Ухвала

від 19.04.2019 по справі 160/2957/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

19 квітня 2019 р.Справа №160/2957/19

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Врона О.В. розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Зв'язок України" про забезпечення позову у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Зв'язок України" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу ,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Зв'язок України" звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 14.03.2019 року № 1621-п "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Зв'язок України".

Разом з позовом позивач надав заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 14.03.2019 року № 1621-п "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Зв'язок України" до набрання судовим рішенням по даній справі законної сили.

Відповідно до ч.1 ст.154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає здійснити розгляд даного клопотання без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до предявлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності субєкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

В обґрунтування заяви позивачем зазначено, що оскаржуваний наказ є протиправним та підлягає скасуванню у зв'язку з чим його дію необхідно зупинити до набрання законної сили рішення суду по даній справі.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо, зокрема, невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог. При цьому заходи забезпечення позову вживаються судом з метою охорони прав та інтересів позивача на час розгляду справи та не можуть вирішувати спірні правовідносини по суті.

Підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини: 1) існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; 2) неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів; 3) необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому; 4) очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Згідно з частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" від 22.12.2006 року № 9 та постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ" від 06.03.2008 року № 2, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При розгляді клопотання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен дати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжитих заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу;

- наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення;

- ймовірності виникнення ускладнень для виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.

Виходячи із змісту заяви про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, суд вважає заяву необґрунтованою, оскільки позивачем окрім посилань на протиправність прийняття оскаржуваного наказу, не доведено та не підтверджено належними доказами своїх доводів про наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам та інтересам до ухвалення рішення по суті спору.

При цьому суд зауважує, що вказаний наказ за своєю правовою природою є строковим актом індивідуальної дії, який вичерпується у спосіб проведення призначеної перевірки.

Відтак вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії цього рішення призведе до фактичного вирішення існуючого спору між сторонами без розгляду справи по суті, що суперечить меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Видання керівником податкового органу наказу про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки, ще не створює небезпеки інтересам платника податків, оскільки сам собою факт проведення перевірки не може безпосередньо заподіяти майнову чи іншу шкоду фізичній або юридичній особі та не призводить до настання невідворотних негативних наслідків. Проведення перевірки є лише процедурою встановлення обставин, які необхідні для контролю за правильністю нарахування і сплати податків та інших обов'язкових платежів. При цьому за результатами такої перевірки може бути і не встановлено будь-яких порушень платником податків вимог податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на податкові органи.

До того ж, судове рішення не може ґрунтуватися винятково на припущеннях і відповідно до вимог ст. 242 КАС України повинно бути законним та обґрунтованим.

Отже, суд дійшов висновку про те, що позивач не довів суду існування очевидної небезпеки, заподіяння шкоди своїм правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, або, що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів та, що для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

При цьому, протиправність рішення суб'єкта владних повноважень підлягає встановленню безпосередньо у судовому засіданні під час розгляду позовних вимог по суті.

З огляду на викладене суд доходить висновку, про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись статтями 152, 154, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Зв'язок України" про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Суддя О.В. Врона