Рішення

від 02.05.2019 по справі 904/983/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.05.2019м. ДніпроСправа № 904/983/19

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Соловйової А.Є., за участю секретаря судового засідання Гаркуші К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Приватного підприємства "Вектор-енергосервісна компанія", м. Дніпро

до Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м. Дніпро

про стягнення заборгованості, інфляційних витрат, трьох відсотків річних та пені в сумі 157 093,27 грн за договором №РКО-09-18 від 20.09.2018

Суддя Соловйова А.Є.

Секретар судового засідання Гаркуша К.О.

Представники:

від позивача: Лабовкін О.О., посвідчення НОМЕР_1, свідоцтво НОМЕР_2 від 29.06.2018, договір №28/01 від 28.01.2019

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство "Вектор-енергосервісна компанія" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор "Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (далі - відповідач) про стягнення 122 815,93 грн основної заборгованості, 9 233,20 грн інфляційних витрат, 1 928,00 грн трьох відсотків річних та 23 116,14 грн пені.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що відповідач порушив умови договору №РКО-09-18 від 20.09.2018 в частині дотримання строків розрахунків за виконані роботи.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.03.2019, після усунення позивачем недоліків, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження , призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 16.04.2019.

15.04.2019 відповідач подав через канцелярію суду відзив вих. № 01-14/327 від 12.04.2019 на позовну заяву , в якому зазначив, що заперечує проти задоволення позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат, 3% річних та пені, оскільки не погоджується зі здійсненим позивачем розрахунком і вважає, що право на нарахування штрафних санкцій виникло у ПП "Вектор-енергосервісна компанія" 30.12.2018.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2019 відкладено розгляд справи на 02.05.2019.

В судове засідання, яке відбулось 02.05.2019, з'явився представник позивача, який підтримав позовні вимоги, правом на подання відповіді на відзив не скористався.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки не сповістив. З матеріалів справи вбачається, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується реєстром №273 згрупованих поштових відпралень рекомендованої пошти по Дніпропетровській області з повідмоленнням від 22.04.2019..

За приписами ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Оскільки відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу без участі його представника, за наявними матеріалами справи.

В судовому засіданні 02.05.2019 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

20.09.2018 між Приватним підприємством "Вектор-енергосервісна компанія" (далі - позивач, виконавець) і Дочірнім підприємством "Дніпропетровський облавтодор "Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (далі - відповідач, замовник) укладений договір № РКО-09-18 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого виконавець зобов'язується у 2018 році надати послуги: ДК 021:2015 код 45260000-7 Покрівельні роботи та інші спеціалізовані будівельні роботи (Проведення капітального ремонту покрівлі будівлі за адресою: вул. Воскресенська, 24) відповідно до дефектного акту, а замовник - прийняти і сплатити за виконані послуги.

Згідно з пунктами 3.1., 3.2. Договору його ціна становить 175 451,33 грн, без ПДВ. Ціна цього договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін залежно від обсягу реального бюджетного фінансування.

Попередня оплата виконавцю на придбання будівельних матеріалів перераховується замовником у розмірі 30% від суми, указаної в п. 3.1. цього договору згідно з п. 1 ПКМУ №117 від 25.04.2014, а саме: 52 635,40 грн без ПДВ (п. 4.1. Договору).

За умовами п. 4.2. Договору розрахунки за виконані послуги будуть здійснюватися на підставі Акта здачі-приймання виконаних послуг по формі №КБ-2в, довідки про вартість виконаних будівельних послуг по формі №КБ-3 та рахунку на оплату послуг.

У відповідності до п. 4.5. Договору розрахунки проводяться шляхом: оплати замовником виконаних послуг після підписання сторонами акта здачі-приймання виконаних послуг по формі №КБ-2в, та на підставі довідки про вартість виконаних будівельних послуг по формі №КБ-3. Замовник зобов'язаний сплатити вартість виконаних послуг протягом 30 днів з дня підписання сторонами акта виконаних послуг у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця, зазначений у п. 14 цього договору.

Згідно з п. 6.1.1 Договору замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за виконані послуги в порядку, передбаченому розділом 4 цього договору.

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2018, а в частині розрахунків - до повного виконання зобов'язань за цим договором (п. 12.1. Договору).

На виконання п. 4.1. Договору відповідач здійснив попередню оплату на придбання будівельних матеріалів в сумі 52 635,40 грн, що підтверджується платіжним дорученням №6401 від 09.10.2018 (арк.с. 11).

Відповідно до п. 4.2. Договору 30.11.2018 сторони підписали довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за листопад 2018 року (арк.с. 22) та акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2018 року (арк.с. 23-25), згідно з якими загальна вартість виконаних будівельних робіт складає 175 451,33 грн. Зазначені документи підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені їхніми печатками.

Враховуючи умови п. 4.5. Договору, строк оплати виконаних робіт за Договором настав 02.01.2019 (30.12.2018 є вихідним днем, тому на підставі ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України днем закінчення строку оплати є перший за ними робочий день - 02.01.2019, період прострочення виконання зобов'язання починається з 03.01.2019).

Супровідним листом вих. №1 від 19.11.2018 позивач направив відповідачу довідку про вартість виконаних будівельних робіт за формою КБ-3, акти приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ2в, в тому числі з розрахунком одиничної вартості за формою КБ2в, підсумкову відомість ресурсів, рахунок на оплату. Супровідний лист з додатками отримані відповідачем 19.11.2019 за вх. № 3/927 (арк.с. 21).

В порядку досудового врегулювання спору позивач звернувся до відповідача з досудовою вимогою про стягнення заборгованості вих. б/н від 09.01.2019 (арк.с. 20), в якій зазначив, що боржник прострочив термін оплати вартості виконаних робіт 30.12.2018 і просив перерахувати суму боргу в розмірі 122 815,93 грн до 16.01.2019.

Відповідач не здійснив оплату залишку вартості виконаних позивачем робіт в сумі 122 815,93 грн (175 451,33 грн - 52 635,40 грн = 122 815,93 грн), що є причиною виникнення спору.

В силу ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов укладеного договору. Відповідно до вимог ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виходячи з вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, невиконання зобов'язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, є порушенням зобов'язання.

Частинами першою, другою статті 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (ч. 1 ст. 843 Цивільного кодексу України).

Оскільки відповідач не надав доказів оплати виконаних робіт за Договором в сумі 122 815,93 грн, враховуючи, що він не заперечував у відзиві на позовну заяву проти задоволення позовних вимог в частині стягнення основного боргу, беручи до уваги підписання уповноваженим представником відповідача акта звіряння взаємних розрахунків за період з 01.09.2018 по 16.01.2019 (арк.с. 12), відповідно до якого залишок основного боргу за Договором (станом на 16.01.2019) складає 122 815,93 грн, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 122 815,93 грн є правомірними та підлягають задоволенню повністю.

Згідно з п. 8.1. Договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законом та цим договором.

Згідно з ч. 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати в сумі 9 233,20 грн за загальний період прострочення з вересня по березень 2019 року.

Згідно з п. 3.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держаною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 №62-97р.

При перевірці наданого позивачем розрахунку інфляційних втрат суд дійшов висновку, що позивачем неправильно визначено дату початку періоду прострочення - 01.09.2018, в той час як п. 4.5. Договору передбачає здійснення оплати вартості виконаних послуг протягом 30 днів з дня підписання сторонами акта виконаних послуг. Як встановлено судом, строк оплати вартості будівельних робіт настав 02.01.2019, строк прострочення виконання зобов'язання слід розраховувати з 03.01.2019.

За перерахунком суду, виходячи з визначеної позивачем в розрахунку суми основного боргу - 122 815,00 грн, загальний розмір інфляційних втрат за прострочення здійснення оплати вартості робіт за період з січня по березень 2019 року становить 2 970,34 грн.

Отже суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково, в сумі 2 970,34 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 1 928,00 грн за загальний період прострочення з 01.09.2018 по 11.03.2019.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3% річних, враховуючи зазначений висновок щодо дати початку прострочення зобов'язання (03.01.2019), виходячи з визначеної позивачем в розрахунку суми основного боргу - 122 815,00 грн, судом встановлено, що сума 3% річних за період з 03.01.2019 по 11.03.2019 становить 686,42 грн.

Отже суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково, в сумі 686,42 грн.

Відповідно до п. 8.2. Договору у разі порушення строків виконання послуг виконавець сплачує замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

За розрахунком позивача розмір пені за порушення строків оплати вартості робіт за загальний період прострочення з 01.09.2018 по 11.03.2019 становить 23 116,14 грн.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

В силу п. 1 статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п. 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Положеннями ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Господарським судом встановлено, що зобов'язання з оплати вартості робіт виконано відповідачем з порушенням п. 4.5. Договору.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені, враховуючи дату початку прострочення зобов'язання (03.01.2019), виходячи з визначеної в розрахунку суми основного боргу - 122 815,00 грн, судом встановлено, що сума пені за період з 03.01.2019 по 11.03.2019 становить 8 237,02 грн.

Отже суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково, в сумі 8 237,02 грн.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем судові витрати у справі підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (49600, м. Дніпро, вулиця Воскресенська, будинок 24, код ЄДРПОУ 31950828) на користь Приватного підприємства "Вектор-енергосервісна компанія" (49112, м. Дніпро, вулиця Енергетиків, будинок 2, квартира 10, код ЄДРПОУ 39544180) 122 815,93 грн (сто двадцять дві тисячі вісімсот п'ятнадцять гривень 93 копійки) основного боргу; 2 970,34 грн (дві тисячі дев'ятсот сімдесят гривень 34 копійки) інфляційних втрат; 686,42 грн (шістсот вісімдесят шість гривень 42 копійки) 3% річних; 8 237,02 грн (вісім тисяч двісті тридцять сім гривень 02 копійки) пені; 1 647,28 грн (одна тисяча шістсот сорок сім гривень 28 копійок) судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 07.05.2019.

Суддя А.Є. Соловйова