ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про закриття провадження у справі
03 травня 2019 рокуЛуцькСправа № 803/60/16
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Валюха В.М., розглянувши у підготовчому засіданні у порядку письмового провадження клопотання про закриття провадження в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Волинська факторингова компанія до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Дельта Банк Кадирова Владислава Володимировича про визнання протиправною дії, визнання протиправним та скасування рішення,
ВСТАНОВИВ:
26.01.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю Волинська факторингова компанія (далі - ТзОВ Волинська факторингова компанія ) звернулося з адміністративним позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Дельта Банк (далі - ПАТ Дельта Банк ) Кадирова Владислава Володимировича, у якому, з урахуванням уточненої редакції позовної заяви (а. с. 43-50), просило: визнати протиправною дію відповідача щодо віднесення до нікчемного договору про відступлення права вимоги від 21.08.2014, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Літвіновим А.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 1069, укладеного між ПАТ Дельта Банк та ТзОВ Волинська факторингова компанія ; визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про віднесення до нікчемного договору про відступлення права вимоги від 21.08.2014, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Літвіновим А.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 1069, укладеного між ПАТ Дельта Банк та ТзОВ Волинська факторингова компанія , яке оформлене протоколом № 76 від 28.09.2015 засідання комісії з перевірки правочинів (інших договорів) за кредитними операціями.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 10.02.2016 відкрито провадження у даній справі (а. с. 1), ухвалою суду від 10.02.2016 закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 11:00 25.02.2016 (а. с. 59-60), а у подальшому у судовому засіданні 25.02.2016 оголошено перерву до 16:00 02.03.2016 (а. с. 114).
02.03.2016 Волинський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про відмову у закритті провадження у справі (а. с. 140-141).
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 02.03.2016 провадження у цій справі зупинене до вирішення Конституційним Судом України конституційного подання Верховного Суду України щодо відповідності (конституційності) Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб положенням статті 6, частини першої статті 8, частини четвертої статті 13, статей 21, 22, частин першої, четвертої, п'ятої статті 41 Конституції України (а. с. 142-143).
В подальшому, ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 10.04.2019 провадження у справі поновлено, ухвалено судовий розгляд справи продовжити проводити за правилами загального позовного провадження суддею одноособово, у справі призначено підготовче засідання на 11:00 03.05.2019 (а. с. 159-160).
17.04.2019 за вх. № 6337/19 на адресу суду від представника відповідача Микулика В.М. надійшло клопотання про закриття провадження у справі, яке обґрунтоване тим, що даний спір не є публічно-правовим та не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства (а. с. 164-166).
До підготовчого засідання, призначеного на 11:00 03.05.2019, від представників сторін надійшли клопотання про проведення підготовчого засідання та вирішення процесуальних питань у справі без їх участі (а. с. 168, 170).
З урахуванням вимог частини першої статті 181, частини третьої статті 194, частини дев'ятої статті 205, частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), розгляд клопотання про закриття провадження у справі розглянуто судом у підготовчому засіданні у письмовому провадженні, без фіксування за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку про те, що клопотання про закриття провадження у справі підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач оскаржує рішення відповідача про віднесення до нікчемного договору про відступлення права вимоги від 21.08.2014, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Літвіновим А.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 1069, укладеного між ПАТ Дельта Банк та ТзОВ Волинська факторингова компанія , яке оформлене протоколом № 76 від 28.09.2015 засідання комісії з перевірки правочинів (інших договорів) за кредитними операціями (а. с. 103-106), а також дію відповідача щодо віднесення до нікчемного вказаного договору.
При вирішенні клопотання про закриття провадження у справі суд, в силу приписів частини п'ятої статті 242 КАС України, враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду (постанови від 20.09.2018 у справі № 819/359/16, від 31.10.2018 у справі № 826/23918/15), які полягають у такому.
Згідно із частинами першою, другою, десятою статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб від 23.02.2012 № 4452-VI (далі - Закон № 4452-VI) Фонд (уповноважена особа Фонду) зобов'язаний забезпечити збереження активів і документації банку, зокрема, протягом дії тимчасової адміністрації забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
За результатами перевірки, здійсненої відповідно до статті 38 Закону № 4452-VI, виявляються правочини, які є нікчемними в силу приписів (на підставі) закону. При виявленні таких правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати або встановлювати правочини нікчемними.
Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу/повідомлення уповноваженої особи Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (частини другої статті 215 Цивільного кодексу України та частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI) незалежно від того, чи проведена передбачена частиною другою статті 38 цього Закону перевірка правочинів Банку із затвердженням її результатів відповідною комісією. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Рішення уповноваженої особи Фонду не є підставою для застосування таких наслідків. Таке рішення є внутрішнім розпорядчим документом, яке прийнято уповноваженою особою, що здійснює повноваження органу управління банку.
Оскільки рішення про нікчемність правочинів (незалежно від способу його оформлення) є внутрішнім документом банку, який прийнято особою, що здійснює повноваження органу управління банку, який не створює жодних обов'язків для третіх осіб (у тому числі й контрагентів банку), тому не можуть порушуватися будь-які права таких осіб унаслідок прийняття такого рішення. Відтак права позивача у цій справі не можуть бути порушені внаслідок ухвалення внутрішнього документа банку, сфера застосування якого обмежується внутрішніми відносинами відповідного банку як юридичної особи.
Отже, встановлена правова природа такого рішення (повідомлення) унеможливлює здійснення судового розгляду вимог щодо визнання його протиправним, а тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення уповноваженої особи Фонду про нікчемність правочину (договору) не можуть бути розглянуті у судовому порядку (в тому числі в господарських судах).
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 183 КАС України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
Згідно із пунктом 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі: якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Отже, суд дійшов висновку, що оскільки позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення відповідача про віднесення до нікчемного договору про відступлення права вимоги від 21.08.2014, яке оформлене протоколом № 76 від 28.09.2015 засідання комісії з перевірки правочинів (інших договорів) за кредитними операціями, а також дії відповідача щодо віднесення до нікчемного вказаного договору не можуть бути розглянуті у порядку адміністративного судочинства, тому провадження у даній справі належить закрити на підставі пункту 2 частини другої статті 183, пункту 1 частини першої статті 238 КАС України.
Згідно із частиною першою статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до частини другої статті 238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.
Як передбачено частинами першою, другою статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
За приписами пункту 5 частини першої статті 7 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 № 3674-VI (з наступними змінами та доповненнями, далі - Закон № 3674-VI) сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Відтак, оскільки провадження у цій справі закрито з інших підстав, ніж у зв'язку з відмовою позивача від позову, а саме на підставі пункту 1 частини першої статті 238 КАС України, тому позивачу необхідно повернути з бюджету судовий збір в сумі 2746,00 грн., сплачений платіжним дорученням від 26.01.2016 № 232 через ПАТ Діамантбанк (а. с. 2, 58).
Керуючись статтями 132, 143, пунктом 2 частини другої статті 183, пунктом 1 частини першої статті, частиною другою статті 238, статтею 248 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
Клопотання про закриття провадження у справі задовольнити.
Провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Волинська факторингова компанія до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Дельта Банк Кадирова Владислава Володимировича про визнання протиправною дії, визнання протиправним та скасування рішення закрити.
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю Волинська факторингова компанія (43023, Волинська область, м. Луцьк, вул. Карбишева, 1, ідентифікаційний код 38691844) з бюджету судовий збір в розмірі 2746 гривень 00 копійок (дві тисячі сімсот сорок шість гривень нуль копійок), сплачений платіжним дорученням від 26 січня 2016 року № 232 через ПАТ Діамантбанк .
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 КАС України, та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя В.М.Валюх
Суд | Волинський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 03.05.2019 |
Оприлюднено | 06.05.2019 |
Номер документу | 81531270 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Валюх Віктор Миколайович
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Валюх Віктор Миколайович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні