Ухвала

від 07.05.2019 по справі 240/1906/19

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

(про забезпечення позову)

07 травня 2019 року м. Житомир справа № 240/1906/19

категорія 113040000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Черняхович І.Е., розглянувши заяву про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лекстатус Груп" до Управління Держпраці у Житомирській області про визнання протиправною та скасування постанови,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Лекстатус Груп" з позовом до Управління Держпраці у Житомирській області, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Житомирській області від 08 лютого 2019 року №37/ЖТ00084/617/АВ/ТД-ФС про накладення штрафу уповноваженими особами на Товариство з обмеженою відповідальністю "Лекстатус Груп" в розмірі 250380,00 гривень, складену начальником Управління Держпраці у Житомирській області Сечіним С.М.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 11 березня 2019 року відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі №240/1906/19.

06 травня 2019 року представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Лекстатус Груп" до суду було подано заяву про забезпечення позову в адміністративній справі № 240/1906/19 шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа - постанови Управління Держпраці у Житомирській області від 08 лютого 2019 року №37/ЖТ00084/617/АВ/ТД-ФС про накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю "Лекстатус Груп" штрафу в розмірі 250380,00 гривень - до набрання законної сили рішенням суду у справі № 240/1906/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лекстатус Груп" до Управління Держпраці у Житомирській області про визнання протиправною та скасування постанови.

В обґрунтування заяви зазначено, що оскаржувана постанова Управління Держпраці у Житомирській області від 08.02.2019 року №37/ЖТ00084/617/АВ/ТД-ФС прийнята на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 256 Кодексу законів про працю, а тому є виконавчим документом. Так, позивач вказує, що 02.05.2019 державним виконавцем Шевченківського РВ ДВС міста Києва ГУТУЮ у місті Києві Колодчук С.В. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 59002858 з примусового виконання вищезазначеної постанови Управління Держпраці у Житомирській області від 08 лютого 2019 року №37/ЖТ00084/617/АВ/ТД-ФС про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лекстатус Груп" в дохід держави штрафу в розмірі 250380,00 гривень. Крім того, позивач зазначає, що 02.05.2019 державним виконавцем в межах виконавчого провадження ВП № 59002858 було також прийнято постанову про стягнення виконавчого збору та постанови про арешт майна та коштів Товариства з обмеженою відповідальністю "Лекстатус Груп". Натомість, Законом України "Про виконавче провадження" не передбачено такої підстави для зупинення виконавчих дій, як оскарження у судовому порядку постанови про оскарження штрафу на підставі якої відкрито виконавче провадження.

Необхідність забезпечення позову Товариство з обмеженою відповідальністю "Лекстатус Груп" мотивує тим, що наведені фактичні обставини свідчать про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, здійсненню його господарської діяльності до ухвалення рішення в адміністративній справі №240/1906/19 та вказує, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист або поновлення порушених прав та інтересів підприємства, а призвести негативних наслідків для господарської діяльності.

З огляду на зазначене, враховуючи обставини справи та ту обставину, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист або поновлення порушених прав та інтересів підприємства, а також з метою відвернення негативних наслідків для господарської діяльності, Товариство з обмеженою відповідальністю "Лекстатус Груп" просить вжити заходи забезпечення позову.

Частиною першою статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Ознайомившись із заявою про забезпечення позову та приєднаними до неї документами, суд при вирішенні питання щодо наявності підстав для забезпечення адміністративного позову суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно з ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

За правилами ч. 1 ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частиною 2 статті 151 КАС України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

За змістом приписів частин 4, 5, 6 ст. 154 КАС України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Згідно із п. 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 №2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Аналіз наведеної правової норми свідчить на користь висновку, що законодавець встановив наступні підстави для постановляння ухвали про забезпечення позову у справі: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; захист прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; наявні ознаки очевидної протиправності оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності. Забезпечення адміністративного позову можливе виключно за наявності вищевказаних обставин, які підлягають доведенню позивачем та встановленню судом у разі вжиття таких заходів.

У контексті наведеного суд наголошує, що забезпечення позову - це заходи адміністративного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим. Вони повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову. Значення цього інституту адміністративного процесуального права в тому, що ним захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення. Мета забезпечення позову це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення значної шкоди заявнику. Таким чином, заходи забезпечення позову не мають якогось дискримінаційного характеру стосовно будь-якої із сторін у спорі, їх застосування здійснюється в рамках дискреційних повноважень суду і на основі принципів змагальності та процесуального рівноправ'я сторін.

Відтак, під час вирішення питання про забезпечення позову адміністративний суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчується, зокрема в тому, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду без вжиття заходів задоволення позову. Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Розглянувши заяву про забезпечення позову та вивчивши надані докази на її підтвердження, суд приходить до висновку про наявність достатніх та обґрунтованих правових підстав для задоволення вищевказаної заяви, виходячи з наступного.

З доданої до заяви копії постанови вбачається, що Шевченківським районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві відкрито виконавче провадження ВП №59002858 від 02.05.2019 з примусового виконання постанови Управління Держпраці у Житомирській області від 08 лютого 2019 року №37/ЖТ00084/617/АВ/ТД-ФС, яка є предметом оскарження у даній справі. Стягувачем у виконавчому провадженні зазначено - Управління Держпраці у Житомирській області, а боржником - Товариство з обмеженою відповідальністю "Лекстатус Груп" (код ЄДРПОУ 39403451). Таким чином, на даний час постанова Управління Держпраці у Житомирській області від 08 лютого 2019 року №37/ЖТ00084/617/АВ/ТД-ФС знаходиться в стані примусового виконання. А тому за викладених обставин є очевидними ознаки можливості стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лекстатус Груп" штрафу в сумі 250380,00 гривень (а.с.226 том 1).

Крім того, відкриття виконавчого провадження з виконання постанови Управління Держпраці у Житомирській області від 08.02.2019 року №37/ЖТ00084/617/АВ/ТД-ФС, яка є предметом оскарження в даній справі, зумовлює примусове виконання такої постанови та тягне за собою інші наслідки, передбачені Законом України "Про виконавче провадження" №1404-VIII від 02.06.2016.

Так, судом встановлено, що 02 травня 2019 року державним виконавцем Шевченківського РВ ДВС міста Києва ГУТУЮ у місті Києві Колодчуком С.В. було винесено постанову про арешт майна боржника та постанову про арешт коштів боржника, якими на майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Лекстатус Груп", а також на грошові кошти, що містяться на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Лекстатус Груп" було накладено арешт (а.с.228-230 том 1).

Крім того, 02.05.2019 в межах виконавчого провадження ВП №59002858 було винесено постанову про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лекстатус Груп" виконавчого збору в сумі 25038,00 грн. (а.с.227, том 1)

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що вчиненні в межах виконавчого провадження ВП №59002858 дії можуть призвести до негативних фінансових наслідків для позивача у вигляді стягнення не лише суми штрафної санкції, яка є спірною, а й витрат виконавчого провадження у вигляді виконавчого збору.

Таким чином запропоновані позивачем заходи забезпечення позову стосуються предмету позову і є співмірними з позовними вимогами.

Також судом приймається до уваги і те, що ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" не містить таких підстав для зупинення виконавчого провадження, як оскарження позивачем оспорюваної постанови у судовому порядку, а тому зупинення стягнення за оспорюваною постановою (виконавчим документом) можливе лише шляхом вжиття заходів забезпечення позову.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 34 Закону №1404-VIII виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Частиною 1 статті 35 Закону №1404-VIII визначено, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у випадках, передбачених пунктами 1,4,6,8,11 частини першої статті 34 цього Закону, до закінчення строку дії зазначених обставин, а у випадках, передбачених пунктами 2, 3 і 5 частини першої статті 34 цього Закону, - до розгляду питання по суті.

Наведені фактичні обставини дають суду підстави для висновку про обґрунтованість доводів позивача щодо існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, внаслідок вчинення державними виконавцями виконавчих дій на підставі оскарженої постанови відповідача, а невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду або ефективний захист прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

З огляду на наведене та враховуючи відсутність у Законі України "Про виконавче провадження" механізму зупинення виконання вказаної постанови до ухвалення судового рішення по суті, суд вважає наявними підстави для задоволення заяви про забезпечення позову та відповідно до п.1 ч.2 ст.150, ч.1 ст. 151 КАС України приходить до висновку про необхідність зупинення стягнення на підставі виконавчого документа - постанови Управління Держпраці у Житомирській області від 08 лютого 2019 року №37/ЖТ00084/617/АВ/ТД-ФС до набранням законної сили судовим рішенням у адміністративній справі № 240/1906/19.

Керуючись статтями 150, 151, 156, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Лекстатус Груп" про забезпечення позову.

Вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа - постанови Управління Держпраці у Житомирській області від 08 лютого 2019 року №37/ЖТ00084/617/АВ/ТД-ФС про накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю "Лекстатус Груп" штрафу в розмірі 250380,00 грн. - до набранням законної сили судовим рішенням у адміністративній справі №240/1906/19.

Негайно надіслати примірник ухвали про забезпечення позову заявнику та всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного суду через суд першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Суддя І.Е.Черняхович