Рішення

від 18.04.2019 по справі 910/17599/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.04.2019Справа № 910/17599/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. за участю секретаря судового засідання Письменної О.М., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Приватного підприємства "АІВ ГРУП"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСПАНДІА"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -

Товариство з обмеженою відповідальністю "ХІМТЕК-20"

про стягнення 1 713 085,40 грн.

за участю представників:

від позивача: Бордунова Н.О.

від відповідача: Кобець Р.Ю.

від третьої особи: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "АІВ ГРУП" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСПАНДІА" про стягнення 1 713 085,40 грн. з яких: 1 229 300,00 грн. - сума вартості техніки, 392 710,00 грн. - сума вартості орендної плати, 16 718,48 грн. - пеня за несвоєчасне повернення техніки та 74 356,92 грн. - пеня за заборгованість щодо сплати орендної плати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.01.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/17599/18 та призначено підготовче засідання у справі на 07.02.2019.

01.02.2019 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. У відзиві на позов відповідач проти позову заперечив, посилаючись на те, що відповідач не набував у користування обладнання для прибирання та не приймав його на відповідальне зберігання. Відповідач стверджує, що позивачем не надано належних, допустимих та достатніх доказів в підтвердження завдання йому шкоди, а також доказів в підтвердження розміру такої шкоди. Також, відповідачем зазначено, що матеріали справи не містять жодних доказів того, що будь-які переміщення обладнання для прибирання здійснювались за участю відповідача або його уповноважених осіб, як і не містять доказів в підтвердження наявності у діях відповідача будь-яких ознак протиправної поведінки.

07.02.2019 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли заява про залучення третьої особи без самостійних вимог на предмет спору та клопотання про витребування доказів.

В судовому засіданні 07.02.2019 представником позивача надано клопотання про приєднання до матеріалів справи копій заяв від 26.11.2018 свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2019 залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю "ХІМТЕК-20" як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача та відкладено підготовче засідання у справі № 910/17599/18 на 21.02.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.02.2019 задоволено частково клопотання відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСПАНДІА" про витребування доказів.

19.02.2019 через відділ діловодства суду позивачем на виконання вимог ухвали суду від 11.02.2019 подано заяву про долучення до матеріалів справи додатку до Звіту про суми нарахованої заробітної плати станом на січень 2018 та відповідь на відзив.

20.02.2019 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли додаткові пояснення, в яких відповідач заперечив проти поданих 07.02.2019 позивачем до суду заяв свідків та клопотання про долучення до матеріалів справи доказів, зокрема, копії заяви свідка ОСОБА_7 від 16.02.2019, заяви свідка ОСОБА_8 від 19.02.2019.

21.02.2019 через відділ діловодства суду від Приватного підприємства "КЛІНІНГ ЛТД" надійшла заява про здійснення процесуального правонаступництва, в якій заявник просив суд замінити позивача у справі Приватне підприємство "АІВ ГРУП" на правонаступника - ПП "КЛІНІНГ ЛТД", у зв'язку із укладенням договору про відступлення права вимоги від 14.02.2019.

21.02.2019 через відділ діловодства суду від третьої особи надійшов відзив на позов, в якому Товариство з обмеженою відповідальністю "ХІМТЕК-20" проти позову не заперечу, просить суд здійснювати розгляд справи без участі третьої особи. У своєму відзиві третьою особою зокрема зазначено, що у Приватного підприємства "АІВ ГРУП" є заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "ХІМТЕК-20" з орендної плати за обладнання, та ТОВ "ХІМТЕК-20" має право вимагати від Приватного підприємства "АІВ ГРУП" відшкодування вартості втраченої техніки, стягнення орендної плати та пені.

В судовому засіданні 21.02.2019 судом відкладено розгляд заяви про здійснення процесуального правонаступництва.

В судовому засіданні 21.02.2019, у відповідності до ст. 177 ГПК України, судом продовжено строк підготовчого провадження у справі №910/17599/18, про що постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання та відкладено розгляд справи на 14.03.2019.

25.02.2019 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

13.03.2019 через відділ діловодства суду від відповідача надійшла відповідь на відзив третьої особи.

13.03.2019 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли заперечення проти заяви про заміну учасника справи.

В судовому засіданні 14.03.2019 суд відмовив у задоволені заяви Приватного підприємства "КЛІНІНГ ЛТД" про здійснення процесуального правонаступництва, про що судом постановлено ухвалу.

В судовому засіданні 14.03.2019 судом відкладено підготовче засідання на 28.03.2019.

Через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи заяви свідка ОСОБА_9 від 27.03.2019.

В судовому засіданні 28.03.2019 представник позивача зазначив щодо необхідності відкладення розгляду справи в зв'язку з тим, що у директора виникли сумніви щодо підпису вчиненого на специфікації та заявив клопотання про призначення судової експертизи на вирішення якої просив поставити питання: чи виконано рукописний текст, а саме підпис у документі у Специфікації від 01.02.20117 та Специфікації від 15.02.2017 директором ПП "АІВ ГРУП" ОСОБА_9.

Так, у відповідності до ч. 1 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Однак, позивачем в обґрунтування заявленого клопотання не наведено жодної підстави та обставини, яка у відповідності до ч. 1 ст. 99 ГПК України свідчила б про необхідність призначення судової експертизи з метою встановлення обставин щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення з відповідача заявленої до стягнення суми.

З урахуванням наведеного, оскільки питання яке позивач просить суд поставити на вирішення експерта не входить до предмету доказування у даній справі, суд розглянувши клопотання позивача про призначення у справі судової експертизи, прийшов висновку про відмову у його задоволенні.

В судовому засіданні 28.03.2019, заслухавши пояснення представників сторін, судом закрито підготовче провадження та призначено справу №910/2219/19 до судового розгляду по суті на 18.04.2019, про що постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання.

17.04.2019 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли заперечення проти поданої позивачем заяви свідка.

Представник позивача в судовому засіданні 18.04.2019 надав письмові пояснення по суті спору.

Представник позивача надав усні пояснення по суті позовних вимог та просив суд задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача в судовому засіданні 18.04.2019 надав пояснення по суті заперечень на позовну заяву, просив суд відмовити у задоволенні позову.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, проте у відзиві третя особа просила суд здійснювати розгляд справи без участі її представника.

В судовому засіданні 18.04.2019 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відовідача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

06.07.2016 між Приватним підприємством "АІВ ГРУП" (позивачем, виконавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКСПАНДІА" (відповідачем, замовником) укладено договір № 06/07/2016 про надання клінінгових послуг (далі - договір), за умовами якого виконавець зобов'язався власними силами з 08.08.2016 з використанням власних витратних матеріалів (миючі засоби та обладнання) надавати замовнику клінінгові послуги з щоденного прибирання зон загального користування та прилеглої території на об'єкті, що розташований за адресою: м. Харків, вул. А. Павлова, 44Б, ТРЦ "Французький бульвар", а замовник зобов'язався прийняти й оплатити надані належним чином послуги в порядку й на умовах, визначених договором.

Відповідно до п. 1.2 договору вартість послуг, передбачених п. 1.1 договору, визначається сторонами й затверджується у специфікації та акті узгодження ціни, які є невід'ємною частиною договору.

Перелік та обсяг послуг, а також графік їх надання визначаються в специфікації, в якій вказується найменування й обсяг послуг, які повинен виконати виконавець (п. 1.3 договору).

У Специфікації до договору сторони погодили наступну техніку для прибирання: підлогомиюча машина аккумуляторна TENNANT Т2 43D - 2 шт; підлогомиюча машина мережева Numatic ТТ 6650S - 1 шт.; підлогомиюча машина мережева Gansow СТ 40 - 1 шт.; машина для миття екскалаторів Karcher 47/35 TSC - 1 шт.; підлогомиюча машина аккумуляторна Karcher BR 530 - 1 шт.;струйний экстрактор для хімчистки, пилосмок Numatic CTD 570-2 - 1 шт.; підмітальна машина Karcher КМ 70/20 С - 1 шт.; апарат високого тиску Karcher HD 15-1 шт.; візки сервісні з аксесуарами - 9 шт.

Виконавець згідно п.п. 4.1, 4.2 договору щомісячно до 5-го числа місяця, наступного за місяцем надання послуг, надає замовнику рахунок на оплату наданих послуг і два екземпляри акту надання послуг та звіту про використані матеріали та ресурси, підписані виконавцем та скріплені його печаткою.

За змістом пункту 7.1. договору, даний договір набуває чинності з 08.08.2016.

Договір вважається пролонгованим на кожний наступний календарний рік у разі відсутності повідомлення від будь-якої сторони за 30 календарних днів до дати його закінчення про бажання його припинити (п. 7.2 договору).

Як вбачається із матеріалів справи, Додатковими угодами №1 від 01.01.2017, №2 від 15.02.2017 сторони внесли зміни до договору № 06/07/2016 про надання клінінгових послуг від 06.07.2016 та виклали у новій редакції пп. 3.1.1., пп. 3.1.1.1., пп. 3.1.1.2., пп. 3.1.1.3. договору та специфікацію до договору (додаток №1).

Позивач зазначає, що з метою виконання умов договору про надання клінінгових послуг, 05 серпня 2016 року між Приватним підприємством "АІВ ГРУП" (позивачем) як орендарем та ТОВ "ХІМТЕК-20" (третя особа), як орендодавцем укладено договір оренди обладнання (надалі - договір оренди обладнання), відповідно до умов якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, орендодавець зобов'язується передати орендареві, а орендар зобов'язується прийняти в строкове платне користування обладнання, яким є техніка для прибирання (надалі - об'єкт оренди) та сплачувати орендареві оренду плату.

Найменування, кількість, вартість об'єктів оренди визначається у Додатку № 1 до даного договору (п. 1.1.1. договору).

Додатком №1 до договору оренди обладнання сторони визначили найменування, кількість та вартість об'єктів оренди та встановили, що загальна вартість об'єктів оренди становить 1 229 300,00 грн.

Строк оренди складає 1 календарний рік з моменту прийняття об'єкта оренди. Після завершення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий термін. В цьому випадку, якщо жодна зі Сторін в термін 30 діб до завершення цього договору оренди обладнання письмово не сповістить про свій намір його розірвати, цей договір оренди обладнання автоматично продовжується на строк 1 календарний рік (п. 3.1., п. 3.2. договору оренди обладнання).

У відповідності до п. 4.1. договору оренди обладнання, розмір орендної плати в цілому за всі об'єкти оренди становить 34 140 (тридцять чотири тисячі сто сорок) грн. за один календарний місяць і сплачується орендарем в безготівковій формі на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 5 числа кожного місяця наперед. Розмір орендної плати здійснюється без урахування індексів інфляції та може бути переглянутим у випадку зміни кількості та/або найменування об'єктів оренди.

Передача майна в оренду здійснюється відповідними фахівцями сторін на підставі акту приймання-передавання обладнання, який є додатком № 2 до даного договору (п. 5.1. договору оренди обладнання).

Об'єкт оренди вважається переданим орендодавцем та прийнятим орендарем з моменту підписання сторонами відповідного акта приймання-передавання обладнання (п. 5.2. договору оренди обладнання).

В пункті 7.1. договору оренди обладнання сторони погодили, що ризик випадкового знищення, втрати або пошкодження об'єктів оренди або їх частини після прийняття об'єктів оренди та підписання акту приймання-передачі несе орендар.

Після закінчення строку оренди орендар зобов'язаний протягом 3-х днів повернути орендоване майно орендодавцю разом з тарою, упакуванням та технічною документацією (комплектно).

Пунктом 9.2.1. договору оренди обладнання сторони погодили, що орендодавець несе наступну відповідальність за даним договором оренди обладнання: у випадку прострочення з передачі орендарю обладнання - пеня в розмірі 0,01% від його договірної вартості за кожний день прострочення.

06.08.2016 позивач на підставі акту приймання-передачі обладнання (додаток №2 до договору) отримав в орендне користування обладнання на загальну суму 1 229 300,00 грн. У відповідності до п. 3 акту сторони визначили, що приймання-передача обладнання проводиться за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 44-Б, ТРЦ Французький бульвар і буде використовуватись за вказаною адресою.

Як зазначено позивачем, 23.04.2018 у зв'язку із припиненням дії договору позивач припинив надавати ТОВ "ЕКСПАНДІА" послуги на об'єкті ТРЦ "Французький бульвар" за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 44-Б та листом, направленим на адресу відповідача 21.04.2018 просив ТОВ "ЕКСПАНДІА" не чинити перешкод у поверненні обладнання.

Листом від 21.06.2018 позивач просив ТОВ "ЕКСПАНДІА" не чинити перешкод та надати можливість ПП "АІВ ГРУП" повернути обладнання.

01.06.2018 ПП "АІВ ГРУП" отримано претензію від ТОВ "ХІМТЕК-20" про сплату заборгованості за орендне користування технікою.

01.08.2018 ПП "АІВ ГРУП" отримано претензію від ТОВ "ХІМТЕК-20" про сплату заборгованості за орендне користування технікою, розірвання договору оренди обладнання та повернення техніки.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що 05 вересня 2018 року під час розгляду справи № 910/6159/18 за позовом позивача ПП "АІВ ГРУП" до відповідача ТОВ "ЕКСПАНДІА" про стягнення коштів за надані клінінгові послуги за договором про надання клінінгових послуг, представником ТОВ "ЕКСПАНДІА" було надано заяву про вивезення техніки від 15.01.2018.

За змістом вказаної заяви від 15.01.2018, орендована техніка була вивезена з об'єкту ТРЦ "Французький бульвар" за адресою м. Харків, вул. Академіка Павлова, 44-Б за погодженням ТОВ "ЕКСПАНДІА" представником ПП "АІВ ГРУП" ОСОБА_7, яка діяла від імені позивача.

Однак, позивач стверджує, що дозволу або розпорядження щодо вивезення обладнання ТОВ "ЕКСПАНДІА" не надавав, у трудових відносинах з ОСОБА_7 не перебував, а тому за доводами позивача відповідач ТОВ "ЕКСПАНДІА" незаконно розпорядилось технікою, що належить ТОВ "ХІМТЕК-20" та перебувала у тимчасовому користуванні позивача на підставі договору оренди обладнання.

З урахуванням наведеного, оскільки ТОВ "ЕКСПАНДІА" без достатньої правової підстави розпорядилось майном, яке на законних підставах перебувало у тимчасовому володінні та користуванні ПП "АІВ ГРУП", позивач посилаючись на ст. 22, ст. 1167, ст. 1212, ст. 1213, ст. 1214 ЦК України звернувся до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСПАНДІА" 1 713 085,40 грн. з яких: відшкодування вартості майна в розмірі 1 229 300,00 грн., орендна плата за обладнання у сумі 392 710,00 грн., пеня за несвоєчасне повернення техніки у розмірі 16 718,48 грн. та пеня за заборгованість щодо сплати орендної плати у сумі 74 356,92 грн.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Частиною першою статті 626 Цивільний кодекс України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як встановлено судом вище, між позивачем та відповідачем укладений договір №06/07/2016 про надання клінінгових послуг від 06.07.2016, відповідно до умов якого позивач зобов'язався власними силами з 08.08.2016 з використанням власних витратних матеріалів (миючі засоби та обладнання) надавати відповідачу клінінгові послуги з щоденного прибирання зон загального користування та прилеглої території на об'єкті, що розташований за адресою: м. Харків, вул. А. Павлова, 44Б, ТРЦ "Французький бульвар", а відповідач зобов'язався прийняти і оплатити надані належним чином послуги в порядку і на умовах, визначених договором. Сторони погодили, що найменування, обсяг послуг, які повинен виконати позивач, а також перелік техніки для прибирання сторони зазначають у Специфікації.

Спір у даній справі виник у зв'язку із тим, що ТОВ "ЕКСПАНДІА" без достатньої правової підстави розпорядилось майном, яке на законних підставах перебувало у тимчасовому володінні та користуванні позивача на підставі договору оренди обладнання від 05.08.2016, укладеного з ТОВ "ХІМТЕК-20", у зв'язку із чим, за доводами позивача відповідач повинен відшкодувати вартість майна в розмірі 1 229 300,00 грн., орендну плату за обладнання у сумі 392 710,00 грн., пеню за несвоєчасне повернення техніки у розмірі 16718,48 грн. та пеню за заборгованість щодо сплати орендної плати у сумі 74 356,92 грн.

За змістом частини 2 статті 11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є заподіяння майнової шкоди.

Відповідно до частини 1 статті Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.

Згідно із п. 8 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, одним із способами захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Аналогічні норми містяться також в статті 20 Господарського кодексу України, якою встановлено, що кожний суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів, зокрема шляхом відшкодування збитків.

Застосування цього способу захисту визначається положенням ст. 22 ЦК і проводиться як у договірних зобов'язаннях (ст. 611 ЦК), так і в позадоговірних зобов'язаннях (гл. 82 ЦК), якщо порушенням цивільного права особи їй завдано майнову шкоду, призведено до збитків.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно ст.ст. 224, 225 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Обов'язок відшкодування збитків є загальною формою цивільно-правової відповідальності, яка настає для боржника внаслідок порушення ним зобов'язання.

Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності відповідно до ст. 623 ЦК України.

Підставою для відшкодування понесених збитків є спричинення їх внаслідок неналежного виконання зобов'язання за договором, тобто наявності прямого причинного-наслідкового зв'язку між неправомірними діями однієї сторони та зменшення майнових прав іншої.

При цьому, обов'язковими умовами покладання відповідальності на винну сторону є наявність збитків, протиправність дій цієї особи, причинного зв'язку між діями особи та збитками, які складають об'єктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.

Частиною 2 статті 224 Господарського кодексу України, передбачено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила правопорушення, в силу ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України, включаються: - вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Отже, збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони за договором, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.

Як встановлено судом, умовами пункту 7.1. договору оренди обладнання ТОВ "ХІМТЕК-20" та ПП "АІВ ГРУП" погодили, що ризик випадкового знищення, втрати або пошкодження об'єктів оренди або їх частини після прийняття об'єктів оренди та підписання акту приймання-передачі несе ПП "АІВ ГРУП".

Однак, у матеріалах справи відсутні та позивачем не надані докази реальних витрат позивача на виконання договору оренди обладнання від 05.08.2016, здійснення відшкодування вартості обладнання у сумі 1 229 300,00 грн. на користь ТОВ "ХІМТЕК-20", внесення позивачем плати за оренду обладнання у сумі 392 710,00 грн., сплати пені, нарахованої за несвоєчасне повернення техніки у розмірі 16 718,48 грн. та пені, нарахованої за заборгованість щодо сплати орендної плати у сумі 74 356,92 грн.

Будь-яких первинних документів в підтвердження виконання зобов'язань орендаря за договором оренди обладнання від 05.08.2016 з 2016 року по 2018 року, матеріали справи не містять.

Доказів знищення, пошкодження обладнання, саме відповідачем ТОВ "ЕКСПАНДІА", яке перебувало у користуванні позивача згідно із умовами договору оренди обладнання від 05.08.2016 матеріали справи не містять. Протилежного позивачем не доведено.

Крім того, судом встановлено, що умови договору №06/07/2016 про надання клінінгових послуг від 06.07.2016 не містять положень, щодо прийняття відповідачем як замовником будь-яких технічних засобів на умовах оренди, зберігання, матеріальної відповідальності. Докази в підтвердження передання позивачем відповідачу в розпорядження, користування, зберігання обладнання в матеріалах справи відсутні.

В матеріалах справи міститься заява про вивезення техніки від 15.01.2018, зі змісту якої вбачається, що орендована техніка була вивезена з об'єкту ТРЦ "Французький бульвар" за адресою м. Харків, вул. Академіка Павлова, 44-Б за погодженням представником ПП "АІВ ГРУП" ОСОБА_7, яка діяла від імені позивача.

Позивач перебування ОСОБА_7 у трудових відносинах з ПП "АІВ ГРУП" заперечив, в підтвердження чого посилається, зокрема, на звіти про суми нарахованої заробітної плати за період грудень 2017- січень 2018 року; заяви свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, в яких вказується про те, що ОСОБА_7 у трудових відносинах з ПП "АІВ ГРУП" не перебувала; та заяву свідка ОСОБА_9 від 27.03.2019, в якій вказано, що ним як директором ПП "АІВ ГРУП" не надавались розпорядження ОСОБА_7 на отримання техніки або вчинення будь-яких дій від імені ПП "АІВ ГРУП".

В свою чергу, відповідач надав заяву свідка ОСОБА_7 від 16.02.2019, в якій зазначено, що ОСОБА_7 у період з червня 2017 по 15 січня 2018 виконувала функції адміністратора ПП "АІВ ГРУП" та 15.01.2018 обладнання для прибирання було вивезено з ТРЦ "Французький бульвар". Також, відповідачем надано заяву свідка ОСОБА_10 від 19.02.2019, директора ТОВ "Український сервісний партнер", в якій зазначено, що з 16.01.2018 ТОВ "Український сервісний партнер" надає ТОВ "ЕКСПАНДІА" послуги з прибирання на об'єкті ТРЦ "Французький бульвар".

Оцінивши надані сторони докази у сукупності, судом встановлено, що відповідні документи не підтверджують факту передання безпосередньо відповідачем (ТОВ "ЕКСПАНДІА") спірного обладнання для прибирання, вказаній у заяві особі ОСОБА_7. Заява про вивезення техніки від 15.01.2018 підтверджує вивезення техніки для прибирання з території ТРЦ "Французький бульвар" ОСОБА_7 та жодним чином не встановлює факту відчуження, передання такої техніки відповідачем.

Надані позивачем заяви свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 не приймаються судом як докази по справі, оскільки вказані заяви складені для подання не в межах даного спору та до звернення позивача до суду з даним позовом і відкриття провадження справі.

Заява свідка ОСОБА_9 від 27.03.2019 також, не приймається судом як доказ по справі, оскільки вказана заява, в порушення вимог статті 88 Господарського процесуального кодексу України, не містить підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань.

Позивачем суду не надано належних, допустимих та достатніх доказів того, що обладнання для прибирання було знищено, втрачено або пошкоджено у зв'язку із протиправною поведінкою відповідача.

Посилання позивача на заяву позивача про вчинене кримінальне правопорушення, визнається судом необґрунтованим та безпідставним, оскільки, матеріалами справи не містять відомостей щодо внесення за вказаною заявою відомостей про кримінальне провадження до Єдиного реєстру досудових розслідувань та встановлення вини відповідача у межах такого кримінального провадження.

З огляду на встановлені вище обставини, оцінивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено протиправної поведінки відповідача, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та заподіянням шкоди позивачу у вигляді вартості обладнання у сумі 1 229 300,00 грн., орендної плати за обладнання у сумі 392 710,00 грн., пені, нарахованої за несвоєчасне повернення техніки у розмірі 16 718,48 грн. та пені, нарахованої за заборгованість щодо сплати орендної плати у сумі 74 356,92 грн.

У відповідності до ст. 7 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Наведена норма кореспондується зі ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Вказані положення передбачають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки.

У п. 26 рішення від 15.05.2008 Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України" суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов'язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

З урахуванням наведеного, за відсутності належних, достатніх доказів реальних витрат позивача, що становлять заявлені до стягнення суми, протиправної поведінки відповідача, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та заподіянням шкоди, суд прийшов до висновку про необґрунтованість заявлених позивачем вимог.

Посилання позивача на приписи ст. ст. 1212, 1213, 1214 Цивільного кодексу України визнаються судом безпідставними, оскільки будь-яких доказів на підтвердження набуттям або збереженням майна (обладнання для прибирання, грошових коштів з орендної плати) відповідачем без достатньої правової підстави, позивачем суду не надано. Обґрунтованих підстав для застосування вказаних приписів цивільного законодавства до спірних правовідносин судом не встановлено.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З огляду на встановлені вище обставини, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими, недоведеними належними доказами та такими, що не підлягають задоволенню.

Підсумовуючи вищенаведене, суд відмовляє в задоволенні позову Приватного підприємства "АІВ ГРУП" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСПАНДІА" про стягнення 1 713 085,40 грн.

Судові витрати за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Відмовити в позові повністю.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано: 06.05.2019 .

Суддя О.В. Гулевець