Рішення

від 23.04.2019 по справі 415/6671/18

ЛИСИЧАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

у.н. 415/6671/18

н.п. 2/415/294/19

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2019 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді Фастовця В.М.,

з участю секретаря судового засідання Гавриленко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Лисичанськспецбуд про зобов'язання до вчинення певних дій, третя особа - Управління пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив зобов'язати ТОВ Лисичанськспецбуд сплатити до Пенсійного фонду України страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за час моєї роботи у період з 01.12.2010 по 31.12.2010 та з 01.01.2013 по 08.06.2018 включно.

В обґрунтування позову зазначено, що з 22 березня 1993 року по 08 червня 2018 року позивач працював на різних посадах на підприємстві відповідача та 8 червня 2018 року був звільнений за угодою сторін. В липні 2018 року позивач дізнався, що за період з 01.12.2010 по 31.12.2010 та з 01.01.2013 по 08.06.2018 відповідач не сплачував страхові внески до ПФУ. Відповідач не сплачуючи обов'язкові внески позбавляє позивача гідного пенсійного забезпечення.

Позивач в судове засідання не з'явився, у наданій суду письмовій заяві позов підтримав, просив справу розглядати за його відсутності.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив, клопотань про розгляд справи за його відсутності не надав, тому суд зі згоди позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив.

Суд, дослідивши письмові докази у справі, дійшов наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що позивач з 22 березня 1993 року по 08 червня 2018 року перебував у трудових відносинах із ТВ Лисичанськспецбуд , що підтверджується копією трудової книжки /а.с.4/.

В липні 2018 р. позивач дізнався з Індивідуальних відомостей про застраховану особу (форма ОК - 5), що страхувальником - ТОВ Лисичанськспецбуд не сплачені обов'язкові податкові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з 01.12.2010 по 31.12.2010 та з 01.01.2013 по 08.06.2018 /а.с.5-8/.

Право на виплати зі сфери соціального забезпечення включено до змісту статті 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У рішенні у справі Міллер проти Австрії від 16 грудня 1974 р. Суд встановив принцип, згідно з яким обов'язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція Суду була підтверджена і у рішенні Гайгузус проти Австрії від 16 вересня 1996 р.: якщо особа робила внески у певні фонди, в тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, в свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.

Цей принцип було значно розширено у рішенні Стек та інші проти Сполученого Королівства . Суд наголосив на тому, що в сучасній демократичній державі багато осіб протягом усього свого життя або ж його частини, коли йдеться про засоби для існування, перебувають у повній залежності від виплат за соціальним страхуванням або соціальним забезпеченням. В правових системах багатьох країн визнається, що такі особи потребують певного забезпечення, і відтак для них передбачається, що в разі дотримання умов, за яких вони можуть скористатися цими встановленими для них виплатами, вони автоматично будуть отримувати відповідні виплати.

Стаття перша Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування містить визначення поняття загальнообов'язкового державного соціального страхування як системи прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом (далі - роботодавець), громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Пенсійне страхування є одним із видів загальнообов'язкового державного соціального страхування, відповідно до ст. 4 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Принципом загальнообов'язкового державного соціального страхування, в силу ст. 5 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, є, серед інших, державна гарантія реалізації застрахованими громадянами своїх прав.

Відповідно до ст. ст. 6, 20 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування страховиками є цільові страхові фонди, які беруть на себе зобов'язанням щодо збору страхових внесків та надання застрахованим особам матеріального забезпечення і соціальних послуг при настанні страхових випадків, основними джерелами коштів яких є внески роботодавців і застрахованих осіб.

Статтею 29 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування передбачена відповідальність страховиків за невиконання або неналежне виконання умов страхування, згідно з якою вони несуть відповідальність відповідно до законодавства за шкоду, заподіяну застрахованим особам внаслідок несвоєчасного або неповного надання матеріального забезпечення та соціальних послуг, встановлених законодавством.

Преамбулою Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування визначено, що цей закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

У відповідності до ст. 1 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , застрахована особа фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/ або є платниками відповідно до цього Закону.

Згідно з ч. 1 ст. З Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , суб'єктами солідарної системи є: застраховані особи, а в окремих випадках, визначених цим Законом, - члени їхніх сімей та інші особи; страхувальники; Пенсійний фонд; уповноважений банк; підприємства, установи, організації (далі - організації), що здійснюють виплату і доставку пенсій.

Статтею 7 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , визначено принципи загальнообов'язкового пенсійного страхування, якими, зокрема, є рівноправність застрахованих осіб щодо отримання пенсійних виплат та виконання обов'язків стосовно сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; диференціація розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу); державні гарантії реалізації застрахованими особами своїх прав, передбачених цим Законом; відповідальність суб'єктів системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування за порушення норм цього Закону, а також за невиконання або неналежне виконання покладених на них обов'язків.

Згідно норми ст. 20 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) доходу на який відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг). При цьому фактичним одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу) вважається одержання відповідних сум готівкою, зарахування на банківський рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, одержання товарів (послуг) або будь - яких інших матеріальних цінностей в рахунок зазначених виплат (доходу), фактичне здійснення із цих виплат (доходу) відрахувань, передбачених законодавством або за виконавчими документами, чи будь-яких інших відрахувань.

Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Відповідно до ст. 113 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , держава створює умови для функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування і гарантує дотримання законодавства з метою захисту майнових та інших прав і законних інтересів осіб стосовно здійснення пенсійних виплат та їх пенсійних активів, що обліковуються на накопичувальних пенсійних рахунках.

Таким чином, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 14 та ч. 1 ст. 15 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , відповідач є страхувальником, у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , також є платником єдиного внеску, а позивач є застрахованою особою, але не є платником єдиного внеску.

Як передбачено п. З ч. 1 ст. 16 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , застрахована особа має право вимагати від страхувальника сплати страхових внесків, у тому числі в судовому порядку.

Відповідно до ст. 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , платник єдиного внеску зобов'язаний: 1) своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; 2) вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; 4) подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Однак, відповідач ТОВ Лисичанськспецбуд не сплатив страхові внески, що призвело до зменшення страхового стажу та неможливості нарахування пенсії позивачу, отже бездіяльність відповідача щодо не вчинення цих дій є незаконною, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Судовий збір у розмірі 736,40 грн., на підставі ст. 141 ЦПК України, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 10, 12, 206, 263-265, 280-282 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1, проживає за адресою: АДРЕСА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Лисичанськспецбуд , код 03385911, яке розташоване за адресою: Луганська область, м. Лисичанськ, вул. О.Дундича, буд. 20а, про зобов'язання до вчинення певних дій задовольнити.

Зобов'язати товариства з обмеженою відповідальністю Лисичанськспецбуд сплатити до Пенсійного фонду України страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за час роботи ОСОБА_1 у період з 01.12.2010 по 31.12.2010 та з 01.01.2013 по 08.06.2018 включно.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Лисичанськспецбуд судовий збір в розмірі 736 (сімсот тридцять шість) грн. 40 коп. за такими реквізитами: отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк Казначейство України (ЕАП), ККДБ 22030106, рахунок 31211256026001, МФО 899998.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом 30-ти днів з дня його проголошення .

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Суддя: