Рішення

від 03.05.2019 по справі 453/1495/18

СКОЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 453/1495/18

№ провадження 2/453/117/19

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(заочне)

03 травня 2019 року Сколівський районний суд Львівської області у складі: головуючого - судді Микитина В.Я. ,

секретаря судового засідання Корнута Т.Б. ,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Сколе Львівської області за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, з участю третьої особи - Росохацької сільської ради Сколівського району Львівської області, про визнання права власності на нерухоме майно у порядку спадкування за заповітом,-

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 17.12.2018 року звернулася у суд з позовною заявою до відповідача - ОСОБА_2, із залученням до участі у справі третьої особи - Росохацької сільської ради Сколівського району Львівської області, в якій, з урахуванням поданої 19.02.2019 року заяви про зміну предмета позову, просить визнати за нею право власності на житловий будинок (позначений у технічному паспорті літерою А-1), загальною площею 26 кв. м., житловою площею 26 кв. м. з належними до нього господарськими будівлями і спорудами, що розташований у АДРЕСА_1, та на Ѕ частини житлового будинку (позначеного у технічному паспорті літерою А-1), з верандою (позначена у технічному паспорті літерою а ), загальною площею 78,1 кв. м., житловою площею 39,7 кв. м., з належними до нього господарськими будівлями - сараєм (позначений у технічному паспорті літерою Б), убиральнею (позначена у технічному паспорті літерою Г), гаражем (позначений у технічному паспорті літерою В), що розташований у АДРЕСА_2, у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3.

Ухвалою судді від 18.12.2018 року вказаний позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження із визначенням дати підготовчого засідання.

Ухвалою підготовчого судового засідання у справі від 21.03.2019 року підготовче провадження закрито, а справу призначено до розгляду по суті.

Розгляд справи по суті відбувся 03.05.2019 року, без участі сторін та представника третьої особи.

Позов обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла мати позивача ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2, виданим Росохацькою сільською радою Сколівського району Львівської області від 28.07.2016 року у відповідності до актового запису № 7. Про родинні відносини позивача з ОСОБА_3 свідчить Свідоцтво про народження серія НОМЕР_3, видане Росохацькою сільською радою Сколівського району Львівської області від 28.08.1987 року згідно актового запису № 11, та свідоцтво про шлюб серія НОМЕР_4, видане відділом ДРАЦС по м. Стрий реєстраційної служби Стрийського міськрайонного управління юстиції Львівської області від 16.07.2013 року у відповідності до актового запису № 193. На користь позивача 04.04.2016 року ОСОБА_3 склала заповіт, який посвідчений секретарем Росохацької сільської ради Пауш Г.І. від 04.04.2016 року за реєстр. № 20. Даний заповіт не змінений і не скасований, що підтверджується відповідною відміткою на ньому, Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) 535823371 від 26.10.2018 року, оригінали яких містяться в Сколівській державній нотаріальній конторі. Внаслідок смерті матері відкрилася спадщина за заповітом, до складу якої увійшло право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1. Даний будинок належав на праві власності ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право власності на житловий будинок, видане виконкомом Сколівської районної Ради народних депутатів від 15.02.1990 року. За життя ОСОБА_6 втратила оригінал свідоцтва про право власності на житловий будинок. Згідно довідки Росохацької сільської ради від 06.12.2018 року № 740 даний будинок розташований на земельній ділянці орієнтовною площею 0,03 га, яка перебувала в користуванні померлої ОСОБА_6 згідно записів у погосподарській книзі. Щодо житлового будинку по АДРЕСА_1 то такий, згідно довідки Росохацької сільської ради Сколівського району Львівської області від 12.02.2019 року № 112, належав на праві особистої власності ОСОБА_6. ОСОБА_6, яка доводилась матір'ю матері позивача, померла ІНФОРМАЦІЯ_4, що стверджується повторним свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_5, видане Сколівським ВР ДРАЦС ГТУЮ у Львівській області від 02.03.2017 року згідно актового запису № 8. Однак, ОСОБА_3 не оформила спадкові права за заповітом, посвідченим 01.04.2005 року секретарем Росохацької сільської ради Одинак Г.М. за реєстр. № 8, після смерті своєї матері ОСОБА_6, що підтверджується відповідним заповітом та Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру, виданою Сколівською державною нотаріальною конторою від 26.10.2018 року № 53823393. Позивач зазначає, що прийняла спадщину за заповітом після смерті спадкодавця ОСОБА_3, що підтверджується заявою про прийняття спадщини, поданою 26.10.2018 року до Сколівської державної нотаріальної контори. Відповідач не претендує на обов'язкову частку у спадковому майні та не звертався до Сколівської нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_3, що підтверджується Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру, виданою Сколівською державною нотаріальною конторою від 26.10.2018 року № 53823393. Проте Сколівська державна нотаріальна контора відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, мотивуючи відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на житловий будинок, про що свідчить її постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 26.10.2018 року № 975/02-31/636.

Позивач у судове засідання щодо розгляду справи по суті не з'явилася, хоча була належно повідомленою про дату, час та місце судового засідання у справі. Разом з тим, позивач 03.05.2019 року подала суду письмову заяву вх. № 1971, в якій просила розгляд справи проводити у її відсутності, позов підтримала, просила такий задовольнити з наведених у ньому підстав. Проти заочного розгляду справи позивач не заперечила.

Відповідач у судове засідання щодо розгляду справи по суті не з'явився, хоча був належно повідомленим про дату, час та місце судового засідання у справі, про причини своєї неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву не подав.

Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог - в.о. голови Росохацької сільської ради Сколівського району Львівської області Пауш Г.І. надіслав суду заяву про розгляд справи за відсутності їх представника, проти задоволення позову не заперечує.

У зв'язку із встановленням обставин, визначених ст. 280 ЦПК України, судом постановлено ухвалу про заочний розгляд даної справи.

Оскільки у судове засідання не з'явилися усі учасники справи, то суд, в силу положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, ухвалив проводити судове засідання у справі 03.05.2019 року без його фіксування за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розглянувши матеріали справи, давши належу оцінку доказам у справі, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є невід'ємною частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Виходячи із наведених вище процесуальних норм суд встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_3, після смерті якої позивач має намір оформити спадщину за заповітом, померла ІНФОРМАЦІЯ_3, що стверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2, виданого 28.07.2016 року.

Вказаний день смерті ОСОБА_3 у відповідності із ч. 2 ст. 1220 ЦК України, є часом відкриття спадщини після неї.

Як вбачається з довідки Росохацької сільської ради Сколівського району Львівської області № 742 від 06.12.2018 року спадкоємцями першої черги померлої ОСОБА_3 є ОСОБА_1 та ОСОБА_2

У свою чергу, ІНФОРМАЦІЯ_4 у с. Мита Сколівського району Львівської області у віці 91 років померла бабця позивача - ОСОБА_6, що стверджується свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_5, виданого 02.03.2017 року виконавчим комітетом Росохацької сільської ради Сколівського району Львівської області.

Факт родинних відносин між спадкодавцями ОСОБА_3, ОСОБА_6та позивачем ОСОБА_1 підтверджується такими доказами.

Згідно з свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3, виданого Росохацькою сільською радою Сколівського району Львівської області 08.08.1987 року, батьками позивача ОСОБА_1 записані ОСОБА_9 та ОСОБА_3.

Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статтей 126, 133,135 Сімейного кодексу України від 02.03.2017 року батьками ОСОБА_3 зазначені ОСОБА_11 та ОСОБА_6.

Згідно з витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого з подружжя від 02.03.2017 року, 26.07.1975 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_9 та ОСОБА_3 Після реєстрації одруження присвоєно прізвища: чоловікові - ОСОБА_3, дружині - ОСОБА_3.

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4, виданого відділом ДРАЦС по м. Стрий реєстраційної служби Стрийського міськрайонного управління юстиції Львівської області від 16.07.2013 року, 16.07.1981 року ОСОБА_13 та ОСОБА_1 одружились. Після реєстрації шлюбу присвоєно прізвища: чоловікові - ОСОБА_13, дружині - ОСОБА_13.

Згідно з ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

За життя, а саме 01.04.2005 року, ОСОБА_6 у Росохацькій сільській раді Сколівського району Львівської області склала заповіт, котрим старий житловий будинок і все майно та половину нового житлового будинку заповіла дочці ОСОБА_3.

04.04.2016 року спадкодавець ОСОБА_3 склала заповіт, котрим все своє майно, де б воно не було та з чого б воно не складалось заповіла своїй дочці ОСОБА_1.

В силу ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Враховуючи наявність складеного спадкодавцем ОСОБА_3 заповіту, який до дня її смерті нею не змінювався та не скасовувався, спадкування у даному випадку здійснюється за заповітом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Позивач, як спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, подала 26.10.2018 року до Сколівської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Позивач також у встановлені законом порядку та строки не відмовився від спадщини.

Відтак, позивач вправі успадкувати усі права та обов'язки, які належали спадкодавцеві ОСОБА_3 на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок її смерті, а також входили до складу спадщини.

Так, детально перевіряючи права та обов'язки, які належали зазначеному спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок її смерті, а також входили до складу спадщини, зокрема прав на домоволодіння, розташовані у АДРЕСА_1 та по АДРЕСА_2, котрі є предметом спору у межах заявлених позовних вимог, судом встановлено наступне.

Зокрема, розмежовуючи під час вирішення спору час і підстави виникнення права власності у спадкодавців, які кваліфікуються відповідно до законодавства України, чинного на час виникнення права власності та підстави спадкування зазначеного майна, що визначаються на час відкриття спадщини та згідно із п. 5 Прикінцевих та перехідних положень чинного ЦК України, судом з'ясовано, що відповідне свідоцтво про право власності на спірне домоволодіння АДРЕСА_1 втрачене спадкодавцем, а свідоцтво про право власності на спірне домоволодіння АДРЕСА_2 відсутнє, реєстрація такого домоволодіння не здійснювалась в силу незнання спадкодавцями відповідних прав та обов'язків з вказаного приводу.

Так судом встановлено, що житловий будинок АДРЕСА_1 збудований у 1947 році. Загальна площа такого будинку становить 26,0 кв. м., з яких житлова площа 26,0 кв. м.. Житловий будинок позначений у технічному паспорті літерою А-1. Відмітка про самочинну побудову відсутня.

Встановлено і те, що житловий будинок АДРЕСА_2 збудований у 1972 році. Загальна площа такого будинку становить 78,1 кв. м., з яких житлова площа 39,7 кв. м., а решту - допоміжна. Житловий будинок позначений у технічному паспорті літерою А-1, з верандою (позначена у технічному паспорті літерою а ) та з господарськими будівлями - сараєм (позначений у технічному паспорті літерами Б), убиральнею (позначена у технічному паспорті літерою Г), гаражем (позначений у технічному паспорті літерами В). Відмітка про самочинну побудову відсутня.

Належність правовстановлюючих документів встановлюється судом відповідно до законодавства, яке було чинним на час набуття права власності на житловий будинок, споруду, зокрема, у даному випадку, відповідно до Переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких провадиться реєстрація будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженого Міністерством комунального господарства УРСР 31.01.1966 року та погодженого з Верховним Судом УРСР 15.01.1966 року, який втратив чинність згідно з наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 13.12.1995 року, та інших нормативно-правових актів.Якщо право власності на спірне домоволодіння, незважаючи на відсутність свідоцтва про право власності, підтверджувалося належними правовстановлюючими документами на час виникнення права власності на будівлі, споруди, як про це стверджує позивач, то орган місцевого самоврядування в особі Росохацької сільської ради Сколівського району Львівської області зобов'язаний був видати довідку про належність житлового будинку на праві приватної власності спадкодавцеві ОСОБА_3, а нотаріус зобов'язаний прийняти таку довідку разом із іншими правовстановлюючими документами для видачі свідоцтва про право на спадщину (п. 216 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України).

Судом також встановлено, що, незважаючи на викладене вище, спадкодавець ОСОБА_3 своє право власності в органах БТІ не зареєструвала (не оформила). Разом з тим, вже згадана вище Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена Міністерством комунального господарства Української РСР 31.01.1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13.12.1995 року № 56, передбачала обов'язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п. 4 Інструкції), у тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції).

У матеріалах справи наявна довідка Росохацької сільської ради Сколівського району Львівської області № 740 від 06.12.2018 року про те, що на день смерті спадкодавця ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3, її дочка ОСОБА_1 проживала разом з матір'ю в одному житловому будинку по АДРЕСА_1. Зазначений житловий будинок розташований на земельній ділянці орієнтовною площею 0,03 га, яка перебувала у користуванні до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_6 згідно записів погосподарської книги.

Згідно з довідкою Росохацької сільської ради Сколівського району Львівської області від 12.02.2019 року № 112, житловий будинок по АДРЕСА_1 належав на праві особистої власності ОСОБА_6.

Відповідно до п. 3.1 листа ВСС України з розгляду цивільних і кримінальних справи № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування , право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту у судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).

Відтак, при вирішенні питання щодо визнання права власності на спірні домоволодіння у порядку спадкування, суд оцінює наявність належних доказів на підтвердження правомірності забудови земельної ділянки у сукупності з іншими доказами, зібраними у матеріалах справи, у тому числі матеріалами технічної інвентаризації, де відсутня відмітка про самочинне будівництво. Зазначені обставини повністю підтверджують право спадкодавця на спірні домоволодіння, яке не залежало від його реєстрації на момент здійснення.

Судом також встановлено, що позивач, яка прийняла спадщину у встановленому порядку, зверталась до Сколівської державної нотаріальної контори Львівської області із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, однак одержала відмову у вчиненні зазначеної нотаріальної дії через відсутність усіх необхідних правовстановлюючих документів. Після вчинення вказаних дій позивач звернулася до суду.

Як уже йшлося вище, позивач вправі успадкувати усі права спадкодавця ОСОБА_1 за заповітом, оскільки інших спадкоємців, які б претендували на обов'язкову частку та прийняли спадщину після смерті спадкодавця ОСОБА_3, немає.

На підставі вказаного вище, суд вважає за необхідне визнати за позивачем право власності на житловий будинок (позначений у технічному паспорті літерою А-1), загальною площею 26 кв. м., житловою площею 26 кв. м. з належними до нього господарськими будівлями - двома сараями (позначені у технічному паспорті літерами Б, В), убиральнею (позначена у технічному паспорті літерою Г), навісом (позначений у технічному паспорті літерою Д), та господарською спорудою - огорожею № 1, що розташований у АДРЕСА_1, та право власності на Ѕ частини житлового будинку (позначеного у технічному паспорті літерою А-1), з верандою (позначена у технічному паспорті літерою а ), загальною площею 78,1 кв. м., житловою площею 39,7 кв. м., з належними до нього господарськими будівлями - сараєм (позначений у технічному паспорті літерою Б), убиральнею (позначена у технічному паспорті літерою Г), гаражем (позначений у технічному паспорті літерою В), що розташований у АДРЕСА_2, - у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3.

Судові витрати у справі слід залишити за позивачем.

Керуючись ст. ст. 4-5, 12-13, 81, 89-90, 95, 141, 258-259, 264-265, 268, 280-281 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок (позначений у технічному паспорті літерою А-1), загальною площею 26 кв. м., житловою площею 26 кв. м. з належними до нього господарськими будівлями - двома сараями (позначені у технічному паспорті літерами Б, В), убиральнею (позначена у технічному паспорті літерою Г), навісом (позначений у технічному паспорті літерою Д), та господарською спорудою - огорожею № 1, що розташований у АДРЕСА_1, та право власності на Ѕ частини житлового будинку (позначеного у технічному паспорті літерою А-1), з верандою (позначена у технічному паспорті літерою а ), загальною площею 78,1 кв. м., житловою площею 39,7 кв. м., допоміжна - 38,4 кв. м., з належними до нього господарськими будівлями - сараєм (позначений у технічному паспорті літерою Б), убиральнею (позначена у технічному паспорті літерою Г), гаражем (позначений у технічному паспорті літерою В), що розташований у АДРЕСА_2, - у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про його перегляд чи апеляційної скарги на таке рішення, якщо заяву про перегляд заочного рішення чи апеляційну скаргу не було подано.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач та інші особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити заочне рішення у загальному порядку, встановленому ЦПК України, тобто шляхом подання до Львівського апеляційного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається безпосередньо до Сколівського районного суду Львівської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Сколівський районний суд Львівської області.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1.

Відповідач: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3; реєстраційний номер облікової картки платника податків невідомий.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Росохацька сільська рада Сколівського району Львівської області; місцезнаходження: 82622, Львівська область, Сколівський район, с. Росохач; ідентифікаційний код у Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 04370366.

Суддя В.Я. Микитин

Повне заочне рішення суду складене 06 травня 2019 року.