Постанова

від 06.05.2019 по справі 413з-19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" травня 2019 р. Справа № 413з-19

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Терещенко О.І., суддя Сіверін В.І. , суддя Слободін М.М.

при секретарі Пархоменко О.В.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився;

1-го відповідача - не з'явився;

2-го відповідача - не з'явився;

3-го відповідача - не з'явився;

4-го відповідача - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Акціонерного Товариства "Райффайзен Банк Аваль", м. Київ (вх. №1083 Х/1-18)

на ухвалу господарського суду Харківської області від 11.03.2019 року у справі №413з-19, постановлену в приміщенні господарського суду Харківської області (суддя Бринцев О.В.), повний текст якої складено 11.03.2019 року.

за заявою Нарта Трейдінг Лімітед (Narta Trading Limited), м.Харків

до 1.Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" , м.Харків

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Хаск-Флекс", м.Харків

3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Хаск", м. Харків

4. Товариства з обмеженою відповідальністю "Хаск Холдінг", м. Харків

про забезпечення позову до подачі позовної заяви

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.02.2019 року у справі №413з-19 заяву Нарта Трейдінг Лімітед про забезпечення позову задоволено частково; накладено арешт на об'єкти нерухомості, які є предметом іпотеки за Іпотечним договором №12/3-КБ/626 від 08.09.2016 року, укладеним між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ТОВ "Хаск Холдінг", а саме:

1.1. Нежитлова будівля (адміністративна будівля): адміністративна будівля з підвалом, літ. Е-2, з допоміжними спорудами - прибудова Е1-1; пд - підвал; е- вхід в підвал; е1 - ганок; №1 - огорожа, загальною площею 956,7 кв. м, що знаходиться за адресою: Харківська область, Харківський район, смт. Пісочин, вул. Технологічна, буд. 5-А.

1.2. Комплекс нежитлових будівель з допоміжними спорудами:- Цех по виробництву гнучкої рулонної упаковки, літ. А-1, загальна площа 6457,4 кв. м з прибудовами - А1-1 - прибудова; А2-1 - прибудова; А3-1 - прибудова; А4-1 - прибудова; А5-1 - прибудова; вбудоване приміщення; А6-1 - прибудова; А7-1 - прибудова; А8-1 - прибудова; А9-1 - прибудова; А10-1 - прибудова; вбудоване приміщення; А11-1 - прибудова; а - навіс; а1 - тамбур; а2 - навіс;- цех з виробництва липкої стрічки, літ. Б-1, загальна площа 5576,3 кв. м з прибудовами - Б1-1 - прибудова; Б2-1 - прибудова; Б3-1 - прибудова; Б4-1 - прибудова; Б5-1 - прибудова; Б6-1 - прибудова; вбудоване приміщення; б- компресорна, б1 - тамбур; б2 - сходи; вбудоване приміщення; вбудоване приміщення; контрольно пропускний пункт, літ. В-1, загальна площа 333 кв. м; огорожа, 1, 2; навіс, літ. Д; навіс, літ. Г; навіс, літ. б3; навіс, літ. б4; навіс, літ. б5; навіс, літ. Ж; навіс, літ. З; навіс, літ. Л.,що знаходяться за адресою: Харківська область, Харківський район, смт. Пісочин, вул. Технологічна, буд. 5.

1.3. Земельна ділянка, цільове призначення для обслуговування нежитлових приміщень (землі промисловості), кадастровий номер з/д 6325157900:00:004:0005, площа земельної ділянки 2,3116 га, що знаходиться за адресою: Харківська область, Харківський район, смт. Пісочин, вул. Технологічна, буд. 5.

Заборонено будь-яким суб'єктам державної реєстрації здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо звернення стягнення на об'єкти нерухомості, які є предметом іпотеки за Іпотечним договором №12/3-КБ/626 від 08 вересня 2016 року, укладений між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ТОВ "Хаск Холдінг" , а саме:

2.1. Нежитлова будівля (адміністративна будівля): адміністративна будівля з підвалом, літ. Е-2, з допоміжними спорудами - прибудова Е1-1; пд - підвал; е- вхід в підвал; е1 - ганок; №1 - огорожа, загальною площею 956,7 кв. м, що знаходиться за адресою: Харківська область, Харківський район, смт. Пісочин, вул. Технологічна, буд. 5-А.

2.2. Комплекс нежитлових будівель з допоміжними спорудами:- Цех по виробництву гнучкої рулонної упаковки, літ. А-1, загальна площа 6457,4 кв. м з прибудовами - А1-1 - прибудова; А2-1 - прибудова; А3-1 - прибудова; А4-1 - прибудова; А5-1 - прибудова; вбудоване приміщення; А6-1 - прибудова; А7-1 - прибудова; А8-1 - прибудова; А9-1 - прибудова; А10-1 - прибудова; вбудоване приміщення; А11-1 - прибудова; а - навіс; а1 - тамбур; а2 - навіс;- цех з виробництва липкої стрічки, літ. Б-1, загальна площа 5576,3 кв. м з прибудовами - Б1-1 - прибудова; Б2-1 - прибудова; Б3-1 - прибудова; Б4-1 - прибудова; Б5-1 - прибудова; Б6-1 - прибудова; вбудоване приміщення; б- компресорна, б1 - тамбур; б2 - сходи; вбудоване приміщення; вбудоване приміщення; контрольно пропускний пункт, літ. В-1, загальна площа 333 кв. м; огорожа, 1, 2; навіс, літ. Д; навіс, літ. Г; навіс, літ. б3; навіс, літ. б4; навіс, літ. б5; навіс, літ. Ж; навіс, літ. З; навіс, літ. Л,що знаходяться за адресою: Харківська область, Харківський район, смт. Пісочин, вул. Технологічна, буд. 5.

2.3. Земельна ділянка, цільове призначення для обслуговування нежитлових приміщень (землі промисловості), кадастровий номер з/д 6325157900:00:004:0005, площа земельної ділянки 2,3116 га, що знаходиться за адресою: Харківська область, Харківський район, смт. Пісочин, вул. Технологічна, буд. 5.

Заборонено будь-яким суб'єктам державної реєстрації, та будь-яким іншим особам, у тому числі відповідачу ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", здійснювати будь-які реєстраційні дії та інші дії, щодо звернення стягнення на предмет Договору застави №12/3-КБ/630 від 30 вересня 2016 року, укладений між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ТОВ "Хаск", а саме - товари в обороті, що належать Застоводавцю ТОВ "Хаск" на праві власності, а саме: плівка, фарба, барвники, пігменти, скотч, гільза картонна, найменування, кількість, балансову вартість яких зазначено у виписках з балансового рахунку №201, №202, №25, №26, від 08.09.2016 року. Місце (адреса) зберігання: Харківська область, Харківський район, смт. Пісочин, вул. Технологічна, буд. 5.

Заборонено будь-яким суб'єктам державної реєстрації, та будь-яким іншим особам, у тому числі відповідачу ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", здійснювати будь-які реєстраційні дії та інші дії, щодо звернення стягнення на предмет Договору застави №12/3-КБ/628 від 08.09.2016 року та Додаткової угоди №12/3-КБ/628/2 від 04.09.2017 року до Договору застави основних засобів №12/3-КБ/628 від 08.09.2017 року, укладений між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ТОВ "Хаск", а саме, предмет договору - основні засоби/обладнання, а саме: лінія по нанесенню для матеріалів різних типів застосування, модель ТВ-1300, 2014 року випуску, інвентарний №645, серійний №б/н, у кількості 1 шт., узгоджена договірна вартість (відповідає ринковій вартості на дату Договору) 4.635.840,00грн., екструзійна машина по виробництву плівки поливного типу, модель SJFM-1400, 2017 року випуску, виробництва Wenzhou Win Rich Machinery Co., LTD (Н.Р. Китай), інвентарний №702, серійний №008, у кількості 1 шт.

Заборонено будь-яким суб'єктам державної реєстрації, та будь-яким іншим особам, у тому числі відповідачу ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", здійснювати будь-які реєстраційні дії та інші дії, щодо звернення стягнення на предмет Договору застави основних засобів №12/3-КБ/629 від 08.09.2016 року та Додаткової угоди №12/3-КБ/629/3 від 29.06.2017 року до Договору застави основних засобів №12/3-КБ/629 від 08.09.2016, укладений між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ТОВ "Хаск-Флекс", а саме, предмет договору: Ламінуюча машина Excel-1300, 2013 року випуску, інвентарний №609, серійний №7810013030034, кількість 1 шт.; Машина для монтажу кліше UNIKA 343.135, 2009 року випуску, інвентарний №405, серійний №343075, кількість 1 шт.; Екструдер М3В-1500QA трьохшаровий, 2010 року випуску, інвентарний №437, серійний №210038, кількість 1 шт.; Екструдер SMARTFLEX 22 PLUS, 2014 року випуску, інвентарний №637, серійний №14C00005, кількість 1 шт.; Машина для виробництва пластикових пакетів VEGA WICKETER PLUS 800, 2008 року випуску, інвентарний №363, серійний №08, кількість 1 шт.; Машина для виробництва пластикових пакетів VEGA W 800 PLUS, 2006 року випуску, інвентарний №321, серійний №11, кількість 1 шт.; Ламінатор EV-130, 2006 року випуску, інвентарний №165, серійний №2033, кількість 1 шт.; Обладнання для виробництва гранул LM-WE100C, 2011 року випуску, інвентарний №562, серійний №LM-111112, кількість 1 шт.; Машина флексографічного друку UTECO ONYX 810GL модель 140, 87 кольорів, виробництва - UTECO - UTECO GROUP (Італія), 2009 року випуску, інвентарний №00708, серійний №2216, кількість 1 шт.; ИК- Фурье Спектрофотометр SPECTRUM TWO з ПО SPECTRUM 10, виробництва PERKIN ELMER (Великобританія), 2016 року випуску, у комплектації з НПВО приставка з алмазним кристалом (зав. PODLI607069 2016 р.в.), мережевний кабель, магнітний тримач плівок, інвентарний №00713, серійний №106054, кількість 1 шт.; Автоматичний пакетувальник модель WSD-600C, у комплектації з висікальною машиною (для спеціальних форм) та комплектом пробійників, виробництва Huitong Packing Machinr Co LTD, 2016 року випуску, інвентарний №00733, серійний №20161127, кількість 1 шт.; Роторно-пластинчатий компресор повітряного охолодження ERC 55 H в комплекті з конденсатовідвідником виробництва компанії MATTEI ING, 2017 року випуску, інвентарний №00739, серійний №MA4YKJ-2017; Рулонна машина повздожньо-різальна та перемотувальна KAMPF STARSLIT ECO 14/60, 2013 року випуску, інвентарний №00742, серійний №211484, кількість 1 шт.

Заборонено будь-яким суб'єктам державної реєстрації, та будь-яким іншим особам, у тому числі відповідачу ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", здійснювати будь-які реєстраційні дії та інші дії, щодо звернення стягнення на предмет Договору застави основних засобів №12/3-КБ/627 від 08.09.2016 року, укладений між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ТОВ "Хаск Холдінг" , а саме, предмет договору: Екструдер GET-1200-3 (3-х шарова видувна машина 838), 2012 року випуску, інвентарний №28/08/12-1, серійний №110905, кількість 1 шт.; Регенератор (дистилятор) розчинників FORMECO 837, 2011 року випуску, інвентарний №29/02/12-2, серійний №35926, кількість 1 шт.; Лінія нанесення акрилового клею на плівку OPP UR1.3x36M, модель YR-1300, 2010 року випуску, інвентарний №20/12-10-1, серійний №б/н, кількість 1 шт.

В іншій частині заяви відмовлено.

Акціонерне Товариство "Райффайзен Банк Аваль" з ухвалою суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Харківської області від 11.03.2019 року у справі №413з-19 скасувати, прийняте нове рішення, яким відмовити повністю в задоволенні заяви №б/н від 07.03.2019 року про забезпечення позову до подачі позовної заяви.

Апелянт в обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує про наступне.

Оскаржувана ухвала винесена з порушення ч.7 ст.140 ГПК України, оскільки заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог ч.5 ст.139 ГПК України, тобто не вказано ціну позову про забезпечення якого просить заявник.

Наклавши арешт на заставне майно в інтересах заявника, господарський суд першої інстанції унеможливив подальше накладення арешту у даній справі за заявою АТ Райффайзен Банк Аваль у порядку ст.1057-1 ЦК України.

Оскаржуваною ухвалою заборонено будь-яким суб'єктам державної реєстрації та будь яким іншим особам, у тому числі відповідачу ПАТ Райффайзен Банк Аваль здійснювати будь-які реєстраційні дії та інші дії щодо звернення стягнення на заставне майно, однак всупереч вимогам п.2, ч.1 ст.137 ГПК України, господарським судом першої інстанції не зазначено які саме інші дії заборонено здійснювати АТ Райффайзен Банк Аваль та як наслідок, недотримано збалансованості інтересів сторін.

Господарський суд першої інстанції дійшов безпідставного висновку про те, що АТ Райффайзен Банк Аваль здійснюються заходи по зверненню стягнення на заставне майно в порядку позасудового врегулювання та не надав належної оцінки змісту листа ПАТ Райффайзен Банк Аваль від 01.03.2019 року №ДЗкб-3803 на предмет його відповідності положенням Законів України Про заставу , Про іпотеку та реєстрації в Державних реєстрах відомостей про звернення АТ Райффайзен Банк Аваль стягнення на предмет забезпечувального обтяження.

Також, зазначаючи на зловживання процесуальними правами з боку Нарта Трейдінг Лімітед вважає, що суд першої інстанції мав би повернути заяву про забезпечення позову до подачі позовної заяви заявнику в порядку ч.3 ст.43 ГПК України.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.04.2019 року, суддею - доповідачем у даній справі визначено суддю Терещенко О.І. та сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Терещенко О.І., суддя Сіверін В.І., суддя Слободін М.М.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.04.2019 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного Товариства "Райффайзен Банк Аваль" на ухвалу господарського суду Харківської області від 11.03.2019 року у даній справі; учасникам справи встановлено строк до 26.04.2019 року на протязі якого вони мають право подати відзиви на апеляційну скаргу; призначено справу до розгляду на 06.05.2019 року.

У судове засідання 06.05.2019 року представники позивача та відповідачів не з'явилися, хоча належним чином повідомлялися про дату, час та місце його проведення, про що свідчить штамп на зворотньому боці ухвали, якою було призначено розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні про відправлення її копій сторонам і є доказом належного повідомлення учасників спору про дату, час та місце судового засідання відповідно до пунктів 3.5.2., 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України.

На підтвердження направлення копії ухвали суду від 08.04.2019 року відповідачам у справі додано фіскальні чеки УДППЗ "Укрпошта" від 09.04.2019 року: №6102227799772, №6102227799764, №6102227799748, з яких вбачається, що, 1-й відповідач отримав копію ухвали 12.04.2019 року, 2-й та 4-й відповідач -17.04.2019 року (а.с.100-103, том 4).

Процесуальні документи у даній справі направлялись на адресу позивача та 3-го відповідача в порядку приписів ст. 242 ГПК України та із дотриманням вимог ч. 4 ст. 120 ГПК України. Разом з тим, копії ухвали суду від 08.04.2019 року, що надсилались на адресу позивача та 3-го відповідача про відкриття апеляційного провадження та призначення справи до розгляду у справі були повернуті на адресу суду апеляційної інстанції із довідкою пошти від 22.04.2019 року про повернення "за закінченням встановленого строку зберігання (а.с.104-117, том 4).

Крім того, вказану ухвалу суду від 08.04.2019 року було у встановленому порядку внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень та інформація у справі, що розглядається була розміщена за веб-адресою https://court.gov.ua/fair/ та www.hra.arbitr.gov.ua/sud5039 .

Зважаючи на те, що в ході апеляційного розгляду справи судом апеляційної інстанції було створено сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, зокрема, було надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником своїх процесуальних прав, передбачених статтею 42 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає за можливе закінчити розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні.

Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Після ратифікації Верховною радою України Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, остання, відповідно до статті 9 Конституції України набула статусу частини національного законодавства.

З прийняттям у 2006 році Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права.

Відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод справи про цивільні права та обов'язки осіб, а також справи про кримінальне обвинувачення мають бути розглянуті у суді впродовж розумного строку. Ця вимога спрямована на швидкий захист судом порушених прав особи, оскільки будь-яке зволікання може негативно відобразитися на правах, які підлягають захисту. А відсутність своєчасного судового захисту може призводити до ситуацій, коли наступні дії суду вже не матимуть значення для особи та її прав.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах Ryabykh v.Russia від 24.07.2003 року, Svitlana Naumenko v. Ukraine від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.03.2019 року Нарта Трейдінг Лімітед (Narta Trading Limited) звернулося до господарського суду Харківської області із заявою про забезпечення позову до подачі позовної заяви (вх. №413/19), в якій просило вжити відповідні заходи забезпечення позову.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник Нарта Трейдінг Лімітед зазначав на те, що кредитні правовідносини між відповідачами виникли з підстав, що суперечать вимогам закону, оскільки не враховують обмеження встановлені щодо угод банку з пов'язаними особами (ст. 203 ЦК України, ст. 52 Закону України Про банки і банківську діяльність ); кредитор (іпотекодержатель, заставодержатель) АТ "Райффайзен Банк Аваль" та позичальники (іпотекодавці, заставодавці) ТОВ "ХАС", ТОВ "ХАСК-ФЛЕКС" та ТОВ "ХАСК ХОЛДІНГ" є пов'язаними особами; одним з власників істотної участі в АТ "Райффайзен Банк Аваль" є Європейський банк реконструкції і розвитку, якому належить 30% акцій банку; Європейський банк реконструкції і розвитку є власником істотної участі Нарта Трейдінг Лімітед (28,4%), яке є власником ТОВ "ХАСК" та ТОВ "ХАСК ХОЛДІНГ".

На думку Нарта Трейдінг Лімітед Генеральний договір на здійснення кредитних операцій від 05.08.2016 року №01/3-КБ/474, інші кредитні договори, та договори, укладені з метою забезпечення виконання основного зобов'язання є недійсними в силу положень статті 203 ЦК України, оскільки укладені банком із пов'язаними з банком особами, що не є поточними ринковими умовами (прийняття меншого забезпечення виконання зобов'язань, ніж вимагається), що є порушенням його прав та охоронюваних законом інтересів та підставою для звернення в майбутньому із позовом про визнання цих договорів недійсними.

Також, заявник вказував на те, що виконання рішення у справі про визнання зазначених договорів недійсними може бути утруднене або зроблене неможливим, якщо на момент визнання договорів недійсними банком вже буде звернуто стягнення на заставлене майно, грошові кошти, що є підставою для вжиття заходів забезпечення позову до подачі позову в порядку ст.136 ГПК України.

Місцевий господарський суд, частково задовольняючи заяву про забезпечення позову виходив, зокрема з того, що звернення стягнення на заставлене майно в порядку позасудового врегулювання призведе до позбавлення права власності іпотекодавців, заставодавців на відповідне майно і, як наслідок, істотного зменшення вартості корпоративних прав заявника Нарта Трейдінг Лімітед на ТОВ "ХАСК", ТОВ "ХАСК-ФЛЕКС" та ТОВ "ХАСК ХОЛДІНГ"; відновити первісне становище у разі задоволення позову про визнання відповідних договорів недійсними буде важко або навіть неможливо; заявником наведені обґрунтовані підстави того, що вжиття заходів забезпечення позову в частині накладення арешту на об'єкти нерухомості (вимога №1) та заборона здійснення будь-яких реєстраційних дій (вимоги №2, №3, №4, №5, №6) сприятиме захисту та поновленню порушених прав Нарта Трейдінг Лімітед та виконанню рішення по даній справі у разі задоволення позовних вимог.

При цьому, також, господарський суд першої інстанції зазначив на те, що вжиття саме таких засобів забезпечення позову жодним чином не порушує прав та охоронюваних законом інтересів ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", оскільки майно і так знаходиться під забороною відчуження, а накладення на це майно арешту не призведе до погіршення стану цього майна чи зниження його вартості і не завадить в подальшому звернути стягнення на це майно у разі відмови в задоволенні позову про визнання відповідних договорів недійсними.

За матеріалами справи, ухвалою місцевого господарського суду від 27.03.2019 року у даній справі заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою господарського суду Харківської області від 11.03.2019 року було скасовано.

Колегія суддів з висновками господарського суду першої інстанції, викладеними в ухвалі від 11.02.2019 року не погоджується та зазначає про таке.

Статтею 136 ГПК України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до статті 137 ГПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Отже, заява про забезпечення позову повинна бути обґрунтованою з поданням належних і допустимих доказів, що підтверджують можливість виникнення в подальшому ускладнень при виконанні судового рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.

Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).

Водночас, адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист якого просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, заявник зазначав про те, що кредитні правовідносини між відповідачами виникли з підстав, що суперечать вимогам закону, оскільки не враховують обмеження встановлені щодо угод банку з пов'язаними особами (ст. 203 ЦК України, ст. 52 Закону України Про банки і банківську діяльність ); кредитор (іпотекодержатель, заставодержатель) АТ "Райффайзен Банк Аваль" та позичальники (іпотекодавці, заставодавці) ТОВ "ХАС", ТОВ "ХАСК-ФЛЕКС" та ТОВ "ХАСК ХОЛДІНГ" є пов'язаними особами; одним з власників істотної участі в АТ "Райффайзен Банк Аваль" є Європейський банк реконструкції і розвитку, якому належить 30% акцій банку; Європейський банк реконструкції і розвитку є власником істотної участі Нарта Трейдінг Лімітед (28,4%), яке в свою чергу є власником ТОВ "ХАСК" та ТОВ "ХАСК ХОЛДІНГ".

Однак, місцевий господарський суд приймаючи оскаржувану ухвалу не здійснив оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, яка буде заявлена та не зазначив, яка саме ймовірність утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття заходів забезпечення позову.

Так, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Разом з тим, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки заявника, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

А за таких обставин, заявником при зверненні до господарського суду першої інстанції з заявою про забезпечення позову не було доведено належними та допустимими доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.

Крім того, стаття 139 ГПК України визначає, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити:1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності;3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник;6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення;7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Якщо заява про забезпечення позову подається до відкриття провадження у справі, в такій заяві додатково зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших осіб, які можуть отримати статус учасника справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти.

Реєстраційний номер облікової картки платника податків або паспортні дані інших сторін - фізичних осіб, що не є підприємцями, вказуються у випадку, якщо вони відомі заявнику.

У заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів.

До заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Частиною 7 статті 140 ГПК України визначено, що суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Так, оскаржувана ухвала винесена з порушення ч.7 ст.140 ГПК України, оскільки заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог ч.5 ст.139 ГПК України, а саме: не вказано ціну позову, про забезпечення якого просить заявник.

Вирішуючи питання про забезпечення позову та виходячи з приписів статей 13, 15, 74 ГПК України(змагальність сторін та пропорційність у господарському судочинстві, обов'язок доказування і подання доказів), господарський суд також має здійснити оцінку обґрунтованості доводів протилежної сторони (відповідача) щодо відсутності підстав та необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, зокрема у вигляді арешту грошових коштів або майна відповідача з урахуванням зокрема того, чи порушує вжиття відповідних заходів забезпечення позову (у вигляді арешту тощо) права цього учасника (відповідача), а відповідно чи порушується при цьому баланс інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу та яким чином; чи спроможний відповідач фактично (реально) виконати судове рішення в разі задоволення позову у разі, якщо захід забезпечення позову не буде вжито судом.

Колегія суддів враховує правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 15.01.2019 року у справі №915/870/18.

Окрім того, відповідно до частин 1,2 ст.1057-1 ЦК України у разі визнання недійсним кредитного договору суд за заявою сторони в обов'язковому порядку застосовує наслідки недійсності правочину, передбачені частиною першою статті 216 цього Кодексу, та визначає грошову суму, яка має бути повернута кредитодавцю. Визнаючи недійсним кредитний договір, у якому виконання зобов'язання позичальника забезпечено заставою майна позичальника або поручителя, суд за заявою кредитодавця накладає на таке майно арешт.

Отже, наклавши арешт на заставне майно в інтересах позивача, господарський суд першої інстанції унеможливив подальше накладення арешту у даній справі за заявою АТ Райффайзен Банк Аваль у порядку ст.1057-1 ЦК України.

Також, оскаржуваною ухвалою заборонено будь-яким суб'єктам державної реєстрації та будь яким іншим особам, у тому числі відповідачу ПАТ Райффайзен Банк Аваль здійснювати будь-які реєстраційні дії та інші дії щодо звернення стягнення на заставне майно.

Однак, всупереч вимогам п.2, ч.1 ст.137 ГПК України, господарським судом першої інстанції не зазначено які саме інші дії заборонено здійснювати АТ Райффайзен Банк Аваль та як наслідок, недотримано збалансованості інтересів сторін.

Отже, господарський суд першої інстанції дійшов безпідставного висновку про те, що АТ Райффайзен Банк Аваль здійснюються заходи по зверненню стягнення на заставне майно в порядку позасудового врегулювання та не надав належної оцінки змісту листа ПАТ Райффайзен Банк Аваль від 01.03.2019 року №ДЗкб-3803 щодо його відповідності положенням Законів України Про заставу , Про іпотеку на предмет забезпечувального обтяження.

Крім того, на підставі вимог ст.ст.74,76,77 ГПК України заява про забезпечення позову не містить в собі підстав необхідних для її задоволення, оскільки позивач не аргументував та не надав переконливих доказів необхідності прийняття забезпечувальних заходів.

Адже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке знаходиться у позичальників та передано банку в забезпечення виконання грошових зобов'язань на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.

Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Втім, заявником не надано жодного переконливого доказу, який би свідчив про неможливість виконання судового рішення, а відтак, у господарського суду першої інстанції були відсутні підстави вважати, що неприйняття заявленого забезпечувального заходу може потягнути за собою можливість невиконання судового рішення.

Таким чином, покладаючи в основу оскаржуваної ухвали від 11.03.2019 року у справі №413з-19 висновок щодо того, що лист ПАТ Райффайзен Банк Аваль від 01.03.2019 року №ДЗ КБ-3803 являє собою вимогу про сплату кредитних коштів та надає банку право звернення до державного реєстратора відповідно до Законів України Про заставу , Про іпотеку здійснити позасудове звернення стягнення на предмети забезпечення, поза увагою господарського суду першої інстанції залишились приписи ст.ст.24,27,28 Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень та ст. ст.35,38 Закону України Про іпотеку .

Втім, згідно ст.24 Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень , обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження.

Стаття 27 Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень встановлює порядок повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання.

Якщо інше не встановлено цим Законом, обтяжувач, який має намір звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження в позасудовому порядку, зобов'язаний надіслати боржнику та іншим обтяжувачам, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, письмове повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання.

Повідомлення повинно містити таку інформацію:1) зміст порушення, вчиненого боржником;2) загальний розмір не виконаної боржником забезпеченої обтяженням вимоги;3) опис предмета забезпечувального обтяження;4) посилання на право іншого обтяжувача, на користь якого встановлено зареєстроване обтяження, виконати порушене зобов'язання боржника до моменту реалізації предмета обтяження або до переходу права власності на нього обтяжувачу;5) визначення позасудового способу звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, який має намір застосувати обтяжувач; 6) вимогу до боржника виконати порушене зобов'язання або передати предмет забезпечувального обтяження у володіння обтяжувачу протягом 30 днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.

Згідно ст.28 вказаного Закону, якщо протягом 30 днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження зобов'язання боржника, виконання якого забезпечене обтяженням, залишається невиконаним і в разі якщо предмет забезпечувального обтяження знаходиться у володінні боржника, останній зобов'язаний на вимогу обтяжувача негайно передати предмет обтяження у володіння обтяжувача. До закінчення процедури звернення стягнення обтяжувач зобов'язаний вживати заходи щодо збереження відповідного рухомого майна згідно з вимогами, встановленими статтею 8 цього Закону.

Також, ст.35 Закону України Про іпотеку визначає зміст повідомлення про порушення основного зобов'язання та/або іпотечного договору.

Так, у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Окрім того,відповідно до ст. 38 Закону України Про іпотеку , якщо рішення суду або договір про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідне застереження в іпотечному договорі) передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, іпотекодержатель зобов'язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед такими особами за відшкодування завданих збитків.

А таким чином, за відсутності встановлення вказаних обставин, вжиті господарським судом першої інстанції заходи забезпечення позову до подачі позовної заяви не можна визнати обґрунтованими і адекватними, здійсненими з дотриманням збалансованості інтересів сторін.

Отже, висновок місцевого господарського суду про часткове задоволення заяви про забезпечення позову до подачі позовної заяви не відповідає принципам справедливого судового розгляду у контексті частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Відповідно до статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 74 ГПК встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010р.)

Питання справедливості розгляду не обов'язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008р.)

Таким чином, аргументи викладені в апеляційній скарзі знайшли своє підтвердження при апеляційному перегляді оскаржуваної ухвали, у зв'язку з чим апеляційну скаргу Акціонерного Товариства "Райффайзен Банк Аваль" слід задовольнити, ухвалу господарського суду першої інстанції від 11.03.2019 року скасувати, а в задоволенні заяви про забезпечення позову до подачі позовної заяви відмовити.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 255, 269, 270, 271, 275, п.п.2,4 ст.277, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Акціонерного Товариства "Райффайзен Банк Аваль" задовольнити.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 11.03.2019 року у справі №413з-19 скасувати.

В задоволенні заяви №б/н від 07.03.2019 року про забезпечення позову до подачі позовної заяви відмовити повністю.

Стягнути з Нарта Трейдінг Лімітед (Narta Trading Limited) ( Кирияку Матси, 16, Игли Хаус, 10-й поверх, Агиой Омологитес, Нікосія, Кіпр, код (дані реєстрації) НЕ 184300) на користь Акціонерного Товариства "Райффайзен Банк Аваль" (01011, м. Київ, вул. Лєскова, 9 код ЄРДПОУ 14305909,, кор./рах. 32004100701 в ОПЕРУ Національного банку України, МФО 300007) 1921,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у строк протягом двадцяти днів з дня її проголошення, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 07.05.2019 року.

Головуючий суддя О.І. Терещенко

Суддя В.І. Сіверін

Суддя М.М. Слободін