Постанова

від 02.05.2019 по справі 341/2372/18

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 341/2372/18

Провадження № 22-ц/4808/572/19

Головуючий у 1 інстанції Юсип І. М.

Суддя-доповідач Ясеновенко

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 травня 2019 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої Ясеновенко Л.В.,

суддів: Мелінишин Г.П., Пнівчук О.В.,

секретаря Петріва Д.Б.,

з участю ОСОБА_1 та представника відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2, подану його представником ОСОБА_3, на ухвалу Галицького районного суду, постановлену у складі судді Юсип І.М. 28 грудня 2018 року в м. Галичі, у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування збитків,

в с т а н о в и в :

26 грудня 2018 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування збитків.

В заяві зазначив, що 27 квітня 2015 року придбав у продавця Інтернет-магазину світотехніки ІНФОРМАЦІЯ_2 лампочки світлодіодні фірми EUROLAMP на загальну суму 2 478,06 грн., яку перерахував ОСОБА_2 на картку НОМЕР_1 згідно двох меморіальних ордерів від 27.04.2015 року № МТ14429-97 на суму 1637,31 грн. та № МТ14429389 на суму 840,75 грн.

01.10.2018 року та 01.11.2018 року вийшли з ладу дві лампочки на 15 Вт вартістю 312 грн. за одну лампочку, які на сайті ІНФОРМАЦІЯ_2 коштують 325,60 грн.

Посилаючись на те, що надіслані відповідачу претензії від 09.10.2018 року та від 17.11.2018 року щодо заміни несправних лампочок залишені без відповіді та задоволення, позивач просив стягнути збитки у розмірі 651,20 грн. (вартість двох лампочок на 15 Вт), 137 грн. бонусів та 46 грн. поштових витрат, а всього 834,20 грн. При цьому позивач посилався на ЗУ Про захист прав споживачів .

Ухвалою Галицького районного суду від 28 грудня 2018 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування збитків.

На зазначену ухвалу суду ОСОБА_2, від імені якого діє представник ОСОБА_3, подав апеляційну скаргу, у якій посилається на порушення норм процесуального права, зокрема порушення правил підсудності.

Зазначає, що ЗУ Про захист прав споживачів не поширюється на відносини, де виробником і продавцем товарів, виконавцем робіт і надавачем послуг є громадянин, що не є підприємцем.

При цьому, судом не враховано, що відповідачем у справі є фізична особа ОСОБА_2 З доданих до позовної заяви доказів слідує, що позивач перераховував грошові кошти на картковий рахунок, що належить фізичній особі, а не суб'єкту підприємницької діяльності.

Крім того, власником інтернет-магазину та володільцем доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_1 є фізична особа - ОСОБА_2 і зазначена інформація є у загальному доступі.

Відповідно до п.п. 3,18 ч. 1 ст. 1 ЗУ Про захист прав споживачів виконавець - суб'єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги; продавець - суб'єкт господарювання, який згідно з договором реалізує споживачеві товари або пропонує їх до реалізації.

Також апелянт вказує на те, що згідно п. 22 ст. 1 ЗУ Про захист прав споживачів споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує, або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних із підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника. Відповідно, якщо громадянин (покупець, замовник) у правовідносинах виступає як підприємець, або фактично використовував придбаний чи замовлений товар у підприємницькій діяльності, або як найманий працівник, то на його відносини з продавцем вказаний Закон не поширюється.

Відповідач зазначає, що судом не враховано і положень п. 9 постанови Пленуму ВСУ від 12.04.1996 року №5 Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів про те, що відповідно до ст.ст. 12, 14 ЗУ Про захист прав споживачів такі вимоги можуть заявляти споживачі, котрі мають на товари квитанції, товарні чеки чи касові чеки або інші письмові докази, а щодо товарів, на які встановлено гарантійні строки - технічні паспорти чи документи, що їх замінюють.

Просить ухвалу суду скасувати та ухвалити постанову про направлення справи для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 зазначив, що звертаючись з позовом, він врахував те, що лампочки по накладній відпускало ТОВ Екотекс-Україна , код ЄДРПОУ 37153498, директором якого є ОСОБА_2, а кошти за поставлений товар отримував ОСОБА_2 на картку ПАТ КБ ПриватБанк . Також зазначає, що ОСОБА_2 та ТОВ Екотекс-Україна зареєстровані за однією адресою: АДРЕСА_1, куди і надходили заяви-претензії.

18.01.2019 року він подав до Галицького районного суду клопотання про залучення до участі у справі ТОВ Екотекс-Україна як співвідповідача та просив стягнути саме з ТОВ Екотекс-Україна на його користь 834,2 грн. заподіяних йому збитків.

Просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

В засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримала з мотивів, наведених у ній.

ОСОБА_1 апеляційну скаргу не визнав.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_1 та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги з таких підстав.

Відповідно до ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Згідно ч. 5 ст. 28 ЦПК України позови про захист прав споживачів можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

Встановлено, що ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2, як до фізичної особи, про стягнення збитків у розмірі 651,20 грн. (вартість двох лампочок на 15 Вт фірми EUROLAMP, придбаних у відповідача через Інтернет-магазин світотехніки ІНФОРМАЦІЯ_2 ), 137 грн. бонусів та 46 грн. поштових витрат, а всього 834,20 грн. При цьому позивач посилався на ЗУ Про захист прав споживачів .

У позовній заяві ОСОБА_1 зазначив, що кошти за отриманий товар він перерахував відповідачу на його платіжну картку НОМЕР_1 згідно двох меморіальних ордерів від 27.04.2015 року № МТ14429-97 на суму 1637,31 грн. та № МТ14429389 на суму 840,75 грн. Також вказав, що ним надсилались відповідачу претензії, які залишені без відповіді та задоволення.

Ухвалою Галицького районного суду від 28 грудня 2018 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 18 лютого 2019 року.(а.с. 22)

22 січня 2019 року ОСОБА_1 подав клопотання про залучення до участі у справі як співвідповідача ТОВ Екотекс-Україна та просив стягнути з останнього на його користь 834,20 грн. на відшкодування заподіяних збитків.(а.с.25)

Ухвалою Галицького районного суду від 18 лютого 2019 року задоволено клопотання представника відповідача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції та призначено справу в підготовчому судовому засіданні 07 березня 2019 року.(а.с.34)

Ухвалою Галицького районного суду від 07 березня 2019 року підготовче судове засідання відкладено на 25 березня 2019 року та надано представнику відповідача строк для подання відзиву на позов.(а.с.80)

Клопотання про залучення до участі у справі як співвідповідача ТОВ Екотекс-Україна судом не вирішено.

Згідно ст. 1 ЗУ Про захист прав споживачів у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

- виконавець - суб'єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги;

- виробник - суб'єкт господарювання, який: виробляє товар або заявляє про себе як про виробника товару чи про виготовлення такого товару на замовлення, розміщуючи на товарі та/або на упаковці чи супровідних документах, що разом з товаром передаються споживачеві, своє найменування (ім'я), торговельну марку або інший елемент, який ідентифікує такого суб'єкта господарювання; або імпортує товар;

- споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.

Оскільки ОСОБА_1 пред'явив позов про відшкодування збитків до ОСОБА_2, як до фізичної особи, зазначивши у позовній заяві про те, що придбав товар у відповідача, кошти за який перерахував на платіжну картку відповідача, то дія Закону України Про захист прав споживачів на дані правовідносини не поширюється, а тому справа прийнята судом до свого провадження з порушенням правил підсудності.

Згідно ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Суд першої інстанції наведеного не врахував та помилково дійшов висновку про підсудність даної справи Галицькому районному суду Івано-Франківської області.

Статтею 380 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції скасовує ухвалу про відкриття провадження у справі та приймає постанову про направлення справи на розгляд до суду першої інстанції за встановленою підсудністю, якщо таку ухвалу прийнято судом із порушенням правил підсудності.

Керуючись ст. ст. 374, 376, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, подану його представником ОСОБА_3, задовольнити.

Ухвалу Галицького районного суду від 28 грудня 2018 року про відкриття провадження у справі скасувати та направити справу на розгляд до Дарницького районного суду м. Києва.

Постанова суду набирає законної сили з дня її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуюча Л.В. Ясеновенко

Судді: Г.П. Мелінишин

О.В. Пнівчук

Повний текст постанови складено 03 травня 2019 року