Рішення

від 11.04.2019 по справі 616/712/18

ВЕЛИКОБУРЛУЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер № 616/712/18

Провадження № 2/616/16/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2019 року Великобурлуцький районний суд

Харківської області

в складі: головуючого - судді РИКОВА М.І.

за участю секретаря

судового засідання ОСОБА_1

Справа № 616/712/18

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Великий Бурлук справу за позовом ОСОБА_2 до територіальної громади ОСОБА_3 сільської ради Великобурлуцького району Харківської області в особі ОСОБА_3 сільської ради Великобурлуцького району Харківської області про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою до територіальної громади ОСОБА_3 сільської ради в особі ОСОБА_3 сільської ради Великобурлуцького району Харківської області в якій просить визнати за ним права власності на земельну частку (пай), площею 6,90 в умовних кадастрових гектарах, що розташована на території ОСОБА_3 сільської ради Великобурлуцького району Харківської області в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4, померлого 02 січня 2011 року.

На обґрунтування позову ОСОБА_2 вказав, що 02 січня 2011 року помер його батько ОСОБА_4. Після його смерті відкрилася спадщина, яка складається із земельної частки (паю), площею 6,90 в умовних кадастрових гектарах, яка розташована на території ОСОБА_3 сільської ради Великобурлуцького району Харківської області. Заповіту батько не склав, інших спадкоємців першої черги, окрім нього немає. Позивач у квітні 2017 року подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, однак земельну частку (пай) не зміг оформити, так як ним був пропущений шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини. Крім того, оформити спадкові права на зазначену земельну частку (пай) позивач не зміг через відсутність правовстановлюючого документу, який підтверджує право власності ОСОБА_4 на земельну частку (пай), оскільки сертифікат на право на земельну частку (пай) серія ХР № 0034433 був загублений батьком ще за життя і залишилась лише його копія. З зазначених підстав, державним нотаріусом Великобурлуцької державної нотаріальної контори було видано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

За таких обставин, позивач позбавлений можливості оформити своє право на земельну частку (пай) через втрату правовстановлюючого документу (сертифікату), тому вимушений звернутися до суду з позовом про визнання за ним права на земельну частку (пай).

Позивач ОСОБА_2 про розгляд даної справи був повідомлений завчасно та належним чином. Представник позивача ОСОБА_5 надав до суду заяву в якій просив справу розглядати без участі позивача та його представника (а.с.62).

Представник відповідач ОСОБА_3 сільської ради Великобурлуцького району Харківської області у судове засідання не з`явився. ОСОБА_3 сільський голова ОСОБА_6 на адресу суду надав заяву про розгляд справи без участі представника сільської ради. В заяві зазначив, що сільська рада визнає позов (а.с.61).

Суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності сторін.

Відповідно до ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України , у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до положень ч.4 ст.206 ЦПК України , у разі визнання позову відповідачем суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, дослідивши надані сторонами документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

У відповідності зі ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Згідно статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України , здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до статей 1216 -1218 , 1233 , 1236 , 1241 , 1261 , 1267 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно з частини 1, частини 2 статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Відповідно до статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяці, який починається з часу відкриття спадщини.

У відповідності до ст.1220 ЦК України , спадщина відкривається внаслідок смерті особи. Часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Судом встановлено, що 02 січня 2011 року у віці 79 років помер ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, про що 05 січня 2011 року зроблено запис за № 01. Місце смерті вказаної особи є с. Амбарне Великобурлуцького району Харківської області (а.с.10).

Відповідно до ч.1 ст.1221 ЦК України, місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Згідно з довідкою ОСОБА_3 сільської ради Великобурлуцького району Харківської області, ОСОБА_4 на день смерті 02.01.2011 року, був зареєстрований та проживав в ІНФОРМАЦІЯ_2. На день смерті проживав один (а.с.11).

З копії Сертифіката на право на земельну частку (пай), серія ХР № 0034433 вбачається, що ОСОБА_4, жителю в ІНФОРМАЦІЯ_3, на підставі рішення Великобурлуцької райдержадміністрації за № 452 належало право на земельну частку (пай) у землі, яка перебувала у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства Дружба , розміром 6,90 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) (а.с.14).

Також, право власності спадкодавця на земельну частку (пай), що розташована на території ОСОБА_3 сільської ради Великобурлуцького району Харківської області, підтверджується розпорядженням Великобурлуцької районної державної адміністрацією від 21 грудня 2007 року № 475 (а.с.13).

Як вбачається з свідоцтва про народження серії ІІ-ЯР № 508327 (а.с.09), померлий ОСОБА_4 є батьком позивача ОСОБА_2

Внаслідок відсутності правовстановлюючого документа щодо належності права на земельну частку (пай) спадкодавцю, державний нотаріус Великобурлуцької державної нотаріальної контори Харківської області відмовила ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого 02.01.2011 року ОСОБА_4, що убачається з постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 21 червня 2017 року (а.с.19).

На врегулювання земельного питання з метою забезпечення правильного однакового застосування законодавства при розгляді судами земельних та пов'язаних із земельними відносинами майнових спорів Пленумом ВСУ винесено Постанову Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ № 7 від 16.04.2004 року, де п.24 зазначено, що сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та видачі державного акта про право власності на землю.

Відповідно до п.п.16-17 Перехідних положень ЗК України громадянам власникам земельних часток (паїв) за їх бажанням виділяються в натурі (на місцевості) земельні ділянки з видачею державних актів на право власності на землю. Сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю. В разі смерті власника такого сертифіката, спадкування права на земельний пай здійснюється за нормами чинного законодавства, згідно норм ЦК України.

Відповідно до ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом, як передбачено ст.1217 ЦК України.

Згідно із ч.1 ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За приписами п.п. 10, 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування відповідно до статті 1225 ЦК ( 435-15) право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. При вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай).

Статтею 1 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власника земельних часток (паїв) передбачено, що до осіб, які мають право на земельну частку (пай) відносяться громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом.

Згідно ст.2 цього Закону, основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Відповідно до ч.1 ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно ч.2 ст.1223 ЦК України у разі відсутності заповіту право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу .

Відповідно до п.г ч.1 ст.81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_4

ОСОБА_4 є рідним батьком позивача ОСОБА_2 і дана особа є спадкоємцем за законом.

Отримати свідоцтво про право на спадщину на спадкове майно у виді права на земельну частку (пай) позивач не має можливості з тих підстав, що оригінал правовстановлюючого документу на земельну частку (пай) було втрачено.

Виходячи з вищевикладеного, позовні вимоги позивача про визнання права на земельну частку (пай), яке належало померлому ОСОБА_4 підлягають задоволенню.

Згідно з п.3.5 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року, у разі втрати, пошкодження сертифіката про право на земельну частку (пай) видача нового сертифікату на ім'я спадкодавця спадкоємцям особи, яка мала право на земельну частку (пай), не передбачена. Отже, належним способом захисту прав спадкоємців у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину на земельну частку (пай) є звернення спадкоємців з вимогами про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України , кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

ОСОБА_2 скористався своїм правом, звернувшись до суду із відповідним позовом про визнання її права на земельну частку (пай) у порядку спадкування за законом. Даний спір підлягає розгляду в судовому порядку, оскільки іншим шляхом його вирішити неможливо, а набуття позивачем права на земельну частку (пай) не порушує права та законні інтереси інших осіб.

Враховуючи те, що сертифікат на право на земельну частку (пай) позивач не має, оскільки його було втрачено, однак ОСОБА_2 входить до кола спадкоємців за законом, суд приходить до висновку про можливість задоволення позову, оскільки це не порушує права, свободи чи охоронювані законом інтереси інших осіб. Суд вважає необхідним визнати за позивачем, як спадкоємцем першої черги за законом, право власності на земельну частку (пай)

у землі, яка перебувала у колективній власності бувшого КСП Дружба с. Григорівка Великобурлуцького району Харківської області, розміром 6,90 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яке за життя належало ОСОБА_4, померлому 02 січня 2011 року.

Керуючись ст.ст. 12 , 13 , 76 , 81 , 82 , 89 , 200, 206, 263-265 ЦПК України , ст.ст.1268-1269 ЦК України, районний суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 до територіальної громади ОСОБА_3 сільської ради Великобурлуцького району Харківської області в особі ОСОБА_3 сільської ради Великобурлуцького району Харківської області про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2, як спадкоємцем першої черги за законом, право власності в порядку спадкування за законом на земельну частку (пай) у землі, яка перебувала у колективній власності бувшого КСП Дружба с. Григорівка Великобурлуцького району Харківської області, розміром 6,90 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яке за життя належало ОСОБА_4, померлому 02 січня 2011 року і яке було посвідчене Сертифікатом на право на земельну частку (пай), серія ХР № 0034433, виданого Великобурлуцькою районною державною адміністрацією Харківської області.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Великобурлуцький районний суд Харківської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій ст.358 цього Кодексу.

Позивач: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_3, паспорт серії СО № 320880, виданий Харківським РУ ГУ МВС України в м. Києві 04 січня 2000 року, реєстраційний номер картки платника податків - НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5.

Відповідач: Територіальна громада ОСОБА_3 сільської ради Великобурлуцького району Харківської області в особі ОСОБА_3 сільської ради Великобурлуцького району Харківської області, місце знаходження: вул. Центральна, 24, с. Григорівка Великобурлуцького району Харківської області, код ЄДРПОУ: 04399252 .

Повний текст рішення виготовлено та підписано 11 квітня 2019 року.

Головуючий - Суддя Великобурлуцького районного суду

Харківської області ОСОБА_7