Постанова

від 24.04.2019 по справі 0240/2247/18-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 0240/2247/18-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Поліщук І.М.

Суддя-доповідач - Біла Л.М.

24 квітня 2019 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Білої Л.М.

суддів: Совгири Д. І. Курка О. П. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Черняк А.В.,

представника відповідача: Макінькової Л.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2018 року (повний текст якого складено 26 жовтня 2018 року у м. Вінниці) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРПРОМ-СЕРВІС" до Державної фіскальної служби України, Комісії Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

у липні 2018 року позивач - ТОВ "УКРПРОМ-СЕРВІС" звернулося до суду з позовом до Державної фіскальної служби України, Комісії Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області, в якому просив визнати протиправними і скасувати рішення Комісії ГУ ДФС у Вінницькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації №764812/41990921 від 06.06.2018 року, №767935/41990921 від 08.06.2018 року, №764806/41990921 від 06.06.2018 року, №764807/41990921 від 06.06.2018 року та №764808/41990921 від 06.06.2018 року про відмову у реєстрації податкових накладних ТОВ "УКРПРОМ-СЕРВІС" №3 від 16.04.2018, №8 від 18.04.2018, №12 від 03.05.2018, №15 від 08.05.2018 та №17 від 08.05.2018.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що реєстрацію вищевказаних податкових накладних було протиправно зупинено. Позивачем було направлено відповідачу документи, які підтверджують реальність господарських операцій, проте, рішеннями Комісії ГУ ДФС у Вінницькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №764812/41990921 від 06.06.2018; №767935/41990921 від 08.06.2018; №764806/41990921 від 06.06.2018; №764807/41990921 від 06.06.2018; та №764808/41990921 від 06.06.2018 відмовлено в реєстрації податкових накладних №3 від 16.04.2018, №8 від 18.04.2018, №12 від 03.05.2018, №15 від 08.05.2018 та №17 від 08.05.2018.

Так, в Квитанціях про зупинення реєстрації даних податкових накладних зазначено про те, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам п.п. 1.6 п. 1 "Критеріїв ризиковості платника податку". Пропонувалось надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. На думку позивача, він виконав вимоги, вказані в Квитанціях, проте рішеннями відповідача було відмовлено у реєстрації податкових накладних з підстав - ненадання платником податку копій документів, а саме: розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, у тому числі рахунків - фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. При цьому, яких саме документів не було надано позивачем на підтвердження реальності здійснення господарських операцій, в даних рішеннях не зазначено.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2018 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано рішення Комісії ГУ ДФС у Вінницькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації №764812/41990921 від 06.06.2018, №767935/41990921 від 08.06.2018, №764806/41990921 від 06.06.2018, №764807/41990921 від 06.06.2018 та №764808/41990921 від 06.06.2018 про відмову у реєстрації податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРПРОМ-СЕРВІС" №3 від 16.04.2018, №8 від 18.04.2018, №12 від 03.05.2018, №15 від 08.05.2018 та №17 від 08.05.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних. Зобов'язано Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРПРОМ-СЕРВІС" №3 від 16.04.2018, №8 від 18.04.2018, №12 від 03.05.2018, №15 від 08.05.2018 та №17 від 08.05.2018. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРПРОМ-СЕРВІС" сплачений судовий збір в сумі 17620 (сімнадцять тисяч шістсот двадцять) гривень, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Вінницькій області та ДФС України.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач - Головне управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просив скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційних скарг зазначено, що платником не надано достатній пакет документів для прийняття рішень про реєстрацію вищевказаних податкових накладних, а саме не надано до податкової накладної №3 від 16.04.2018 документів, які б підтвердили факт придбання реалізованої продукції, щодо податкової накладної №8 від 18.04.2018 не надано документів про зберігання товарів/договорів оренди складських приміщень тощо, до податкових накладних № 12 від 03.05.2018 та № 15, №17 від 08.05.2018 не надано розрахункових документів/виписок з банку.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2019 року суддею-доповідачем - Білою Л.М., суддями Совгира Д.І., Курко О.П. прийнято дану справу до свого провадження.

Позивач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу відповідно до вимог ст. 304 КАС України.

В судовому засіданні представник відповідача - Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області підтримала доводи апеляційної скарги, просила скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Інші учасники процесу, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, повноважних представників в судове засідання не направили.

При цьому, 24 квітня 2019 року до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи від представника позивача - адвоката Опанасюка П.П. Вказане клопотання обґрунтоване тим, що представник позивача - адвокат Опанасюк П.П. 24.04.2019 о 10:30 приймає участь у судовому засіданні Козятинського міськрайонного суду Вінницької області у розгляді кримінального провадження, що унеможливлює завчасне прибуття до м. Вінниці з метою прийняття участі в судовому засіданні. Крім того, керівник ТОВ "УКРПРОМ-СЕРВІС" Семенюк В.В. перебуває на стаціонарному лікуванні у Волинській області, що також унеможливлює представництво ним інтересів позивача.

Розглянувши доводи клопотання про відкладення розгляду справи, колегія суддів не вбачає підстав для його задоволення, оскільки явка представника позивача не визнавалася обов'язковою, а на підтвердження факту перебування керівника ТОВ "УКРПРОМ-СЕРВІС" Семенюка В.В. на стаціонарному лікуванні у Волинській області не надано жодного доказу до вказаного клопотання.

Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, позивачем через автоматизовану систему направлено до ДФС України податкові накладні №3 від 16.04.2018, №8 від 18.04.2018, №12 від 03.05.2018, №15 від 08.05.2018 та №17 від 08.05.2018 для проведення їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

15.05.2018 та 31.05.2018 за допомогою програми електронного документообігу, позивачу надійшли Квитанції згідно яких, документ прийнято, реєстрація зупинена. Виявлені помилки: відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України, реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам п.п. 1.6 п. 1 "Критеріїв ризиковості платника податку". Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На виконання даних вимог, позивачем подано відповідачу повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої/го зупинена. Надано пояснення та копії документів на підтвердження реальності здійсненої господарської операції з контрагентом ТОВ "ВіАЗ".

Однак, Комісією ГУ ДФС у Вінницькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення №764812/41990921 від 06.06.2018, №767935/41990921 від 08.06.2018, №764806/41990921 від 06.06.2018, №764807/41990921 від 06.06.2018 та №764808/41990921 від 06.06.2018 року про відмову у реєстрації податкових накладних ТОВ "УКРПРОМ-СЕРВІС" №3 від 16.04.2018, №8 від 18.04.2018, №12 від 03.05.2018, №15 від 08.05.2018 та №17 від 08.05.2018 в ЄРПН. Підставами для прийняття даних рішень зазначено ненадання платником податків копій документів: розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків, у рішеннях №764806/41990921, №764807/41990921 та №764808/41990921; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки - фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не додано підкреслити), у рішеннях №767935/41990921 та №764812/41990921.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та контрагентом, а також на те, що такі документи були надані контролюючому органу, то останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних №3 від 16.04.2018, №8 від 18.04.2018, №12 від 03.05.2018, №15 від 08.05.2018 та №17 від 08.05.2018.

Колегія суддів, переглядаючи судове рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги, вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених п. 201.1 цієї статті та/або п. 192.1 ст. 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до п. 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених п. 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Згідно з п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання вимог ПК України, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21 лютого 2018 року № 117, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

За приписами п. 4 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 177) у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак, визначених у пункті 3 цього Порядку, такі податкова накладна/розрахунок коригування не підлягають моніторингу та підлягають реєстрації в Реєстрі.

Як вбачається з п. 5 Порядку № 177 податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Положеннями п.п. 6, 7 Порядку № 177 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Таким чином, підставами для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є наступна відповідність: платника податку - критеріям ризиковості платника податку; податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.

Даючи правову оцінку доводам апелянта щодо правомірності прийняття оскаржуваних рішень, суд апеляційної інстанції враховує наступне.

З матеріалів справи слідує, що реєстрацію поданих позивачем податкових накладних зупинено через те, що податкові накладні відповідають вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішень про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Суд звертає увагу, що відповідно до пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб'єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Тобто, у вказаному пункті наведено сім підкритеріїв, які вказують на наявність у контролюючого органу повноважень щодо розгляду питання про встановлення ризиковості платника податків, кожна з яких може бути самостійною підставою для встановлення ризиковості платника податків.

Натомість, зміст отриманих позивачем Квитанцій не розкриває належним чином підставу зупинення реєстрації податкових накладних, оскільки містить посилання на загальні вимоги п. 1.6 Критеріїв.

Таким чином, зупиняючи реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних контролюючим органом застосовано формулювання, яке п.п. 6, 7 Порядку № 117 не передбачено.

Крім того, згідно з п. 10 Порядку № 117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

На виконання вимог п. 10 Порядку № 117 Державна фіскальна служба України 21 березня 2018 року наказом № 144 затвердила Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків (далі - Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків).

Порядком формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків передбачено, що усі платники податків, що подають на реєстрацію податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Реєстр), перевіряються ДФС на відповідність критеріям ризиковості, які затверджено Державною фіскальною службою України та погоджено з Міністерством фінансів України (далі - Критерії).

Керівники комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія), забезпечують розгляд питань на засіданні Комісії щодо внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків згідно з п. 1.6 Критеріїв.

Засідання Комісії щодо розгляду питань про внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків проводиться згідно з порядком, передбаченим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", та оформлюється протоколом.

До протоколу засідання Комісій обов'язково додаються: перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з п. 1.6 Критеріїв; матеріали, на підставі яких платників податків віднесено до такого переліку; інша інформація, що розглядається Комісією.

За результатами засідання Комісії та протокольно прийнятого рішення (внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків) голова Комісії забезпечує негайне внесення інформації щодо включення/виключення зазначених платників до/із переліку платників податків в режимі "Журнал ризикових платників податків" розділу "Робота Комісії регіонального рівня" підсистеми "Аналітична система" ІТС "Податковий блок" як платників з ознаками ризиковості.

У Листі Державної фіскальної служби України від 21 березня 2018 р. № 959/99-99-07-18 "Критерії ризиковості платника податку", зокрема, зазначено: "1.Платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: ... 1.6. комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб'єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 ПК України; наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 1.6 цих Критеріїв.

Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1-1.5 цих Критеріїв.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з п. 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб'єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у п.п. 1.1 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб'єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації.

У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб'єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у п. 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб'єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС ".

В даному випадку, судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідачами не було надано: протоколу засідання Комісії або переліку платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з п.п. 1.6 п. 1 Критеріїв; матеріалів, на підставі яких платника податків віднесено до такого переліку; іншої інформації, що розглядається Комісією, яка, відповідно до Порядку формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків, обов'язково додається до протоколу засідання Комісій.

Крім того, в квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних не зазначено за якою саме підставою позивача із указаних в п.п. 1.6 п. 1 Критеріїв віднесено до ризикових платників.

За приписами п.п. 12, 13 Порядку № 117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до п. 14 Порядку № 117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Як вбачається з п. 15 Порядку № 117, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Пунктом 16 Порядку № 117 визначено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Згідно з вимогами п.п. 18-20 Порядку № 117 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до вимог п. 21 Порядку № 117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Положеннями п. 22 Порядку № 117 визначено, що рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 2 підлягає реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому Реєстрі.

Згідно з п. 23 Порядку №117 таке рішення приймається комісією регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку.

Як вбачається зі змісту оскаржуваних рішень №764812/41990921 від 06.06.2018 та №767935/41990921 від 08.06.2018 про відмову у реєстрації податкових накладних №8 від 18.04.2018 та №3 від 16.04.2018, підставою для відмови податковим органом позивачу у реєстрації податкової накладної є ненадання платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; надання документів, складених з порушенням законодавства.

Форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначена Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 117 (додаток 2 до вказаного Порядку).

Форма такого рішення передбачає, що в разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано (з тих, що визначені вказаною формою рішення), мають бути підкреслені.

В порушення вищевказаних вимог, рішення Комісії ГУ ДФС у Вінницькій області №764812/41990921 від 06.06.2018 та №767935/41990921 від 08.06.2018 містять лише загальний перелік документів, передбачений формою такого рішення (додаток 2 до вказаного Порядку), і не містять підкреслення конкретних видів документів, які, на думку контролюючого органу, позивачем не надано.

Крім того, підставою для відмови у реєстрації податкових накладних №12 від 03.05.2018, №15 від 08.05.2018 та №17 від 08.05.2018 зазначено ненадання платником податку копій документів, а саме: розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

Водночас, в матеріалах справи містяться податкові накладні №12 від 03.05.2018, №15 від 08.05.2018 та №17 від 08.05.2018, які були виписані ТОВ "УКРПРОМ-СЕРВІС" за правилом першої події, натомість оплата відповідного товару мала місце уже після його поставки контрагенту, що підтверджується наявними у матеріалах справи розрахунковими документами, які також були надані відповідачу на виконання вимог Квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних.

При цьому, факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарської операції, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що оскаржувані рішення є протиправними, оскільки платником податків надано всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарських операцій за податковими накладними, у реєстрації яких відмовлено і посилання апелянта на те, що судом першої інстанції не враховані підстави для винесення оскаржуваних рішень спростовується наявними у справі доказами.

Крім того, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на те, що за загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Так, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пп. 1.6 п. 1 Критеріїв без наведення відповідного підпункту (обставини), є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 23 жовтня 2018 року по справі №822/1817/18 та у постанові від 02 квітня 2019 року по справі №822/1878/18.

Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи і висновки по справі щодо наявності підстав для скасування оскаржуваних рішень є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстави для задоволення вимог апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 06 травня 2019 року.

Головуючий Біла Л.М. Судді Совгира Д. І. Курко О. П.