Рішення

від 19.04.2019 по справі 304/403/19

ПЕРЕЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 304/403/19

Провадження № 2/304/219/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2019 року м. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді - Ганька І. І.,

за участі секретаря судового засідання - Соханич Л.Ю.,

прокурора - Романець О.П.,

відповідача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 304/403/19 за позовом заступника керівника Ужгородської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту охорони здоров'я Закарпатської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 про стягнення витрат, -

В С Т А Н О В И В:

заступник керівника Ужгородської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту охорони здоров'я Закарпатської обласної державної адміністрації звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів, понесених Обласним клінічним центром нейрохірургії та неврології на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_2 у розмірі 20 304,73 грн. Свої позовні вимоги мотивує тим, що вироком Перечинського районного суду від 07 червня 2018 року ОСОБА_1 засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, і призначено йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років. На підставі ст. ст. 75, 76 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 3 (трьох) років іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації. Крім цього, даним вироком суду встановлено, що 02 серпня 2017 року близько 21.30 год. ОСОБА_1, знаходячись навпроти будинку № 81 по вулиці Радванка в селі Раково Перечинського району Закарпатської області, на ґрунті особистих неприязних відносин вчинив сварку із ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, в ході якої умисно, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, наніс потерпілому ОСОБА_2 удар дерев'яним кілком в ліву тім'яну ділянку волосистої частини голови, внаслідок чого останній упав на землю та втратив свідомість, а також отримав тілесні ушкодження у вигляді рубця на лівій тім'яній ділянці волосистої частини голови Т-подібної форми, відкритої проникаючої ЧМТ. Перелому склепіння і основи черепа. Забою головного мозку середнього ст. субарахноїдального крововиливу, плащевидної субдуральної гематоми зліва. Отоліквореї зліва. Забійної рани тім'яної ділянки , які згідно висновку експерта № 667 від 22 вересня 2017 року відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, за що кримінальна відповідальність передбачена ч. 1 ст. 121 КК України. У зв'язку з отриманими тілесними ушкодженнями потерпілий ОСОБА_2 протягом 19 днів (з 03 по 22 серпня 2017 року) перебував на стаціонарному лікуванні в Обласному клінічному центрі нейрохірургії та неврології, який фінансується за кошти Департаменту охорони здоров'я Закарпатської обласної державної адміністрації. Так, згідно інформаційного листа вказаного закладу охорони здоров'я середня вартість одного ліжко-дня у серпні 2017 року становила 1 068,67 грн., відтак витрати на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2 склали 20 304,73 грн. Оскільки зазначені витрати, здійснені лікарнею з вини відповідача, негативно впливають на фінансування інших хворих, внаслідок чого порушуються інтереси держави у сфері дотримання прав і свобод людини та громадянина в галузі охорони здоров'я і забезпечення пов'язаних з ними державних гарантій, тому просить позов задовольнити.

У судовому засіданні прокурор Романець О.П. позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні визнав позов у повному обсязі та зобов'язався відшкодувати понесені органом охорони здоров'я кошти на лікування потерпілого ОСОБА_2 у розмірі 20 304,73 грн. у повному обсязі.

У судове засідання представник Департаменту охорони здоров'я Закарпатської обласної державної адміністрації не з'явився, однак подав заяву, в якій просив розгляд справи провести без його участі, позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

У судовому засіданні встановлено, що вироком Перечинського районного суду Закарпатської області від 07 червня 2018 року, що набрав законної сили 10 липня 2018 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України і призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років. На підставі ст. ст. 75, 76 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 3 (трьох) років іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Вказаним вироком встановлено, що 02 серпня 2017 року близько 21.30 год. ОСОБА_1, знаходячись навпроти будинку № 81 по вулиці Радванка в селі Раково Перечинського району Закарпатської області, на ґрунті особистих неприязних відносин вчинив сварку із ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, в ході якої умисно, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, наніс потерпілому ОСОБА_2 удар дерев'яним кілком в ліву тім'яну ділянку волосистої частини голови, внаслідок чого останній упав на землю та втратив свідомість, а також отримав тілесні ушкодження у вигляді рубця на лівій тім'яній ділянці волосистої частини голови Т-подібної форми, відкритої проникаючої ЧМТ. Перелому склепіння і основи черепа. Забою головного мозку середнього ст. субарахноїдального крововиливу, плащевидної субдуральної гематоми зліва. Отоліквореї зліва. Забійної рани тім'яної ділянки , які згідно висновку експерта № 667 від 22 вересня 2017 року відносяться до тяжких тілесних ушкоджень (а. с. 12-14).

Згідно калькуляції видатків на лікування хворого № 3 від 24 жовтня 2018 року ОСОБА_2 з 03 по 22 серпня 2017 року проходив стаціонарне лікування у Обласному клінічному центрі нейрохірургії та неврології, внаслідок чого витрати на його лікування склали 20 304,73 грн. (середня вартість одного ліжко-дня у вказаному закладі у серпні 2017 року у розмірі 1 068,67 грн. х 19 ліжко-днів) (а. с. 9-11).

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Як роз'яснено у постанові Пленуму Верховного Суду України № 11 "Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат" від 07 липня 1995 року, питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16 липня 1993 року. Термін і обґрунтованість перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні визначається на підставі даних лікувального закладу, де він перебуває на лікуванні. До справи має бути приєднана довідка-розрахунок бухгалтерії цього закладу із записом про вартість одного ліжкодня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого.

Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України № 545 Про порядок обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання від 16 липня 1993 року (далі - Постанова № 545) сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі та вартості витрат на його лікування в день. Кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної картки стаціонарного хворого. Визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми витрат за місяць (в якому проводилося лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентаря та обладнання.

Згідно п. п. 3, 4 Постанови № 545 визначена сума коштів на лікування потерпілого стягується судом з обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, при ухваленні вироку за позовом закладу охорони здоров'я або прокурора. Стягнені в установленому порядку кошти залежно від джерела фінансування закладу охорони здоров'я, у якому перебував на стаціонарному лікуванні потерпілий, зараховуються до відповідного державного бюджету (Республіки Крим, місцевого чи регіонального самоврядування), або на користь юридичної особи (відомства), якій належить заклад охорони здоров'я.

Отже, з врахуванням вищенаведеного та того, що вимоги позовної заяви визнані сторонами і відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України доказуванню не підлягають, тому суд приходить до висновку, що такі слід задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 цього Кодексу якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір за подання до суду юридичною особою позовної заяви майнового характеру судовий збір справляється в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, відповідач позовні вимоги визнав, тому з врахуванням ціни позову суд приходить до висновку, що судовий збір, який би поніс позивач при сплаті судового збору у загальному порядку у сумі 960,50 грн. (1 921 грн. - 50%, що підлягали б поверненню йому з державного бюджету), підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

На підставі наведеного та керуючись ст. 1206 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 76-83, 141, 142, 206 ч. 4, 258-259, 265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

позов заступника керівника Ужгородської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту охорони здоров'я Закарпатської обласної державної адміністрації (88008, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, № 4; код в ЄДРПОУ 02012852) до ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) про стягнення витрат - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Департаменту охорони здоров'я Закарпатської обласної державної адміністрації (МФО 812016, ЄДРПОУ 33985449, р/р 35423225053433 в Головному управлінні Державної казначейської служби України в Закарпатській області) кошти, витрачені Обласним клінічним центром нейрохірургії та неврології на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_2 в розмірі 20 304 (двадцять тисяч триста чотири) грн. 73 коп.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь держави судовий збір у розмірі 960 (дев'ятсот шістдесят) грн. 50 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Головуючий: Ганько І. І.