Рішення

від 02.05.2019 по справі 913/84/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 травня 2019 року м. Харків Справа №913/84/19

Провадження №14/913/84/19

Господарський суд Луганської області у складі судді Лісовицького Є.А.,

при секретарі судового засідання Романенко Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства Дніпровський металургійний комбінат , м.Кам'янське Дніпропетровської області

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю фірма Інтерпром , м. Алчевськ Луганської області

про стягнення 957843 грн. 54 коп.

У засіданні брали участь:

від позивача: представник не прибув;

від відповідача: представник не прибув.

в с т а н о в и в:

Публічне акціонерне товариство Дніпровський металургійний комбінат (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Луганської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма Інтерпром (далі - відповідач) заборгованість за договором №15-0294-01 від 29.01.2015 в сумі 957891 грн. 54 коп.

В обґрунтування поданої позовної заяви позивач посилається на неналежне виконання умов укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю фірма Інтерпром та Публічним акціонерним товариством Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського (зараз - Публічне акціонерне товариство Дніпровський металургійний комбінат ) договору №15-0294-01 від 29.01.2015 в частині оплати поставленого товару.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 12.02.2019 позовну заяву №01/70 від 05.02.2019 Публічного акціонерного товариства Дніпровський металургійний комбінат до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма Інтерпром про стягнення 957891 грн. 54 коп. залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків заяви позовної заяви, а саме: уточнити зміст позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма Інтерпром ; надати обґрунтований розрахунок сум, що стягуються, надати договір №15-0294-01 від 29.01.2015 разом з усіма додатками, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма Інтерпром та Публічним акціонерним товариством Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського та підписаний обома сторонами.

26.02.2019 на адресу Господарського суду Луганської області від позивача - Публічного акціонерного товариства Дніпровський металургійний комбінат , надійшла заява №017/МС-282 від 22.02.2019 про усунення недоліків позовної заяви з додатковими доказами, зокрема примірником позовної заяви з уточненим змістом позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма Інтерпром ; обґрунтованим розрахунком сум, що стягуються та договором №15-0294-01 від 29.01.2015, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма Інтерпром і Публічним акціонерним товариством Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського разом з усіма додатками до нього.

Додатково у заяві позивачем зазначено, що фактичною ціною позову та сумою грошових вимог в розмірі існуючої заборгованості на дату первісного подання позову є - 957843 грн. 54 коп., тому саме ця сума становить фактичний розмір заявлених позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 01.03.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №913/84/19. Суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 25.03.2019 о 10 год. 00 хв.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 25.03.2019 відкладено підготовче засідання на 08.04.2019 о 10 год. 00 хв.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 08.04.2019 відкладено підготовче засідання на 25.04.2019 о 10 год. 15 хв.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 25.04.2019 закрито підготовче провадження у справі №913/84/19 та призначено справу до судового розгляду по суті на 02.05.2019 о 10 год. 30 хв.

Позивач правом на участь в судовому засіданні 02.05.2019 свого повноважного представника не скористався.

02.05.2019 з електронної адреси ІНФОРМАЦІЯ_1 у справі 913/84/19 надійшло два електронних листа від відправника ОСОБА_2, в яких міститься клопотання від імені позивача - Публічного акціонерного товариства Дніпровський металургійний комбінат про відкладення розгляду справи, призначеному на 02.05.2019 о 10 год. 30 хв.

Зазначені електронні листи оформлені з порушенням вимог п. 1.5.4 Інструкції з діловодства в господарських судах України, а саме - вони не засвідчені електронним цифровим підписом, про що Господарським судом Луганської області складено акт. Крім того, слід зазначити, що в матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_2 є належним представником Публічного акціонерного товариства Дніпровський металургійний комбінат у справі №913/84/19.

Разом з тим, відповідно до ч. 8 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).

Згідно зі статтею 7 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі, з електронним підписом відповідно до Закону України Про електронні довірчі послуги .

Пунктом 12 частини 1 статті 1 Закону України Про електронні довірчі послуги визначено, що електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов'язуються і використовуються ним як підпис.

Відповідно до пункту 1.5.6 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої Наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 №28, електронний лист є офіційним, якщо містить вкладення з текстом офіційного документа у вигляді файлу, скріпленого електронним цифровим підписом.

Документи, отримані електронною поштою без електронного цифрового підпису або каналами факсимільного зв'язку, не належать до офіційних. У разі надсилання електронних документів без електронного цифрового підпису та факсограм необхідно надсилати також оригінал документа в паперовій формі (пункт 1.5.17 Інструкції).

Крім того, за приписами підпункту 17.1 пункту 17 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.

З урахуванням викладеного, вищевказані клопотання про відкладення розгляду справи судом не розглядались, оскільки не були підписанні електронним цифровим підписом представника позивача.

Відповідач у судове засідання 02.05.2019 не прибув, відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не надав.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма Інтерпром (надалі за текстом - Покупець) та Публічним акціонерним товариством Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського (зараз - Публічне акціонерне товариство Дніпровський металургійний комбінат ) (надалі за текстом - Продавець) 29.01.2015 укладено договір №15-0294-01 (надалі за текстом - Договір).

Відповідно до п. 1.1 вказаного Договору, Продавець зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та сплатити товар, на умовах і за цінами, передбаченими цим договором та специфікаціями, що є невід'ємною частиною договору.

Згідно з п. 2.1 Договору, ціна товару, перерахованого в Специфікаціях до цього договору, вказана на умовах EXW - склад Продавця згідно з Інкотермс (правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної Торгової Палати в редакції 2010 р.).

Сума договору, на момент підписання орієнтовно становить 500000,00 грн. з урахуванням ПДВ і може змінюватись на суму кожної наступної специфікації, підписаних обома Сторонами (п.2.2. Договору).

В пункті 3.1 Договору сторони домовились, що розрахунки за цим договором здійснюється в національній валюті України.

Відповідно до п. 3.2 Договору, оплата за поставлений товар здійснюється Покупцем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Продавця на умовах за фактом отримання товару та іншими формами розрахунків.

Пунктом 3.5 Договору передбачено, що оплата за поставлений товар здійснюється протягом 5-ти банківських днів з моменту пред'явлення рахунків.

Кількість і ціна товару визначаються в Специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору (п. 4.2 Договору).

За умовами п. 5.2 Договору Товар вважається переданим Продавцем і Прийнятим Покупцем по кількості, визначеній на електронних вагах Продавця, згідно з накладною на відпуск матеріалів.

Відповідно до п. 5.4 Договору право власності на товар виникає у Покупця на умовах ЕХW з моменту передачі на складі Продавця.

Пунктом 6.2 Договору передбачено, що у момент передачі товару Покупцеві сторони оформляють накладну (ф. М-15). Датою поставки є дата, зазначена в накладній, (ф. М-15)- додаток № 1, є невід'ємною частиною даного Договору.

Умовами п. 10.4 Договору передбачено, що взаємовідносини сторін, не передбачені цим договором регулюються ГПК України, ЦК України та ін.

Відповідно до п. 10.6 Договору він набирає чинності з дати його підписання сторонами та скріплення його печаткою і діє до 31 грудня 2015 року, а в частині гарантійних зобов'язань - до повного їх виконання.

Сторонами було укладено низку додаткових угод до договору №15-0294-01 від 20.01.2018, якими, зокрема, додатковою угодою №8 від 09.11.2015, сторони продовжити термін дії договору №15-0294-01 від 20.01.2018 по 31 грудня 2016 року, додатковою угодою №18 від 31.12.2016 - по 31 грудня 2017 року.

За даними бухгалтерського обліку Публічного акціонерного товариства Дніпровський металургійний комбінат протягом строку дії договору Продавцем відвантажено дизельне пальне на загальну суму 8 325 410,38 грн., а Покупцем проведені оплати на загальну суму 7 367 518, 84 грн., заборгованість складає 957 891,54 грн., що підтверджується довідкою головного бухгалтеру від 02.11.2018 № 031-662.

Відповідно до виписки Публічного акціонерного товариства Перший український міжнародний банк за 18.08.2017 Покупець востаннє сплатив Продавцю грошові кошти в загальному розмірі 421978,98 грн. з ПДВ з призначенням платежу за дизельне пальне згідно договору №15-0294-01 від 29.01.2015 .

Як зазначає позивач, оскільки Покупцем під час сплати не зазначені конкретні номери рахунків, отриманих ним для оплати, Продавцем здійснено закриття рахунків на оплату за датою їх формування та відображено в фінансовому обліку підприємства сплату Покупцем наступних рахунків: №18590/0 від 21.10.2016 на суму 39326,52 грн. з ПДВ; №18627/0 від 04.11.2016 на суму 79248,00 грн. з ПДВ; №18626/0 від 11.11.2016 на суму 79248,00 грн. з ПДВ; №18663/0 від 10.11.2016 на суму 83568,00 грн. з ПДВ; №18680/0 від 15.11.2016 на суму 83520,00 грн. з ПДВ; №18707/0 від 18.11.2016 (частково) на суму 57068,46 грн. з ПДВ.

Таким чином, відповідачем не сплачено: залишок за рахунком - фактурою №18707/0 від 18.11.2016 в сумі 26451,54 грн. з ПДВ; рахунок-фактура №18722/0 від 23.11.2016 на суму 83520,00 грн. з ПДВ; рахунок-фактура №18723/0 від 25.11.2016 на суму 83520,00 грн. з ПДВ; рахунок-фактура №18770/0 від 02.11.2016 на суму 83520,00 грн. з ПДВ; рахунок-фактура №18793/0 від 07.12.2016 на суму 83568,00 грн. з ПДВ; рахунок-фактура №18794/0 від 12.12.2016 на суму 83568,00 грн. з ПДВ; рахунок-фактура №18834/0 від 16.12.2016 на суму 83568,00 грн. з ПДВ; рахунок-фактура №18885/0 від 27.12.2016 на суму 85584,00 грн. з ПДВ; рахунок-фактура №18913/0 від 30.12.2016 на суму 85584,00 грн. з ПДВ; рахунок-фактура №8540/0 від 12.01.2017 на суму 85584,00 грн. з ПДВ; рахунок-фактура №8588/0 від 24.01.2017 на суму 85584,00 грн. з ПДВ; рахунок-фактура №8687/0 від 03.02.2017 на суму 87792,00 грн. з ПДВ.

Отже, загальна сума заборгованості за поставлений товар складає 957843,54 грн.

Постачання товару - дизельного пального, на сплату яких сформовані зазначені вище рахунки підтверджуються накладними (№491/ст від 18.11.2016, №496/ст від 23.11.2016, №496/ст/1 від 25.11.2016, №512/ст від 02.12.2016, №518/ст від 07.12.2016, №524/ст від 12.12.2016, №527/ст від 16.12.2016, №537/ст від 27.12.2016, №547/ст від 30.12.2016, №16/ст від 12.01.2017, №30/ст від 24.01.2017, №48/ст від 03.02.2017) та довіреностями на отримання товару за договором №15-0294-01 від 29.01.2015 (№108 від 18.11.2016, №109 від 21.11.2016, №110 від 25.11.2016, №113 від 01.12.2016, №114 від 06.12.2016, №117 від 12.12.2016, №118 від 16.12.2016, №122 від 27.12.2016, №123 від 30.12.2016, №125 від 12.01.2017, №3 від 24.01.2017, №7 від 03.02.2017).

При отриманні товару відповідач не заявляв претензій щодо кількості, якості, асортименту, ціни товару.

Отримання Покупцем рахунків-фактур підтверджується інформацією, яка міститься в Книзі обліку видачі рахунків, актів звірки та інших документів , яка розпочата з 01.11.2016, а саме:

- 09.12.2016 представником Покупця ОСОБА_4 отримано рахунки-фактури №№ 18707/0, 18722/0,18723/0.

- 01.02.2017 представником Покупця ОСОБА_4 отримано рахунки-фактури №№ 8540/0,18913/0, 18885/0, 18794/0,18793/0,18770/0, 18834/0.

- 07.04.2017 представником Покупця ОСОБА_4 отримано рахунки-фактури №№ 8687/0, 8588/0.

Повноваження на отримання документів адресованих ТОВ Фірма Інтерпром підтверджується довіреністю №3 від 04.01.2016 та довіреністю №3 від 04.01.2017 на ім'я ОСОБА_4 - начальника дільниці дроблення ТОВ Фірма Інтерпром .

Враховуючи те, що відповідач не в повному обсязі розрахувався за поставлений товар, позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 957891 грн. 54 коп.

Оцінивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 174 Господарського кодексу України визначено, що підставою виникнення господарських зобов'язань зокрема є господарські договори та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачених законом, але такі, які йому не суперечать.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач не виконав в повному обсязі свої зобов'язання щодо оплати за отриману продукцію. Строк на оплату минув. Тому позовні вимоги про стягнення боргу в сумі 957843 грн. 54 коп. обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

В позовній заяві позивач просить суд покласти на відповідача судові витрати, в тому числі, витрати зі сплати судового збору в сумі 14368 грн. 37 коп. та витрати на правничу допомогу, які орієнтовно складають 39802 грн. 34 коп.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

В додатковій постанові Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі №922/1163/18 зроблено наступні правові висновки:

(1) Договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в частині 2 статті 27 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність );

(2) За своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України;

(3) Як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару;

(4) адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв;

(5) адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України Про адвокатуру та адвокатську діяльність ;

(6) Відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність .

У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково. .

Як вже було зазначено позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу, які орієнтовно складають 39802 грн. 34 коп. При цьому, до матеріалів справи позивачем додано:

- копію Договір про надання юридичних послуг (правничої допомоги) №180702/18-0828-02 від 02.07.2018, укладеного між позивачем та Адвокатським об'єднанням Всеукраїнська адвокатська допомога ;

- копію Свідоцтва про право ОСОБА_5 на заняття адвокатською діяльністю серії ДП №3679 від 02.04.2018;

- копію довіреності №4 від 23.01.2019, яка видана Публічним акціонерним товариством Дніпровський металургійний комбінат адвокату ОСОБА_5.

У відповідності до п. 5.1. Договору про надання юридичних послуг (правничої допомоги) №180702/18-0828-02 від 02.07.2018, загальна вартість послуг по цьому Договору не перевищує 200000,00 грн. Вартість послуг за виконання покладених Клієнтом на Адвокатське об'єднання завдань складає 5000,00 грн. без ПДВ на місяць. Сторони мають право, шляхом укладання додаткових угод до цього Договору, узгодити виконання Адвокатським об'єднанням додаткових завдань за додаткову оплату, розмір якої узгоджується сторонами в даній додатковій угоді.

Згідно з п. 5.5. вказаного Договору, оплата наданих послуг здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Адвокатського об'єднання, вказаний в цьому Договорі, протягом 5 календарних днів після підписання сторонами Акту надання послуг (Акту приймання-передачі наданих послуг) і отримання Клієнтом рахунків від Адвокатського об'єднання.

Проте, слід зазначити, що відповідно до пункту 10.1., Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2018 року. Отже, вказаний договір втратив силу. Доказів продовження дії договору суду не надано. За таких підстав суд не може оцінювати вказаний договір як належний доказ щодо понесених витрат позивача на правничу допомогу.

Крім того, суду не надано доказів надання позивачу послуг адвоката, зокрема, акту надання послуг, акту приймання-передачі наданих послуг, підписаного сторонами вказаного Договору, з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відшкодування з відповідача на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 39802 грн. 34 коп. або в іншій сумі, оскільки позивач не подав суду достовірних доказів понесених витрат.

Відповідно до приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на відповідача.

Таким чином, з урахуванням суми заявлених вимог, з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати зі сплати судового збору в сумі 14367 грн. 65 коп.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 129, 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в:

1. Позов Публічного акціонерного товариства Дніпровський металургійний комбінат до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма Інтерпром про стягнення 957843 грн. 54 коп. задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма Інтерпром (ідентифікаційний код 31036550, місцезнаходження: 94204, Луганська область, місто Алчевськ, вул. Московська, буд. 8 кв. 38) на користь Публічного акціонерного товариства Дніпровський металургійний комбінат (ідентифікаційний код 05393043, місцезнаходження: 51925, Дніпропетровська область, місто Кам'янське, Заводський район, вул. Соборна, буд 18-Б) борг в сумі 957843 грн. 54 коп., витрати на сплачений судовий збір в сумі 14367 грн. 65 коп.

Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано - 06 травня 2019 року.

Суддя Є.А. Лісовицький