ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.05.2019 м. Київ Справа № 910/2406/19
За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХАВІА";
до: державного підприємства "ЗАВОД 410 ЦА";
про: стягнення 209.918,45 грн.
Суддя Балац С.В.
Представники: без виклику сторін.
С У Т Ь С П О Р У :
Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕХАВІА" (далі - позивач) звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до державного підприємства "ЗАВОД 410 ЦА" (далі - відповідач) про стягнення 209.918,45 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено грошове зобов'язання за укладеним між сторонами спору договором купівлі-продажу від 29.10.2018 № УМТЗ-18-420/3, що призвело до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 209.918,45 грн., з яких: 174.000,00 грн. - основна заборгованість, 16.710,96 грн. - пеня, 12.180,00 грн. - штраф, 1.401,53 грн. - 3 % річних та 5.625,96 грн. - інфляційні втрати.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.03.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/2406/19 та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку (за правилами) спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, оскільки вказана справа є справою незначної складності та визнана судом малозначною.
Ухвала про відкриття провадження у даній справі надсилалася судом відповідачеві на адресу його місцезнаходження, яка відповідає відомостям, внесеним до єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Більш того, в матеріалах даної справи міститься повідомлення поштового зв'язку про вручення уповноваженій особі відповідача поштового відправлення суду.
Відповідач відзиву на позов, в порядку передбаченого ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, суду не надав, а тому відповідно до положень частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши наявні у матеріалах даної справи докази, господарський суд міста Києва,
В С Т А Н О В И В :
Між позивачем, як продавцем, та відповідачем, як покупцем, укладено договір купівлі-продажу від 29.10.2018 № УМТЗ-18-420/3 (далі - Договір), відповідно до предмету якого позивач зобов'язується протягом строку дії Договору поставити відповідачу товар (генератор ГС-24Б, Код ДК 021:2015 - 34731000-0), а відповідач - прийняти і оплатити такий товар (п. 1.1, 1.3 Договору).
Пунктом 4.1 Договору визначено, що розрахунки проводяться наступним чином:
- відповідач направляє позивачу (факсимільним зв'язком) заявку на поставку партії товару в рамках специфікацій;
- позивач передає відповідачу рахунок для оплати замовленої продукції;
- відповідач згідно рахунку в рамках специфікації, проводить платіж, умови зазначаються в кожній специфікації окремо.
Умовами специфікації № 1 до Договору передбачено умови оплати: 100 % вартості товару здійснюється протягом 14 банківських днів після поставки товару та проведення ВТК, на підставі рахунку, виставленого за заявкою відповідача.
Умовами розділу 7 Договору сторонами визначена відповідальність сторін, а саме, зокрема:
- у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань, винна сторона сплачує іншій стороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного (простроченого) зобов'язання, вираженого в гривнях за кожен день прострочення, у встановленому законом порядку, від суми заборгованості (п. 7.2 Договору);
- за прострочення виконання зобов'язань за Договором понад тридцять днів з винної сторони додатково стягується штраф у розмірі 7 % від суми заборгованості (п. 7.3 Договору).
Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки.
Приписами ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України унормовано, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).
Так, позивач, на виконання своїх зобов'язань за Договором та на його умовах, поставив, а відповідач отримав товар загальною вартістю 174.000,00 грн. Наведена фактична обставина підтверджується видатковою накладною від 30.10.2018 № 348 на суму 174.000,00 грн., яка підписана сторонами та наявна в матеріалах справи у вигляді засвідченої копії
Відповідно до листа відповідача від 30.10.2018, поставлений товар за Договором пройшов вхідний контроль. Вказаний лист наявний в матеріалах справи у вигляді засвідченої копії.
Спір між сторонами судового процесу виник внаслідок порушення з боку відповідача зобов'язання з оплати товару за Договором, відповідач вартість отриманого товару на користь позивача не сплатив, що призвело до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 174.000,00 грн.
Враховуючи, що у правовідносинах сторін даного спору має місце допущене з боку відповідача порушення грошового зобов'язання за Договором, позивачем заявлені вимоги про застосування до відповідача господарських санкцій у вигляді пені в сумі 16.710,96 грн., штрафу в сумі 12.180,00 грн., а також стягнення 3 % річних в сумі 1.401,53 грн. та інфляційних втрат в сумі 5.625,96 грн.
Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю з урахуванням такого.
Приписом ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).
Положенням ч. 3 ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати, у тому числі, оплати товару.
Суд відзначає, жодного підтвердження факту сплати відповідачем на користь позивача заборгованості в розмірі 174.000,00 грн. сторонами судового процесу до суду не подано.
Таким чином, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований, відтак, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача основної заборгованості є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю в сумі 174.000,00 грн.
Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Поряд з цим, ст. 549 Цивільного кодексу України унормовано, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Крім того, частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки відповідач не виконав своє грошове зобов'язання у строк, встановлений Договором, заявлені позивачем позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 16.710,96 грн., штрафу в сумі 12.180,00 грн., 3 % річних в сумі 1.401,53 грн. та інфляційних втрат в сумі 5.625,96 грн. є обґрунтованими та такими, підлягають задоволенню в повному обсязі, за розрахунками позивача, які, у свою чергу, перевірені і визнані судом вірними.
Приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Враховуючи приписи пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає витрати по сплаті судового збору на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 233, 236, 238, 250, 252, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з державного підприємства "ЗАВОД 410 ЦА" (03151, м.Київ, ПРОСПЕКТ ПОВІТРОФЛОТСЬКИЙ, будинок 94, ідентифікаційний код: 01128297) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХАВІА" (04050, м.Київ, ВУЛИЦЯ МЕЛЬНИКОВА, будинок 2/10, ідентифікаційний код 39964691) основну заборгованість в сумі 174.000 (сто сімдесят чотири тисячі) грн. 00 коп.; пеню в сумі 16.710 (шістнадцять тисяч сімсот десять) грн. 96 коп., штраф в сумі 12.180 (дванадцять тисяч сто вісімдесят) грн. 00 коп., 3 % річних в сумі 1.401 (одна тисяча чотириста одна) грн. 53 коп.; інфляційні втрати в сумі 5.625 (п'ять тисяч шістсот двадцять п'ять) грн. 96 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 3.148 (три тисячі сто сорок вісім) грн. 78 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя С.В. Балац
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 06.05.2019 |
Оприлюднено | 07.05.2019 |
Номер документу | 81530082 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Балац С.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні