Рішення

від 23.04.2019 по справі 588/1615/18

ТРОСТЯНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 588/1615/18

2/588/42/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.04.2019 року м.Тростянець

Тростянецький районний суд Сумської області в складі: головуючого судді Линник О.С., з участю секретаря судових засідань Лободи Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, у приміщенні залу суду, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Семереньки про визнання недійсною додаткову угоду до договору оренди землі, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із указаним позовом, який мотивував тим, що він є власником земельної ділянки загальною площею 2,9080 га, кадастровий номер: НОМЕР_1 , яка розташована на території Печинської сільської ради Тростянецького району Сумської області, яка належала його батьку ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 його батько ОСОБА_2 уклав із ПП ПЕЧИНСЬКЕ договір оренди землі та передав у оренду земельну ділянку площею 2,9080 га строком на 10 років. Договір був зареєстрований у Тростянецькому районному відділі Сумської філії Центр ДЗК при Державному Комітеті України по земельним ресурсам , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 20.12.2006 за №040663501597.

Після закінчення строку дії договору 20.12.2016 позивач неодноразово звертався в усній та письмовій формі до відповідача із приводу повернення йому земельної ділянки у зв`язку із закінченням строку дії Договору оренди землі від 14.10.2006, але будучи особою юридично необізнаною надавав письмові звернення у єдиному екземплярі без відмітки про вручення відповідачу такого звернення та вірив обіцянкам представників відповідача щодо повернення земельної ділянки.

16.04.2018 позивач звернулася до ПП Печинське із письмовою заявою від 13.04.2018 не використовувати земельну ділянку у зв`язку із закінченням строку дії договору оренди землі від 14.10.2006 та повернути земельну ділянку для ведення особистого сільського господарства.

Крім цього, 18.04.2018 він звернувся до ПП Печинське , як користувача суміжних земельних ділянок, із повідомленням про проведення робіт із встановлення меж в натурі на місцевості, які будуть проводитися 24.04.2018, але відповідач під різними приводами відмовлявся повернути їй та її родичам земельні ділянки виділивши їх одним масивом та письмових відповідей на мої численні звернення не надавав.

При цьому, відповідач лише усно повідомив, про те що строк дії договору оренди земельної ділянки продовжено на 20 років, розмір орендної плати становить 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, оскільки укладено між сторонами додатковий договір від 19.11.2015 до договору оренди землі від 14.10.2006, а тому використовує земельну ділянку у своїй господарській діяльності і повертати її не збирається.

Спірний додатковий договір до договору оренди землі виданий 19.11.2015 був зареєстрований 27.04.2018 державним реєстратором Сумської обласної філії Комунального підприємства Центр надання послуг та консультацій Гребінківської районної ради Правдіною-Велігоцькою Альоною Анатоліївною.

Позивач указує, що додаткову угоду від 19.11.2015 до договору оренди землі він не підписував, із умовами такого договору його ніхто не знайомив та примірник додаткової угоди він не отримував, а відповідно і участі у державній реєстрації такого договору не приймав та нікого не уповноважував на його реєстрацію. Хто за нього поставив підпис у додатковій угоді йому не відомо.

Позивач зазначає, що підпис у додатковій угоді від 19.11.2015 до договору оренди землі від 14.10.2006, який укладено між ПП ПЕЧИНСЬКЕ (правонаступником якого є ТОВ "АФ Семереньки") та ним, за нього виконала зовсім інша особа, а відповідач таку додаткову угоду без його згоди та відома надав на реєстрацію та її було зареєстровано 27.04.2018 без його згоди та участі.

Позивач вважає, що шляхом підроблення додаткової угоди від 19.11.2015 до договору оренди від 14.10.2006, відповідач позбавив його, як власника земельної ділянки, права самостійно розпоряджатися своєю земельною ділянкою на власний розсуд, та таке право у незаконний спосіб перейшло до відповідача.

З огляду на зазначене, позивач просить:

1) визнати недійсною додаткову угоду від 19.11.2015 до договору оренди землі від 14.10.2006, укладену між ним та ПП ПЕЧИНСЬКЕ щодо передачі в оренду земельної ділянки, кадастровий номер: НОМЕР_1 , яка зареєстрована 27.04.2018 державним реєстратором Сумської обласної філії Комунального підприємства "Центр надання послуг та консультацій Гребінківської районної ради" Правдіною-Велігоцькою Альоною Анатоліївною;

2) зобов`язати ПП ПЕЧИНСЬКЕ повернути йому земельну ділянку площею 3,083 гектарів, кадастровий номер НОМЕР_1 , яка розташована на території Печинської сільської ради Тростянецького району Сумської області;

3) судові витрати покласти на відповідача.

У відповідності до вимог ст.178 ЦПК України, представник відповідача 01.11.2018 подала відзив на позов, у якому заперечуючи проти заявлених позовних вимог посилалася на те, що договір оренди землі із урахування положень додаткового договору є чинним, не припиненим, не визнаним недійсним, і його правомірність презюмується згідно приписів ст.204 ЦК України. Жодного факту вчинення фізичного чи психологічного впливу на позивача в своїй позовній заяві позивач не виклала. Так само, відсутні докази застосування заходів фізичного чи психологічного тиску з боку відповідача і у вигляді заяв чи скарг, поданих із даного приводу до правоохоронних органів, що свідчить про те, що додатковий договір був укладений між сторонами добровільно, а його зміст та правові наслідки відповідають її вільному волевиявленню. Головним фактом, що спростовує відсутність такого волевиявлення позивача є те, що з моменту підписання додаткового договору позивач у період 2015-2017 років отримував орендну плату за землю у збільшеному розмірі, вчасно, без затримки у повному обсязі і регулярно. Отже, передача земельних ділянок позивачем у оренду відповідачу, який сплачував орендну плату та належним чином використовував земельну ділянку, тобто фактичне тривале виконання умов договорів оренди землі з урахуванням додаткових угод, є підтвердженням того, що їх укладення відповідало внутрішній волі позивача, а тому підстав для визнання додаткового договору недійсним немає. Земельна ділянка передана у користування орендарю на підставі чинного договору та відповідних актів приймання-передачі, а отже, перебуває у його правомірному використанні, тому відповідно до ст.393 ЦК України і ст.27 Закону України Про оренду землі орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону. Позбавлення відповідача права оренди після десяти років фактичних орендних відносин, проти яких позивач не виловлював жодних заперечень також буде свідчити про порушення принципу правової визначеності , оскільки орендар, який належним чином виконує протягом багатьох років свої зобов`язання перед орендодавцем, має законне право очікувати і в подальшому розраховувати на збереження свого права орендаря, яке встановлено договором, який є обов`язковим для обох сторін. Також представник відповідача звертав увагу на відсутність у позивача порушених прав, що є також окремою підставою для відмови у позові (а.с.32-34).

У відповіді на відзив, поданої 20.12.2018 представником позивача, остання указала, що представник відповідача у відзиві не спростував тверджень позивача, що спірний додатковий договір, укладений із ПП Печинське , позивач не підписував, повноважень на це у встановленому законом порядку іншій особі не надавав, що свідчить про порушення вимог щодо форми договору і укладення без вільного і дійсного волевиявлення, відповідно до вимог ЦК України. Отримання орендної плати позивачем з 2015 року у збільшеному розмірі жодним чином не свідчить про обізнаність позивача із наявністю додаткової угоди, оскільки збільшення орендної плати відбулося незалежно від вказаної угоди, яка була зареєстрована лише 27.04.2018. Зокрема, у 2017 році позивачу без укладення будь-яких додаткових угод про це було виплачено орендну плату в розмірів 10%, які не передбачені ні договором оренди землі, ні спірною угодою. Указане свідчить про те, що збільшення суми орендної плати із року у рік відбувається автоматично орендарем без підписання будь-яких додаткових договорів. Отримання орендної плати за користування земельною ділянкою з 2006 по 2016 роки, а також подальші за часом події, що відбувалися після підробки спірного документа, не можуть свідчити про укладання (підписання) чи схвалення позивачем оспорюваного додаткового договору і жодним чином не спростовує відсутність волевиявлення позивача на укладання оспорюваного додаткового договору. Відповідачу із самого початку було відомо про порушення прав позивача, що виразилось у реєстрації спірного договору майже через три роки після начебто його підписання сторонами та майже через півтора роки після закінчення терміну основного договору оренди землі. У зв`язку із такими активними та умисними діями відповідача, спрямованими на приховання порушеного права позивача, позивач не знала та не могла знати про порушення свого права (а.с.46-48).

Під час розгляду справи судом було залучено як відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма Семереньки , оскільки відповідно до Статуту ТОВ АФ Семереньки , затвердженого протоколом загальних зборів учасників 28.01.2019, ТОВ АФ Семереньки є правонаступником Приватного підприємства Печинське , яке було приєднане до товариства, у результаті чого ТОВ АФ Семереньки є правонаступником всього майна, усіх прав та обов`язків ПП ПЕЧИНСЬКЕ згідно з передавальним актом, затвердженим рішення власника ПП ПЕЧИНСЬКЕ від 02.02.2018 (а.с.107-115,120-121).

Позивач та її представник у судове засідання не з`явилися. Представник позивача ОСОБА_3 подала заяву про розгляд справи без строни позивача, позов підтримує у повному обсязі, просить його задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_4 у судове засідання не з`явилася, подала клопотання про розгляд справи без її участі, повідомила, що ТОВ "АФ "Семереньки" у повному обсязі заперечує проти задоволення позову з підстав, наведених у відзиві на позов.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи із таких мотивів.

На підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 20.09.2013 за №1436, судом установлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки загальною площею 2,9080 га, кадастровий номер: НОМЕР_1 , яка розташована на території Печинської сільської ради Тростянецького району Сумської області, яку він отримав у спадок від свого батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , якому указана земельна ділянка належала на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2 від 12.08.2012 (а.с.15,16) .

14.10.2006 ОСОБА_2 уклав із ПП ПЕЧИНСЬКЕ договір оренди землі та передав у оренду земельну ділянку площею 2,9080 га строком на 10 років. Договір був зареєстрований у Тростянецькому районному відділі Сумської філії Центр ДЗК при Державному Комітеті України по земельним ресурсам , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 20.12.2006 за №040663501597 (а.с.11-12).

У день укладення вказаного договору оренди сторонами також були підписані акт визначення меж орендованої земельної ділянки в натурі (на місцевості) та акт про передачу і прийом земельної ділянки.

Після закінчення строку дії договору 20.12.2016 позивач неодноразово звертався до відповідача із приводу повернення їй земельної ділянки у зв`язку із закінченням строку дії Договору оренди землі від 14.10.2006.

Так, 16.04.2018 позивач звернувся до ПП Печинське із письмовою заявою від 13.04.2018, у якій просив не використовувати його земельну ділянку у зв`язку із закінченням строку дії договору оренди землі від 14.10.2006 та повернути земельну ділянку для ведення особистого сільського господарства (а.с.13).

18.04.2018 позивач звернувся до ПП Печинське , як користувача суміжних земельних ділянок, із повідомленням про проведення робіт із встановлення меж в натурі на місцевості, які будуть проводитися 24.04.2018 (а.с.14).

Однак, відповідач будь-якої письмової відповіді не надав, а лише усно повідомив, як указав позивач, про те, що строк дії договору оренди земельної ділянки продовжено на 20 років, розмір орендної плати становить 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, оскільки укладено між сторонами додатковий договір від 19.11.2015 до договору оренди землі від 14.10.2006, а тому використовує земельну ділянку у своїй господарській діяльності і повертати її не збирається.

На підставі наданого відповідачем додаткового договору від 19.11.2015 до договору оренди землі від 14.10.2006 судом установлено, що 19.11.2015 між ОСОБА_1 та ПП ПЕЧИНСЬКЕ був укладений даний додатковий договір, відповідно до умов якого сторони погодили збільшити строк дії договору оренди землі на 20 років, збільшити розмір орендної плати та змінити інші умови договору оренди землі.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, який сформовано 02.05.2018, право оренди за даним додатковим договором та за договором оренди від 14.10.2006 було зареєстроване 27.04.2018 державним реєстратором Сумської обласної філії Комунального підприємства Центр надання послуг та консультацій Гребінківської районної ради Правдіною-Велігоцькою Альоною Анатоліївною.

Даний додатковий договір від 19.11.2015 до договору оренди землі від 14.10.2006 оспорюється позивачем із підстав відсутності його волевиявлення на укладення цього договору. При цьому, позивач стверджує, що підпис у договорі, який укладено між ПП ПЕЧИНСЬКЕ та ним, від його імені виконала інша особа, яку він не уповноважував на підписання та реєстрацію цього договору.

За клопотанням позивача судом було призначено у справі судову почеркознавчу експертизу щодо належності позивачу підпису у графі Орендодавець у додатковому договору від 19.11.2015 до договору оренди землі від 14.02.2006 (а.с.56-57).

Згідно висновку судово-почеркознавчої експертизи за №19/119/6-6/2е від 15.02.2019 підписи від імені ОСОБА_1 у графах Орендодавець у додатковому договорі від 19.11.2015 до договору оренди землі від 14.10.2006, який укладений між ОСОБА_1 та ПП ПЕЧИНСЬКЕ , та у додатковому договорі від 19.11.2015 до договору оренди землі від 14.10.2006 , який укладений між ОСОБА_1 та ПП "ПЕЧИНСЬКЕ" підшитому до реєстраційної справи №162421859250 Тростянецької РДА на аркушах справи 5,6, виконані ОСОБА_1 , відповідно до зразків, наданих на дослідження (а.с.72-86).

З огляду на вказаний висновок експерта, суд приходить до висновку, що спірний додатковий договір від 19.11.2015 до договору оренди землі від 14.10.2016, який укладено між ПП ПЕЧИНСЬКЕ та ОСОБА_1 , був підписаний позивачем, а отже, є дійсним і його правомірність презюмується згідно приписів ст.204 ЦК України.

Відповідно до вимог ст.12,81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до положень ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Отже, вільне волевиявлення учасника правочину, передбачене статтею 203 ЦК України, є важливим чинником, без якого неможливе укладення договору оренди земельної ділянки. Своє волевиявлення на укладання договору учасник правочину виявляє в момент досягнення згоди з усіх істотних умов, складання та скріплення підписом письмового документа.

Частиною першою ст.205 ЦК України передбачено, що правочини можуть вчинятися в усній або письмовій формі.

Згідно з ч.2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Таким чином, зважаючи на те, що додатковий договір від 19.11.2015 до договору оренди землі від 14.10.2006, був підписаний позивачем, що підтверджено висновком судово-почеркознавчої експертизи, який суд вважає достовірним доказом, посилання позивача на те, що було відсутнє його вільне волевиявлення на укладення цього додаткового договору, є безпіставним, а тому заявлена позивачем вимога про визнання недійсним зазначеного додаткового договору не підлягає підлягає задоволенню.

Щодо заявленої позивачем вимоги про зобов`язання відповідача повернути йому земельну ділянку, суд зазначає, що указана вимога є похідною від першої заявленої позовної вимоги, яка не знайшла свого підтвердження у судовому засіданні, а тому ця вимога також не підлягає задоволенню.

Ураховуючи вищевикладене, суд вважає, що заявлені позивачем вимоги є необгрунтованими, а тому для задоволення позову відсутні підстави.

Питання судових витрат суд вирішує у відповідно до ст.141 ЦПК України. Із огляду на те, що у задоволенні позову відмовлено повністю, судові витрати, понесені позивачем відшкодуванню не підлягають.

На підставі викладеного та керуючись вимогами статей 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Семереньки про визнання недійсною додаткову угоду до договору оренди землі, зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Судові витрати, понесені позивачем ОСОБА_1 , відшкодуванню не підлягають.

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду через Тростянецький районний суд Сумської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складене 02.05.2019.

Суддя О.С.Линник