Рішення

від 07.05.2019 по справі 924/156/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" травня 2019 р. Справа № 924/156/19

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Заверухи С.В., за участю секретаря судового засідання Тлустої У.О., розглянувши в залі судових засідань № 206 справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля сервіс торг", м. Хмельницький

до державного підприємства "Нігинський Кар'єр" с. Сахкамінь, Кам'янець-Подільський район

про стягнення заборгованості за договором купівлі - продажу №010618 від 01.06.18р. та договором купівлі - продажу №020618 від 02.06.18р. у розмірі 1211000,00 грн., інфляційні нарахування у розмірі - 84527,80 грн., 3% річних від простроченої суми у розмірі 15228,74 грн., пеню у розмірі 507,62 грн.

представники сторін:

позивача: Мельник С.М. - керівник згідно витягу з ЄДР

відповідача: Назаренко В.В. - представник згідно ордеру

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Процесуальні дії по справі.

18.02.2019 року на адресу господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля сервіс торг" до державного підприємства "Нігинський Кар'єр" про стягнення заборгованості за договором купівлі - продажу № 010618 від 01.06.18р. та договором купівлі - продажу № 020618 від 02.06.18р. у розмірі 1211000,00 грн., інфляційні нарахування у розмірі - 84527,80 грн., 3% річних від простроченої суми у розмірі 15228,74 грн., пеню у розмірі 507,62 грн.

20.02.19р. ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, в порядку розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 10:00 год. 12 березня 2019 р.

12.03.2019 року в підготовчому засіданні судом оголошено перерву до 09:30 год. 01.04.2019р.

01.04.2019р. в підготовчому засіданні судом оголошено перерву до 09:30 год. 15.04.2019 р.

Ухвалою суду від 15.04.2019р. закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Поділля сервіс торг" звернулось із позовом до суду про стягнення із державного підприємства "Нігинський Кар'єр" заборгованості за договором купівлі - продажу № 010618 від 01.06.18р. та договором купівлі - продажу № 020618 від 02.06.18р. у розмірі 1211000,00 грн., інфляційні нарахування у розмірі - 84527,80 грн., 3% річних від простроченої суми у розмірі 15228,74 грн., пеню у розмірі 507,62 грн.

В обґрунтування позову зазначає, що 01 червня 2018 року між ТОВ "Поділля сервіс торг" (позивач) та ДП "Нігинський Кар'єр" (відповідач) укладено договір купівлі-продажу №010618 (договір 1) та 02 червня 2018 року між позивачем та відповідачем був укладений договір купівлі-продажу №020618 (договір 2), згідно яких відповідач зобов'язувався поставити позивачу вапняк флюсовий фр. 20-40 мм (товар), а позивач зобов'язувався прийняти та оплатити товар на умовах договорів.

Наголошує на тому, що згідно п. 1.2 договору 1 та договору 2 найменування, кількісні, якісні та інші характеристики товару, його ціна та загальна вартість зазначаються в специфікаціях, підписаних сторонами, і які є невід'ємними частинами договорів. Тому, 01.06.2018 року між позивачем та відповідачем була підписана специфікація № 1 до договору 1 та 02.06.2018 року між сторонами була підписана специфікація № 1 до договору 2. Згідно платіжних доручень № 543 від 27.07.2018 року, № 544 від 27.07.2018 року, № 551 від 16.08.2018 року, № 552 від 17.08.2018 року та № 555 від 21.08.2018 року грошові кошти у розмірі 1 211 000,00 грн. були перераховані позивачем на банківський рахунок відповідача - свої зобов'язання щодо оплати товару позивач згідно договору 1 та договору 2 виконав у повному обсязі.

У відповіді на відзив від 01.04.2019р. позивач наголошує на тому, що здійснив оплату згідно договору купівлі-продажу № 010618 від 01.06.2018 р. по платіжному дорученню № 544 від 27.07.2018 р. на суму 600 000,00 грн., згідно договору купівлі-продажу №020618 від 02.06.2018 р. позивач здійснив оплату по платіжному дорученню № 543 від 27.07.2018 р. на суму 400 000,00 грн. Далі позивач, згідно платіжних доручень № 551 від 16.08.2018 p., № 552 від 17.08.2018 р. та № 555 від 21.08.2018 p., здійснив відповідно оплати у розмірах 100 000,00 грн., 100 000,00 грн. та 11 000,00 грн. у графі "призначення платежу" даних платіжних доручень чітко прописано, що ці кошти були перераховані позивачем за вапняк флюсовий по договору. Тому, дані перерахування стосуються саме цих договорів. На виконання договору 1 та договору 2, позивачем на розрахунковий рахунок відповідача були перераховані кошти загалом у сумі 1 211 000,00 грн.

29.08.2018 року позивач направляв відповідачу письмову заявку № 32 (що підтверджується копією письмової заявки № 32 від 29.08.2018p.) на купівлю вапняка флюсового у кількості 50 вагонів по 70 тонн, (50 х 70 = 3500 тонн), але будь-яких дій щодо відвантаження та продажу товару позивачу з боку відповідача на жодну письмову заявку не було здійснено.

Позивач 23.08.2018р. звертався до відповідача з листом № 68 із проханням повернути кошти згідно договору 1 та договору 2 на протязі 5-ти днів, а 10.12.2018р. позивач звернувся до відповідача із претензією, вих. № 8 щодо погашення заборгованості по договору 1 та договору 2 у повному обсязі в строк до 10.01.2019 року, на що відповідач ніяк не відреагував.

Також позивач наголошує на тому, що у претензії допущена описка: "в строк до "10" січня 2018 року", однак правильний рік строку - 2019, оскільки претензія датована 10.12.2018 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

У відзиві на позов від 11.03.2019р. відповідач наголошує на тому, що відповідно до п. 5.1. договору, товар поставляється залізничним транспортом в напіввагонах насипом без упаковки та маркування на умовах FCA - станція Нігин (якщо інше не зазначено в специфікації), відповідно до Міжнародних правил ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року по письмових заявках покупця згідно узгодженого графіка відвантаження після отримання грошових коштів згідно п. 4.1. Відповідно до специфікації №1 (додаток до договору №020618 від 02.06.2018 року), загальна вартість товару складає - 780 000,00 грн. з урахуванням ПДВ. Відповідно до платіжного доручення, наданого позивачем до суду в якості доказу сплати грошових коштів, позивачем перераховано на рахунок відповідача грошові кошти в розмірі: платіжне доручення №543 від 27.07.2018 року - 400 000,00 грн. (призначення платежу за вапняк флюсовий по договору № 020618 від 02.06.2018 року). Станом на момент подання позивачем позовної заяви до суду, останнім, всупереч вимогам п. 4.1. договору № 020618 від 02 червня 2018 року не сплачено попередню оплату за товар у розмірі зазначеному в специфікації № 1 - 780 000,00 грн.

Також, відповідач звертає увагу суду на те, що відповідно до договору № 020618, загальна сума договору визначається як сумарна вартість товару, поставка якого здійснюється відповідно до специфікацій. Відповідно до п. 4.1. договору, оплата за товар здійснюється в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на банківський рахунок продавця на умовах 100% попередньої оплати вартості належної до поставки кількості товару відповідно до письмової заявки покупця. Відповідно до п. 5.1. договору, товар поставляється залізничним транспортом в напіввагонах насипом без упаковки та маркування на умовах FCA - станція Нігин (якщо інше не зазначено в специфікації), відповідно до Міжнародних правил ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року по письмових заявках покупця згідно узгодженого графіка відвантаження після отримання грошових коштів згідно п. 4.1. відповідно до специфікації №1 (додаток до договору №020618 від 01.06.2018 року), загальна вартість товару складає 1 000 032,00 грн. з урахуванням ПДВ. Відповідно до платіжного доручення, наданого позивачем до суду в якості доказу сплати грошових коштів, позивачем перераховано на рахунок відповідача грошові кошти в розмірі: платіжне доручення №544 від 27.07.2018 року - 600 000,00 грн. (призначення платежу за вапняк флюсовий по договору № 020618 від 01.06.2018 року). Тому, станом на момент подання позивачем позовної заяви до суду, останнім, всупереч вимогам п. 4.1. договору №020618 від 01 червня 2018 року не сплачено попередню оплату за товар у розмірі зазначеному в специфікації №1 - 1 000 032,00 грн.

Відповідач додатково наголошує, що платіжні доручення №551 від 16.08.2018 року на суму 100 000,00 грн., №552 від 17.08.2018 року на суму 100 000,00 грн., №555 від 21.08.2018 року на суму 11 000,00 грн. не містять в графі призначення платежу посилання на договір, на виконання якого вони сплачуються. Загальна сума сплачених за вказаними платіжними дорученнями грошових коштів (221 000,00 грн.) не свідчить про виконання позивачем своїх зобов'язань по договору №020618 від 01 червня 2018 року, та по договору №020618 від 02 червня 2018 року. Стверджує, що станом на 07.08.2019 року позивачем не подано до відповідача інформації, щодо подальшої сплати попередньої плати, так саме як і не сплачено залишок попередньої плати за договорами №020618 від 01.06.2018 року та №020618 від 02.06.2018 року.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позов.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

01 червня 2018 року між ТОВ "Поділля сервіс торг" (покупець - позивач) та ДП "Нігинський Кар'єр" (продавець - відповідач) укладено договір купівлі-продажу №010618 (договір 1). Продавець зобов'язується поставити покупцю товар, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах даного договору. Найменування, кількісні, якісні та інші характеристики товару, його ціна та загальна вартість зазначаються в специфікаціях, підписаних сторонами і які є невід'ємними частинами цього договору. Допускається поставка з відхиленням +/-10% від узгодженої сторонами кількості товару в специфікаціях. Орієнтовний обсяг товару, що поставляється впродовж строку дії цього договору обумовлений сумою обсягу всіх специфікацій, підписаних сторонами і які є невід'ємними частинами цього договору. Обсяг товару, що поставляється, може змінюватись з урахуванням специфікацій, зазначених в пункті 1.2 цього договору (розділ 1 договору).

Ціна на товар визначається в гривні України за одну метричну тону товару на умовах поставки, передбачених цим договором або специфікаціями. Загальна сума договору визначається як сумарна вартість товару, поставка якого здійснюється відповідно до специфікацій. Ціна на товар може бути змінена лише за погодженням сторін шляхом укладання додаткової угоди до цього договору (розділ 2 договору).

Оплата за товар здійснюється в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на банківський рахунок продавця на умовах 100% попередньої оплати вартості належної до поставки кількості товару відповідно до письмової заявки покупця. Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на банківський рахунок продавця (розділ 4 договору).

Товар поставляється залізничним транспортом в напіввагонах насипом без упаковки та маркування на умовах FCA - станція Нігин (якщо інше не зазначено в Специфікації), відповідно до Міжнародних правил ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року по письмових заявках покупця згідно узгодженого графіка відвантаження після отримання грошових коштів згідно п. 4.1. Поставка здійснюється партіями. Партією товару вважається один вагон або група вагонів, поставлених по одній залізничній накладній. Продавець забезпечує відвантаження товару згідно з реквізитами та обсягами, зазначеними в специфікації та заявці покупця. Датою поставки товару вважається дата штемпеля станції відправлення в залізничній накладній на підтвердження прийняття вантажу до перевезення.

Право власності на товар та ризик випадкового пошкодження або загибелі товару переходить від продавця до покупця з дати поставки. Продавець не пізніше 24 годин після відвантаження товару повідомляє покупцю наступні дані по факсу або електронною поштою: номера вагонів та залізничної накладної; дату відправлення вагонів по залізничній накладній; масу відправленого товару по залізничній накладній (п. 5.1-5.3. договору).

Приймання товару, що постачається по цьому договору, здійснюється покупцем чи вантажоодержувачем товару після його отримання від органу транспорту на підставі даних про кількість та якість товару, зазначених в рахунку, залізничній накладній та паспорті якості виробника (п. 6.1. договору).

За невиконання чи неналежне виконання зобов'язань по договору винна сторона зобов'язана відшкодувати іншій стороні всі завдані збитки. У випадку порушення строку поставки товару згідно п.5.1, продавець сплачує на користь покупця пеню в розмірі 0,1% від суми вартості непоставленого товару за кожен календарний день прострочки поставки.

Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 01 червня 2019 року включно. У випадку невиконання сторонами своїх зобов'язань по даному договору, він вважається продовженим на строк до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (р. 10 договору).

Умови даного договору можуть бути змінені за взаємною згодою сторін з обов'язковим складанням додаткової угоди, яка є невід'ємною частиною цього договору. Жодна зі сторін не має права передавати свої права за цим договором третій стороні без письмової згоди іншої сторони (п. п. 11.1, 11.2. договору). Договір підписаний представника та скріплений печатками сторін.

Окрім цього, 02 червня 2018 року між ТОВ "Поділля сервіс торг" (покупець - позивач) та ДП "Нігинський Кар'єр" (продавець - Відповідач) укладено договір купівлі-продажу №020618 (Договір 2). Продавець зобов'язується поставити покупцю товар, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах даного договору. Найменування, кількісні, якісні та інші характеристики товару, його ціна та загальна вартість зазначаються в специфікаціях, підписаних сторонами і які є невід'ємними частинами цього договору. Допускається поставка з відхиленням +/-10% від узгодженої сторонами кількості товару в специфікаціях. Орієнтовний обсяг товару, що поставляється впродовж строку дії цього договору обумовлений сумою обсягу всіх специфікацій, підписаних сторонами і які є невід'ємними частинами цього договору. Обсяг товару, що поставляється, може змінюватись з урахуванням специфікацій, зазначених в пункті 1.2 цього договору (розділ 1 договору).

Ціна на товар визначається в гривні України за одну метричну тону товару на умовах поставки, передбачених цим договором або специфікаціями. Загальна сума договору визначається як сумарна вартість товару, поставка якого здійснюється відповідно до специфікацій. Ціна на товар може бути змінена лише за погодженням сторін шляхом укладання додаткової угоди до цього договору (розділ 2 договору).

Оплата за товар здійснюється в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на банківський рахунок продавця на умовах 100% попередньої оплати вартості належної до поставки кількості товару відповідно до письмової заявки покупця. Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на банківський рахунок продавця (розділ 4 договору).

Товар поставляється залізничним транспортом в напіввагонах насипом без упаковки та маркування на умовах FCA - станція Нігин (якщо інше не зазначено в специфікації), відповідно до Міжнародних правил ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року по письмових заявках покупця згідно узгодженого графіка відвантаження після отримання грошових коштів згідно п.4.1. Поставка здійснюється партіями. Партією товару вважається один вагон або група вагонів, поставлених по одній залізничній накладній. Продавець забезпечує відвантаження товару згідно з реквізитами та обсягами, зазначеними в специфікації та заявці покупця. Датою поставки товару вважається дата штемпеля станції відправлення в залізничній накладній на підтвердження прийняття вантажу до перевезення.

Право власності на товар та ризик випадкового пошкодження або загибелі товару переходить від продавця до покупця з дати поставки. Продавець не пізніше 24 годин після відвантаження товару повідомляє покупцю наступні дані по факсу або електронною поштою: номера вагонів та залізничної накладної; дату відправлення вагонів по залізничній накладній; масу відправленого товару по залізничній накладній (п. 5.1-5.3. договору).

Приймання товару, що постачається по цьому договору, здійснюється покупцем чи вантажоодержувачем товару після його отримання від органу транспорту на підставі даних про кількість та якість товару, зазначених в рахунку, залізничній накладній та паспорті якості виробника (п. 6.1. договору).

За невиконання чи неналежне виконання зобов'язань по договору винна сторона зобов'язана відшкодувати іншій стороні всі завдані збитки. У випадку порушення строку поставки товару згідно п.5.1, продавець сплачує на користь покупця пеню в розмірі 0,1% від суми вартості непоставленого товару за кожен календарний день прострочки поставки.

Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 02 червня 2019 року включно. У випадку невиконання сторонами своїх зобов'язань по даному договору, він вважається продовженим на строк до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (р. 10 договору).

Умови даного договору можуть бути змінені за взаємною згодою сторін з обов'язковим складанням додаткової угоди, яка є невід'ємною частиною цього договору. Жодна зі сторін не має права передавати свої права за цим договором третій стороні без письмової згоди іншої сторони (п.п. 11.1, 11.2. договору). Договір підписаний представника та скріплений печатками сторін.

01.06.2018 року між позивачем та відповідачем була підписана специфікація №1 до договору 1 на поставку вапняку на суму 1 000 032,00 грн. та 02.06.2018 року між позивачем та відповідачем була підписана специфікація №1 до договору 2 на поставку вапняку на суму 780 000,00 грн.

На виконання умов договорів купівлі-продажу згідно платіжних доручень № 543 від 27.07.2018 року на суму 400 000 грн. (із призначенням платежу „за вапняк флюсовий по договору 020618 від 02.06.2018р."), № 544 від 27.07.2018 року на суму 600 000 грн. (із призначенням платежу „за вапняк флюсовий по договору 010618 від 01.06.2018р."), № 551 від 16.08.2018 року на суму 100 000 грн. (із призначенням платежу „за вапняк флюсовий по договору"), № 552 від 17.08.2018 року на суму 100 000 грн. (із призначенням платежу „за вапняк флюсовий по договору"), та № 555 від 21.08.2018 року на суму 11 000 грн. (із призначенням платежу „за вапняк флюсовий по договору"), позивач перерахував відповідачу кошти у загальному розмірі 1 211 000,00 грн.

Листом від 29.08.2018р. № 32 позивач просив відповідача здійснити відвантаження на адресу підприємства вапняка фр.40-80 в кількості 50 вагонів по 70 тонн в серпні місяці (продукція: камінь, щебінь, відсів код 241337, зі станції Нігин, код 333100, відправник ДП "Нігинський кар'єр", код 5101 Реквізити вантажоодержувача: ЖД код вантажоодержувача: 4371, ПАТ "Салівонківський цукровий завод", ЄДРПОУ, Код станції вантажоодержувача: 343704, станція Устинівка, У графі №15 прохання вказати - "вантаж є власністю ТОВ "Поділля Сервіс Торг" Код платника по УЗ ТОВ "Т.ДЕК", код 8219388, в напіввагонах люкових).

Листом від 10.12.2018р. № 8 позивач звернувся до відповідача із претензією про погашення заборгованості в сумі 1211000грн. до 10.01.2018р.

Враховуючи неналежне виконання відповідачем умов договорів купівлі-продажу від 01.06.2018р., 02.06.2018р., позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Згідно ч. 2 ст. 4 ГПК України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

З положень ст. 509 ЦК України та ст. 173 ГК України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як вбачається із матеріалів справи, 01 червня 2018 року та 02 червня 2018р. між ТОВ "Поділля сервіс торг" (покупець - позивач) та ДП "Нігинський Кар'єр" (продавець - відповідач) укладено договори купівлі-продажу № 010618, № 020618, за якими продавець зобов'язався поставити покупцю товар, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар на умовах даного договору.

Із матеріалів справи слідує, що позивач, звертаючись із даним позовом, просить стягнути із відповідача 1211000,00 грн. суми попередньої оплати, а також інфляційні нарахування у розмірі - 84527,80 грн., 3% річних від простроченої суми у розмірі 15228,74 грн., пеню у розмірі 507,62 грн., посилаючись на те, що позивач згідно укладених між сторонами договорів, відповідно до платіжних доручень перерахував на рахунок відповідача 1211000,00 грн., як передоплату за закупівлю товару. Вказана сума попередньої оплати відповідачем отримана у повному обсязі та позивачу не поверталась.

Судом встановлено, що обумовлений у листі від 29.08.2018р. або специфікаціях від 01.06.2018р., 02.06.2018р. товар відповідачем поставлений не був, що не заперечується сторонами.

Статтею 655 ЦК України унормовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ч.1 ст. 663 ЦК України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, то, відповідно до положень ст. 530 ЦК України, кредитор право вимагати його виконання у будь-який час, а боржник повинен виконати свій обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Як встановлено судом, листом від 29.08.2018р. № 32 позивач просив відповідача здійснити відвантаження на адресу підприємства вапняку фр.40-80 в кількості 50 вагонів по 70 тонн в серпні місяці (продукція: камінь, щебінь, відсів код 241337, зі станції Нігин, код 333100, відправник /ДП "Нігинський кар'єр", код 5101 Реквізити вантажоодержувача: ЖД код вантажоодержувача: 4371, ПАТ "Салівонківський цукровий завод", ЄДРПОУ, Код станції вантажоодержувача: 343704, станція Устинівка, У графі №15 прохання вказати - "вантаж є власністю ТОВ "Поділля Сервіс Торг" Код платника по УЗ ТОВ "Т.ДЕК", код 8219388, в напіввагонах люкових).

Листом від 10.12.2018р. № 8 позивач звернувся до відповідача із претензією про погашення заборгованості в сумі 1211000грн. до 10.01.2018р., яка відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення (ідентифікатор 2900101736359) була отримана відповідачем згідно відмітки про отримання вимоги 17.12.2018р.

Покупець має право на односторонню відмову від договору купівлі-продажу, зокрема, у випадку здійснення покупцем попередньої оплати та непередання продавцем товару після її отримання у встановлені договором строки, у такому випадку покупець має право на повернення попередньої оплати, водночас, з моменту відмови покупця від договору та вимоги повернути попередню оплату - обов'язок продавця поставити товар припиняється.

Отже, відповідне право передбачає собою відмову від договору купівлі-продажу та припинення зобов'язань сторін за договором, в тому числі припинення обов'язку продавця поставити погоджений товар (в межах зобов'язання, яке виникло з конкретної погодженої поставки).

Таким чином, направивши відповідачу лист - вимогу 10.12.2018р. № 8 про повернення суми попередньої оплати у розмірі 1211000грн., позивач реалізував своє право на односторонню відмову від зобов'язання з поставки, яке виникло з договорів № 010618 від 01.06.18р, № 020618 від 02.06.18р у зв'язку з чим між сторонами припинились зобов'язання з поставки товару, зокрема у відповідача припинився обов'язок поставити позивачу товар.

При цьому, в матеріалах справи відсутні докази, а відповідачем не надано документів, які б підтверджували поставку позивачу товару на суму попередньої оплати або про повернення коштів останньому.

Згідно ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати .

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Виходячи із вказаних обставин, суд приходить до висновку, що відповідач належним чином своє зобов'язання щодо поставки товару на суму 1 211 000грн. не виконав.

Також приймається до уваги, що договорами від 01.06.2018р. та 02.06.2018р. сторони передбачили, що товар поставляється по письмових заявках покупця згідно узгодженого графіка відвантаження. При цьому, листом від 29.08.2018р. № 32 позивач саме на виконання п. 4.1. договорів просив відповідача здійснити відвантаження на адресу підприємства вапняку (фр.40-80 в кількості 50 вагонів по 70 тонн) в серпні місяці.

Суд, оцінивши вказаний доказ (оригінал листа-заявки товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля сервіс торг" від 29.08.2018р. № 32 ) приймає останній до уваги як достатній та достовірний в силу ст.ст. 78, 79 ГПК України.

Одночасно судом звертається увага відповідача, на подані вже під час розгляду по суті, лист №49 від 10.09.2018р. (де вказана фракція вапняка 20-40, як у специфікаціях до договорів) та електронне підтвердження його надіслання. За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Приймається до уваги, що відповідач отримавши, в т.ч. оригінал листа-заявки товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля сервіс торг" від 29.08.2018р. № 32, ніяким чином не відреагував на отримання даної заявки, шляхом направлення своїх заперечень.

Доводи відповідача стосовно того, що загальна сума сплачених за вказаними платіжними дорученнями грошових коштів (221 000,00 грн.) не свідчить про виконання позивачем своїх зобов'язань по договорами судом не можуть бути прийняті до уваги, оскільки позивач на виконання п. 4.1. договорів листом від 29.08.2018р. № 32 просив відповідача здійснити відвантаження на адресу підприємства товару, вказавши, при цьому, вид товару та умови щодо кількості, асортименту і якості товару (предмет договорів) - вапняк фр.40-80 в кількості 50 вагонів по 70 тонн, строк його поставки (період, протягом якого постачальник зобов'язаний передати товар покупцеві) - серпень 2018року, порядок поставки товару (зі станції Нігин, код 333100, відправник ДП "Нігинський кар'єр", код 5101 Реквізити вантажоодержувача: ЖД код вантажоодержувача: 4371, ПАТ "Салівонківський цукровий завод", ЄДРПОУ, Код станції вантажоодержувача: 343704, станція Устинівка, у напіввагонах люкових).

При цьому, строк поставки продукції визначено пунктами 4.1. договорів альтернативно - товар поставляється по письмових заявках покупця згідно узгодженого графіка відвантаження після отримання грошових коштів. Відповідно до п. 4.1. договорів сторони узгодили строк поставки товару з певними діями покупця - попередньою оплатою, одержанням повідомлення позивача.

Відтак, оскільки сторони по справі дійшли згоди про поставку товару, за що позивач здійснив передоплату у розмірі 1211000 грн., а відповідач згідно договорів не поставив товар та не повернув кошти товариству з обмеженою відповідальністю "Поділля сервіс торг" , суд вважає, що позивач в силу ст. 693 ЦК України вправі вимагати повернення попередньої оплати в розмірі 1211000грн.

Натомість, інші доводи відповідача стосовно безпідставності позовних вимог також не знайшли свого підтвердження матеріалами справи, тому до уваги судом не приймаються.

Згідно ч. 1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Крім того, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 507,62 грн. - 0,1% (відсоток пені) х 1 211 000,00 грн. (борг) х 153 (кількість прострочених днів) / 365 (кількість днів у році) = 507,62 грн.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Договорами від 01.06.2018р. та 02.06.2018р. сторони передбачили, що у випадку порушення строку поставки товару згідно п.5.1, продавець сплачує на користь покупця пеню в розмірі 0,1% від суми вартості непоставленого товару за кожен календарний день прострочки поставки (п.7.2. договорів). Суд, враховуючи умови п. 7.2 договорів та перевіривши розмір заявленої позивачем пені, зазначає, що остання заявлена в межах можливих нарахувань, а тому позовні вимоги про стягнення 507,62 грн. пені підлягають задоволенню.

Також, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача 84 527,80 грн. інфляційних нарахувань (за період прострочення: 101,9% (індекс інфляції вересень 2018 p.) x 101,7% (індекс інфляції жовтень 2018 р.) х 101,4% (індекс інфляції листопад 2018 p.) x 100,8% (індекс інфляції грудень 2018 р.) х 101,0% (індекс інфляції січень 2019 р.) та 15 228,74 грн. - 3% річних від простроченої суми (з 01.09.2018 року до 31.01.2019 року за 153 календарних дні.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з пунктом 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку в його необґрунтованості, так як позивачем неправильно визначено початок періоду нарахування 3% річних.

Як встановлено судом, направивши відповідачу лист - вимогу від 10.12.2018р. № 8 про повернення суми попередньої оплати позивач реалізував своє право на односторонню відмову від зобов'язання з поставки, яке виникло з договорів від 01.06.2018, 02.06.2018р., у зв'язку з чим між сторонами припинились зобов'язання з поставки товару, зокрема у відповідача припинився обов'язок поставити позивачу товар. Водночас, у відповідача як у продавця, який у встановлені договором строки не поставив товар покупцю, виник обов'язок повернути позивачу сплачену останнім суму попередньої оплати у строк до 10.01.2019р.

Таким чином, обґрунтованим для нарахування 3% річних за невиконання відповідачем обов'язку з повернення попередньої оплати у розмірі 1211000 грн. є період з 11.01.2019р. по 31.01.2019 (в межах заявленого позивачем періоду нарахування).

За таких обставин, суд здійснив власний розрахунок 3% річних за прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання (повернення суми попередньої оплати) в межах заявленого позивачем періоду нарахування.

Таким чином, обґрунтованим розміром 3% річних, що підлягають стягненню з відповідача, є 2090,22 грн. у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 15228,74грн. підлягають частковому задоволенню у розмірі 2090,22 грн.

Яку уже зазначалось та встановлено судом, направивши відповідачу лист - вимогу від 10.12.2018р. № 8 про повернення суми попередньої оплати позивач реалізував своє право на односторонню відмову від зобов'язання з поставки, яке виникло з договорів від 01.06.2018, 02.06.2018р., у зв'язку з чим між сторонами припинились зобов'язання з поставки товару, зокрема у відповідача припинився обов'язок поставити позивачу товар. Водночас, у відповідача як у продавця, який у встановлені договором строки не поставив товар покупцю, виник обов'язок повернути позивачу сплачену останнім суму попередньої оплати у строк до 10.01.2019р. (як вказано у листі та не заперечується позивачем).

Однак, під час перерахунку втрат від інфляції (за період 11.01.2019р. - 31.01.2019р. із врахуванням листа - вимоги від 10.12.2018р. № 8 ) судом враховуються положення п. 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань". Так, згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Судом в даному випадку приймається до уваги, що індекс інфляції, який характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, визначається Держкомстатом за період, який становить один місяць, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції обчислюється виходячи з суми боргу, що мав місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки. Тобто, врахування індексу інфляції можливе лише на суму простроченої заборгованості не менше як на один місяць та у порядку відповідальності боржника за порушення грошового зобов'язання. Крім того, сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція). Така позиція викладена у листі Верховного Суду України "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ від 03.04.1997 №62-97р. При цьому індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу .

Проте, зважаючи на встановлений судом можливий період здійснення інфляційних нарахувань (11.01.2019р. - 31.01.2019р. із врахуванням листа - вимоги від 10.12.2018р. № 8) враховується, що на відповідну кінцеву дату прострочення платежу - 31.01.2019р. був відсутній період, який би передував простроченню, та дорівнював би одному календарному місяцю. Відтак, суд приходить до висновку, що у стягненні 84 527,80 грн. інфляційних нарахувань (за період прострочення: вересень 2018 p., жовтень 2018 р., листопад 2018 p., грудень 2018 р., січень 2019 р.) слід відмовити.

При цьому, суд зазначає, що з огляду на заявлені позивачем підстави позову - невиконання відповідачем зобов'язання з повернення попередньої оплати, тобто грошових коштів, а також предмет позову - стягнення суми попередньої оплати, пені, 3% та інфляційних втрат (ст. 625 Цивільного кодексу України) у зв'язку з таким невиконанням, необхідним є встановлення обставин наявності у зобов'язанні з повернення відповідачем позивачу грошових коштів (попередньої оплати) ознак грошового, оскільки положення ст. 625 Цивільного кодексу України встановлюють правило, за якого сплата 3% річних та інфляційних втрат як спосіб захисту майнового права та інтересу кредитора за користування боржником утримуваними коштами та від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів, здійснюється у випадку прострочення виконання грошового зобов'язання.

Суд зазначає, що у Цивільному кодексі України відсутнє визначення терміну "грошове зобов'язання".

Відповідно до правової позиції Верховного суду України, викладеної у постанові від 30.03.2016 у справі №6-2168цс16, (предметом розгляду в межах якої були вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат внаслідок невиконання обов'язку з повернення авансу, стягнутого за рішенням суду), зобов'язання, що зводиться до сплати грошей, є грошовим зобов'язанням, а отже невиконання таких зобов'язань належним чином дає підстави для стягнення інфляційних витрат за весь час прострочення та 3 % річних від простроченої суми, які входять до складу грошового зобов'язання, оскільки боржник зобов'язаний відшкодувати інфляційні витрати від знецінення неповернутих коштів за час виконання рішення суду про стягнення суми.

При цьому, враховуючи, предмет розгляду у справі №6-2168цс16 - повернення авансу, можна дійти висновку, що грошове зобов'язання слід розуміти не тільки як таке, що може виникати лише з договору, та містить у собі обов'язок з оплати іншій стороні за виконані роботи/надані послуги/товар (тобто бути елементом зобов'язання, яке передбачає оплатність), а як і таке, що може виникати з будь-яких юридичних фактів, які передбачені ст. 11 ЦК України, та передбачати будь-який обов'язок з передачі грошових коштів, тобто коли одна особа зобов'язана такі кошти надати іншій особі, а інша особа має право вимагати передання таких коштів, зокрема, і у випадку обов'язку повернути грошові кошти, сплачені у якості авансу, попередньої оплати (ст. 693 ЦК України).

Таким чином, будь-яке зобов'язання, що зводиться до сплати грошей, є грошовим зобов'язанням, а отже невиконання таких зобов'язань належним чином дає підстави для стягнення інфляційних витрат за весь час прострочення та 3 % річних від простроченої суми.

Таким чином, зобов'язання відповідача з повернення грошових коштів (попередньої оплати), які були ним отримані на виконання договору купівлі-продажу від покупця (позивача), є грошовим, так як змістом такого зобов'язання є обов'язок відповідача повернути отримані грошові кошти (суму попередньої оплати) та право позивача вимагати такого повернення від відповідача. При цьому, зобов'язання з повернення попередньої оплати виникає як наслідок невиконання продавцем обов'язку з поставки товару та реалізацією покупцем права на відмову від договору поставки у зв'язку з простроченням продавця, тобто, по суті, відбувається новація зобов'язання з поставки в обов'язок щодо повернення попередньої оплати, у зв'язку з чим у продавця припиняється обов'язок щодо поставки товару та виникає обов'язок щодо передачі покупцю грошових коштів, які були йому передані у якості попередньої оплати.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля сервіс торг", м. Хмельницький до державного підприємства "Нігинський Кар'єр" с. Сахкамінь Кам'янець-Подільський район про стягнення заборгованості за договором купівлі - продажу №010618 від 01.06.18р. та договором купівлі - продажу №020918 від 02.06.18р. у розмірі 1211000,00 грн., інфляційні нарахування у розмірі - 84527,80 грн., 3% річних від простроченої суми у розмірі 15228,74 грн., пеню у розмірі 507,62 грн. задовольнити частково.

Стягнути з державного підприємства "Нігинський Кар'єр" (32322, Хмельницька обл., Кам'янець - Подільський р-н, селище Сахкамінь, вул. Радянська, 1 А, код 00373741) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля сервіс торг" (29000, м. Хмельницький, вул. Катіонівська, 34, код 39930772) 1211000,00 грн. (один мільйон двісті одинадцять тисяч гривень 00 коп.), 3% річних у розмірі 2090,22 грн. (дві тисячі дев'яносто гривень 22 коп.), пеню у розмірі 507,62 грн. (п'ятсот сім гривень 62 коп.), 18 203,97 грн. (вісімнадцять тисяч двісті три гривні 97 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

В решті позову в частині стягнення інфляційних нарахувань у розмірі 84527,80 грн., 3% річних у розмірі 13138,52 грн. відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. (ч.1, 2 ст. 256 ГПК України).

Повне судове рішення складено 07.05.2019р.

Суддя С.В. Заверуха

Віддрук. 3 прим. :

1 - до справи;

2 - позивачу, (29000, м. Хмельницький, вул. Катіонівська, 34);

3 - відповідачу (32322, Хмельницька обл., Кам'янець - Подільський р-н, селище Сахкамінь, вул. Радянська, 1 А).

Всім рекоменд.