Рішення

від 06.05.2019 по справі 1.380.2019.001592

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№1.380.2019.001592

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 травня 2019 року

м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Крутько О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Родос-Пром» про стягнення коштів за податковим боргом з рахунків у банках, -

В С Т А Н О В И В :

Головне управління ДФС у Львівській області звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Родос-Пром» (код ЄДРПОУ 39616113) до бюджету кошти з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів в розмірі 610167,95 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у відповідача виник податковий борг перед бюджетом, що складається з додаткового імпортного збору, мита на товари, що ввозяться суб'єктами підприємницької діяльності та податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів, що складається із основного платежу, штрафної санкції та пені. Відповідачем не вживаються заходи щодо погашення заборгованості самостійно. Просить позов задовольнити повністю.

Ухвалою суду від 05.04.2019 року відкрито спрощене провадження в адміністративній справі та запропоновано відповідачу у десятиденний строк з дня вручення ухвали подати відзив на позовну заяву.

Надіслані за вказаною у позовній заяві адресою відповідача поштовий конверт з процесуальним документом суду повернувся на адресу суду з відміткою органу поштового зв'язку "немає такої організації". Відповідно до приписів статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) ухвала суду від 05.04.2019 вважається врученою відповідачу належним чином, оскільки скеровувалася на зазначену у позовній заяві та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань поштову адресу.

Відповідачем на день розгляду справи відзиву на позовну заяву не було подано.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Родос-Пром» зареєстроване у виконавчому комітеті Львівської міської ради, внесений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій і присвоєний ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 39616113.

Згідно карток особових рахунків та довідки від 17.01.2019 року №486/9/17.1-12 податковий борг складається з додаткового імпортного збору, мита на товари, що ввозяться суб'єктами підприємницької діяльності та податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів та становить 610167,95 грн.

Вказана сума податкового боргу виникла на підставі:

1.по додатковому імпортному зборі 90648,25 грн:

-податкове повідомлення-рішення від 22.03.2017 року №0003251412 винесеному на підставі акту перевірки від 14.02.2017 року №642/04-36-14-12/39616113 на суму 58217,46 грн;

-пеня на суму 32430,79 грн;

2.мито на товари, що ввозяться суб'єктами підприємницької діяльності 115664,25 грн:

-податкове повідомлення-рішення від 22.03.2017 року №0003241412 винесеного на підставі акту перевірки від 14.02.2017 року №642/04-36-14-12/39616113 на суму 74283,60 грн;

-пеня на суму 41380,65 грн;

3.по податку на додану вартість 403855,45 грн;

-податкове повідомлення-рішення від 22.03.2017 року №0003261412 винесеного на підставі акту перевірки від 14.02.2017 року №642/04-6-14-12/39616113 на суму 259370,01 грн;

-пеня на суму 144485,44 грн.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникли між позивачем та відповідачем, врегульовані Податковим кодексом України.

Статтями 67 та 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) визначено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.15 ПК України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Грошове зобов'язання платника податків відповідно до пп.14.1.39 п.14.1 ст.14 України - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податкове зобов'язання згідно з п.п.14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з п. 14.1.175 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.58.3 ст.58 ПК України, податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Судом на підставі довідки про наявність заборгованості від 17.01.2019 року №486/9/17.1-12 встановлено, що відповідачем не сплачено узгоджену суму податкового зобов'язання, у зв'язку з чим за ним обліковується заборгованість в розмірі 610 167,95 грн.

Згідно п.59.1 ст.59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податковим органом вживались заходи щодо погашення платником податкового боргу шляхом винесення податкової вимоги №44524-17 від 10.04.2018 року.

Пункт 59.5 ст. 59 ПК України визначає, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

На момент звернення позивачем до суду, відповідачем податковий борг у сумі 610167,95 грн не сплачено.

Стаття 61 ПК України передбачає, що контроль за правильністю нарахування, повнотою і своєчасністю сплати податків і зборів покладено на органи фіскальної служби.

Відповідно до припису норми п.п.14.1.137 п.14.1 ст.14 ПК України, орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Підпункт 20.1.34 п.20.1 ст.20 ПК України передбачає право контролюючих органів звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Згідно матеріалів справи, сума заборгованості є узгодженою та у встановлені строки до бюджету не сплаченою, тобто визнається сумою податкового боргу.

Відповідно до ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підтверджуються матеріалами справи, не спростовані відповідачем та підлягають до задоволення у повному обсязі.

Відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати з відповідача не належить стягувати.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10,13, 14, 72-77, 139, 241-247, 250, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задоволити повністю.

Стягнути з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Родос-Пром» (код ЄДРПОУ 39616113) у банках, обслуговуючих такого платника та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів до бюджету 610 167,95 грн.

Судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Крутько О.В.