Рішення

від 20.07.2007 по справі 33/237-07-5671

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33/237-07-5671

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" липня 2007 р.Справа  № 33/237-07-5671

За позовом: прокурора м. Одеси  в інтересах держави в особі Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Одеській області; м. Одеса,

до відповідачів:

-          Одеська міська рада; м. Одеса,

-          ТОВ „Добробут ЛТД”; м. Іллічівськ,

про визнання договору недійсним

За участю представників сторін:

від прокуратури: Дондов В.К. –помічник прокурора,

                              посвідчення №339 від 02.08.02 р.;

від Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Одеській області: не з'явився, незважаючи на те, що був повідомлений належним чином;

від відповідачів:

- від Одеської міської  ради: Шинкаренко Л.О., довіреність в матеріалах справи;

- від ТОВ „Добробут ЛТД: Камалова І.Г., довіреність в матеріалах справи,

Манькова Д.Г., довіреність в матеріалах справи,  Бабичев Ф.П. –директор

ТОВ „Добробут ЛТД” .

Суть спору: заступником прокурора м. Одеси заявлені вимоги про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 1 грудня 2005 року, укладеними Одеською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю „Добробут ЛТД”.

Розглядом матеріалів справи, встановлено:

Перехідними положеннями (п.п.3;12) чинного Земельного кодексу України визначено, що до розмежування земель державної і комунальної власності, повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів –відповідні органи державної виконавчої влади. Повноваження органів місцевого самоврядування по вирішенню питань регулювання земельних відносин, визначено також ст. 26 Закону України „Про місцеве самоврядування”, ст. 5 Закону України „Про оренду землі”, якою сільські, селищні, міські ради визначені орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, ст.ст. 93; 124 Земельного кодексу України.

29 вересня 2005 року Одеською міською радою прийнято рішення №4524 –IV „Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надання товариству з обмеженою відповідальністю „Добробут ЛТД” в оренду земельних ділянок, загальною площею 1,4854 га за адресою: м. Одеса, Гагарінське плато 5/1, для подальшого проектування та будівництва багатоповерхового жилого комплексу із вбудованими приміщеннями обслуговування й підземним паркінгом та благоустрою території з організацією вуличного проїзду.”

На підставі зазначеного рішення міської ради, яке у визначеному чинним законодавством порядку не змінено, не скасовано, 1 грудня 2005 року Одеською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю „Добробут ЛТД” укладено договір, за яким товариству надано в оренду 14854 кв.м. землі на Гагарінському плато 5/1 у м. Одесі.

Одеською міською радою при прийнятті рішення №4524-IV від 29 вересня 2005 року та укладені  договору оренди земельної ділянки  від 1 грудня 2005 року з ТОВ „Добробут ЛТД”, визначено порядок та умови використання земельної ділянки наданої в оренду без зміни її цільового призначення.          

Відповідно до положень ст. 20 Земельного кодексу України, зміна цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок у порядку визначеному Постановою Кабінету Міністрів України № 502 від 11 квітня 2002 року „Про затвердження порядку зміни цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб”.

Аналогічного порядку щодо зміни цільового призначення земель, які перебувають у віданні органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування  Кабінет Міністрів України, інший компетентний орган держави не визначив встановлення цільового призначення земель та визначення порядку їх використання  проводить за правилами ст. 20 Земельного кодексу України, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування (оренду), проводять вилучення (викуп) земель і затверджують проект землеустрою або приймати рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.

Таким чином, передбачена ст. 21 Земельного кодексу України санкція за порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель застосовується при прийняті відповідних рішень щодо земель, які знаходиться у власності громадян або юридичних осіб, а не стосовно земель розпорядження якими віднесено до компетенції органів виконавчої влади або місцевого самоврядування.

Згідно положень ч.1 ст. 2 ГПК України, господарський суд порушує провадження у справах за позовами прокурорів та їх заступників, які звертаються до суду за захистом прав та охоронюваних інтересів держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Право на пред'явлення позову кореспондується з обов'язком надати правове обґрунтування наявності у позивача суб'єктивного матеріального права та/або охоронюваного законом інтересу на захист якого подано позов, тобто докази, що особа в інтересах яких подано позов є належним позивачем.

Відповідно до „Положення про державне управління охорони навколишнього природного середовища в областях, містах Києві та Севастополі”, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №548 від 19 грудня 2006 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 лютого 2007 року за №119/13386 управління в межах своїх повноважень забезпечує реалізацію державної політики в галузі охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), забезпечення екологічної та у межах своєї компетенції радіаційної безпеки на відповідній території. Положення не наділяє управління повноваженнями щодо здійснення контролю за використанням та охороною земель, оскільки такі функції відповідно ст. ст. 187-190 Земельного кодексу України, Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель” покладено на Державну інспекцію по контрою за використанням та охороною земель та її територіальні органи, органи місцевого самоврядування, громадських інспекторів яких призначають сільські, селищні та міські ради.

Затвердженим Державним управлінням екології та природних ресурсів в Одеській області висновком №4318/03-06-12 від 25 серпня 2005 року, погоджено розміщення багатоповерхового житлового комплексу ТОВ „Добробут ЛТД” на Гагарінському плато 5/1 у м. Одесі.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ „Добробут” для проектування та будівництва багатоповерхового жилого комплексу, благоустрою території з організацією вуличного проїзду за адресою: м. Одеса, Приморський район, Гагарінське плато 5/1 погоджено державною землевпорядною експертизою Державного комітету України по земельних ресурсах 28 вересня 2005 року за №1550-05 та Одеською обласною санітарно-епідеміологічною станцією 16 вересня 2005 року за №189.

За вказаних обставин викладене у позовній заяві твердження про порушення відповідачами інтересів держави в особі державного управління охорони навколишнього природного середовища спростовується наведеними документами та  нормами чинного законодавства, у зв'язку з чим такі інтереси не можуть бути предметом судового захисту як безпідставні та необґрунтовані.

Після перевірки правоздатності та дієздатності Одеської міської ради та ТОВ „Добробут ЛТД”, належності земельної ділянки орендодавцю, договір оренди посвідчено 1 грудня 2005 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу.

29 грудня 2005 року зазначений договір оренди земельної ділянки зареєстрований за №040550500405 у Одеській регіональній філії державного підприємства „Центр державного земельного кадастру” Державного комітету України по земельних ресурсах.

Законом України „Про державну реєстрацію майнових прав на нерухоме майно та їх обмежень” визначено, що державна реєстрація майнових прав на нерухоме майно та їх обмежень –є офіційним визнанням і підтвердженням державою фактів виникнення, переходу або припинення майнових прав на нерухоме майно, що супроводжується внесенням даних до державного реєстру майнових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Нотаріальне посвідчення договору оренди між Одеською міською радою та ТОВ „Добробут ЛТД” від 1 грудня 2005 року, яке відповідно до вимог п. 3 ст. 209 ЦК України може бути вчинене на тексті лише правочину, який відповідає загальним вимогам, визначених ст. 203 ЦК України, додержання яких є необхідним для чинності правочину  та державна реєстрація угоди у визначеному чинним законодавством порядку не скасовані, не відмінені і є належною підставою для обґрунтування відповідності змісту зазначеною угоди вимогам діючого законодавства.

Відповідно до положень ч.1 ст. 215 ЦК України, правовою підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою, шостою статті 203 УК України і необхідними для чинності правочину.

Будь-яких доказів у підтвердження заявлених вимог прокуратурою, позивачем у справі господарському суду не надано, у зв'язку з чим, обґрунтованих правових підстав для задоволення позову не вбачається.

  Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 82-84 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позовних вимог у справі №33/237-07-5671.

             Рішення суду набирає законної сили у порядку ст.85 ГПК України.        

Суддя                                                                                 Д.Т.Мазур