Рішення

від 24.04.2019 по справі 240/5806/18

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2019 року м. Житомир справа №240/5806/18

категорія 6.2

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Попової О. Г.,

секретар судового засідання Бойко Т.О.,

за участю:

представника позивача Ясинецької Н.М.,

відповідача Кобернюк Л.Б.,

представника відповідача Горкуші М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні судовому засіданні адміністративну справу за позовом Міської громадської організації "Футбольний клуб "Житомир" до Державного кадастрового реєстратора відділу у м. Житомирі Міськрайонного управління в Житомирському районі та м. Житомирі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області Кобернюк Людмили Богданівни, третя особа: Житомирська міська рада про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

встановив:

Міська громадська організація "Футбольний клуб "Житомир" звернулась до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення № РВ-1800517112018 від 13.07.2018 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, прийняте Державним кадастровим реєстратором відділу у м. Житомирі Міськрайонного управління в Житомирському районі та м. Житомирі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області Кобернюк Людмилою Богданівною;

- зобов'язати Державного кадастрового реєстратора відділу у м. Житомирі Міськрайонного управління в Житомирському районі та м. Житомирі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області Кобернюк Людмилу Богданівну внести відомості до Державного земельного кадастру щодо зміни виду використання земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Житомир, проїзд Кам'янський, 8, кадастровий номер №1810136300:10:006:0050, з "для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій" (код КВЦПЗ 03.04) на "для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)" (код КВЦПЗ 02.01).

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідачем в порушення чинних норм законодавства відмовлено у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру щодо зміни виду використання земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Житомир, проїзд Кам'янський, 8, кадастровий номер №1810136300:10:006:0050, з "для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій" (код КВЦПЗ 03.04) на "для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)" (код КВЦПЗ 02.01).

Вказує, що МГО "Футбольний клуб "Житомир" було подано усю необхідну документацію для внесення відомостей до Державного земельного кадастру у встановленому законом порядку, а висновки, викладені в рішенні №РВ-1800517112018 від 13 липня 2018 року не відповідають фактичним обставинам справи та лише повторюють зміст листа Міськрайонного управління у Житомирському районі та м. Житомирі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 28 липня 2017 №26-6-0.15-1366/123/17.Наголошує, що відповідачем фактично не виконується пункт 2 резолютивної частини рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2017 року у адміністративній справі №806/2319/17, а надана відмова у Наголошує, що відповідачем фактично не виконується пункт 2 резолютивної частини рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2017 року у адміністративній справі №806/2319/17, а надана відмова у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру щодо зміни виду використання земельної ділянки є протиправною та підлягає скасуванню. внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру щодо зміни виду використання земельної ділянки є протиправною та підлягає скасуванню.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 15 січня 2019 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження із проведенням підготовчого засідання та викликом (повідомленням) учасників справи. Підготовче засідання призначене на 12 лютого 2019 року о 10:30.

05 лютого 2019 року до відділу документального забезпечення суду у строк та в порядку, визначеному статтею 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого відповідач позовні вимоги не визнає та просить відмовити у їх задоволенні за безпідставністю. Вказує, що зміна виду використання земельної ділянки в межах її цільового призначення є можливою, однак порядок вирішення цього питання не визначений. зазначає, що будівництво має узгоджуватися із містобудівною документацією та документацією із землеустрою, що передбачає зміну виду цільового призначення земельної ділянки. Враховуючи вищевикладене, наголошує, що відповідач при прийнятті рішення № РВ-1800517112018 від 13.07.2018 діяв у межах, в спосіб та у порядку, визначеному чинним законодавством (а.с. 79-83).

04 березня 2019 року до відділу документального забезпечення суду надійшло клопотання представника МГО "Футбольний клуб "Житомир" про розгляд справи за відсутності представника позивача. Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 04 березня 2019 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 19 березня 2019 року об 11:00.

05 березня 2019 року до відділу документального забезпечення суду надійшли письмові доповнення до відзиву, що не передбачено КАСУ (а.с. 104-105).

В судовому засіданні, призначеному на 19 березня 2019 року об 11:00, судом в порядку статті 243 КАС України без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні до 01 квітня 2019 року о 14:00 для повторного виклику представника позивача та представника третьої особи, що занесено секретарем судового засідання до протоколу судового засіданні від 19 березня 2019 року.

01 квітня 2019 року до відділу документального забезпечення суду надійшли клопотання представника МГО "Футбольний клуб "Житомир" про відкладення розгляду справи (а.с. 125) та заява від 17 березня 2019 року №5п/1 (а.с. 128-130).

В судовому засіданні, призначеному на 01 квітня 2019 року о 14:00, судом в порядку статті 243 КАС України без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні до 12 квітня 2019 року о 10:30 у зв'язку із клопотанням представника позивача, що занесено секретарем судового засідання до протоколу судового засіданні від 01 квітня 2019 року.

12 квітня 2019 року представником третьої особи до відділу документального забезпечення суду в порядку статті 165 КАС України подано пояснення щодо позову від 11 квітня 2019 року, відповідно до змісту яких Житомирська міська рада просить визнати поважними причини пропуску процесуального строку для подання письмових пояснень та поновити вказаний строк. Зазначає, що Житомирська міська рада позовні вимоги не визнає та просить відмовити у їх задоволенні. Вказує, що будівництво має узгоджуватися із містобудівною документацією та документацією із землеустрою, що передбачає зміну виду цільового призначення земельної ділянки. Наголошує, що Житомирська міська рада є представником інтересів територіальної громади міста Житомира та власником земельної ділянки, однак МГО "Футбольний клуб "Житомир" за погодженням щодо зміни виду використання земельної ділянки до Житомирської міської ради як до власника земельної ділянки не зверталась, пропозицій щодо внесення змін до договору оренди не надавалося. Підкреслює, що зміна виду використання земельної ділянки в односторонньому порядку буде вважатися порушенням умов договору оренди, оскільки всі зміни та доповнення до договору вносяться за згодою обох сторін (а.с. 155-160).

В судовому засіданні, призначеному на 12 квітня 2019 року о 10:30 судом в порядку статті 243 КАС України без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про поновлення строку для подання пояснень по суті позову та долучення письмових пояснень до матеріалів справи, оголошено перерву у судовому засіданні до 17 квітня 2019 року о 11:30, що занесено секретарем судового засідання до протоколу судового засіданні від 12 квітня 2019 року.

16 квітня 2019 року до відділу документального забезпечення суду надійшло клопотання-заперечення МГО "Футбольний клуб "Житомир" щодо прийняття доказів (а.с. 183-185).

17 квітня 2019 року до відділу документального забезпечення суду надійшла заява представника МГО "Футбольний клуб "Житомир" про відкладення розгляду справи (а.с. 186). В судовому засіданні, призначеному на 17 квітня 2019 року о 11:30 судом в порядку статті 243 КАС України без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу, якою відмовлено у задоволенні клопотання-заперечення МГО "Футбольний клуб "Житомир" щодо прийняття доказів, задоволено заяву представника МГО "Футбольний клуб "Житомир" про відкладення розгляду справи, оголошено перерву в судовому засіданні до 24 квітня 2019 року о 11:30, що занесено секретарем судового засідання до протоколу судового засіданні від 17 квітня 2019 року.

24 квітня 2019 року на офіційну електронну поштову адресу суду надійшло клопотання представника третьої особи, відповідно до змісту якої Житомирська міська рада просить відмовити у задоволенні позовних вимог за безпідставністю та просить провести розгляд справи без участі представника Житомирської міської ради.

В судовому засіданні, призначеному на 24 квітня 2019 року о 11:30, прибули представник позивача, відповідач та представник відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач та представник відповідача в судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог заперечували з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Представник третьої особи в судове засідання не прибув, попередньо надіслав на офіційну електронну поштову адресу суду клопотання про розгляд справи без участі представника третьої особи. Відповідно до змісту наявних у матеріалах справи письмових пояснень щодо позову, Житомирська міська рада позовні вимоги не визнає та просить відмовити у їх задоволенні за безпідставністю.

У відповідності до положень частини третьої статті 243 КАС України та зважаючи на складність справи, складення рішення у повному обсязі може бути відкладено на строк до десяти днів з дня закінчення розгляду справи.

Заслухавши пояснення сторін та учасників справи, присутніх у попередніх засіданнях, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Частиною четвертою статті 78 КАС України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Питання звернення Міської громадської організації "Футбольний клуб "Житомир" із заявою про внесення відомостей до Державного земельного кадастру щодо зміни виду використання земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Житомир, проїзд Кам'янський, 8, кадастровий номер №1810136300:10:006:0050, з "для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій" (код КВЦПЗ 03.04) на "для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)" (код КВЦПЗ 02.01), зокрема, були предметом розгляду в адміністративній справі №806/2319/17.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2017 року у адміністративній справі №806/2319/17 позов задоволено частково: визнано протиправними дії Державного кадастрового реєстратора відділу у м. Житомирі Міськрайонного управління в Житомирському районі та м. Житомирі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області щодо неналежного розгляду заяви Міської громадської організації "Футбольний клуб "Житомир" про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 13.07.2017; зобов'язано Державного кадастрового реєстратора відділу у м. Житомирі Міськрайонного управління в Житомирському районі та м. Житомирі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області повторно розглянути заяву Міської громадської організації "Футбольний клуб "Житомир" про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 13.07.2017 у порядку та спосіб, передбачений Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено (а.с. 53-56).

Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2018 року апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області залишено без задоволення, рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2017 року - без змін. Враховуючи вищевикладене, рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2017 року у адміністративній справі набрало законної сили 02 липня 2018 року.

Так, в межах розгляду адміністративної справи №806/2319/17 встановлено, що 13 липня 2017 року Міською громадською організацією "Футбольний клуб "Житомир" в особі президента Опанащука Юрія Яковича подано до Державного кадастрового реєстратора Управління Держгеокадастру у Житомирському районі Житомирської області заяву про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру (а.с. 10). У цій заяві заявник, відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр" просив внести відомості (зміни до них) до Державного земельного кадастру про земельну ділянку, розташовану в м. Житомир, проїзд Кам'янський, 8, кадастровий номер 1810136300:10:006:0050, щодо виду користування на - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), код 02.01 (а.с. 51).

Листом Міськрайонного управління в Житомирському районі та м. Житомирі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 28.07.2017 №26-6-0.15-1366/123-17 (а.с. 11) МГО "Футбольний клуб "Житомир" повідомлено про те, що їх звернення розглянуто в межах повноважень Управління та, посилаючись на норми Закону України "Про землеустрій", Земельного кодексу України та Порядку ведення Державного земельного кадастру № 1051, зазначено, що зміна виду цільового призначення (використання) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, встановленого законодавством та конкретизованого уповноваженим органом державної влади у рішенні про передачу її у власність або надання у користування та в документі, що посвідчує права на земельну ділянку, потребує обов'язкового дотримання механізму такої зміни, визначеного Порядком.

Так, на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2017 року відповідачем було повторно розглянуто заяву Міської громадської організації "Футбольний клуб "Житомир" про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 13.07.2017 та за результатами розгляду прийнято рішення №РВ-1800517112018 від 13 липня 2018 року про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру через невідповідність поданих документів вимогам, установленим Законом України "Про Державний земельний кадастр" та Порядку ведення Державного земельного кадастру.

Не погоджуючись із наданою відмовою та вважаючи її протиправною, позивач звернувся із вказаним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та перевіряючи оскаржувану відмову на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України.

Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Частиною другою статті 19 Основного Закону визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 3 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року №2768-III (далі - Земельний кодекс України) визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Частиною першою статті 19 Земельного кодексу України встановлений вичерпний перелік категорій земель України за основним цільовим призначенням. При цьому, відповідно до статті 96 Земельного кодексу України землекористувач зобов'язаний забезпечити використання земельної ділянки за цільовим призначенням.

Статтею 38 Земельного кодексу України передбачено, що до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування.

Згідно з положеннями статті 39 Земельного кодексу України використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням державних стандартів і норм, регіональних та місцевих правил забудови.

У відповідності до частини п'ятої статті 20 Земельного кодексу України, види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про землеустрій" від 22 травня 2003 року №858-IV містить визначення поняття "цільове призначення земельної ділянки", згідно з яким це є її використання за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку. Цільове призначення земельних ділянок, які надані громадянам, юридичним особам у власність чи постійне користування, зазначається в державних актах на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою.

Наказом Держкомзему України "Про затвердження Класифікації видів цільового призначення земель" від 23 липня 2010 року №548, зареєстрованим в Мін'юсті 01 листопада 2010 року за №18306, визначено класифікацію видів цільового призначення земель в межах категорій, встановлених статтею 19 Земельного кодексу України.

Класифікація визначає поділ земель на окремі види цільового призначення земель, які характеризуються власним правовим режимом, екосистемними функціями, видом господарської діяльності, типами забудови, типами особливо цінних об'єктів.

Зазначеною Класифікацією встановлено, що землі, які за категорією відносяться до земель житлової та громадської забудови, за цільовим призначенням поділяються на розділи та відповідно підрозділи: землі житлової забудови (землі, які використовуються для розміщення житлової забудови (житлові будинки, гуртожитки, господарські будівлі та інше); землі, які використовуються для розміщення гаражного будівництва; землі громадської забудови (землі, які використовуються для розміщення громадських будівель і споруд (готелів, офісних будівель, торговельних будівель, для публічних виступів, для музеїв та бібліотек, для навчальних та дослідних закладів, для лікарень та оздоровчих закладів), інших об'єктів загального користування).

Таким чином, цільове призначення конкретної земельної ділянки фіксується у рішенні уповноваженого органу про передачу її у власність або надання у користування та в документі, що посвідчує право на земельну ділянку.

Суд погоджується із доводами відповідача та зазначає, що зміна виду використання земельної ділянки в межах її цільового призначення можлива, але окремий процесуальний порядок вирішення вказаного питання законодавчо не встановлений. Водночас, наведені обставини не мають позбавляти землевласників та землекористувачів реалізувати право на зміну виду використання земельної ділянки в межах її цільового призначення.

Повноваження Державного кадастрового реєстратора, порядок вчинення його дій та межі його відповідальності визначені Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року №1051.

Відповідно до пункту 56 вказаного Порядку, Державний кадастровий реєстратор несе відповідальність за: 1) ведення Поземельної книги відповідно до вимог, зазначених у цьому Порядку; 2) відповідність відомостей, зазначених у Поземельній книзі, відомостям, зазначеним у документах, що є підставою для їх внесення; 3) тотожність відомостей, зазначених у паперовій та електронній (цифровій) формі Поземельної книги. Відповідальність за достовірність відомостей, зазначених у документах, що є підставою для їх внесення до Поземельної книги, несуть особи, які видали (склали) такі документи.

Суд приймає до уваги та погоджується із доводами відповідача, що використання земельної ділянки, яка надана за цільовим призначенням "для будівництва та обслуговування громадських та релігійних організацій" на "для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)" передбачає використання земельної ділянки в межах категорії земель житлової та громадської забудови, проте будівництво зазначених об'єктів повинно узгоджуватися із містобудівною документацією та документацією із землеустрою, що передбачає зміну виду цільового призначення земельної ділянки.

Водночас, суд звертає увагу, що зміст рішення №РВ-1800517112018 від 13 липня 2018 року не визначає чіткого переліку правових норм та встановлених обставин, на підставі якого відповідач дійшов висновку про невідповідність поданих документів вимогам земельного законодавства. Оскаржуване рішення не місить як чіткого переліку виявлених невідповідностей, так і зазначення шляху та методів їх усунення землекористувачем, які б дозволити прийняти рішення про внесення змін до Державного земельного кадастру.

Положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року №3477-IV, рішення Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права.

У Рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 20.10.2011 у справі "Рисовський проти України" суд підкреслив особливу важливість принципу належного урядування. Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (Беєлер проти Італії, Онер'їлдіз проти Туреччини, Megadat.com S.r.l. проти Молдови, Москаль проти Польщі).

Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Лелас проти Хорватії" від 20.05.2010, "Тошкуце та інші проти Румунії" від 25.11.2008) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси ("Онер'їлдіз проти Туреччини" та "Беєлер проти Італії").

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків ("Лелас проти Хорватії").

Як зазначив ЄСПЛ у рішенні від 06 вересня 1978 року у справі "Класс та інші проти Німеччини", "із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури".

Відповідно до судової практики ЄСПЛ (Olsson v. Sweden (no. 1), 24 March 1988, Series A no. 130), запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців. Обсяг таких повноважень суб'єкта владних повноважень повинен мати чіткі межі застосування. Рішення органу влади має бути визнано протиправним у разі, коли істотність порушення процедури потягнуло його неправильність. Аналогічний підхід має бути застосований і в разі, коли має місце протиправна бездіяльність органу влади щодо неприйняття відповідного рішення у відносинах, коли обставини свідчать про наявність всіх підстав для його прийняття.

Суд наголошує, що відмова, викладена у рішенні №РВ-1800517112018 від 13 липня 2018 року не відповідає критеріям юридичної визначеності, оскільки не містить конкретного та чіткого зазначення виявлених невідповідностей, виявлених у поданих позивачем документах, вимогам Земельного кодексу України, Закону України "Про Державний земельний кадастр" Порядку ведення Державного земельного кадастру.

При цьому, відповідач при реалізації своїх дискреційних повноважень також не дотримався принципу належного урядування, оскільки при наданні оскаржуваної відмови землекористувачу також необхідно було належним чином роз'яснити не лише суть виявлених порушень, але й ефективний правових механізм їх усунення, який би дозволив землекористувачу реалізувати право на зміну виду використання земельної ділянки в межах її цільового призначення.

Водночас, спірним рішенням позивачу не лише відмовлено у внесенні змін до Державного земельного кадастру, але й за заведеного змісту та обґрунтування, фактично позбавлено позивача можливості усунути вказані недоліки.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасувати рішення №РВ-1800517112018 від 13 липня 2018 року про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, прийняте Державним кадастровим реєстратором відділу у м. Житомирі Міськрайонного управління в Житомирському районі та м. Житомирі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області Кобернюк Людмилою Богданівною є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Надаючи правову оцінку позовним вимогам зобов'язального характеру, суд зазначає наступне.

У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення (постанова Вищого адміністративного суду України від 16 червня 2015 року у справі №К/800/6863/15, від 29 листопада 2016 року у справі №К/800/17306/16, від 29 вересня 2016 року у справі №К/800/17393/16, від 17 грудня 2015 року у справі №К/800/32134/15).

Також поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, дискреційними є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова "може".

Суд звертає увагу позивача, що питання про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру належить до дискреційних повноважень відповідача.

При цьому, суд критично ставиться до посилань позивача на невиконання пункту 2 резолютивної частини рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2017 року у адміністративній справі №806/2319/17, як передумову для застосування обраного позивачем способу захисту порушеного права та зазначає наступне.

Частиною першою статті 383 КАС України встановлено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Суд звертає увагу, що на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2017 року відповідачем було повторно розглянуто заяву Міської громадської організації "Футбольний клуб "Житомир" про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 13.07.2017 та ра результатами розгляду прийнято рішення №РВ-1800517112018 від 13 липня 2018 року про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру.

При цьому, у разі, якщо на думку позивача відповідачем не було виконано пункт 2 резолютивної частини рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2017 року адміністративній справі №806/2319/17, останній мав звертатися із відповідною заявою по справі №806/2319/17 у порядку, визначеному статтею 383 КАС України.

Крім того, суд також погоджується із доводами представника третьої особи та зазначає, що матеріали справи доказів звернення позивача за погодженням щодо зміни виду використання земельної ділянки до Житомирської міської ради як до власника земельної ділянки не містять. При цьому, зміна виду використання земельної ділянки в односторонньому порядку за своєю суттю може розглядатися орендодавцем як порушення умов договору оренди, оскільки всі зміни та доповнення до договору вносяться за згодою обох сторін.

Висновок суду щодо здійснення саме власником (або землекористувачем, за погодженням із власником) земельної ділянки самостійної зміни виду використання земельної ділянки в межах однієї категорії земель також узгоджується із правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 10 жовтня 2018 року у справі №357/4277/17, які відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України, статті 13 Закону №1402-VIII є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права та враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Враховуючи вищевикладене, заявлені позовні вимоги зобов'язального характеру є передчасними та за своєю суттю є втручанням у дискреційні повноваження, а тому не підлягають задоволенню.

Водночас, з метою забезпечення судового захисту порушеного права та ефективного механізму його відновлення, суд зазначає наступне.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" ЄСПЛ зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

Так, у справі "Салах Шейх проти Нідерландів" ЄСПЛ вказав, що ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

Відповідно до рішення ЄСПЛ від 17 липня 2008 року у справі "Каіч та інші проти Хорватії" для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Держава несе обов'язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема, через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Верховний Суд у постанові від 18 жовтня 2018 року у справі №815/1048/16 зазначив, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії, чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду.

Враховуючи встановлені судом обставини справи та керуючись повноваженнями, наданими частиною другою статті 9, частиною другою статті 245 КАС України, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати Відділ у м. Житомирі Міськрайонного управління в Житомирському районі та м. Житомирі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області як структурний підрозділ Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (вул. Довженка, 45, м. Житомир, 10002, ЄДРПОУ: 39765513) повторно розглянути питання щодо внесення відомостей до Державного земельного кадастру щодо зміни виду використання земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Житомир, проїзд Кам'янський, 8, кадастровий номер №1810136300:10:006:0050, з "для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій" (код КВЦПЗ 03.04) на "для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)" (код КВЦПЗ 02.01), з урахуванням висновків суду та встановлених обставин справи.

Покладення такого обов'язку на відповідача не є перебиранням функції іншого суб'єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб'єкта та зобов'язанням його приймати рішення, які входять до його компетенції чи до компетенції іншого органу, з огляду на обов'язковість ефективного механізму захисту порушеного права.

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства та наявних у матеріалах справи доказів, суд зазначає, що рішення №РВ-1800517112018 від 13 липня 2018 року про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру винесене з порушенням частини другої статті 19 Конституції України та не відповідає вимогам частини другої статті 2 КАС України.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідачем в порушення частини другої статті 77 КАС України не доведено, а позивачем та наявною у матеріалах справи сукупністю належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів спростовано правомірність рішення №РВ-1800517112018 від 13 липня 2018 року, а тому позовні вимоги Міської громадської організації "Футбольний клуб "Житомир" є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення на підставі статті 382 КАС України суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 382 КАС України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Аналіз наведених норм свідчить на користь висновку, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, яке має застосовуватися у виключних випадках.

Поряд з цим суд враховує, що позивачем не наведено причин та не надано доказів, які б свідчили про те, що відповідач може ухилятися від виконання рішення суду.

Приймаючи до уваги обставини даної справи, суд не вважає за необхідне зобов'язувати суб'єкта владних повноважень подавати звіт про виконання даного судового рішення, а тому відмовляє у встановленні судового контролю за виконанням постанови в даній справі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь Міської громадської організації "Футбольний клуб "Житомир" 881,00 грн (вісімсот вісімдесят одну гривню) судових витрат по сплаті судового збору.

Керуючись статтями 2, 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 295 КАС України, суд,

вирішив:

Адміністративний позов Міської громадської організації "Футбольний клуб "Житомир" (майдан Перемоги, 6, м. Житомир, 10003. ЄДРПОУ: 25838610) до Державного кадастрового реєстратора відділу у м. Житомирі Міськрайонного управління в Житомирському районі та м. Житомирі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області Кобернюк Людмили Богданівни (вул. М. Бердичівська, 17, м. Житомир, 10014. ЄДРПОУ: 39765513) , третя особа: Житомирська міська рада (майдан ім. С.П. Корольова, 4/2, м. Житомир, 10014. ЄДРПОУ: 13576954) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення №РВ-1800517112018 від 13 липня 2018 року про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, прийняте Державним кадастровим реєстратором відділу у м. Житомирі Міськрайонного управління в Житомирському районі та м. Житомирі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області Кобернюк Людмилою Богданівною.

Зобов'язати Відділ у м. Житомирі Міськрайонного управління в Житомирському районі та м. Житомирі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області як структурний підрозділ Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (вул. Довженка, 45, м. Житомир, 10002, ЄДРПОУ: 39765513) повторно розглянути питання щодо внесення відомостей до Державного земельного кадастру щодо зміни виду використання земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Житомир, проїзд Кам'янський, 8, кадастровий номер №1810136300:10:006:0050, з "для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій" (код КВЦПЗ 03.04) на "для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)" (код КВЦПЗ 02.01), з урахуванням висновків суду та встановлених обставин справи.

У решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з відповідача на користь Міської громадської організації "Футбольний клуб "Житомир" 881,00 грн (вісімсот вісімдесят одну гривню) судових витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду складено у повному обсязі: 07 травня 2019 року.

Головуючий суддя О.Г. Попова