Постанова
від 16.07.2007 по справі 5/224-07
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5/224-07

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.07.2007                                                                                   Справа № 5/224-07  

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Лисенко О.М. (доповідача)    

суддів: Джихур О.В.,   Науменко І.М.

при секретарі судового засідання: Лазаренко П.М.

за участю представників сторін:

від позивача –не з”явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином (а.с. 48);   

від відповідача 1- не з”явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином (а.с. 65);   

від відповідача 2 -  Сакало А.А., довіреність № 14 від 01.07.06;

від відповідача 3 -  Гурін М.В., юрисконсульт, довіреність № 0109/136  від 02.08.06;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу   закритого акціонерного товариства "Макіївський металургійний завод", м. Макіївка  на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.05.07р.   у справі № 5/224-07

за позовом   відкритого акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів", м. Нікополь  

до   1- державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

      2-товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертрейдінг групп", м. Дніпропетровськ

      3- закритого акціонерного товариства "Макіївський металургійний завод", м. Макіївка

про   стягнення 631,84 грн.

ВСТАНОВИВ:

В судовому засіданні 16.07.07, за згодою представників відповідачів–2,3, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відкрите акціонерне товариство “Нікопольський завод феросплавів”, м. Нікополь звернулося з позовом до державного підприємства “Придніпровська залізниця”, м. Дніпропетровськ, товариства з обмеженою відповідальністю “Інтертрейдінг групп”, м. Дніпропетровськ, закритого акціонерного товариства “Макіївський металургійний завод”, м. Макіївка про стягнення 631,84 грн. вартості недостачі коксового дріб”язку, відвантаженого у вагоні № 63817126.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.05.07 № 5/224-07 (суддя Шевченко С.Л.) позов задоволено за рахунок вантажовідправника. В позові до перевізника та посередника відмовлено, у зв”язку з відсутністю їх вини.

Рішення господарського суду обґрунтовано статтею 1166 Цивільного кодексу України, де вказано, що майнова шкода, завдана  неправомірними діями, відшкодовується  в повному обсязі особою, яка  її завдала.  

Не погодившись із рішенням, закрите акціонерне товариство “Макіївський металургійний завод”, м. Макіївка подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати, посилаючись на наступні обставини.

Судом першої інстанції було встановлено факт відвантаження на адресу ВАТ “НЗФ” з боку ЗАТ “ММЗ” коксового дріб”язку кількістю 52400 кг, і, одночасно з цим факт нестачі продукції в кількості 1700 кг. Таким чином, судом встановлені факти, які суперечать один одному.

Судом першої інстанції не встановлено, в чому саме полягає вина закритого акціонерного товариства "Макіївський металургійний завод", м. Макіївка, чи скористався перевізник наданим йому правом перевірити  правильність відомостей, кількість та масу вантажу, що зазначається в накладній.

Було встановлено майнову відповідальність закритого акціонерного товариства "Макіївський металургійний завод", м. Макіївка на підставі правочинів, які він не здійснював.

Представник відкритого акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів", м. Нікополь  в судове засідання не з”явився, відзив на апеляційну скаргу не надав.

Представник державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ в судове засідання не з”явився, відзив на апеляційну скаргу не надав.

      Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтертрейдінг групп", м. Дніпропетровськ вважає доводи скаржника безпідставними, просить рішення відносно нього залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення представників відповідачів 2 та 3, обговоривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню       не підлягає з таких підстав.

Відповідно до договору № 3293 від 25.07.06р., укладеного між  позивачем  і ТОВ "Інтертрейдінг групп", 23.09.06 за  залізничною накладною №  48550602  закритим акціонерним товариством "Макіївський металургійний завод", м. Макіївка був  відвантажений  на адресу позивача коксовий дріб'язок кількістю  нетто 52400 кг,  при видачі вантажу з перевіркою ваги  встановлена нестача продукції в кількості 1700 кг, про  що був  складений  комерційний акт № БН 749624/10287 від  26.09.2006 року.

       Згідно розділу "Д" акту після перевірки ваги  вантажу виявилося менше  проти даних  в перевізних  документах на 1700 кг, який у вагоні не міг вміститися, завантаження рівномірне на рівні бортів, маркований, люки і двері  щільно  закрити, слідів  втрати не має.

Відповідно до частин 1, 2 статті 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Частинами 1, 2, 3 статті 909 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

Згідно зі статтею 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Частинами 1, 2 статті 924 Цивільного кодексу України встановлено, що перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачу, якщо не доведе, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталося внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Перевізник відповідає за втрату, недостачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажів у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталося не з його вини.

Згідно зі статтею 2 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 року № 457 Статут залізниць України (далі Статут) визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.

Статтею 6 Статуту встановлено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Відповідно до частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складаються станціями залізниць.

Комерційний акт складається для засвідчення, в тому числі невідповідності маси вантажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

Відповідно до статті 111 Статуту залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, коли вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.

Відповідно до частини 2 статті 24 Статуту залізниць України залізниця має право перевіряти правомірність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній. Тобто залізниця має право перевірити правильність даних у накладній, але не зобов”язана.

       Вартість нестачі  коксового дріб'язку з урахуванням  норми природної втрати  складає суму 631 грн. 84 коп.

Як вже зазначалось вище, з комерційного акту, який складено відповідно до вимог Правил складання актів (стаття 129 Статуту), затверджених наказом Мінтрансу України 28.05.02 № 334,  зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.02 за № 567/6855, не вбачається ознак доступу до вантажу при перевезенні, відповідальність за недостачу повинна бути покладена на вантажовідправника з господарським договором перевезення.

Позивач надав розрахунок вартості недостачі продукції, який він здійснив на підставі платіжного доручення, за яким ним оплачена  продукція, отримана ним по спірній відправці.

Вини перевізника та посередника в недостачі продукції не вбачається.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про покладення відповідальності за договором перевезення на вантажовідправника.

Підстави для скасування рішення, які передбачені статтею 104 Господарського процесуального кодексу України, відсутні.

Державне мито за перегляд справи по апеляційній скарзі покладається на скаржника.

На підставі викладеного та, керуючись статтями 49, 101-103, 105  Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.05.07 по справі № 5/224-07 залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                           О.М.Лисенко

                                                                                                

Суддя                                                                                 О.В.Джихур

Суддя                                                                                 І.М.Науменко

                                 

  

СудДніпропетровський апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення16.07.2007
Оприлюднено29.08.2007
Номер документу815241
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —5/224-07

Ухвала від 15.07.2009

Господарське

Господарський суд Сумської області

Гудим В.Д.

Рішення від 30.07.2007

Господарське

Господарський суд Одеської області

Могил С.К.

Постанова від 16.07.2007

Господарське

Дніпропетровський апеляційний господарський суд

Лисенко О.М.

Рішення від 14.05.2007

Господарське

Господарський суд Сумської області

Гудим В.Д.

Ухвала від 14.05.2007

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Бенівський В.І.

Ухвала від 19.04.2007

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Шевченко С.Л.

Ухвала від 25.04.2007

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Бенівський В.І.

Ухвала від 20.04.2007

Господарське

Господарський суд Сумської області

Гудим В.Д.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні