Ухвала

від 18.03.2019 по справі 757/44712/18-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/44712/18-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2019 року Печерський районний суд м. Києва у складі головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві клопотання директора ТОВ «БРЕНТА КАПІТАЛ» ОСОБА_3 про скасування арешту майна,-

В С Т А Н О В И В :

Директор ТОВ «БРЕНТА КАПІТАЛ» ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді з клопотаннями, в якому просить скасувати арешт з грошових коштів.

В обґрунтування вимог клопотання заявник зазначає, що в арешті відпала потреба.

Представник заявника в судове засідання не з`явився, до канцелярії суду подав заяву про розгляд провадження у його відсутність, вимоги клопотання підтримує в повному обсязі та просить задовольнити.

Прокурор або слідчий в судові засідання 22 лютого 2019 та 18 березня 2019 не з`явились, повідомлялись належним чином, про причини неявки не повідомили.

Заслухавши думку представника заявника, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Під час розгляду клопотання встановлено, що Управлінням з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017111200000142 від 17.03.2017 року за ознаками злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.1,2ст.205, ч.2 ст.209, ч.3 ст.212, ч.2 ст.2221, ч.1 ст.309, ч.2 ст.364 КК України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 05 червня 2018 року клопотання прокурора відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 задоволено та накладено арешт на грошові кошти.

Відповідно до ч. 1ст. 174 КПК Українипідозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю або частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Правові підстави для накладення арешту на майно визначеніст. 170 КПК України.

Згідно ч.3ст. 132 КПК Українидоведення необхідності застосування заходів забезпечення кримінального провадження покладено на слідчого, прокурора.

Частина 3ст. 174 КПК Українипокладає обов`язок доведеності необхідності арешту на особу, що подала таке клопотання.

Статтею 28 КПК Українипередбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3ст. 28 КПК України, однак він має бути об`єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

У рамах вищевказаного кримінального провадження ТОВ «БІЗНЕС КЛОЗЕР» не має статусу ані підозрюваного, ані обвинуваченого, ані особи, яка несе цивільну відповідальність у справі.

Товариство не є юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження, та щодо якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру. Посадовим особам товариства не повідомлялося про підозру, не заявлявся цивільний позов.

Також, органом досудового розслідування не надано доказів, що вказували би на те, що кошти Товариства, які перебувають на банківських рахунках є предметом злочинної діяльності, або відповідають критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до правової позиції Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеної ним в п.2 р.2.6 «Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження» 2014рік, правильною є практика, коли слідчі судді визнають клопотання про накладення арешту на майно передчасними та відмовляють у їх задоволенні, оскільки на момент їх розгляду, особам, про майно яких йдеться в клопотанні, не повідомлено про підозру.

Статтями7,16 КПК Українивстановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Окрім, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

З урахуванням вищезазначеного, подальше збереження арешту майна заявника може спричинити неправомірне втручання держави в мирне володіння майном заявника, що буде порушенням ст.1 першого протоколуКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що є неприпустимим.

Однією із засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, тоді як орган досудового розслідування не представив слідчому судді належних доказів для безспірного висновку про законність накладеного арешту та необхідності продовження дії даного заходу забезпечення кримінального провадження.

Виходячи з даних, що були здобуті під час розслідування кримінального провадження,а також тієї обставини, щооднією з засад кримінального провадження є змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, слідчий суддя вважає доведеною туобставину, що потреба в арешті майна відпала, оскільки слідчий або прокурор не з`явились в судове засідання та не висловили власну позицію щодо необхідності у забезпеченні арешту вказаного майна, а відтак клопотання підлягає задоволенню.

Оцінюючи вказані вище обставини в їх сукупності, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність у кримінальному провадженні даних, які б виправдовували втручання держави у право на мирне володіння майном у контексті забезпечення «справедливого балансу» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту конкретної особи, у зв`язку з чим вважає необхідним скасувати арешт майна.

Керуючись ст. ст.98,174,372 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання директора ТОВ «БРЕНТА КАПІТАЛ» (код ЄДРПОУ №38615831) ОСОБА_3 про скасування арешту майна - задовольнити.

Скасувати арешт, що був накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 05 червня 2018 року, №757/27224/18-к з грошових коштів, які знаходяться на рахунку ТОВ «БРЕНТА КАПІТАЛ» (код ЄДРПОУ №38615831), що відкриті в ПАТ «БАНК АЛЬЯНС» (МФО 300119), м. Київ, вул. Січових Стрільців, №26501016896001; ПАТ «ПУМБ» (МФО334851), м. Київ, вул. Андріївська, 4, № НОМЕР_1 ; ПАТ «ПУМБ» (МФО334851), м. Київ, вул. Андріївська, 4, № НОМЕР_2 ; ПАТ «ПУМБ» (МФО334851), м. Київ, вул. Андріївська, 4, № НОМЕР_3 ; ПАТ «ПУМБ» (МФО334851), м. Київ, вул. Андріївська, 4, № НОМЕР_4 ; АБ «Південний» (МФО328209), м. Одеса, вул. Краснова, 6/1, № НОМЕР_5 ; АБ «Південний» (МФО328209), м. Одеса, вул. Краснова, 6/1, № НОМЕР_6 ; АБ «Південний» (МФО328209), м. Одеса, вул. Краснова, 6/1, № НОМЕР_7 .

Ухвала оскарження не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1