Ухвала

від 23.04.2019 по справі 760/31203/18

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Провадження №1-кс/760/335/19

Справа №760/31203/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2019 року слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю адвоката ОСОБА_3 , детектива ОСОБА_4 , розглянувши у судовому засіданні в залі засідань суду в м. Києві клопотання адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 про скасування арешту накладеного на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 30.10.2018 року,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна накладеного на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 30.10.2018 року.

Свої вимоги мотивує тим, що ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 30.10.2018 року накладено арешт на 28/100 частки квартири загальною площею 109,60 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , з позбавленням права на відчуження та розпоряджання майном та на корпоративні права ТОВ «ІТК» у розмірі внеску до статутного фонду 63000,00 грн., з позбавленням права на відчуження та розпоряджання майном.

Зазначене майно належить ОСОБА_6 .

Вважає арешт майна необґрунтованим, безпідставним, таким, що порушує справедливий баланс між інтересами власника, гарантованими законом, і завданням кримінального провадження, та таким, що підлягає скасуванню, з огляду на наступне.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, не врахував, що в рамках кримінального провадження №42016000000001254 від 16.05.2016 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України 23.10.2018 року ряду фігурантів провадження було повідомлено про підозру серед яких відсутня ОСОБА_6 .

При вирішенні питання слідчим суддею не було розглянуто питання розмежування майна на те, що належить ОСОБА_6 від того, що набуто подружжям під час шлюбу, резюмуючи, що майно набуте у шлюбі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 є спільною сумісною власністю подружжя.

Однак, зазначена частка квартири була набута ОСОБА_6 на підставі договору дарування від 21.11.1998 року, тобто до укладення шлюбу з ОСОБА_7 (07.07.2007 року).

Крім того, ОСОБА_6 є єдиним засновником ТОВ «ІТК» та в розумінні ст. 57 СК України та Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» є особистою приватною власністю ОСОБА_6 .

Наведені обставини, на думку заявника, свідчать про відсутність підстав для накладення арешту на вказане майно, у зв`язку із чим просив заяву задовольнити.

Адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_6 в судовому засідання клопотання підтримав з підстав викладених у ньому.

Детектив в судовому засіданні проти скасування арешту майна заперечував посилаючись на те, що слідчими суддями Солом`янського районного суду м. Києва неодноразово розглядалось питання про скасування арешту майна та у його задоволенні було відмовлено.

Просив відмовити у задоволенні клопотання.

Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, прихожу до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Як зазначено в ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Як зазначено в ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використаннямайна якдоказу укримінальному провадженні(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом1частини другоїстатті 170цього Кодексу); наявність обґрунтованоїпідозри увчиненні особоюкримінального правопорушенняабо суспільнонебезпечного діяння,що підпадаєпід ознакидіяння,передбаченого закономУкраїни прокримінальну відповідальність(якщоарешт майнанакладається увипадках,передбачених пунктами3,4частини другоїстатті 170цього Кодексу); можливістьспеціальної конфіскаціїмайна (якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом2частини другоїстатті 170цього Кодексу); розміршкоди,завданої кримінальнимправопорушенням,неправомірної вигоди,яка отриманаюридичною особою(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом4частини другоїстатті 170цього Кодексу); розумністьта співрозмірністьобмеження прававласності завданнямкримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Встановлено, що ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києві від 30.10.2018 року накладено арешт на майно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та на майно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме на:

нежилі приміщення з №1 по №8 (групи приміщень № 148) ( в літ. А), загальною площею 81, 7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 216276380000) з позбавленням права на відчуження та розпорядження майном;

квартиру за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 52418901119), загальною площею 50, 6 кв. м., з позбавленням права на відчуження та розпорядження майном;

земельну ділянку площею 2 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1363377218250, кадастровий номер 1825088300:07:000:0405), яка знаходиться за адресою: Житомирська область, Радомишльський район, Раковицька сільська рада, з позбавленням права на відчуження та розпорядження майном;

земельну ділянку площею 2 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1363368118250, кадастровий номер 1825088300:07:000:0406), яка знаходиться за адресою: Житомирська область, Радомишльський район, Раковицька сільська рада, з позбавленням права на відчуження та розпорядження майном;

земельну ділянку площею 2 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1363346118250, кадастровий номер 1825088300:07:000:0407), яка знаходиться за адресою: Житомирська область, Радомишльський район, Раковицька сільська рада, з позбавленням права на відчуження та розпорядження майном;

земельну ділянку площею 2 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1363336218250, кадастровий номер 1825088300:07:000:0408), яка знаходиться за адресою: Житомирська область, Радомишльський район, Раковицька сільська рада, з позбавленням права на відчуження та розпорядження майном;

автомобіль марки Volkswagen Transporter, 1998 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 (номер двигуна НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_3 ), з позбавленням права на відчуження, розпорядження та користування майном;

автомобіль марки Toyota Rav4, 2013 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_4 (номер двигуна НОМЕР_5 , номер кузова НОМЕР_6 ) з позбавленням права на відчуження, розпорядження та користування майном;

корпоративні права ТОВ «Видавництво «Знання України» (код ЄРДПОУ 31056404) у розмірі внеску до статутного фонду в сумі 826 грн. з позбавленням права на відчуження, розпорядження та користування майном;

28/100 частки квартира загальною площею 109, 6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 408141780000), з позбавленням права на відчуження та розпорядження майном;

корпоративні права ТОВ «ІТК» (код ЄРДПОУ 36677147) у розмірі внеску до статутного фонду 63000 грн., з позбавленням права на відчуження та розпорядження майном.

Заявник вважає, що арешт на 28/100 частки квартири загальною площею 109,60 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , та на корпоративні права ТОВ «ІТК» у розмірі внеску до статутного фонду 63000,00 грн. накладено необґрунтовано з підстав зазначених у його клопотанні, у зв`язку із чим просив його скасувати.

Однак, слідчий суддя не погоджується з такими доводами заявника.

Встановлено, що 28/100 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 були набуті ОСОБА_6 на підставі договору дарування від 21.11.1998 року.

Шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 укладений 07.07.2007 року.

При цьому, згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна частка квартири АДРЕСА_4 була зареєстрована 10.07.2014 року на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 16.07.2014 року.

Отже, судом достовірно встановлено, що підставою для виникнення права власності на зазначену частку квартири є свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане 16.07.2014 року, тобто в період шлюбу, а не договір дарування на який посилається заявник, з урахуванням чого арешт з вказаного нерухомого майна не підлягає скасуванню.

Що стосується скасування арешту корпоративних прав ТОВ «ІТК» (код ЄРДПОУ 36677147) у розмірі внеску до статутного фонду 63000 грн., то в них також слід відмовити з підстав необґрунтованості.

Арешт у вказаному кримінальному провадженні накладався з метою забезпечення умайбутньому можливоїконфіскації майнав разідоведення вчиненнязлочину чиінших негативнихнаслідків,які можутьперешкодити проведеннювсебічного таповного досудовогорозслідування.

Потреби досудового розслідування виправдовують арешт майна, як втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення майбутньої конфіскації майна.

Досудове розслідування у вищезазначеному кримінальному провадженні не завершено, у зв`язку із чим скасування арешту може зашкодити його подальшому проведенню.

Крім того, слід зазначити, що питання про скасування арешту майна з цих же підстав було неодноразово вирішено слідчими суддями Солом`янського районного суду м. Києва відповідно до ухвал від 20.12.2018 року, 24.01.2019 року та 14.03.2019 року.

За таких обставин, слідчий суддя не вбачає підстав для скасування накладеного арешту, а тому у задоволенні клопотання слід відмовити.

Керуючись статтями 131, 132, 167, 170-173, 174, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В :

Відмовити в задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 про скасування арешту накладеного на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 30.10.2018 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1