Рішення

від 25.04.2019 по справі 916/2948/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" квітня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/2948/18

Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р.В.,

При секретарі судового засідання Аганіні В.Ю.,

розглядаючи справу №916/2948/18 :

за позовом: Приватне підприємство "ОЛІМП-ЮГ" (вул. Зоопаркова, буд.4, м. Одеса, 65063, код ЄДРПОУ 33933584),

до відповідача: Обслуговуючого кооперативу "Україна" (65122, м. Одеса, вул. Академіка Вільямса, буд. 59/3, код ЄДРПОУ 39444943),

про стягнення заборгованості 26852,80 грн.;

Представники сторін:

Представник позивача - Пушкаренко С.О.;

Представник відповідача - Грубнік В.І.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "ОЛІМП-ЮГ" звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Обслуговуючого кооперативу "УКРАЇНА" про стягнення заборгованості 36852,80 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.01.2019 позовну заяву (зареєстрований за вх. №3171/18 від 28.12.2018р.) залишено без руху. 11.01.2019 позивачем подано клопотання на виконання ухвали суду від 02.01.2019. Ухвалою від 15.01.2019 було відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 13.02.2019.

13.02.2019 підготовче засідання відкладено на 06.03.2019.

06.03.2019 представником відповідача заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи для підготування відзиву, судом задоволено усне клопотання відповідача, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, оголошено перерву до 25.03.2019.

25.03.2019 відповідачем подано відзив на позовну заяву.

25.03.2019 позивач просив суд відкласти засідання для надання часу підготувати відповідь на відзив. Відповідачем подано клопотання про виклик свідка, яке надалі відкликано. Судом задоволено усне клопотання про відкладення розгляду, оголошено перерву до 01.04.2019.

28.03.2019 позивачем подано відповідь на відзив.

01.04.2019 закрито підготовче провадження та призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 11.04.2019.

11.04.2019 оголошено перерву до 16.04.2019.

15.04.2019 відповідачем подано клопотання про зобов'язання вчинити певні дії, просить зобов'язати позивача надати інформацію, яке 16.04.2019 залишено без задоволення.

16.04.2019 оголошено перерву до 25.04.2019.

25.04.2019 ухвалою суду провадження у справі закрито в частині стягнення 10000,00 грн. Оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач в обґрунтування позову посилається на укладення з відповідачем Договору №112-2018ф (Договір) про надання охоронних послуг, згідно з яким ПП Олімп-Юг (виконавець) взяв на себе обов'язок по охороні будівельного майданчика Обслуговуючого кооперативу Україна (замовника) шляхом встановлення трьох цілодобових постів охорони з режимом роботи з 08:00 до 08:00. Позивачем було надано послуги у повному обсязі, що підтверджується підписаними сторонами Актами надання послуг (лютий-травень). 31.05.2018 Договір розірвано за домовленістю сторін. Водночас, відповідачем не у повному обсязі сплачено кошти за послуги охорони. Зазначає, що 21.11.2018 позивачем було направлено претензію з вимогою сплатити борг, однак відповідачем станом на час звернення до суду не виконано зобов'язання, у зв'язку з чим за відповідачем рахується основний борг у розмірі 20000,00 грн. Крім того, вказує, що Договором передбачено сплату пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за прострочення оплати послуг більш ніж на 2 календарні дні, просить стягнути також пеню у розмірі 13302,74 грн., крім того, 3% річних у сумі 1153,15 грн., інфляційні збитки у розмірі 2396,91 грн.

У відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що за усною домовленістю сторін заборгованість у розмірі 30000,00 грн. мала бути погашена до кінця 2018 року, у зв'язку з довірливими стосунками між сторонами будь-яких додаткових угод підписано не було. Однак, у порушення домовленості та вимог п.7.1. Договору позивач надіслав претензію, в якій визначена сума заборгованості за Договором та пеня, неустойка й інфляційні втрати. Відповідач вказує, що 03.12.2018 та 27.12.2018 перерахував на рахунок позивача по 10000,00 грн. Зазначає, що є неприбутковою організацією, а тому не в змозі сплатити всю суму відразу. У зв'язку з цим було повторно розпочато переговори, під час яких досягнуто згоди, що відповідач сплатить останню суму у розмірі 10000,00 грн., а позивач не буде звертатись до суду. Втім, 28.12.2018 позивачем подано позовну заяву. При цьому відповідач зазначив, що 24.01.2019 ним сплачено останню частину основного боргу у розмірі 10000,00 грн., що підтверджується також актом звірки взаєморозрахунків від 04.02.2019.

Щодо нарахування пені відповідач посилається на наявність усної домовленості відповідно до п.7.1. Договору щодо строків оплати. В підтвердження наявності домовленості посилається на акт звірки, відповідно до якого оплата за лютий була здійснена 12.06.2018, за березень - 20.06.2018, за квітень - 08.08.2018. Вказує, що звертаючись з позовом, не дочекавшись сплати заборгованості, позивач порушує умови усної домовленості, а також виходить із суми боргу в розмірі 30000,00 грн.

У відповіді на відзив позивач підтверджує, що відповідачем погашено основний борг у повному обсязі, не заперечуються дати платежів, вказані відповідачем. Посилається на те, що відповідачем було порушено п.7.1. Договору, оскільки не надано відповідь на претензію, та не визнає факт наявності усної домовленості.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд встановив наступне.

Між Приватним підприємством "ОЛІМП-ЮГ" (виконавець) та Обслуговуючим кооперативом "Україна" (замовник) було укладено Договір про надання охоронних послуг №112-2018ф (Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору замовник передає, а виконавець приймає на себе обов'язки по фізичній охороні будівельного майданчика, який знаходиться у правомірному володінні (користуванні) замовника, та який розташований за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Лиманка (Мізікевича), ж/м Дружний , масив 10, ділянка 10, шляхом встановлення 3 (трьох) цілодобових постів охорони з режимом роботи з 08:00 до 08:00.

П. 2.2. Договору визначено, що фактичне надання послуг охорони Виконавцем, згідно Договору фіксується сторонами у двохсторонньому Акті виконаних робіт, який складається не пізніше 30 числа поточного місяця.

П.5.6. Договору встановлено, що за надані послуги Замовник зобов'язаний сплачувати оплату Виконавцю у розмірі і у строки, передбачені 2 розділом даного Договору.

Відповідно до п.7.1. договору сторони повинні прийняти міри по урегулюванню усіх спірних питань, які можуть з'явитись у зв'язку з виконанням взаємних зобов'язань за Договором, шляхом переговорів або за допомогою переписки.

Сторонами було підписано акти приймання-передачі наданих послуг:

- №3609 від 28.02.2018 на суму 30000,00 грн;

- №5165 від 31.03.2018 на суму 30000,00 грн.;

- №10566 від 30.04.2018 на суму 30000,00 грн.;

- №13260 від 31.05.2018 на суму 30000,00 грн.

У матеріалах справи наявні докази направлення відповідачеві претензії від 21.11.2018 №219-18 щодо сплати послуг охорони за травень 2018 року з урахуванням пені, індексу інфляції та процентів річних на суму 38630,00 грн. (отримана відповідачем 29.11.2018).

Також позивачем надано акт звірки взаєморозрахунків від 10.12.2019, підписаний тільки позивачем, відповідно до якого станом на 10.12.2019 заборгованість становить 20000,00 грн.

Крім того, судом встановлено, що у відзиві відповідач вказує, що станом на дату подання позову основна сума заборгованості складала не 20000,00 грн., а 10000,00 грн. Крім того, 24.01.2019 відповідачем було сплачено залишок боргу у розмірі 10000,00 грн.

У відповіді на відзив, яка надійшла 28.03.2019, позивач підтверджує, що відповідачем погашено основний борг у повному обсязі.

На підтвердження погашення основного боргу частинами по 10000,00 грн. від 27.12.2018 та 24.01.2019 сторонами не надано доказів, однак, суд враховує, що відповідно до ч.1 ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Обставини оплати частини основного боргу у розмірі 10000,00 грн. 27.12.2018 (до подання позову) та частини основного боргу у розмірі 10000,00 грн. 24.01.2019 (після подання позову) зазначені у відзиві на позовну заяву від 25.03.2019, та визнаються позивачем, про що також зазначається у відповіді на відзив від 28.03.2019. З урахуванням цього суд доходить висновку про встановлення вказаних обставин.

Також позивачем вказано, а відповідачем не заперечується факт розірвання Договору 31.05.2018 за домовленістю сторін.

Згідно з ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За положеннями до ч. ч.1, 2 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Ч. 1 ст. 202 ЦК України встановлює, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно із приписами ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ч. 1 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Аналогічні положення містяться в ч.ч.1,7 ст.193 ГК України, в яких визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Позивач належним чином виконував свої зобов'язання, що підтверджується актами приймання-передачі наданих послуг, підписаними сторонами (а.с. 54-57).

Відповідач свої договірні зобов'язання щодо оплати виконав несвоєчасно, що підтверджується, зокрема, поясненнями сторін, у зв'язку з чим вказані обставини встановлено.

Посилання на усну домовленість щодо продовження строків погашення основного боргу не підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами. Жодних додаткових угод, додатків щодо зміни строків виконання зобов'язань сторонами укладено не було.

Позивачем було заявлено до стягнення 20000,00 грн. основного боргу. 10000,00 грн. основного боргу було сплачено відповідачем після подання позову, у зв'язку з чим судом в цій частині було закрито провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст. 231 ГПК України.

Відповідно до ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Як вказано вище, відповідачем було сплачено 10000,00 грн. основного боргу до подання позову.

У зв'язку з цим, суд приходить до висновку про необхідність відмови у стягненні 10000,00 грн. основного боргу через відсутність порушення права позивача.

Щодо стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат суд вказує наступне.

Пеня, за визначенням частини третьої статті 549 ЦК України, - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов'язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В ч.1 ст.548 ЦК України закріплено, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. В силу ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 230 ГК України встановлено, що пеня є одним із різновидів штрафних санкцій, які учасник господарських зобов'язань повинен сплатити за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань.

П.2.4. Договору встановлено, що у випадку прострочення оплати послуг більш ніж на 2 календарних дні, Замовник зобов'язаний сплатити пеню у розмірі діючої за період прострочення подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення.

Позивач просить стягнути з відповідача 13302,74 грн. пені.

Так, позивачем зазначено, а відповідачем не заперечується несвоєчасна оплата відповідно до умов Договору. П.2.1. Договору встановлено, що за виконану роботу замовник перераховує виконавцю суму, згідно наданого рахунку щомісячно, але не пізніше 5 числа наступного за звітним місяцем. Вартість фактично наданих послуг на місяць складає 30000,00 грн., у тому числі ПДВ - 5000,00 грн.

Відповідно до наданого акту звірки взаєморозрахунків, на який також посилається відповідач, було проведено оплати: за лютий - 12.06.2018 у розмірі 30000,00 грн., за березень - 20.06.2018 у розмірі 30000,00 грн., за квітень - 08.08.2018 у розмірі 30000,00 грн. Актом звірки визначено дату оплати послуг у розмірі 10000,00 грн. за травень. Як встановлено вище, частина боргу у розмірі 10000,00 грн. за травень була оплачена відповідачем 27.12.2018.

Перевіривши доданий позивачем розрахунок пені, заявленої до стягнення, суд встановив, що розрахунок здійснений з включенням днів, коли оплата мала бути здійснена, та днів фактичної оплати, що є помилковим.

Судом було здійснено перерахунок пені та встановлено, що стягненню підлягає сума у розмірі 12761,10 грн.

Згідно з ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення 3% річних у сумі 1153,15 грн., інфляційні збитки у розмірі 2396,91 грн.

Судом перевірено розрахунок, наданий позивачем, та встановлено, що вказаний розрахунок також здійснено з урахуванням останнього дня, коли оплата мала бути здійснена, а також дня фактичної оплати.

З урахуванням перерахунку, встановлено, що стягненню підлягає 3% річних у розмірі 1133,42 грн., 2116,91 грн. - інфляційних втрат.

Згідно з ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до п.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч.1 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до положень ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.11, 15, 16, 525, 526, 530, 548, 549, 611, 612, 625, 626, 629, 692 Цивільного Кодексу України, ст.ст.46, 73, 74, 75, 77, 79, 86, 91, 98, 129, 232, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного підприємства "ОЛІМП-ЮГ" (вул. Зоопаркова, буд.4, м. Одеса, 65063, код ЄДРПОУ 33933584) до Обслуговуючого кооперативу "Україна" (65122, м. Одеса, вул. Академіка Вільямса, буд. 59/3, код ЄДРПОУ 39444943) задовольнити частково.

2. Стягнути з Обслуговуючого кооперативу "Україна" (65122, м. Одеса, вул. Академіка Вільямса, буд. 59/3, код ЄДРПОУ 39444943) на користь Приватного підприємства "ОЛІМП-ЮГ" (вул. Зоопаркова, буд.4, м. Одеса, 65063, код ЄДРПОУ 33933584) 2116,91 грн. інфляційних втрат, 12761,10 грн. пені, 1133,42 грн. - 3% річних, 765,59 грн. - витрат зі сплати судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати судові накази.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Вступна та резолютивна частина рішення оголошені в судовому засіданні 25.04.2019. Повний текст рішення складений та підписаний 06 травня 2019 р.

Суддя Р.В. Волков