Постанова

від 24.04.2019 по справі 742/4269/18

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

24 квітня 2019 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 742/4269/18

Головуючий у першій інстанції - Ільченко О. І.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/555/19

Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого-судді: Лакізи Г.П.,

суддів: Євстафіїва О.К., Скрипки А.А.,

секретар: Позняк О.М.,

сторони:

позивач - ОСОБА_2,

позивач - ОСОБА_3,

відповідач - Прилуцький міськрайонний відділ державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції в Чернігівській області,

третя особа - Комунальний заклад медико-соціального захисту "Прилуцький обласний будинок дитини "Надія",

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області у складі судді Ільченка О.І. від 24 січня 2019 року (повний текст рішення складений 24 січня 2019 року) в справі за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Прилуцького міськрайонного відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції в Чернігівській області про звільнення майна з-під арешту та зняття заборони його відчуження,

У С Т А Н О В И В:

В грудні 2018 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до Прилуцького міськрайонного відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції в Чернігівській області про звільнення майна з-під арешту та зняття заборони його відчуження, в якому просили зняти арешт з рухомого та нерухомого майна та заборону на його відчуження, накладений державним виконавцем Прилуцького міськрайонного відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції в Чернігівській області Шибіко Є.М. на майно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 постановами про арешт майна боржника №49731239 та №45227559 від 29.05.2018. Третьою особою зазначено Комунальний заклад медико-соціального захисту "Прилуцький обласний будинок дитини "Надія".

Рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 24 січня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Прилуцького міськрайонного відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції в Чернігівській області про звільнення майна з-під арешту та зняття заборони його відчуження задоволено частково. Знято арешти з нерухомого майна та звільнити з-під обтяження: квартиру НОМЕР_1, яка знаходиться в будинку АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_2, накладений постановою державного виконавця Прилуцького міськрайонного відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції в Чернігівській області Шибіко Є.М. про арешт майна боржника від 29.05.2018, реєстраційний номер обтяження 26363545, виключивши відомості про таке з Єдиного реєстру боржників. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 просять скасувати рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 24 січня 2019 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити їх позовні вимоги в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що оскаржуване рішення суду є незаконним та необґрунтованим, а тому підлягає скасуванню.

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звертають увагу суду на те, що під час звернення до суду з позовом ними, як позивачами, було надано витяги з реєстрів права власності на нерухоме майно та рухоме майно відносно обох боржників по виконавчому провадженню, в межах чого і формувалися позовні вимоги. Однак суд вказані докази не взяв до уваги та вийшовши за межі заявлених позовних вимог задовольнив позов лише відносно одного з позивачів та лише в частині конкретного об'єкта нерухомого майна, залишивши при цьому інші обтяження в реєстрах рухомого та нерухомого майна.

Відповідачем Прилуцьким міськрайонним відділом державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції в Чернігівській області подано відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3, в якому відділ простить розгляд справи проводити без участі представника відділу і у вирішенні питання покладається на розсуд суду.

В судове засідання належним чином повідомлений представник відповідача Прилуцького міськрайонного відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції в Чернігівській області та представник третьої особи Комунального закладу медико-соціального захисту "Прилуцький обласний будинок дитини "Надія" не з'явилися, подавши заяви про розгляд справи без їх участі. Інтереси позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які не з'явилися в судове засідання, представляє адвокат Ткаченко Н.М.

За таких обставин апеляційний суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності позивачів і представників відповідача та третьої особи, відповідно до приписів ч.1 ст. 223 та ч.2 ст. 372 ЦПК України.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника позивачів адвоката Ткаченко Н.М., дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, зважаючи на таке.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 16 червня 2014 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 позбавлено батьківських прав відносно ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, та стягнуто з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, на рахунок Комунального закладу медико-соціального захисту "Прилуцький обласний будинок дитини "Надія" в розмірі по 1/6 частині всіх видів заробітку до досягнення дитиною повноліття (а.с.7-8).

Рішенням виконавчого комітету Прилуцької міської ради Чернігівської області №158 від 01 квітня 2014 року дозволено влаштувати малолітнього ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, до Комунального закладу медико-соціального захисту "Прилуцький обласний будинок дитини "Надія" як такого, що потрапив у складні життєві обставини та потребує постійного медичного догляду (а.с.9).

Згідно витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №55847482 від 29.05.2018, на підставі постанови про арешт майна боржника №45227559 від 29.05.2018, на все рухоме майно ОСОБА_3 накладено арешт та заборона на відчуження (а.с.10). Згідно витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №55847626 від 29.05.2018, на підставі постанови про арешт майна боржника №49731239 від 29.05.2018, на все рухоме майно ОСОБА_2 накладено арешт та заборона на відчуження (а.с.11).

Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на підставі постанови про арешт майна боржника №49731239 від 29.05.2018, на все нерухоме майно ОСОБА_2 накладено арешт. Відомості про об'єкт нерухомого майна: АДРЕСА_1, що складає 3/10 частини по відношенню до будинку з надвірними будівлями (а.с.12). Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на підставі постанови про арешт майна боржника №45227559 від 29.05.2018, на все нерухоме майно ОСОБА_3 накладено арешт (а.с.13).

З повідомлення КЗ МСЗ "Прилуцький обласний будинок дитини "Надія" №02-07/885 від 27.09.2018 вбачається, що ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, вибув 02.07.2018 у зв'язку з усиновленням іноземними громадянами. Заява від іноземних громадян про стягнення аліментів на користь дитини не надходила (а.с.14).

Згідно повідомлення КЗ МСЗ "Прилуцький обласний будинок дитини "Надія" №02-14/1027 від 22.11.2018, усиновлювачі - іноземні громадяни закрили поточний рахунок на ім'я ОСОБА_7 у відділенні АТ "Ощадбанк" в зв'язку з вибуттям дитини в країну усиновлювачів і вибуттям з України (а.с.15).

З копії постанови про повернення виконавчого документа стягувачу серії ВП №45227559 від 29.11.2018 вбачається, що виконавчий лист №2/742/833/14, виданий 26.08.2014, про стягнення з ОСОБА_3 на утримання ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, на рахунок Комунального закладу медико-соціального захисту "Прилуцький обласний будинок дитини "Надія" аліментів в розмірі 1/6 частки всіх видів заробітку ОСОБА_3 щомісячно, починаючи з 03.06.2014 року до досягнення дитиною повноліття, повернуто стягувачу (а.с.18).

З копії постанови про повернення виконавчого документа стягувачу серії ВП №49731239 від 29.11.2018 вбачається, що виконавчий лист №2/742/833/14, виданий 26.08.2014, про стягнення з ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_7, на рахунок Комунального закладу медико-соціального захисту "Прилуцький обласний будинок дитини "Надія" аліментів в розмірі 1/6 частки всіх видів заробітку до досягнення дитиною повноліття, повернуто стягувачу (а.с.19).

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги позивачів є доведеними в частині зняття арешту з нерухомого майна, а саме з квартири НОМЕР_1, яка знаходиться в будинку АДРЕСА_1 та належить позивачу на праві приватної власності. Відмовляючи в задоволенні позову в іншій частині позовних вимог, суд першої інстанції зазначив, що ці вимоги задоволенню не підлягають, оскільки як при накладенні арешту без проведення його опису, так і при накладенні арешту із застосуванням попередньої процедури опису майна, предметом арешту може бути тільки індивідуально визначене майно. Чинне виконавче законодавство не надає право виконавцю арештовувати майно без зазначення його індивідуальних і ідентифікуючих характеристик.

Проте, з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позову не може погодитися апеляційний суд, зважаючи на таке.

Відповідно до приписів статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчий документ повертається стягувачу, якщо:

1) стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа;

2) у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;

3) стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, нереалізоване під час виконання рішення, за відсутності іншого майна, на яке можливо звернути стягнення;

4) стягувач перешкоджає проведенню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат виконавчого провадження, передбачене статтею 43 цього Закону, незважаючи на попередження виконавця про повернення йому виконавчого документа;

5) у результаті вжитих виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з'ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, у зв'язку з втратою годувальника, про відібрання дитини, а також виконавчі документи, за якими мають бути стягнуті кошти чи інше майно, та інші виконавчі документи, що можуть бути виконані без участі боржника);

6) у боржника відсутнє визначене виконавчим документом майно, яке він за виконавчим документом повинен передати стягувачу в натурі;

7) боржник - фізична особа (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, у зв'язку із втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини) чи транспортні засоби боржника, розшук яких здійснювався поліцією, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку;

8) відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення, не закінчилася;

9) законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення;

10) відсутня його згода на заміщення приватного виконавця у випадках, передбачених Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів";

11) запроваджено тимчасову адміністрацію банку-боржника, крім рішень немайнового характеру.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої цієї статті арешт з майна знімається.

Стаття 59 Закону України "Про виконавче провадження" регламентує порядок зняття арешту з майна.

Так, особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Виконавець зобов'язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.

У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:

1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;

2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;

4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;

5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;

6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;

7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;

8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;

9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону.

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Згідно роз'яснень, викладених у п.2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року №5 "Про судову практику в справах про зняття арешту з майна", позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення.

Частиною 2 ст.51 ЦПК України передбачено, що якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Тобто, саме позивач, звертаючись з позовом до суду, визначає коло відповідачів та визначає предмет та підстави позову.

Як встановлено судом, арешт на майно позивачів накладено в межах виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на утримання ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, на рахунок Комунального закладу медико-соціального захисту "Прилуцький обласний будинок дитини "Надія" аліментів на підставі рішення суду.

Суд першої інстанції не звернув увагу на те, що позивачі звернувся до суду з позовом, в якому в якості відповідача зазначили Прилуцький міськрайонний відділ державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції в Чернігівській області. Натомість, зазначеним відповідачем не оспорюється право позивачів на майно, він є лише особою, яка накладала арешт на користь стягувача - Комунального закладу медико-соціального захисту "Прилуцький обласний будинок дитини "Надія" та вносила дані до реєстру заборон відчуження об'єктів рухомого та нерухомого майна, а відтак він не є належним відповідачем у справі.

Проте, позивачі не зверталася до суду з клопотанням про заміну неналежного відповідача Прилуцького міськрайонного відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції в Чернігівській області належним відповідачам - Комунальним закладом медико-соціального захисту "Прилуцький обласний будинок дитини "Надія", який помилково залучений до участі в справі в якості третьої особи.

Крім того, суд першої інстанції допустив неповноту з'ясування обставин справи, обмежившись дослідженням лише витягів з Державного реєстру обтяжень рухомого майна та відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, не дослідивши самих постанов державного виконавця від 29.05.2018 про арешт майна боржників, внаслідок чого не з'ясував обсяг всього арештованого майна.

Проте, ця неповнота з'ясування судом першої інстанції обставин справи не може бути усунута апеляційним судом, оскільки суд апеляційної інстанції позбавлений права самостійно замінити неналежного відповідача на належного або залучити його в якості співвідповідача.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Прилуцького міськрайонного відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції в Чернігівській області про звільнення майна з-під арешту та зняття заборони його відчуження.

Керуючись статтями 367, 368, 374 ч.1 п.2, 376 ч.1 п.п. 1,4, 381, 382, 383, 384, 389, 390, 391 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 24 січня 2019 року скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Прилуцького міськрайонного відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції в Чернігівській області про звільнення майна з-під арешту та зняття заборони його відчуження відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складений 02 травня 2019 року.

Головуючий: Судді: