Рішення

від 25.04.2019 по справі 500/708/19

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/708/19

25 квітня 2019 року м. Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі: головуючого судді Хрущ В.Л., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Тернопільській області до Приватного підприємства "Колиба 16" про стягнення податкового боргу в сумі 6800 грн., -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДФС у Тернопільській області з адміністративним позовом до Приватного підприємства "Колиба 16" про стягнення податкового боргу в розмірі 6800,00 грн., шляхом стягнення вказаних коштів за рахунок готівки, що належить ПП "Колиба 16" та з рахунків у банках, обслуговуючих ПП "Колиба 16", .

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами в сумі 6800,00 грн., по платежу адміністративні штрафи та інші санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Заборгованість по даному платежу виникла внаслідок несплати узгодженого грошового зобов'язання згідно податкового повідомлення-рішення №0000644003 від 21.03.2018 року, яким на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України та абзацу 10 частини 2 статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (надалі - Закон № 481/95-ВР) застосовано до відповідача штрафні (фінансові) санкції у розмірі 6800,00 грн. Податковим органом відповідачу направлялась податкова вимога №14781-17 від 24.04.2018 року. Однак, відповідачем не сплачено у добровільному порядку зазначений податковий борг, тому дана сума заборгованості підлягає стягненню в судовому порядку.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 01.04.2019 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання на 25.04.2019 року.

До початку судового засідання від представника позивача до суду надійшло клопотання, в якому просить розглядати справу без участі сторін, в порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. На адресу відповідача ухвала про відкриття провадження у справі направлялись рекомендованим листом за місцем його реєстрації, яка вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та щодо якої не вносились зміни на час надходження зазначеного позову до суду.

Однак, поштове відправлення повернулось на адресу суду з відміткою "за відсутністю адресата".

Відповідно до частини одинадцятої статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Тому, з огляду на вжиття судом всіх залежних від нього заходів щодо повідомлення належним чином сторін про наявність судової справи з їх участю та можливість реалізації ними права захисту у судовому порядку їх прав та інтересів, - суд, у відповідності до статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача, за наявними в ній доказами.

У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть учать у справі, враховуючи відповідну заяву позивача, суд, керуючись частиною четвертою статті 229 КАС України не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу та розглянув дану справу в порядку письмового провадження відповідно до частини дев'ятої статті 205 КАС України.

Перевіривши матеріали справи, розглянувши доводи, викладені в позові, та надавши їм належну правову оцінку, проаналізувавши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними належним чином та підлягають задоволенню, - з огляду на наступне.

Так, судом встановлено, що відповідач - Приватне підприємство "Колиба 16" (код ЄДРПОУ - 40587746), зареєстроване як юридична особа органом державної реєстрації 22.06.2016 року.

Крім того, відповідач перебуває на обліку у Головному управлінні ДФС у Тернопільській області з 22.06.2016 року, як платник єдиного внеску, за обраним основним видом діяльності за КВЕД 47.11 - роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

За результатами здійснення фактичної перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складено акт №1246/19-00-40-00/40587746 від 16.03.2018 року, яким встановлено факт порушення пункту 2 частини 1 статті 15 3 Закону №481/95 - продаж алкогольних напоїв особі, яка не досягла 18 років.

На підставі даного акту винесено податкове повідомлення - рішення №0000644003 від 21.03.2018 року, яким згідно підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України та абзацу 10 частини 2 статті 17 Закону № 481/95-ВР застосовано до відповідача штрафні (фінансові) санкції у розмірі 6800,00 грн. за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно зі статті 15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39. пункт 14.1. стаття 14 Податкового кодексу України).

Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк (підпункт 14.1.156. пункт 14.1. стаття 14 ПК України).

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк (підпункт 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 ПК України).

Виконанням податкового обов'язку згідно пункту 38.1 статті 38 ПК України є сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визнається податковим боргом.

Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1- 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Заборгованість відповідача по платежу адміністративні штрафи та інші санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів, виникла внаслідок несплати узгодженого грошового зобов'язання згідно податкового повідомлення-рішення №0000644003 від 21.03.2018 року, яким на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України та абзацу 10 частини 2 статті 17 Закону № 481/95-ВР застосовано 6800,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Згідно частини 12 статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, в тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Відповідно до пункту 5 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій, зокрема, є: матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Статтею 15 3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" передбачено, що забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв та тютюнових виробів: особами, які не досягли 18 років.

Згідно із статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів, зокрема у разі порушення вимог статті 15 3 цього Закону - 6800 гривень.

Як видно із матеріалів справи, зазначені податкові повідомлення-рішення, відповідачем не були оскаржені ні в адміністративному, ні в судовому порядку, а тому грошові зобов'язання визначені в них, вважаються узгодженим.

Крім того, відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України, у разі, коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення - рішення.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачу надсилалась податкова вимога від 24.04.2018 року №14781-17 з часу виставлення якої податковий борг платника не переривався.

Вказана податкова вимога платником податків у визначеному законом порядку не оскаржена та недійсною - не визнана. В добровільному порядку заборгованість відповідач не погасив.

Податковий борг відповідача також підтверджується матеріалами справи, зокрема довідкою про наявність податкового боргу, який підлягає стягненню в судовому порядку по ПП "Колиба 16" станом на 26.02.2019 року, розрахунком суми податкового боргу, витягом з ІКП адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Відповідно до припису норми підпункту 14.1.137 пункту 14.1 статті 14 ПК України, органом стягнення - є державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Пунктом 87.1 статті 87 ПК України передбачено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти.

Відповідно до пунктів 95.1, 95.2 статті 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі його недостатності-шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до норм статті 95 ПК України податкова заборгованість платника податків стягується органами державної податкової служби на підставі рішення суду шляхом: стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків; реалізації майна платника податків, що перебуває у податковій заставі; стягнення коштів за рахунок готівки, що належить платнику податків.

Відповідно до статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно з частини 2 статті 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Станом на день розгляду справи сума податкового боргу відповідача в розмірі 6800,00 грн. є узгодженою та у встановлені законом строки не сплаченою, тому відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14 статті 14 ПК України визнається сумою податкового боргу. Доказів зворотного відповідачем не подано, а судом не встановлено.

З врахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління ДФС у Тернопільській області є обґрунтованими, підтверджуються наявними у справі доказами та підлягають задоволенню.

При цьому відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки, під час розгляду даної справи, свідки судом не залучались та судові експертизи не призначались, то судові витрати з відповідача - не стягуються.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Головного управління ДФС у Тернопільській області - задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Колиба 16" (адреса: вул. Гайова, 30, м. Тернопіль, Тернопільська область, 46400, код ЄДРПОУ - 40587746) заборгованість у розмірі 6800,00 (шість тисяч вісімсот гривень) по платежу: адміністративні штрафи та інші санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів, шляхом стягнення коштів з рахунків у банках обслуговуючих відповідача та за рахунок готівки, що належить відповідачу, за наступними реквізитами: р/р 31414561019555, код одержувача 37938481, МФО 899998, код бюджетної класифікації 5021081500.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 06 травня 2019 року.

Головуючий суддя Хрущ В.Л.

Копія вірна:

Суддя Хрущ В.Л.