Рішення

від 06.05.2019 по справі 910/966/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.05.2019 м. Київ Справа № 910/966/19

За позовом: акціонерного товариства "ПОКРОВСЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ";

до: акціонерного товариства КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК";

про: стягнення 46.298,41 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники: без виклику сторін.

С У Т Ь С П О Р У :

Акціонерне товариство "ПОКРОВСЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до акціонерного товариства КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК" (далі - відповідач) про стягнення 46.298,41 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено грошове зобов'язання за укладеним між сторонами спору договором про надання послуг телефонного зв'язку від 31.12.2008 № 1083, що призвело до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 46.298,41 грн., з яких: 1.750,16 грн. - основна заборгованість та 44.548,25 грн. - штраф.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.02.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/966/19 та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку (за правилами) спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, оскільки вказана справа є справою незначної складності та визнана судом малозначною.

Відповідач скориставшись своїм правом, наданим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відзив, яким позов відхилив повністю з урахуванням спливу як загальної так і спеціальної позовної давності, а також відсутності в матеріалах справи актів наданих послуг та акту взаємних розрахунків.

Позивач скориставшись своїм правом, наданим ст. 166 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відповідь на відзив, в якій вказані аналогічні підстави для задоволення позову, які викладені в поданій до суду позовній заяві.

Дослідивши наявні у матеріалах даної справи докази, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В :

Між відкритим акціонерним товариством "ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" (в подальшому - акціонерне товариство "ПОКРОВСЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" (далі - позивач) та відповідачем укладено договір про надання послуг телефонного зв'язку від 31.12.2008 № 1083 (далі - Договір), відповідно до предмету якого позивач надає відповідачу послуги телефонного зв'язку по безготівковому розрахунку за встановленими тарифами, затвердженими держкомзв'язком України (п. 1 Договору).

Пунктом 3 Договору, зокрема, визначено, що абонентська плата за користування телефоном - 100 % передоплата до 1 числа розрахункового місяця. Відповідач здійснює оплату самостійно, плановими платежами на розрахунковий рахунок позивача (без виставлення рахунку позивачем).

Положеннями п. 6 Договору передбачено, що за несвоєчасну оплату рахунків за користування телефонним зв'язком відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (яка діяла в період, за який сплачується пеня) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів штраф в розмірі 7 % від суми прострочення.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Виходячи із змісту правовідносин, останні є відносинами з надання послуг, тому, права і обов'язки сторін визначаються, у тому числі, положеннями глави 63 Цивільного кодексу України.

Положеннями ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Так, за твердженнями позивача, на виконання своїх зобов'язань за Договором та на його умовах, останній надав відповідачу послуги за Договором на загальну суму 1.750,16 грн., які відповідачем сплачені не були.

Факт надання відповідачем послуг за Договором позивач обґрунтовує наступними рахунками:

- від 30.06.2015 № 809 - 58.16 грн.;

- від 31.07.2015 № 872 - 72,00 грн.;

- від 31.08.2015 № 900 - 72,00 грн.;

- від 30.09.2015 № 919 - 72,00 грн.;

- від 31.10.2015 № 984 - 72,00 грн.;

- від 30.11.2015 № 1022 - 72,00 грн.;

- від 31.12.2015 № 1097 - 72,00 грн.;

- від 31.01.2016 № 6 - 72,00 грн.;

- від 29.02.2016 № 49 - 72,00 грн.;

- від 31.03.2016 № 64 - 72,00 грн.;

- від 30.04.2016 № 102 - 72,00 грн.;

- від 31.05.2016 № 142 - 72,00 грн.;

- від 30.06.2016 № 179 - 72,00 грн.;

- від 31.07.2016 № 209 - 72,00 грн.;

- від 31.08.2016 № 249 - 72,00 грн.;

- від 30.09.2016 № 284 - 72,00 грн.;

- від 31.10.2016 № 323 - 72,00 грн.;

- від 30.11.2016 № 367 - 72,00 грн.;

- від 31.12.2016 № 398 - 72,00 грн.;

- від 31.01.2017 № 14 - 72,00 грн.;

- від 28.02.2017 № 41 - 72,00 грн.;

- від 31.03.2017 № 59 - 72,00 грн.;

- від 30.04.2017 № 94 - 72,00 грн.;

- від 31.05.2017 № 136 - 72,00 грн.;

- від 30.06.2017 № 152 - 36,00 грн.

Враховуючи, що, на думку позивача, у правовідносинах сторін даного спору має місце допущене з боку відповідача порушення грошового зобов'язання за Договором, позивачем заявлена вимога про застосування до відповідача господарської санкції у вигляді штрафу в сумі 42.715,95 грн.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково урахуванням такого.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 256, 257 Цивільного кодексу України унормовано, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до штампу відділення поштового зв'язку на конверті в якому надісланий позов до суду, останній поданий до суду - 23.01.2019.

Таким чином, строк позовної давності по заборгованості відповідача за укладеним між сторонами спору Договором, а саме за рахунками:

- від 30.06.2015 № 809 - 58.16 грн. - закінчився 30.06.2018;

- від 31.07.2015 № 872 - 72,00 грн. - закінчився 31.07.2018;

- від 31.08.2015 № 900 - 72,00 грн. - закінчився 31.08.2018;

- від 30.09.2015 № 919 - 72,00 грн. - закінчився 30.09.2018;

- від 31.10.2015 № 984 - 72,00 грн. - закінчився 31.10.2018;

- від 30.11.2015 № 1022 - 72,00 грн. - закінчився 30.11.2018;

- від 31.12.2015 № 1097 - 72,00 грн. - закінчився 31.12.2018;

Відтак, сума основної заборгованості за вказаними вище рахунками задоволенню не підлягає.

Суд відзначає, жодного підтвердження факту сплати відповідачем на користь позивача заборгованості в розмірі 1.260,00 грн., а саме: за рахунками

- від 31.01.2016 № 6 - 72,00 грн.;

- від 29.02.2016 № 49 - 72,00 грн.;

- від 31.03.2016 № 64 - 72,00 грн.;

- від 30.04.2016 № 102 - 72,00 грн.;

- від 31.05.2016 № 142 - 72,00 грн.;

- від 30.06.2016 № 179 - 72,00 грн.;

- від 31.07.2016 № 209 - 72,00 грн.;

- від 31.08.2016 № 249 - 72,00 грн.;

- від 30.09.2016 № 284 - 72,00 грн.;

- від 31.10.2016 № 323 - 72,00 грн.;

- від 30.11.2016 № 367 - 72,00 грн.;

- від 31.12.2016 № 398 - 72,00 грн.;

- від 31.01.2017 № 14 - 72,00 грн.;

- від 28.02.2017 № 41 - 72,00 грн.;

- від 31.03.2017 № 59 - 72,00 грн.;

- від 30.04.2017 № 94 - 72,00 грн.;

- від 31.05.2017 № 136 - 72,00 грн.;

- від 30.06.2017 № 152 - 36,00 грн.

сторонами судового процесу до суду не подано.

Таким чином, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем за вказаними вище рахунками належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований, відтак, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача основної заборгованості підлягає задоволенню частково в сумі 1.260,00 грн.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Поряд з цим, ст. 549 Цивільного кодексу України унормовано, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Однак, відповідно до п. 1 ч. 2. ст. 258 Цивільного кодексу України, позовна давність в один рік застосовується зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Враховуючи звернення позивача із позовом до суду - 23.01.2019, строк позовної давності в частині стягнення з відповідача штрафу за рахунками:

- від 30.06.2015 № 809 - 58.16 грн. - закінчився 30.06.2016;

- від 31.07.2015 № 872 - 72,00 грн. - закінчився 31.07.2016;

- від 31.08.2015 № 900 - 72,00 грн. - закінчився 31.08.2016;

- від 30.09.2015 № 919 - 72,00 грн. - закінчився 30.09.2016;

- від 31.10.2015 № 984 - 72,00 грн. - закінчився 31.10.2016;

- від 30.11.2015 № 1022 - 72,00 грн. - закінчився 30.11.2016;

- від 31.12.2015 № 1097 - 72,00 грн. - закінчився 31.12.2016;

- від 31.01.2016 № 6 - 72,00 грн. - закінчився 31.01.2017;

- від 29.02.2016 № 49 - 72,00 грн. - закінчився 29.02.2017;

- від 31.03.2016 № 64 - 72,00 грн. - закінчився 31.03.2017;

- від 30.04.2016 № 102 - 72,00 грн. - закінчився 30.04.2017;

- від 31.05.2016 № 142 - 72,00 грн. - закінчився 31.05.2017;

- від 30.06.2016 № 179 - 72,00 грн. - закінчився 30.06.2017;

- від 31.07.2016 № 209 - 72,00 грн. - закінчився 31.07.2017;

- від 31.08.2016 № 249 - 72,00 грн. - закінчився 31.08.2017;

- від 30.09.2016 № 284 - 72,00 грн. - закінчився 30.09.2017;

- від 31.10.2016 № 323 - 72,00 грн. - закінчився 31.10.2017;

- від 30.11.2016 № 367 - 72,00 грн. - закінчився 30.11.2017;

- від 31.12.2016 № 398 - 72,00 грн. - закінчився 31.12.2017;

- від 31.01.2017 № 14 - 72,00 грн. - закінчився 31.01.2018;

- від 28.02.2017 № 41 - 72,00 грн. - закінчився 28.02.2018;

- від 31.03.2017 № 59 - 72,00 грн. - закінчився 31.03.2018;

- від 30.04.2017 № 94 - 72,00 грн. - закінчився 30.04.2018;

- від 31.05.2017 № 136 - 72,00 грн. - закінчився 31.05.2018;

- від 30.06.2017 № 152 - 36,00 грн. - закінчився 30.06.2018.

Таким чином, позовні вимога про стягнення з відповідача господарської санкції у вигляді штрафу задоволенню не підлягає у зв'язку із спливом строку позовної давності.

Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позов судом відхилені, оскільки умовами укладеного між сторонами спору Договору не передбачено фіксації наданих послуг за Договором у вигляді акту наданих послуг, а розрахунки відповідач здійснює самостійно до 1 числа розрахункового місяця без виставлення рахунку позивачем (п. 3 Договору).

Водночас, надання позивачем до суду акту взаємних розрахунків є правом, а не обов'язком останнього на подання доказів в обґрунтування позовних вимог.

Приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи те, що спір виник в результаті неправильних дій відповідача, суд керуючись ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладає витрати по сплаті судового збору на відповідача.

Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 233, 236, 238, 250, 252, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з акціонерного товариства КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК" (01001, м.Київ, ВУЛИЦЯ ГРУШЕВСЬКОГО, будинок 1Д, ідентифікаційний код: 14360570) на користь акціонерного товариства "ПОКРОВСЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" (53300, Дніпропетровська обл., місто Покров, ВУЛИЦЯ ЦЕНТРАЛЬНА, будинок 11, ідентифікаційний код: 00190928) основну заборгованість в сумі 1.260 (одна тисяча двісті шістдесят) грн. 00 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 1.921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.

3. В задоволенні решти вимог - відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.В. Балац