Рішення

від 03.05.2019 по справі 917/1566/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.05.2019 Справа № 917/1566/18

за позовною заявою Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" вул. Грушевського 1Д, м.Київ, 01001

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "ПММ-Реалізація" пр-т 50 років Жовтня, 82, м.Кременчук, Полтавська область, 39622

2. ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про стягнення 348 203,82 грн.

Суддя Киричук О.А.

Секретар судового засідання Тертична О.О.

за участю представників:

представник позивача: не з"явився

представник відповідача: 1. не з"явився; 2. не з"явився

Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернулося до господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПММ-Реалізація" та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору № Б/Н від 24.10.2014р.

В обґрунтування позову позивач посилається на неналежне виконання Товариства з обмеженою відповідальністю "ПММ-Реалізація" своїх зобов"язань по кредитному договору № Б/Н від 24.10.2014р. у частині повернення отриманих кредитних коштів, а також сплати процентів за користування кредитом та комісії за користування кредитом.

У позові позивач зазначає про наявність заборгованості за кредитним договором № Б/Н від 24.10.2014 року в розмірі 750 590,20 грн., з яких 348 203,82 грн. - заборгованість за кредитом; 211 116,64 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 12 193,01 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом; 179 076,73 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

При цьому, звертаючись до суду з позовом позивач ставить вимогу про стягнення лише 348 203,82 грн. заборгованості за кредитом.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 17.12.2019 р. суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду і відкрити провадження у справі, справу розглядати у порядку загального позовного провадження, призначити підготовче засідання у справі на 29.01.18р. 09:00 год.

Судове засідання по справі №917/1566/18 призначене до розгляду на 29.01.2019р. не відбулося у зв"язку з відпусткою судді.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 04.02.2019 р. суд ухвалив призначити розгляд справи №917/1566/18 в судовому засіданні на 14.02.19р. об 09:30 год.

Судове засідання по справі № 917/1566/18 не відбулося у зв"язку з припиненням повноважень судді Геті Н.Г.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Полтавської області №90 від 19.02.2019 призначено повторний автоматизований розподіл справи №917/1566/18, у зв'язку зі звільненням судді з посади.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.02.2019 справу №917/1566/18 передано для розгляду судді Киричуку О.А.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 20.02.2019 р. суд ухвалив прийняти до провадження справу № 917/1566/18, призначити підготовче засідання у справі на 12.03.19, викликати учасників справи у підготовче засідання, зобов'язати відповідачів надати докази оплати заборгованості по кредитному договору № Б/Н від 24.10.2014р, запропонувати відповідачам протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду надати суду відзив на позов.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 12.03.2019 р. суд ухвалив відкласти підготовче засідання на 11.04.19, запропонувати сторонам вчинити дії на виконання завдання підготовчого провадження, викликати учасників справи в підготовче засідання.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 11.04.2019 р. суд ухвалив закрити підготовче провадження у справі №917/1566/18, призначити справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на 03.05.19, викликати учасників справи в судове засідання.

Ухвали суду по справі були надіслана учасникам справи рекомендованим листом, що підтверджується відтисками печатки про відправлення на зворотному боці ухвал, що знаходяться в матеріалах справи.

Зокрема, ухвала суду від 11.04.2019 р., якою суд ухвалив закрити підготовче провадження у справі №917/1566/18, призначити справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на 03.05.19, викликати учасників справи в судове засідання, була надіслана учасникам справи 12.04.2019 року рекомендованим листом, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали.

Позивач та відповідач 1 (Товариство з обмеженою відповідальністю "ПММ-Реалізація") отримали ухвалу від 11.04.2019 р., що підтверджується підписами про вручення на повідомленні про вручення поштового відправлення.

Відповідач 2 - ОСОБА_1, за висновками суду, також вважається належним чином повідомленим про розгляд справи судом, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до частини 6 статті 176 Господарського процесуального кодексу України, у разі, якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, що не є підприємцем, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

Згідно частини 1 статті 16 Закону України "Про захист персональних даних", порядок доступу до персональних даних третіх осіб визначається умовами згоди суб'єкта персональних даних, наданої володільцю персональних даних на обробку цих даних, або відповідно до вимог закону. Порядок доступу третіх осіб до персональних даних, які знаходяться у володінні розпорядника публічної інформації, визначається Законом України "Про доступ до публічної інформації", крім даних, які отримує Міністерство фінансів України від інших органів під час здійснення повноважень з контролю за дотриманням бюджетного законодавства в частині моніторингу пенсій, допомог, пільг, субсидій, інших соціальних виплат.

Частиною 3 статті 16 Закону України "Про захист персональних даних" визначено, що суб'єкт відносин, пов'язаних з персональними даними, подає запит щодо доступу (далі - запит) до персональних даних володільцю персональних даних.

Згідно з частиною 7 статті 176 Господарського процесуального кодексу України, інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи має бути надана протягом п'яти днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання та перебування особи відповідного звернення суду.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 26.03.2019 р. суд звернувся до АВТОЗАВОДСЬКОЇ РАЙОННОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ ВИКОНАВЧОГО КОМІТЕТУ КРЕМЕНЧУЦЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ з запитом щодо доступу до персональних даних фізичної особи ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) та зобов'язав надіслати інформацію про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1.

Згідно відповіді АВТОЗАВОДСЬКОЇ РАЙОННОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ ВИКОНАВЧОГО КОМІТЕТУ КРЕМЕНЧУЦЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ОСОБА_1 значиться за адресою: квт.287, буд19, кв.59, м.Кременчук, Полтавська область, 39600.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвали суду у справі були направлена судом рекомендованим листом з повідомленнями про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в позові, що спідпадає з адресою реєстрації відповідача.

Однак, конверти з ухвалами були повернуті до суду відділенням поштового зв'язку з відмітками за закінченням строку зберігання , за незапитом , за інші причини, що не дали змоги виконатиобов"язкищодо пересилання поштового відправлення .

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про невручення копії судового рішення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України Про доступ до судових рішень усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України Про доступ до судових рішень для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України Про доступ до судових рішень ).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, з ухвалами у справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

В судове засідання 03.05.19 представники сторін на виклик суд не з явилися.

Відповідачі відзив на позов не надали.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно із ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідачі не скористалися наданими їм процесуальними правами, за висновками суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України, оскільки містить достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

24.10.2014 року Товариства з обмеженою відповідальністю "ПММ-Реалізація" (далі - Відповідач-1) було підписано заяву про відкриття поточного рахунку (далі - Заява).

Згідно вказаної заяви відповідач приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг" (умови), тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування (договір) та взяв на себе зобов'язання виконувати умови договору.

Відповідно до умов Договору №б/н від 24.10.2014р. ТОВ "ПММ-Реалізація" було відкрито в ПАТ "КБ "ПРИВАТБАНК" поточний рахунок № 26002054612654 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг".

Згідно з п.3.2.1.1.1 умов - кредитний ліміт на поточний рахунок (кредит) надається на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта.

Відповідно до п.3.2.1.1.3 умов кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта з повернення кредиту, сплаті відсотків та винагороди.

На виконання умов договору позивачем було надано відповідачу кредитний ліміт: 27.10.2014 року на суму 0,00 грн.; 12.11.2014 року на суму 50000,00 грн.; 19.11.2015 року на суму 25000,00 грн.; 09.12.201 року на суму 0,00 грн.; 11.04.2016 року на суму 160000,00 грн.; 09.08.2016 року на суму 200000,00 грн.; 03.11.2016 року на суму 340000,00 грн.; 20.12.2016 року на суму 280000,00 грн.; 21.12.2016 року на суму 340000,00 грн.; 27.12.2016 року на суму 350000,00 грн., що підтверджується наданою позивачем довідкою про розміри встановлених кредитних лімітів та виписками з яких вбачається, що позичальник отримував кредитні грошові кошти.

За змістом ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 ст.173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За приписами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно зі ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлене договором або не випливає із суті змішаного договору (ч.2 ст.628 Цивільного кодексу України).

Стаття 181 Господарського кодексу України передбачає загальний порядок укладання господарських договорів. Частина 1 зазначеної статті визначає, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до норм ст.639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Частиною 1 ст.634 Цивільного кодексу України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до п.3.2.1.1.16 Умов та правил надання банківських послуг при укладанні договорів та угод, або вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання клієнта до "Умов та правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронного цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Отже, судом встановлено, що шляхом приєднання Товариство з обмеженою відповідальністю "ПММ-Реалізація" (відповідач №1) до Умов та правил надання банківських послуг (у формі заяви про відкриття поточного рахунку) між сторонами було укладено договір банківського обслуговування, який за своєю правовою природою є змішаним договором, що містить елементи договору банківського рахунку та кредитного договору.

Зазначена правова позиція викладена в у постанові Верховного Суду, яка викладена у постанові від 12.12.2018 у справі № 924/790/15.

З огляду на встановлений ст.204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає договір банківського обслуговування від 24.10.2014 року як належну підставу, у розумінні норм ст.11 названого Кодексу, для виникнення у позивача та відповідача №1 взаємних цивільних прав та обов'язків.

За договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком (ч.1 ст.1066 Цивільного кодексу України).

Якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено договором або законом (ч.ч.1, 2 ст.1069 Цивільного кодексу України).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 3.2.1.2.3.4. Умов - Банк має право при порушенні Клієнтом будь- якого із зобов'язань, передбаченого Умовами, змінити умови кредитування - вимагати від Клієнта достроковою повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.

Матеріалами справи (виписками з рахунку відповідача) підтверджується належне виконання позивачем свого обов'язку за договором щодо надання позичальнику кредитних коштів в межах кредитного ліміту, внаслідок чого у відповідача №1 виник обов'язок повернути кредит.

Однак, як встановлено судом, відповідач №1 належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання за договором, у зв'язку з чим станом на 18.10.2018 року в останнього виникла заборгованість по кредиту у розмірі 348 203,82 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та не було спростовано відповідачем №1.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Таким чином, приймаючи до уваги належне виконання позивачем своїх зобов'язань з надання кредитних коштів, та враховуючи, що відповідачем №1 не спростовано факту порушення взятих на себе обов'язків за кредитним договором, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення заборгованості, яка виникла станом на 18.10.2018 року, а саме: заборгованості за кредитом у розмірі 348 203,82 грн.

На забезпечення виконання зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю "ПММ-Реалізація" (відповідач №1) за договором банківського обслуговування, Банком було укладено з ОСОБА_1 договір поруки від 11.02.2016 року № POR1455174931487.

Предметом договору є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання "ПММ-Реалізація" (боржником) зобов'язань за угодами приєднання до:

1.1.1 розділу 3.2.1 "Кредитний ліміт" Умов, (далі - "Угода 1"), по сплаті: а) процентної ставки за користування кредитом: за період користування кредитом згідно п. 3.2.1.4.1.2 "Угоди 1" - 32 % річних; за період користування кредитом згідно п. 3.2.1.4.1.3 "Угоди 1" - 64 % річних; б) комісійної винагороди згідно п. 3.2.1.1.17 "Угоди 1" в розмірі 3 % від суми перерахувань; в) винагороди за використання Ліміту відповідно до п. 3.2.1.4.4. "Угоди 1" 1-го числа кожного місяця у розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній місяць; г) кредиту в розмірі 10000,00 грн.

Якщо під час виконання "Угоди 1" зобов'язання боржника, забезпечені цим договором, збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя, поручитель при укладенні цього договору дає свою згоду на збільшення зобов'язань за "Угодою 1" в розмірі таких збільшень. Додаткові узгодження про такі збільшення з поручителем не потрібні (п. 1.1 договору поруки).

Поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язань за "Угодою 1" в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків; поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності (п. 1.2 договору поруки).

Згідно з п. 2.1.2. договору поруки у випадку невиконання боржником якого-небудь зобов'язання, передбаченого п. 1.1 цього договору, кредитор має право направити поручителю вимогу із зазначенням невиконаного (их) зобов'язання(нь). Ненаправлення кредитором вказаної вимоги не є перешкодою та не позбавляє права кредитора звернутися до суду з вимогою виконати взяті на себе поручителем зобов'язання або вимагати від поручителя виконання взятих на себе зобов'язань іншими способами. Поручитель відповідає перед кредитором як солідарний боржник у випадку невиконання боржником зобов'язань за "Угодою-1" незалежно від факту направлення чи ненаправлення кредитором поручителю передбаченої даним пунктом вимоги.

Сторонами погоджено, що порука за договором припиняється через 15 років після його укладення. У випадку виконання боржником та/або поручителем всіх зобов'язань за "Угодою 1" договір поруки припиняє свою дію (п. 4.1 договору поруки).

Зміст договору поруки, укладеного Банком з ОСОБА_1, узгоджується з умовами розділу 3.2.1.3 Умов, які є частиною договору банківського обслуговування, укладеного Банком з Товариством з обмеженою відповідальністю "ПММ-Реалізація", згідно яких забезпеченням виконання зобов'язань по поверненню клієнтом кредиту є, зокрема, надання поруки Поручителем/ями за виконання клієнтом зобов'язань з повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитним лімітом. Порука дійсна з моменту повідомлення Банком Поручителя/лів про розмір встановленого клієнту кредитного ліміту або в письмовій формі або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, sms- повідомленнями або інших). При цьому вважається, що Поручитель/і з умовами надання кредиту та поруки ознайомлений. Якщо під час виконання зобов'язання клієнта, що забезпечені порукою, збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності Поручителя/ів, Поручитель/і дає свою попередню згоду на збільшення зобов'язань за зобов'язаннями клієнта в розмірі таких збільшень. Додаткових узгоджень про такі збільшення з Поручителем/ями не потрібно (п.п. 3.2.1.3.2-3.2.1.3.2.1 Умов).

Поручитель відповідає перед Банком за виконання зобов'язань клієнта в тому ж розмірі, що і клієнт, включаючи сплату кредиту, відсотків за користування кредитом, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. У випадку невиконання клієнтом зобов'язань за кредитним договором, клієнт і Поручитель відповідають перед Банком як солідарні боржники. В разі порушення будь-якого зобов'язання клієнта по поверненню кредиту Банк у будь-який час може звернутися за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законодавством порядку (п.п. 3.2.1.3.2.3-3.2.1.3.2.5 Умов).

Отже, зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "ПММ-Реалізація" (відповідач №1) за договором банківського обслуговування забезпечені порукою ОСОБА_1 (відповідач №2) за договором поруки.

Цивільним законодавством визначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі (ч. ч. 1, 2 ст. 553 ЦК України).

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч. ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України).

У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі (ч. ч. 1, 2 ст. 543 ЦК України).

У відповідності до ч.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Положеннями ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Ураховуючи викладене, суд визнає, що вимоги Банку про стягнення в солідарному порядку з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПММ-Реалізація" (відповідач №1), як боржника за договором банківського обслуговування, та ОСОБА_1 (відповідач №2), як поручителя за виконання боржником зобов'язань за договором банківського обслуговування, заборгованості з повернення кредитних коштів у зазначеній вище сумі - є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно із ч.2-3 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судові витрати відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України покладаються на відповідачів у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 129,232-233, 236-241 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПММ-Реалізація" (пр-т Лесі Українки, 82, м.Кременчук, Полтавська область, 39622, код ЄДРПОУ: 39431761) та ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН: НОМЕР_2, ІНФОРМАЦІЯ_1) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК ПРИВАТБАНК (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-Д, код ЄДРПОУ: 14360570) заборгованість за кредитним договором № Б/Н від 24.10.2014 року в розмірі 348 203,82 грн., судовий збір в сумі 5 223,05 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Полтавської області протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 03.05.2019 року

Суддя Киричук О.А.