 03.02.2019 року. Після отримання коштів співробітниками відповідача було зроблено обмірний план, відкрито особовий електронний кабінет, розпочались роботи по дизайн проекту, завезли унітаз та електричну колонку.

Також було допитано свідка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який повідомив суду, що працює в ТОВ РБУ.№1 на посаді керуючий проектом. Спілкувався з позивачем з приводу ремонту на квартирі в першій половині січня 2019 року, зв`язувались за телефоном та спілкувались щодо питання з сантехнікою та електрикою. Також він повідомляв клієнта щодо відпустки на два тижні, з 17.01.2019 до 02.02.2019 року, та ніяких заперечень у позивача чи складнощів у спілкуванні свідок не помітив, строки були узгоджені, однак через деякий час мені повідомили, що клієнт не бажає більше працювати з компанією. Свідок повідомив, що пд. Час його відпустки готувались креслення та поки приїде з відпустки, вони вже будуть готові, претензій від позивача не надходило. Стосовно замірів об`єкту, свідок повідомив, що не займався обмірюванням площі. ОСОБА_5 пояснив що було завезено сантехніку та прибори, для можливості користуватись водою та електрикою під час здійснення ремонтних робіт. Наголосив, що строки за договором розпочинаються з другого платежу, однак позивачем було сплачено лише перший платіж.

Зі згодою представник відповідача, суд ухвалив закінчити розгляд справи без допиту свідка ОСОБА_6

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення осіб у судових засіданнях, які приймали участь у розгляді справи, судом встановлено наступні обставини.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, установленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Згідно до ст. 16 ЦПК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання правочину недійсним.

Способи захисту цивільних прав, у тому числі відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди чи моральної, визначені в ст. 16 ЦК України, перелік яких не є вичерпним.

Відповідно до ст. ст. 16, ЦК України позивач як споживач вправі звернутися до суду з вимогою про захист порушеного права будь-яким способом, що відповідає змісту порушеного права, який враховує характер порушення та дає можливість захистити порушене право.

З матеріалів справи судом встановлено, що між ТОВ РБУ.№1 та ОСОБА_1 було укладено договір підряду №93 від 09.01.2019 року, предметом якого є здійснення робіт по ремонту квартири АДРЕСА_2 згідно узгодженого сторонами пакету робіт, а замовник зобов`язується прийняти та своєчасно сплатити виконані роботі. Строк виконання робіт 67 робочих днів з моменту отримання другого платежу.(п.1.4.). згідно п.2.2. договору загальна сума договору складає 16600 долл. США.

П.2.3. передбачено, що перший платіж авансовий 10% від суми договору-оплата при заключені договору. Другий платіж 40% від суми договору - оплата після узгодження дизайн проекту. Згідно п. 2.7. авансовий платіж поверненню не підлягає.

Згідно п.8.1. передбачено що сервіс особистий кабінет є інтернет-ресурсом, призначений для оперативної взаємодії замовника та підрядчика.

Відповідно до квитанції до приходного касового ордеру №897 від 09.01.2019 року ОСОБА_1 було сплачено суму еквівалентну 1700 доларів США, а саме 47090 грн. , що не оспорюється відповідачем.

29.01.2019 року ОСОБА_1 було направлено заяву/вимогу про повернення грошових коштів, посилаючись на те, що своєчасно не розпочато роботу. 31.01.2019 року зазначену вимогу отримано адресатом, що підтверджується роздруківкою з веб-сайту Укрпошти .

Відповідно скріншотів наданих представником відповідача разом з відзивом з особистого електронного кабінету для узгодження та звіту робіт між позивачем та відповідачем, встановлено направлення позивачу креслень та планів на узгодження.

Для кваліфікації умов договору несправедливими необхідна наявність таких ознак: по-перше, умови договору порушують принципи добросовісності (п.6 ч.1 ст. 3, ч 3. Ст. 509 ЦК України); по-друге, умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків сторін; по-третє, умови договору завдають шкоди споживачеві. Зазначений висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 16 грудня 2015 року у справі №6-2766цс15.

Поняття несправедливі умови договору закріплене в ч. 2 ст. 18 Закону України Про захист прав споживачів . Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживачу. Аналізуючи норму ст. 18 Закону, можна дійти висновку, що умови договору кваліфікуються, як несправедливі, якщо вони, по-перше, порушують принцип добросовісності (п.6 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 509 ЦК України); по-друге, призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків сторін; по-третє, завдають шкоди споживачеві. Зазначений висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 08 червня 2016 року у справі №6-330цс16.

Посилання позивача про несправедливі умови договору та порушення строків відповідно умов договору не знайшли своє підтвердження, оскільки позивач був ознайомлений з умовами договору та строки щодо виконання робіт визначенні п.1.4. саме після другого платежу, який не був здійснений, в свою чергу працівниками відповідача проводились підготовчі дії щодо виконання робіт, направлялись плани та чертежі на узгодження, отже умови договору виконувались добросовісно.

Відносини сторін за вказаним договором врегульовані цивільним та господарським законодавством, зокрема, статтею 837 ЦК України, відповідно до якої за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами (ч. 4 ст. 882 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди. Тобто указані санкції за невиконання умов договору є господарсько-правовими.

Відповідно до ст. 841 ЦК України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Згідно зі ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Статтею 849 ЦК України встановлено, що замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Аналіз наведених норм матеріального права та умов договору, укладеного між сторонами у справі, яка розглядається, дає підстави для висновку, що відносини, які виникли між сторонами мають ознак саме як договору підряду. Оспорюваний договір містить усі обов`язкові умови договору підряду, Упродовж січня 2019р. часу цей договір виконувався сторонами саме як договір підряду. Разом із тим дійсне волевиявлення сторін на реальне виконання умов оспорюваного договору і досягнення мети, задля якої він укладався підтверджено поясненнями сторін, свідків та квитанцією про оплату авансу.

Із приписів наведених норм права вбачається, що договір підряду є відплатним, а правами та обов`язками за таким договором наділяються обидві сторони договору.

Позовні вимоги мотивовані тим, що підрядник не виконав частину передбачених договором робіт у встановлений строк.

Як встановлено судом пунктами договору сторони визначили порядок та умови виконання відповідачем зобов`язання , та також договором передбачена відповідальність сторін.

За таких обставин суд доходить до висновку про те, що правових підстави для визнання договору таким що є несправедливим відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У силу ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Згідно ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Зазначена норма дозволяє сторонам укладати будь-які правочини за умови, якщо такі правочини не суперечать діючому законодавству.

Враховуючи наведене суд приходить до висновку що на момент укладання договору сторони мали дійсний намір щодо укладання договору підряду, і на його виконання позивачем сплачено перший платіж і такі кошти набуті за наявності правової підстави, що також свідчить про згоду з усіма його умовами.

Статтею 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частинами 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Отже, вирішуючи спір про визнання договору недійсним, необхідним є встановлення наявності тих обставин, з якими закон пов`язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону, додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх умов договору.

Обставини, щодо які посилається сторона, мають існувати саме на момент вчинення правочину. Особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести, що така помилка або обставина дійсно мала місце, а також, що вона має істотне значення. Не є помилкою щодо якості речі неможливість її використання або виникнення труднощів у її використанні, що сталося після виконання хоча б однією зі сторін зобов`язань, які виникли з правочину, і не пов`язане з поведінкою іншої сторони правочину.

Аналізуючи оспорюваний договір, обсяг та зміст прав і обов`язків сторін, які передбачені спірним договором, вбачається, що назва договору відповідає його змісту, умови договору викладені коротко, лаконічно та не двозначно, при підписанні договору ОСОБА_1 .. погодився із умовами цього договору, вчинив дії, пов`язані з виконанням зобов`язань по договору, спірний договір підписано ним самостійно, що вказує на усвідомлення його на момент укладення правочину його правової природи та юридичних наслідків.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 ЦК добросовісність набувача презюмується.

Позивачем не доведено належними і допустимими доказами, що оскаржуваний договір що ним неправильно сприймались фактичні обставини правочину, і що він є несправедливим, тому правових підстав для визнання договору недійсним суд не вбачає. Таким чином, позов із цих підстав суд вважає недоведеним та таким, що не підлягає задоволенню.

Інших обставин, які б стали підставою для визнання оспорюваного договору недійсним, а також порушення будь-яких прав внаслідок укладення цього правочину, судом встановлено не було.

Оскільки, обставини, наведені позивачем для визнання недійсним оспорюваного договору не знайшли свого підтвердження, відсутні підстави для задоволення вимог і для здійснення реституції за вказаним договором щодо стягнення з відповідача вартості квартири, в тому числі також і коштів у розмірі 47 090 грн., оскільки ці вимоги є похідними та можуть бути застосовані як наслідки недійсності правочину.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1ст. 13 ЦПК України).

У відповідності до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З урахуванням викладеного, суд вбачає, що підстави ОСОБА_1 не знайшли свого підтвердження за розглядом справи, суд не вбачає ознак несправедливих умов під час укладення спірного правочину або порушення строків виконання договору, з урахуванням викладеного приходить до висновку про безпідставність позовних вимог, а тому відмовляє у їх задоволенні.

З 23.04.2019 року по 26.04.2019 року суддя перебувала на лікарняному, у зв`язку з чим повний текст рішення суду складено 02.05.2019 року.

На підставі викладеного та керуючись ст.. 11, 15, 16, 22, 203, 204, 207, 215, 216, 230, 236, 611, 626, 627-629, 631, 837, 638-640,841, 846, 849 ЦК України, Законом України Про захист прав споживачів , ст.ст. 1, 2, 3- 13, 19, 23, 42, 43,48, 49, 72, 76-81, 89, 95, 102, 107,108, 110, 210, ст. 223, 229, 241, ч.2 ст. 247, 258-259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю Ремонтно-будівельне управління №1 (код ЄДРПОУ 40587383, місцезнаходження: м. Одеса, вул. Ніжинська, буд. 67) про визнання недійсним договору підряду та застосування реституції -відмовити .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Приморського районного суду м.Одеси протягом 30 днів (ст.ст.354,355,ЦПК України). Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту цього рішення.

Повний текст рішення суду складено 02.05.2019 року.

Суддя: Домусчі Л.В.