Рішення

від 06.05.2019 по справі 924/211/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" травня 2019 р. Справа № 924/211/19

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Музики М.В., секретаря судового засідання Комарніцької Н.П., розглянувши матеріали справи

за позовом дочірнього підприємства "Сумський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м. Суми

до дочірнього підприємства "Оздоровчий комплекс "Поділля" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", смт. Сатанів Городоцького району Хмельницької області,

про стягнення 6 846,00 грн. заборгованості,

за участю представників сторін:

позивача: Крищук Б.В. - згідно довіреності №1001 від 10.01.2019 року;

відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить стягнути з відповідача 6846,00 грн. заборгованості. Вимоги мотивує тим, що 28.01.2014 року між сторонами у справі укладено договір надання санаторно-курортних послуг №02/01-п, на виконання умов якого позивач перерахував відповідачу 6846,00 грн. за санаторно-курортне лікування, проте, впродовж існування договірних відносин дочірнє підприємство "Сумський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м. Суми не направляв на оздоровлення своїх працівників. Вказане призвело до того, що 17.12.2018 року позивач надіслав відповідачу листа з повідомленням про розірвання договору та проханням повернути перераховані кошти в сумі 6846,00 грн. Однак, ДП "Оздоровчий комплекс "Поділля" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", смт. Сатанів Городоцького району Хмельницької області кошти не повернув та відмову не аргументував, що спричинило звернення позивача з позовом до суду.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 13.03.2019 року відкрито провадження у справі за позовом дочірнього підприємства "Сумський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м. Суми до дочірнього підприємства "Оздоровчий комплекс "Поділля" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", смт. Сатанів Городоцького району Хмельницької області, про стягнення 6 846,00 грн. заборгованості; призначено судове засідання.

Повноважний представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просить суд задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач не скористався правом участі свого представника під час судових розглядів справи, у відзиві на позов від 06.05.2019 року просить проводити розгляд справи без участі відповідача.

06.05.2019 року дочірнє підприємство "Оздоровчий комплекс "Поділля" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", смт. Сатанів Городоцького району Хмельницької області надало відзив на позов, у якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування заперечень посилається на те, що позивачем не направлялись працівники на оздоровлення, що не дало можливості відповідачу виконати свої зобов'язання за договором. Окрім того, останній не надавав згоду на розірвання договору, а підстави для розірвання договору в односторонньому порядку, визначені п. 7.3. договору, відсутні.

Звертає увагу і на положення Галузевої угоди, укладеної між Державним агентством автомобільних доріг України і Профспілкою працівників автомобільного транспорту та шляхового господарства України, на 2017-2019 роки, якою покладено на підприємства дорожньої галузі забезпечення збереження та рентабельного функціонування оздоровчих закладів, здійснення оздоровлення та відпочинок працівників галузі та їх сімей у санаторно-курортних установах з частковою компенсацією вартості путівок за рахунок власних коштів підприємств, при їх наявності.

Таким чином, відповідач робить висновок, що не виконання позивачем умов договору від 28.01.2014 року, його одностороннє розірвання суперечить вимогам Галузевої угоди, що є обов'язковою для виконання всіма підприємствами дорожньої галузі.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

28.01.2014 року між дочірнім підприємством Оздоровчий комплекс Поділля ВАТ ДАК Автомобільні дороги України (сторона 1) та дочірнім підприємством Сумський облавтодор ВАТ ДАК Автомобільні дороги України (сторона 2) укладено договір №02/01-п (далі - договір), за умовами якого сторона 1 зобов'язалась надавати стороні 2 санаторно-курортні послуги, а саме: санаторно-курортне лікування на загальну вартість 6846,00 грн. У п. 1.2. договору передбачено, що видача путівок стороною 1 стороні 2 здійснюється після повної (100%) оплати їхньої вартості, при наявності фінансових документів (доручення).

Згідно п. 2.3. договору сторона 2, зокрема, зобов'язана оплатити вартість путівок відповідно до встановленого рахунку та умов даного договору, а також за 30 днів до лікування надати заявку на осіб, які будуть проходити санаторно-курортне лікування за направленням.

У п.п. 7.1. та 7.2. договору сторони погодили, що даний договір набирає сили з моменту підписання його сторонами і діє до повного виконання. Договір може бути розірваний в односторонньому порядку за ініціативою сторони 2 за умови письмового повідомлення про це сторону 1 за 10 днів до дати розірвання договору.

У разі дострокового розірвання договору всі сплачені за неотриманні санаторно-курортні послуги кошти підлягають терміновому поверненню стороні 2 (п. 7.3. договору).

Договір підписаний сторонами та скріплений їхніми печатками.

Відповідачем виставлено позивачу рахунок-фактуру №СФ-0000011 від 28.01.2014 року за путівку на суму 6846,00 грн.

Відповідно до виписки з банківського рахунку від 04.02.2014 року, вказані кошти в повному обсязі перераховані відповідачу.

Позивач звернувся з листом №06/1509 від 17.12.2018 року до відповідача, у якому повідомляє про розірвання договору №02/01-п від 28.01.2014 року з дня наступного, що йде після закінчення 10-ти денного строку з моменту отримання цього листа та просить повернути сплачені кошти в розмірі 6846,00 грн.

Як вбачається із поштової накладної від 17.12.2018 року та витягу з сайту Укрпошта , лист від 17.12.2018 року отримано відповідачем 27.12.2018 року.

Проте, у зв'язку з невиконанням відповідачем вимог позивача в добровільному порядку, останній звернувся з даним позовом до суду.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Таке ж положення містить ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір.

Згідно частини 1 статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Матеріалами справи стверджується, що 28.01.2014 року між сторонами у справі укладено договір надання послуг, за умовами якого відповідач взяв на себе зобов'язання надавати санаторно-курортні послуги працівникам позивача за умови попередньої оплати 100% вартості путівок.

Згідно з ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності до умов договору та виставленого відповідачем рахунку №СФ-0000011 від 28.01.2014 року позивачем здійснено перерахування ДП Оздоровчий комплекс Поділля 6846,00 грн. вартості путівки.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має бути виконано належним чином відповідно до Закону, умов договору та інших актів цивільного законодавства.

Проте, з часу укладення договору позивач не скористався послугами відповідача з надання санаторно-курортного лікування, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується учасниками судового розгляду.

Згідно з ч. 1 статті 188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.

Судом встановлено, що укладеним між сторонами договором передбачено можливість його розірвання за ініціативою позивача за умови письмового повідомлення про це відповідача за 10 днів до дати розірвання договору (п. 7.2. договору).

На підставі вказаного пункту, у зв'язку з відсутністю потреби у отриманні послуг відповідача, позивач надіслав ДП Оздоровчий комплекс Поділля повідомлення про розірвання договору №02/01-п від 28.01.2014 року, яке отримане останнім 27.12.2018 року. Окрім того, у такому повідомленні позивач просить відповідача повернути сплачену дочірнім підприємством Сумський облавтодор ВАТ ДАК Автомобільні дороги України вартість путівки в розмірі 6846,00 грн.

Таким чином, з 07.01.2019 року договір №02/01-п від 28.01.2019 року є розірваним на підставі п. 7.2. договору у зв'язку з відмовою позивача.

Заперечення відповідача в частині неправомірності розірвання договору №02/01-п від 28.10.2014 року судом оцінюються критично, оскільки в силу положень ст. 651 ЦК України розірвання договору без згоди обох сторін неможливе у випадку, якщо інше не передбачено договором. Натомість, сторонами у 7.2. договору погоджено можливість одностороннього розірвання договору з ініціативи позивача за умови письмового повідомлення про відповідне розірвання за 10 днів. В даному випадку не передбачено необхідність існування підстав для розірвання, визначених п. 7.3. договору, оскільки вони є самостійними, або зазначення причин розірвання. З викладеного суд вважає, що позивач наділений правом розірвати договір в односторонньому порядку шляхом надіслання письмового повідомлення про таке розірвання іншій стороні.

Щодо посилань відповідача на умови Галузевої угоди, укладеної між Державним агентством автомобільних доріг України і Профспілкою працівників автомобільного транспорту та шляхового господарства України, на 2017-2019 роки, то такі умови не можуть змінювати норми укладеного між сторонами договору №02/01-п від 28.01.2014 року.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Зокрема, Європейський суд з прав людини у справі Проніна проти України у рішенні від 18.07.2006 та у справі Трофимчук проти України у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У рішенні від 10.02.2010 у справі Серявін та інші проти України Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Проте, відповідач, в порушення п. 7.4. договору та ст. 693 Цивільного кодексу України, 6846,00 грн. коштів, сплачених за путівку, не повернув, з огляду на що такі кошти підлягають стягненню з ДП Оздоровчий комплекс Поділля на користь дочірнього підприємства Сумський облавтодор ВАТ ДАК Автомобільні дороги України в судовому порядку.

Таким чином, позовні вимоги позивача є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по оплаті судового збору у зв'язку з задоволенням позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 20, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

позов дочірнього підприємства "Сумський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м. Суми до дочірнього підприємства "Оздоровчий комплекс "Поділля" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", смт. Сатанів Городоцького району Хмельницької області, про стягнення 6 846,00 грн. заборгованості, задовольнити.

Стягнути з дочірнього підприємства Оздоровчий комплекс Поділля відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України (32034, Хмельницька область, Городоцький район, смт. Сатанів, вул. Курортна, 44, код 34891341) на користь дочірнього підприємства Сумський облавтодор відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України (40002, м. Суми, вул. Роменська, 79/2, код 31931024) 6846,00 грн. (шість тисяч вісімсот сорок шість грн. 00 коп.) заборгованості, 1921,00 грн. (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна грн. 00 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 07.05.2019 року.

Суддя М.В. Музика

Веб-адреса рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua/.

Віддрук. у 3 прим.: 1 - до справи; 2 - позивачу (40002, м. Суми, вул. Роменська, 79/2); 3 - відповідачу (32034, Хмельницька область, Городоцький район, смт. Сатанів, вул. Курортна, 44);