Постанова

від 02.05.2019 по справі 2-2988/11

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

іменем України

02 травня 2019 року м. Кропивницький

справа № 2-2988/11

провадження № 22-ц/4809/796/19

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах Чельник О.І. (головуючий, суддя-доповідач), Письменного О.А., Черненка В.В.

за участю секретаря судового засідання Антошиної А.В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4 ,

відповідач - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Ленінського районного суду міста Кіровограда від 25 лютого 2019 року у цивільній справі за заявою ОСОБА_4 про видачу дублікату виконачого листа у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2019 року ОСОБА_4 звернулася до суду з заявою про видачу дубліката виконавчого листа у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення аліментів .

Заяву обґрунтовано тим, що 18 січня 2012 року Ленінським районним судом міста Кіровограда по цивільній справі № 2-2988/11 було ухвалено рішення про стягнення аліментів з ОСОБА_5 на її користь на утримання дочки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Виконавчий лист на підставі вказаного судового рішення був виданий 17 лютого 2012 року, однак вона його втратила, тому посилаючись на п.17.4 розділу XIII - Перехідні положення ЦПК України просила видати дублікат виконавчого листа.

Ухвалою Ленінського районного суду міста Кіровограда від 25 лютого 2019 року у задоволенні заяви відмовлено.

Суд першої інстанції виходив з того, що заявником у поданій до суду заяві не наведено жодного обґрунтування та не надано жодного доказу на підтвердження реальної (дійсної) втрати виданого їй (заявнику) оригінала виконавчого листа

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить ухвалу суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм процесуального права. Посилається на те, що судом неповно з'ясовані обставини, які мають значення для справи. Зазначає, що 31 січня 2019 року вона звернулась до Подільського відділу державної виконавчої служби у м. Кропивницькому та просила видати довідку по наявній заборгованості щодо сплати боржником аліментів для пред'явлення її до Відділу соціального забезпечення за місцем проживання та подальшого отримання соціальної допомоги на утримання дитини. Вказала, що на теперішній час строк пред'явлення даного судового наказу ще не закінчився. Після розгляду її заяви Подільський відділ державної виконавчої служби міста Кропивницький листом від 05 лютого 2019 року №3475/13.20-28/6 повідомив, що матеріали виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа від 17 лютого 2012 року №2-2988/11 знищені та відповідно до даних автоматизованої системи виконавчих проваджень відсутні відомості про відділ, до якого було направлено виконавчий документ, державним виконавцем не вдалося встановити до якого відділу державної виконавчої служби було направлено виконавчий документ для подальшого виконання. Вважає, що вказані обставини підтверджують факт втрати виконавчого листа не з її вини.

Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено та підтверджено письмовими доказами по справі, що рішенням Ленінського районного суду міста Кіровограда від 18 січня 2012 року, по цивільній справі №2-2988/11, провадження №2/1111/573/12, було задоволено позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення аліментів. Стягнуто з ОСОБА_5, яка знаходилась у Кіровоградському слідчому ізоляторі, на користь ОСОБА_4 на утримання дочки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти у розмірі 1/4 всіх видів доходів (заробітку) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 08 листопада 2011 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.23-24).

На підставі вказаного судового рішення стягувачу ОСОБА_4, за її заявою, 17 лютого 2012 року Ленінським районним судом м. Кіровограда було видано виконавчий лист, у якому, відповідно до наданої заявником копії виконавчого листа №2-2988/11, зазначено: стягнути з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка знаходиться у Кіровоградському слідчому ізоляторі, на користь ОСОБА_4 на утримання доньки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти у розмірі 1/4 всіх видів доходів (заробітку) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 08 листопада 2011 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.36).

Встановлено, що заява ОСОБА_4 про видачу дубліката виконавчого листа, подана заявником до суду 06 лютого 2019 року, тобто в межах строку, встановленого для пред'явлення даного виду виконавчого документа до виконання, а саме в межах періоду, на який присуджені періодичні платежі - до ІНФОРМАЦІЯ_3.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Як встановлено положеннями ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Основними засадами судочинства в України є обов'язковість судового рішення (ст.129 Конституції України).

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Частиною 1 ст. 18 ЦПК України встановлено, що судові рішення, які набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно з п. 17.4 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

З матеріалів справи убачається, що судом першої інстанції не було повно з'ясовано обставин втрати виконавчого листа. Вирішуючи питання про відмову у видачі дубліката виконавчого листа у справі про стягнення аліментів суд першої інстанції не врахував вищенаведених положень законодавства України та не з'ясував у повній мірі обставини, які мають значення для вирішення даного питання.

Відповідно до листа Подільського відділу державної виконавчої служби міста Кропивницький від 05 лютого 2019 року № 3475/13.20-28/6 ОСОБА_4 було повідомлено, що матеріали виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-2988/11 від 17 лютого 2012 року знищені та відповідно даних автоматизованої системи виконавчих проваджень відсутні відомості про відділ, до якого було направлено виконавчий документ, державним виконавцем не вдалося встановити до якого відділу державної виконавчої служби було направлено виконавчий документ для подальшого виконання.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для видачі дубліката виконавчого листа за заявою ОСОБА_4 є передчасним, оскільки не відповідає фактичним обставинам, спростовується матеріалами справи.

З урахуванням викладеного вище апеляційний суд дійшов висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушення норм процесуального права, а тому вона підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 379, 381-384 ЦПК України

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Ухвалу Ленінського районного суду міста Кіровограда від 25 лютого 2019 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови за наявності підстав, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Головуючий суддя: О.І. Чельник

Судді: О.А. Письменний

В.В. Черненко